Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Майська ніч, або Утоплена» — лірично-фантастична опера на три дії (чотири картини) українського композитора Миколи Лисенка. Лібрето написане українським письменником і драматургом Михайлом Старицьким за мотивами оповідання Гоголя «Травнева ніч» або «Утоплена» зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки».
| Опера «Майська ніч, або Утоплена» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Композитор | Лисенко Микола Віталійович | |||
| Автор лібрето | Михайло Старицький | |||
| Мова лібрето | українська | |||
| Джерело сюжету | Травнева ніч, або Утоплена | |||
| Кількість дій | 3 Дія (театр) | |||
| Рік створення | 1883 | |||
| Перша постановка | 2 (14) січня 1885 | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
Походження, історія та характеристики
Відразу після виходу остаточної версії своєї першої опери на гоголівську тему — Різдвяна ніч (1883), Микола Лисенко звернувся до ще однієї новели Гоголя з тієї ж збірки. Лібрето до «Травневої ночі» (як і до попередніх опер Лисенка) підготував драматург Михайло Старицький, а очолювана ним мандрівна театральна трупа вперше поставила оперу.
Як і інші опери та оперети Лисенка цього періоду, музика «Утопленої» базується переважно на фольклорному натхненні, вона має пісенний характер в сольних та хорових партіях, мелодії та ритми — на українській народній музиці. Рівень складності оперних партій та супроводу відповідає засобам, які мав мандрівний і лише нещодавно професіоналізований театр Старицького; партитура, зрештою, вказує на ряд варіантів, які можна використовувати відповідно до таланту співаків. Однак на відміну від Різдвяної ночі, цього разу лібретист і композитор зберіг цілком казкову, фантастичну атмосферу шедевра Гоголя.
Прем'єра відбулася 14 (за другим юліанським календарем 2) січня 1885 року в Одеському оперному театрі. Виступали найкращі актори тодішнього україномовного театру — Марія Заньковецька, Михайло Садовський, Марко Кропивницький та Панас Саксаганський, декорації готував Італ Сарті, композитор також був присутній на репетиціях. Про прем'єру газета «Одеський журнал» писала: «Новітня малоросійська оперета „Утоплена“ мала великий успіх і, без сумніву, буде видатною новиною сезону. Викликам і оплескам, якими публіка наділила виконавців, автора лібрето Старицького, композитора М. Лисенка і декоратора Сарті, не було кінця. П'єса справді була обставлена надзвичайно мило і пройшла з тією жвавістю, яка характерна для трупи Старицького.» Оперу також виконували українські мандрівні трупи, такі як ансамбль М. Садовського, який вперше виконав її в Києві в 1895 р. та трупа П. Саксаганського.
Перший постійно діючий театр, заснований М. Садовським у Києві в 1907 р., Вперше поставив Утоплену у 1913 р. У головній ролі виступила відома співачка Марія Литвиненко-Вольгемут, і Утоплена стала (разом з Наталкою Полтавкою) однією з найпопулярніших постановок, з прем'єри у вересні по лютий 1914 року її виконували 15 разів. Вона не зникла зі сцен навіть пізніше, наприклад, 28 липня 1919 р. цією оперою відкрили новозаснований Театр музичної драми в Києві.
Як і інші опери Лисенка, Утоплена зазнала низки неавторських переробок з 1930-х років, які мали пристосувати невибагливу партитуру до набагато більших можливостей великих професійних оперних театрів. У 1937 році вона була перероблена в «велику оперу» для Одеського театру — за ініціативою режисера В. Манзії та диригента С. Столермана — хормейстером і композитором П. Толшаковим. Він здійснив оркестрування партитури й завершив у 1-му акті картину української ночі, у 3-й симфонічній картині — марш Голови, а крім того, додав абсолютно новий 4-й акт — весілля Гали та Левки. Більшого поширення набула нова редакція, трохи більш вірна М. Вериківського в плані музики та М. Рильського в плані тексту, прем'єра якої відбулася в Києві 2 вересня 1950 р.
За межами України більш відомою є однойменна опера на той сами гоголівський сюжет Миколи Андрійовича Римського-Корсакова під назвою «Травнева ніч» (1880).
Дійові особи
Сюжет
Дія 1
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Хор «Майська ніч або Утоплена», виконує Камерний хор «Галицькі передзвони» |
| | Хор «Туман хвилями лягає», Солісти, хор (п/к Ю.Таранченка) та оркестр українського радіо (диригент Климентій Домінчен). Запис українського радіо 1950 р. |
| | Русалчин хор, оркестр і хор КССМШ ім. Лисенка, диригує Оксана Линів |
(Село в Україні: хати Ганна та Голови)
Темніє, а дівчата та хлопці повертаються з поля після роботи; вони також домовляються про вечірні прогулянки (хор «Туман хвилями лягає). Левко приїжджає на коні й з нетерпінням чекає зустрічі з коханою Галею (пісня Левка «Ой, ти місяцю-зоре). Коли він приїжджає до її котеджу, він приваблює її своєю піснею (речитатив, серенада ««Нічка спускається», арія «Не лякайся і не гайся»). Коли дівчина не виходить, він удає, що назавжди прощається з нею, і Галя нарешті вибігає і запевняє Левка, що вона думає лише про нього (Козаченьку милий). Обидвоє зізнаються у коханні (дует ««Дівчино кохана»)
Левко розповідає Галі історію напівзруйнованого котеджу з іншого боку ставу (Балада «Давно в тім будинку»). Колись у ньому жив сотник і його прекрасна дочка, але він взяв на старості молоду жінку, яка заздрила його дочці, й була до того ж відьмою. За дівчиною часто спостерігав зловісний чорний кіт; одного разу дівчина набралася мужності й напала на кота з ножем, відрізавши йому лапу. За мить вона виявила безруку мачуху. Сотник прокляв дочку і вигнав його з дому. Дівчина потонула в горі у ставку і стала королевою душ потонулих дівчат і врешті-решт зуміла забрати у воду і мачуху, але вона змінилася настільки, що потонула дівчина не змогла впізнати її серед своїх супутниць.
Незабаром настає вечірня прогулянка. П'яний Каленик спотикається, виходячи з трактиру (Пісня «Коли б мені зранку), п’яного його відправляють до хати Голови. Коли всі розходяться, Левко стає непоміченим свідком того, як його батько — Голова села, залицяється до Галі, і ніколи не погодиться на її шлюб із Левком (Тріо «Боже, що ж мені почати). Левко дуже злий і просить про допомогу своїх друзів, які також обурені тим, що такий запліснявілий старець залицяється до молодої дівчини (Фінал).
| Інтродукція | |
| № 1 | Хор «Туман хвилями лягає» |
| № 2 | Пісня (Левко) «Ой, ти місяцю-зоре» |
| № 3 | Речетатив і Серенада (Левко) «Нічка спускається»» |
| № 4 | Арія (Левко) «Не лякайся і не гайся» |
| № 5 | Кантилена (Галя) «Галі Козаченьку милий» |
| № 6 | Дует (Галя і Левко) «Дівчино кохана» |
| № 7 | Баллада (Левко) «Давно в тім будинку»» |
| № 8 | хор «Туман яром» |
| № 9 | парубочий хор «Туман яром котиться» |
| № 10 | жіночий хор (Троїцька) «Ой зав’ю вінки» |
| № 11 | Пісня Каленика «Коли б мені зранку горілочки склянку» |
| № 12 | Тріо (Галя, Левко, Голова) «Боже, що ж мені почати» |
| № 13 | Фінал (Левко, парубочий хор «А в нашого Голови») |
Дія 2
(В хаті голови)
| Антракт | ||
| Перша картина | ||
| № 14 | пісні Горпини «Ой, не вийду я на морижок» і «Доки ж мені журитися» | |
| № 15 | Пісня-романс (Писар) «Горпино Стахівно, горить» | |
| № 16 | Пісня (Писар) «Як вступив я в цю світлицю» | |
| № 17 | Дует (Писар і Горпина) «Ой, капусто, ой, розсадо моя» | |
| № 18 | Терцет (Голова, Винник, Горпина) «В мене жінка, ой, біда» | |
| № 19 | Парубочий хор «А в нашого Голови» (повтор № 13) | |
| № 20 | Фінал першої картини (Голова, Писар, Винники, Каленик, Горпина, подруги нареченої) «Свят! Свят! Це зовиця» | |
| Друга картина | ||
| № 21 | Левко і парубочий хор «А в голови з нашого села» | |
| № 22 | Парубочий хор «Ой гоп, таки так!» | |
| № 23 | Фінал другої дії | |
Дія 3
(Біля руїн будинку сотника)
| № 24 | Інтродукція та пісня Левка «Ой, не спиться й не лежиться» |
| № 25 | Чарівний сон «Ой, місяцю ясний» |
| № 26 | Русалчин хор «Вже місяць над нами високо» |
| № 27 | Танок русалчин «Ох і глупої пори» |
| № 28 | Сцена й арія (гра у ворона і остання арія Панночки) «я вільна рибчина» |
| № 29 | Фінал, (дівочий, парубочий хор, Левко, Галя, Голова, Писар, Горпина, Винник, Каленик) |
| № 30 | Сцена заручин «Батько нас благословляє», хор «Честь тобі, Голово, й слава!» |
| № 31 | Фінальний прославний хор «Слава нашим молодятам!» |
Джерела
- (рос.). Классическая музыка (www.classic-music.ru). 1 червня 2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- Amadeusonline – Almanacco di Gherardo Casaglia (італ.). Amadeusonline. 2005.[недоступне посилання з листопада 2021]
Література
- Ізваріна Олена Миколаївна. Микола Лисенко і Петро Сокальський: "Майська ніч" М. Гоголя та гоголівська тема в українській опері: Дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія ім. П. І. Чайковського. — К., 1996. — 195 с.
Посилання
- Клавір опери
- Радіозапис оперети 1950 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majska nich abo Utoplena lirichno fantastichna opera na tri diyi chotiri kartini ukrayinskogo kompozitora Mikoli Lisenka Libreto napisane ukrayinskim pismennikom i dramaturgom Mihajlom Starickim za motivami opovidannya Gogolya Travneva nich abo Utoplena zi zbirki Vechori na hutori bilya Dikanki Opera Majska nich abo Utoplena KompozitorLisenko Mikola VitalijovichAvtor libretoMihajlo StarickijMova libretoukrayinskaDzherelo syuzhetuTravneva nich abo UtoplenaKilkist dij3 Diya teatr Rik stvorennya1883Persha postanovka2 14 sichnya 1885Informaciya u VikidanihPohodzhennya istoriya ta harakteristikiVidrazu pislya vihodu ostatochnoyi versiyi svoyeyi pershoyi operi na gogolivsku temu Rizdvyana nich 1883 Mikola Lisenko zvernuvsya do she odniyeyi noveli Gogolya z tiyeyi zh zbirki Libreto do Travnevoyi nochi yak i do poperednih oper Lisenka pidgotuvav dramaturg Mihajlo Starickij a ocholyuvana nim mandrivna teatralna trupa vpershe postavila operu Yak i inshi operi ta opereti Lisenka cogo periodu muzika Utoplenoyi bazuyetsya perevazhno na folklornomu nathnenni vona maye pisennij harakter v solnih ta horovih partiyah melodiyi ta ritmi na ukrayinskij narodnij muzici Riven skladnosti opernih partij ta suprovodu vidpovidaye zasobam yaki mav mandrivnij i lishe neshodavno profesionalizovanij teatr Starickogo partitura zreshtoyu vkazuye na ryad variantiv yaki mozhna vikoristovuvati vidpovidno do talantu spivakiv Odnak na vidminu vid Rizdvyanoyi nochi cogo razu libretist i kompozitor zberig cilkom kazkovu fantastichnu atmosferu shedevra Gogolya Prem yera vidbulasya 14 za drugim yulianskim kalendarem 2 sichnya 1885 roku v Odeskomu opernomu teatri Vistupali najkrashi aktori todishnogo ukrayinomovnogo teatru Mariya Zankovecka Mihajlo Sadovskij Marko Kropivnickij ta Panas Saksaganskij dekoraciyi gotuvav Ital Sarti kompozitor takozh buv prisutnij na repeticiyah Pro prem yeru gazeta Odeskij zhurnal pisala Novitnya malorosijska opereta Utoplena mala velikij uspih i bez sumnivu bude vidatnoyu novinoyu sezonu Viklikam i opleskam yakimi publika nadilila vikonavciv avtora libreto Starickogo kompozitora M Lisenka i dekoratora Sarti ne bulo kincya P yesa spravdi bula obstavlena nadzvichajno milo i projshla z tiyeyu zhvavistyu yaka harakterna dlya trupi Starickogo Operu takozh vikonuvali ukrayinski mandrivni trupi taki yak ansambl M Sadovskogo yakij vpershe vikonav yiyi v Kiyevi v 1895 r ta trupa P Saksaganskogo Pershij postijno diyuchij teatr zasnovanij M Sadovskim u Kiyevi v 1907 r Vpershe postaviv Utoplenu u 1913 r U golovnij roli vistupila vidoma spivachka Mariya Litvinenko Volgemut i Utoplena stala razom z Natalkoyu Poltavkoyu odniyeyu z najpopulyarnishih postanovok z prem yeri u veresni po lyutij 1914 roku yiyi vikonuvali 15 raziv Vona ne znikla zi scen navit piznishe napriklad 28 lipnya 1919 r ciyeyu operoyu vidkrili novozasnovanij Teatr muzichnoyi drami v Kiyevi Yak i inshi operi Lisenka Utoplena zaznala nizki neavtorskih pererobok z 1930 h rokiv yaki mali pristosuvati nevibaglivu partituru do nabagato bilshih mozhlivostej velikih profesijnih opernih teatriv U 1937 roci vona bula pereroblena v veliku operu dlya Odeskogo teatru za iniciativoyu rezhisera V Manziyi ta dirigenta S Stolermana hormejsterom i kompozitorom P Tolshakovim Vin zdijsniv orkestruvannya partituri j zavershiv u 1 mu akti kartinu ukrayinskoyi nochi u 3 j simfonichnij kartini marsh Golovi a krim togo dodav absolyutno novij 4 j akt vesillya Gali ta Levki Bilshogo poshirennya nabula nova redakciya trohi bilsh virna M Verikivskogo v plani muziki ta M Rilskogo v plani tekstu prem yera yakoyi vidbulasya v Kiyevi 2 veresnya 1950 r Za mezhami Ukrayini bilsh vidomoyu ye odnojmenna opera na toj sami gogolivskij syuzhet Mikoli Andrijovicha Rimskogo Korsakova pid nazvoyu Travneva nich 1880 Dijovi osobiLevko molodij kozak tenor Galya jogo kohana lirichne soprano Gorpina mecco soprano Golova miskij golova batko Levka bas Pisar bariton Vinnik bas Kalenik bas Pannochka Utoplena dramatichne soprano Rusalki podruzhki narechenoyi hlopchiki ta divchatkaSyuzhetDiya 1 Zovnishni videofajli Hor Majska nich abo Utoplena vikonuye Kamernij hor Galicki peredzvoni Hor Tuman hvilyami lyagaye Solisti hor p k Yu Taranchenka ta orkestr ukrayinskogo radio dirigent Klimentij Dominchen Zapis ukrayinskogo radio 1950 r Rusalchin hor orkestr i hor KSSMSh im Lisenka diriguye Oksana Liniv Selo v Ukrayini hati Ganna ta Golovi Temniye a divchata ta hlopci povertayutsya z polya pislya roboti voni takozh domovlyayutsya pro vechirni progulyanki hor Tuman hvilyami lyagaye Levko priyizhdzhaye na koni j z neterpinnyam chekaye zustrichi z kohanoyu Galeyu pisnya Levka Oj ti misyacyu zore Koli vin priyizhdzhaye do yiyi kotedzhu vin privablyuye yiyi svoyeyu pisneyu rechitativ serenada Nichka spuskayetsya ariya Ne lyakajsya i ne gajsya Koli divchina ne vihodit vin udaye sho nazavzhdi proshayetsya z neyu i Galya nareshti vibigaye i zapevnyaye Levka sho vona dumaye lishe pro nogo Kozachenku milij Obidvoye ziznayutsya u kohanni duet Divchino kohana Levko rozpovidaye Gali istoriyu napivzrujnovanogo kotedzhu z inshogo boku stavu Balada Davno v tim budinku Kolis u nomu zhiv sotnik i jogo prekrasna dochka ale vin vzyav na starosti molodu zhinku yaka zazdrila jogo dochci j bula do togo zh vidmoyu Za divchinoyu chasto sposterigav zlovisnij chornij kit odnogo razu divchina nabralasya muzhnosti j napala na kota z nozhem vidrizavshi jomu lapu Za mit vona viyavila bezruku machuhu Sotnik proklyav dochku i vignav jogo z domu Divchina potonula v gori u stavku i stala korolevoyu dush potonulih divchat i vreshti resht zumila zabrati u vodu i machuhu ale vona zminilasya nastilki sho potonula divchina ne zmogla vpiznati yiyi sered svoyih suputnic Nezabarom nastaye vechirnya progulyanka P yanij Kalenik spotikayetsya vihodyachi z traktiru Pisnya Koli b meni zranku p yanogo jogo vidpravlyayut do hati Golovi Koli vsi rozhodyatsya Levko staye nepomichenim svidkom togo yak jogo batko Golova sela zalicyayetsya do Gali i nikoli ne pogoditsya na yiyi shlyub iz Levkom Trio Bozhe sho zh meni pochati Levko duzhe zlij i prosit pro dopomogu svoyih druziv yaki takozh obureni tim sho takij zaplisnyavilij starec zalicyayetsya do molodoyi divchini Final operni nomeri Introdukciya 1 Hor Tuman hvilyami lyagaye 2 Pisnya Levko Oj ti misyacyu zore 3 Rechetativ i Serenada Levko Nichka spuskayetsya 4 Ariya Levko Ne lyakajsya i ne gajsya 5 Kantilena Galya Gali Kozachenku milij 6 Duet Galya i Levko Divchino kohana 7 Ballada Levko Davno v tim budinku 8 hor Tuman yarom 9 parubochij hor Tuman yarom kotitsya 10 zhinochij hor Troyicka Oj zav yu vinki 11 Pisnya Kalenika Koli b meni zranku gorilochki sklyanku 12 Trio Galya Levko Golova Bozhe sho zh meni pochati 13 Final Levko parubochij hor A v nashogo Golovi Diya 2 V hati golovi operni nomeri Antrakt Persha kartina 14 pisni Gorpini Oj ne vijdu ya na morizhok i Doki zh meni zhuritisya 15 Pisnya romans Pisar Gorpino Stahivno gorit 16 Pisnya Pisar Yak vstupiv ya v cyu svitlicyu 17 Duet Pisar i Gorpina Oj kapusto oj rozsado moya 18 Tercet Golova Vinnik Gorpina V mene zhinka oj bida 19 Parubochij hor A v nashogo Golovi povtor 13 20 Final pershoyi kartini Golova Pisar Vinniki Kalenik Gorpina podrugi narechenoyi Svyat Svyat Ce zovicya Druga kartina 21 Levko i parubochij hor A v golovi z nashogo sela 22 Parubochij hor Oj gop taki tak 23 Final drugoyi diyi Diya 3 Bilya ruyin budinku sotnika operni nomeri 24 Introdukciya ta pisnya Levka Oj ne spitsya j ne lezhitsya 25 Charivnij son Oj misyacyu yasnij 26 Rusalchin hor Vzhe misyac nad nami visoko 27 Tanok rusalchin Oh i glupoyi pori 28 Scena j ariya gra u vorona i ostannya ariya Pannochki ya vilna ribchina 29 Final divochij parubochij hor Levko Galya Golova Pisar Gorpina Vinnik Kalenik 30 Scena zaruchin Batko nas blagoslovlyaye hor Chest tobi Golovo j slava 31 Finalnij proslavnij hor Slava nashim molodyatam Dzherela ros Klassicheskaya muzyka www classic music ru 1 chervnya 2011 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Amadeusonline Almanacco di Gherardo Casaglia ital Amadeusonline 2005 nedostupne posilannya z listopada 2021 LiteraturaIzvarina Olena Mikolayivna Mikola Lisenko i Petro Sokalskij Majska nich M Gogolya ta gogolivska tema v ukrayinskij operi Dis kand mistectvoznavstva 17 00 03 Nacionalna muzichna akademiya im P I Chajkovskogo K 1996 195 s PosilannyaKlavir operi Radiozapis opereti 1950 roku