Фальян Артем Григорович

Артем Григорович Фалья́н (рос. Артём Григорьевич Фальян, вірм. Արտյոմ Գրիգորի Ֆալյան, 27 грудня 1919, Баку — 24 вересня 1977, Ленінград) — радянський футболіст і тренер. Заслужений тренер СРСР (1967).

Артем Фальян
Особисті дані
Повне ім'я	Артем Григорович Фальян
Народження	27 грудня 1919(1919-12-27)^[1]
	Баку, Азербайджанська Демократична Республіка
Смерть	24 вересня 1977(1977-09-24) (57 років)
	Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	^d
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1939—1946 ? (?) 1946 «Спартак» (Єреван) ? (?) 1946—1949 «Нафтовик» (Баку) ? (?)
Тренерська діяльність**
1950—1954 (тренер) 1955—1959 ОБО (Баку) (тренер) 1960—1964 ДЮСШ «Нафтовик» (тренер) 1964 «Цемент» (Новоросійськ) 1964—1967 «Арарат» (Єреван) 1968—1970 «Зеніт» (Ленінград) 1970—1971 «Шахтар» (Донецьк) 1972 «Алга» (Фрунзе) 1973—1974 «Кайрат» 1977 «Амудар'я» (Нукус)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Народився в Баку, вірменин за національністю. У 13 років грав у юнацькій команді, а через п'ять років — в основному складі «Динамо» (Баку).

У 1946 році у складі групи бакинських футболістів Фальян був запрошений до складу єреванського «Спартака», але, зігравши кілька матчів, через три місяці повернувся в Баку.

Кар'єру футболіста закінчив у 1949 рік, провівши у складі «Нафтовика» в тому сезоні 23 матчі.

Тренерська діяльність

З 1950 року працював тренером. В 1950—1954 роках — тренером дітей у школі «Динамо» (Баку), в період 1956—1959 років — ОБО (Баку).

З 1960 року по березень 1964 року — старший тренер школи підготовки юних футболістів «Нафтовика» (Баку). У 1961 «Нафтовик» під керівництвом Фальяна став 2-м у Всесоюзних юнацьких змаганнях, а в 1962 році — третім.

Самостійно почав працювати з квітня 1964 року в Новоросійську, в команді класу «Б» «Цемент» (Новоросійськ), куди приїхав разом з Арсеном Найдьоновим, який розпочав роботу асистентом Фальяна.

У 1965—1967 роках був головним тренером «Арарату» (Єреван). Вірменський клуб під керівництвом Фальяна вийшов у вищу лігу чемпіонату СРСР (1965), а потім посів 8-е місце в 1967 році.

З початку 1968 по червень 1970 року був головним тренером «Зеніту» (Ленінград), найкращий результат — 9-місце у сезоні 1969 року.

З липня 1970 по липень 1971 року Фальян очолював «Шахтар» (Донецьк), з яким став 10-м у чемпіонаті, 1972 — «Алгу» (Фрунзе), а у 1973-74 роках тренував «Кайрат» (Алма-Ата), з яким став дев'ятим у 1973 році, але у наступному сезоні вилетів з Вищої ліги.

1977 року Фальян очолив «Амудар'ю» (Нукус). Працюючи з цією командою раптово помер 24 вересня 1977 року в Ленінграді, похований на Большеохтинському кладовищі.

Загалом Фальян провів у вищій лізі СРСР як головний тренер (тоді — старший) 8 сезонів. найвище досягнення — 8-е місце (1967).

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. Григорян А. Из истории армянского футбола: От Босфора до Каспия. — Ереван: «Амарас», 2003. — 211 с.

Посилання

• . Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
• Профіль на сайті zenit-history.ru [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)