Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Володи́мирович Фавр (5(17) липня 1874, Харків — 24 березня 1920, П'ятигорськ) — український гігієніст, один із засновників санітарно-гігієнічної служби у Харкові.
| Фавр Володимир Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 липня 1874 Харків, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 березня 1920 (45 років) П'ятигорськ, Російська імперія ·тиф |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна d |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народився. в Харкові в родині лікаря. У 1892 р. закінчив зі срібною медаллю та вступив на медичний факультет Імператорського Харківського університету. У студентські роки займався науковою роботою у сферах хімії, бактеріології та гігієни. Під час канікул після четвертого курсу працював у гігієнічному інституті професора Флюгге в Бреславі.
У 1897 р. закінчив університет, одержавши звання «лекаря с отличием».
У 1897—1904 рр. працював в університеті асистентом кафедри гігієни. У 1905 р. виконував обов'язки помічника директора Харківського земського повивального училища.
Делегат XII Міжнародного з'їзду лікарів у Москві (1897 р.).
У 1901 р. був відряджений університетом до чумної лабораторії Інституту експериментальної медицини в Петербурзі для вивчення мікробіології та чумної палички. Займався дослідженням малярії, брав участь в експедиціях у вогнищах розповсюдження малярії.
Підчас написання докторської дисертації у 1902 р. заразив себе малярією від нового виду комара, щоб довести, що той є переносником хвороби.
У 1903 р. захистив докторську дисертацію «Опыт изучения малярии в России в санитарном отношении». у 1904 р. став приват-доцентом кафедри гігієни.
У 1903—1904 рр. вивчав малярію на Кавказі, у Воронізькій та Харківській губерніях. У 1904 р. разом з Г. Я. Остряніним очолив бактеріологічний загін, працював на театрі воєнних дій російсько-японської війни.
У 1906—1911 р. викладав фабричну гігієну в Харківському технологічному інституті.
У 1911 р. був обраний приват-доцентом на кафедру гігієни Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства, з 1916 р. — професор цього інституту. У різні роки читав курси та лекції з гігієни й епідеміології на курсах сестер-жалібниць при Харківській громаді сестер-жалібниць Червоного Хреста, на курсах для робітників, у Ветеринарному інституті.
Кілька разів виїжджав за кордон, де знайомився з постановкою санітарно-епідеміологічної справи.
У 1910 р. був відряджений протичумною комісією до Одеси для боротьби з чумою, керував заходами проти чуми майже до кінця епідемії. У 1911 р. був відрядженний комісією до Приморської та Амурської областей для запобігання занесенню чуми до Росії.
У 1915—1916 рр. — член навчального комітету Харківських вищих комерційних курсів.
З 1918 р. — штатний доцент кафедри гігієни Харківського університету.
Діяльність з організації санітарної служби Харкова
З лютого 1905 р. і до листопада 1919 р. Фавр був організатором, консультантом, а часом й виконавецем робіт щодо організації лікарсько-санітарної сфери Харкова.
З 1905 р. очолив санітарне бюро міської управи (створене у 1878 р.). За часів керування установою Фавра кількість міських санітарних лікарів зросла від 1 до 4, з його ініціативи була створена 5-та дільнична амбулаторія.
У 1907 і 1913 рр. був відряджений від міської думи до Європи для вивчення споруд біологічних очисток в містах.
Встановив тісний контакт міської санітарної служби з лікарнями, дільничними амбулаторіями та інститутом шкільних лікарів. Займався розширенням та впорядженням нічліжних притулків, організацією їдалень, влаштуванням лазень, боротьбою з пияцтвом. Виступав за заборону проституції, вважаючи, що її регламентація суперечить не тільки моральним нормам, а й санітарним вимогам.
У 1897 р., по закінченні університету, вступив у Харківське медичне товариство. У 1898 р. виступив з доповіддю «О голодном хлебе», після чого за ініціативою Фавра була створена комісія допомоги голодуючим Харківського медичного товариства. Також після його доповідей у різні роки були створені комісії з побудови притулку для невиліковно хворих імені доктора В. А. Франковського, боротьби із чумою, холерою, тифом, трихінозними захворюваннями в Харкові, з організації бактеріологічного загону на Далекий Схід, з відкриття хіміко-фармацевтичного інституту, з реорганізації установ медичного товариства тощо.
Був одним з організаторів у 1907 р. секції громадської медицини, гігієни та демографії в складі Харківського медичного товариства, у 1909 р. був обраний головою цієї секції.
Неодноразово читав лекції на бактеріологічних курсах медичного товариства.
У 1906—1912 рр. був редактором відділу гігієни і відповідальним секретарем «Харьковского медицинского журнала». Від 1918 р. до своєї смерті працював відповідальним редактором і редактором відділу гігієни, санітарії та міської медицини журналу «Врачебное дело».
Помер від висипного тифу, працючи у складі надзвичайної комісії боротьби з епідемією цієї хвороби.
Наукова діяльність
Фавр є автором праць, присвячених питанням гігієни та епідеміології (малярія, туберкульоза, чума, венеричні хвороби тощо). Займався проблемами санаторного лікування легеневих хворих, санітарно-побутових умов життя містян і селян, шкільного санітарного нагляду, способам громадсько-державної боротьби з пияцтвом, організації народних їдалень у Харкові, вивченню статевого життя харківського студентства та поширення в його середовищі венеричних захворювань, боротьби із заразливими хворобами в умовах воєнного часу, розвиткові санітарно-епідеміологічної справи в Харкові.
Громадська позиція
Фавр разом з професорами Харківського університету М. А. Гредескулом, Д. І. Багалієм, М. Ф. Сумцовим був одним з лідерів харківського осередку партії кадетів. Позиціонував себе як українофіл. Був послідовним противником антисемітизму, активно виступав проти єврейських погромів.
У 1913 р. добився у Петербурзі скасування рішення про закриття Харківського медичного товариства за антиурядову резолюцію щодо «справи Бейліса».
З 1914 р. із самого заснування Всеросійського союзу міст працював у Харківському обласному комітеті союзу, в 1916—1917 рр. очолював його санітарно-технічне бюро. За ініціативою і планом Фавра в Харкові було побудовано шпиталь № 13 союзу міст.
Брав участь у діяльності Харківського товариства поширення у народі грамотності (Харківське товариство грамотності, ХТГ).
Беззастережно прийняв лютневу революцію. Тимчасовий уряд запросив Фавра до Петрограду для розробки проекту реорганізації лікарсько-санітарної справи.
Насильство більшовиків після жовтневого перевороту гнітюче подіяли на Фавра. Під час окупації Харкова військами Денікіна у 1919 р. очолював міську санітарну службу та входив до складу кадетської фракції міської думи. Після повернення до Харкова влади більшовиків активно співпрацю з радянською владою в налагодженні нової системи охорони здоров'я.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1913) за боротьбу з холерою та чумою у 1910 році.
Примітки
- Державна установа "Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" » » Історія розвитку санітарної справи у Харківській губернії у кінці ХІХ ст (ru-RU) . Процитовано 14 травня 2020.
- Утро, 1913, с. 4.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Робак І. Ю. Кадрове забезпечення охорони здоров'я в Харкові в післяреформений дожовтневий період // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — 2006. — Вип. XX. — С. 102-106.
- Робак І. Ю. Талант, відданий оздоровленню Харкова (до 140-рїччя народження В.В. Фавра) // Краєзнавство. — 2015. — № 1/2 (90/91). — С. 207-212.
- Лутаєва Т. В. Науково-педагогічна та громадсько-просвітницька діяльність Володимира Фавра // Вісник післядипломної освіти. Серія "Педагогічні науки". — 2016. — Вип. 2(31). — С. 73-86. — ISSN 2218-7650.
- Abashnik Volodymyr O. Deutsche Einwirkungen auf Hygiene an der Universität Char'kov (1873—1920) // Hygiene als Leitwissenschaft. Die Neuausrichtung eines Faches im Austausch zwischen Deutschland und Russland im 19. Jahrhundert (Internationale Tagung, Leipzig, 7.-8.10.2013). Hg. v. Ortrun Riha u. Marta Fischer. Aachen: Shaker Verlag, 2014. — S. 111—129.
- Телеграммы // Утро. — 1913. — № 1871 (6 лютого).
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Favr Volodi mir Volodi mirovich Favr 5 17 lipnya 1874 Harkiv 24 bereznya 1920 P yatigorsk ukrayinskij gigiyenist odin iz zasnovnikiv sanitarno gigiyenichnoyi sluzhbi u Harkovi Favr Volodimir VolodimirovichNarodivsya5 lipnya 1874 1874 07 05 Harkiv Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 bereznya 1920 1920 03 24 45 rokiv P yatigorsk Rosijska imperiya tifKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistnaukovecAlma materHNU im V N Karazina dZakladHNU im V N KarazinaNaukovij stupindoktor mediciniNagorodiZhittyepisNarodivsya v Harkovi v rodini likarya U 1892 r zakinchiv zi sribnoyu medallyu ta vstupiv na medichnij fakultet Imperatorskogo Harkivskogo universitetu U studentski roki zajmavsya naukovoyu robotoyu u sferah himiyi bakteriologiyi ta gigiyeni Pid chas kanikul pislya chetvertogo kursu pracyuvav u gigiyenichnomu instituti profesora Flyugge v Breslavi U 1897 r zakinchiv universitet oderzhavshi zvannya lekarya s otlichiem U 1897 1904 rr pracyuvav v universiteti asistentom kafedri gigiyeni U 1905 r vikonuvav obov yazki pomichnika direktora Harkivskogo zemskogo povivalnogo uchilisha Delegat XII Mizhnarodnogo z yizdu likariv u Moskvi 1897 r U 1901 r buv vidryadzhenij universitetom do chumnoyi laboratoriyi Institutu eksperimentalnoyi medicini v Peterburzi dlya vivchennya mikrobiologiyi ta chumnoyi palichki Zajmavsya doslidzhennyam malyariyi brav uchast v ekspediciyah u vognishah rozpovsyudzhennya malyariyi Pidchas napisannya doktorskoyi disertaciyi u 1902 r zaraziv sebe malyariyeyu vid novogo vidu komara shob dovesti sho toj ye perenosnikom hvorobi U 1903 r zahistiv doktorsku disertaciyu Opyt izucheniya malyarii v Rossii v sanitarnom otnoshenii u 1904 r stav privat docentom kafedri gigiyeni U 1903 1904 rr vivchav malyariyu na Kavkazi u Voronizkij ta Harkivskij guberniyah U 1904 r razom z G Ya Ostryaninim ocholiv bakteriologichnij zagin pracyuvav na teatri voyennih dij rosijsko yaponskoyi vijni U 1906 1911 r vikladav fabrichnu gigiyenu v Harkivskomu tehnologichnomu instituti U 1911 r buv obranij privat docentom na kafedru gigiyeni Zhinochogo medichnogo institutu Harkivskogo medichnogo tovaristva z 1916 r profesor cogo institutu U rizni roki chitav kursi ta lekciyi z gigiyeni j epidemiologiyi na kursah sester zhalibnic pri Harkivskij gromadi sester zhalibnic Chervonogo Hresta na kursah dlya robitnikiv u Veterinarnomu instituti Kilka raziv viyizhdzhav za kordon de znajomivsya z postanovkoyu sanitarno epidemiologichnoyi spravi U 1910 r buv vidryadzhenij protichumnoyu komisiyeyu do Odesi dlya borotbi z chumoyu keruvav zahodami proti chumi majzhe do kincya epidemiyi U 1911 r buv vidryadzhennij komisiyeyu do Primorskoyi ta Amurskoyi oblastej dlya zapobigannya zanesennyu chumi do Rosiyi U 1915 1916 rr chlen navchalnogo komitetu Harkivskih vishih komercijnih kursiv Z 1918 r shtatnij docent kafedri gigiyeni Harkivskogo universitetu Diyalnist z organizaciyi sanitarnoyi sluzhbi HarkovaZ lyutogo 1905 r i do listopada 1919 r Favr buv organizatorom konsultantom a chasom j vikonavecem robit shodo organizaciyi likarsko sanitarnoyi sferi Harkova Z 1905 r ocholiv sanitarne byuro miskoyi upravi stvorene u 1878 r Za chasiv keruvannya ustanovoyu Favra kilkist miskih sanitarnih likariv zrosla vid 1 do 4 z jogo iniciativi bula stvorena 5 ta dilnichna ambulatoriya U 1907 i 1913 rr buv vidryadzhenij vid miskoyi dumi do Yevropi dlya vivchennya sporud biologichnih ochistok v mistah Vstanoviv tisnij kontakt miskoyi sanitarnoyi sluzhbi z likarnyami dilnichnimi ambulatoriyami ta institutom shkilnih likariv Zajmavsya rozshirennyam ta vporyadzhennyam nichlizhnih pritulkiv organizaciyeyu yidalen vlashtuvannyam lazen borotboyu z piyactvom Vistupav za zaboronu prostituciyi vvazhayuchi sho yiyi reglamentaciya superechit ne tilki moralnim normam a j sanitarnim vimogam U 1897 r po zakinchenni universitetu vstupiv u Harkivske medichne tovaristvo U 1898 r vistupiv z dopoviddyu O golodnom hlebe pislya chogo za iniciativoyu Favra bula stvorena komisiya dopomogi goloduyuchim Harkivskogo medichnogo tovaristva Takozh pislya jogo dopovidej u rizni roki buli stvoreni komisiyi z pobudovi pritulku dlya nevilikovno hvorih imeni doktora V A Frankovskogo borotbi iz chumoyu holeroyu tifom trihinoznimi zahvoryuvannyami v Harkovi z organizaciyi bakteriologichnogo zagonu na Dalekij Shid z vidkrittya himiko farmacevtichnogo institutu z reorganizaciyi ustanov medichnogo tovaristva tosho Buv odnim z organizatoriv u 1907 r sekciyi gromadskoyi medicini gigiyeni ta demografiyi v skladi Harkivskogo medichnogo tovaristva u 1909 r buv obranij golovoyu ciyeyi sekciyi Neodnorazovo chitav lekciyi na bakteriologichnih kursah medichnogo tovaristva U 1906 1912 rr buv redaktorom viddilu gigiyeni i vidpovidalnim sekretarem Harkovskogo medicinskogo zhurnala Vid 1918 r do svoyeyi smerti pracyuvav vidpovidalnim redaktorom i redaktorom viddilu gigiyeni sanitariyi ta miskoyi medicini zhurnalu Vrachebnoe delo Pomer vid visipnogo tifu pracyuchi u skladi nadzvichajnoyi komisiyi borotbi z epidemiyeyu ciyeyi hvorobi Naukova diyalnistFavr ye avtorom prac prisvyachenih pitannyam gigiyeni ta epidemiologiyi malyariya tuberkuloza chuma venerichni hvorobi tosho Zajmavsya problemami sanatornogo likuvannya legenevih hvorih sanitarno pobutovih umov zhittya mistyan i selyan shkilnogo sanitarnogo naglyadu sposobam gromadsko derzhavnoyi borotbi z piyactvom organizaciyi narodnih yidalen u Harkovi vivchennyu statevogo zhittya harkivskogo studentstva ta poshirennya v jogo seredovishi venerichnih zahvoryuvan borotbi iz zarazlivimi hvorobami v umovah voyennogo chasu rozvitkovi sanitarno epidemiologichnoyi spravi v Harkovi Gromadska poziciyaFavr razom z profesorami Harkivskogo universitetu M A Gredeskulom D I Bagaliyem M F Sumcovim buv odnim z lideriv harkivskogo oseredku partiyi kadetiv Pozicionuvav sebe yak ukrayinofil Buv poslidovnim protivnikom antisemitizmu aktivno vistupav proti yevrejskih pogromiv U 1913 r dobivsya u Peterburzi skasuvannya rishennya pro zakrittya Harkivskogo medichnogo tovaristva za antiuryadovu rezolyuciyu shodo spravi Bejlisa Z 1914 r iz samogo zasnuvannya Vserosijskogo soyuzu mist pracyuvav u Harkivskomu oblasnomu komiteti soyuzu v 1916 1917 rr ocholyuvav jogo sanitarno tehnichne byuro Za iniciativoyu i planom Favra v Harkovi bulo pobudovano shpital 13 soyuzu mist Brav uchast u diyalnosti Harkivskogo tovaristva poshirennya u narodi gramotnosti Harkivske tovaristvo gramotnosti HTG Bezzasterezhno prijnyav lyutnevu revolyuciyu Timchasovij uryad zaprosiv Favra do Petrogradu dlya rozrobki proektu reorganizaciyi likarsko sanitarnoyi spravi Nasilstvo bilshovikiv pislya zhovtnevogo perevorotu gnityuche podiyali na Favra Pid chas okupaciyi Harkova vijskami Denikina u 1919 r ocholyuvav misku sanitarnu sluzhbu ta vhodiv do skladu kadetskoyi frakciyi miskoyi dumi Pislya povernennya do Harkova vladi bilshovikiv aktivno spivpracyu z radyanskoyu vladoyu v nalagodzhenni novoyi sistemi ohoroni zdorov ya NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya 1913 za borotbu z holeroyu ta chumoyu u 1910 roci PrimitkiDerzhavna ustanova Harkivskij oblasnij laboratornij centr Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini Istoriya rozvitku sanitarnoyi spravi u Harkivskij guberniyi u kinci HIH st ru RU Procitovano 14 travnya 2020 Utro 1913 s 4 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s Robak I Yu Kadrove zabezpechennya ohoroni zdorov ya v Harkovi v pislyareformenij dozhovtnevij period Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu 2006 Vip XX S 102 106 Robak I Yu Talant viddanij ozdorovlennyu Harkova do 140 ryichchya narodzhennya V V Favra Krayeznavstvo 2015 1 2 90 91 S 207 212 Lutayeva T V Naukovo pedagogichna ta gromadsko prosvitnicka diyalnist Volodimira Favra Visnik pislyadiplomnoyi osviti Seriya Pedagogichni nauki 2016 Vip 2 31 S 73 86 ISSN 2218 7650 Abashnik Volodymyr O Deutsche Einwirkungen auf Hygiene an der Universitat Char kov 1873 1920 Hygiene als Leitwissenschaft Die Neuausrichtung eines Faches im Austausch zwischen Deutschland und Russland im 19 Jahrhundert Internationale Tagung Leipzig 7 8 10 2013 Hg v Ortrun Riha u Marta Fischer Aachen Shaker Verlag 2014 S 111 129 Telegrammy Utro 1913 1871 6 lyutogo Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij