Фаголізосома

Фаголізосома, або травна вакуоля  — органела, що утворюється внаслідок злиття фагосоми з первинними лізосомами та здійснює лізис чужорідного об'єкта. При злитті фагосоми з первинними лізосомами, останні вливають в неї понад 60 ферментів. Першими з фагосомою зливаються специфічні гранули, які містять ферменти, активні при нейтральних і слаболужних значеннях рН (лужна фосфатаза та лізоцим, що входять в групу катіонних білків), а в міру закислення середовища мобілізуються ферменти азурофільних гранул (мієлопероксидаза, , , , , , а також лізоцим, лактоферин та ), найбільш активні при кислих значеннях рН. Механізми лізису включають також дію активних форм кисню та , що генеруються de novo. Після закінчення лізису чужорідного об'єкта, фаголізосома шляхом вивільняє неперетравлені рештки в міжклітинний простір.

Бактерія взаємодіє з рецептором клітини та захоплюється останньою, з одночасним утворенням фагосоми, яка зливається з первинними лізосомами та перетворюється в фаголізосому, у якій відбувається лізис бактеріальної клітини. Неперетравлені рештки екскретуються шляхом екзоцитозу

У організмі людини утворювати фаголізосому, як і здійснювати фагоцитоз загалом, здатні лише фагоцити (поліморфноядерні нейтрофіли, моноцити крові, макрофаги тканин і тд.).

Деякі патогенні мікроорганізми використовують фаголізосому як компартмент для розмноження. Збудники таких хвороб, як туберкульоз, проказа, чума здатні пригнічувати активність фаголізосомальних ферментів та актвино розмножуватися в фаголізосомах, що захищають їх як від антитіл, так і від цитотоксичних Т-лімфоцитів. Відповідальними за резистентність до дії фаголізосомальних ферментів в грам-негативних бактерій є полісахариди, що входять до складу капсульного антигену. Такою резистентністю володіють також лейшманії.

У деяких інших тварин фагоцитувати можуть ооцити, плацентарні клітини, клітини, що вистилають порожнину тіла, пігментний епітелій сітківки ока.

Травні вакуолі найпростіших — везикули, які формується під час злиття первинної лізосоми та ендоцитозного пухирця з поглинутим об'єктом фагоцитозу.

Примітки

1. ВАКУОЛИ // Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — Советская энциклопедия, 1986. — 864 с. — 150 600 прим. — .
2. Ярилин А.А. Иммунология: учебник. — ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 752 с. — .
3. Галактионов В. Г. Иммунология: Учебник. — Издательство МГУ, 1998. — 480 с. — .
4. Фрейдлин И. С., Тотолян А.А. Клетки иммунной системы. — Наука, 2001. — 231 с. — .
5. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — Советская энциклопедия, 1986. — 864 с. — 150 600 прим. — .