Майська ніч, або Утоплена — повість письменника Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки». Перша редакція повісті була опублікована в 1831 році.
Майська ніч, або Утоплена | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Майская ночь, или Утопленница | ||||
![]() | ||||
Форма | оповідання | |||
Автор | Гоголь Микола Васильович | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1829-1830 | |||
Опубліковано | 1831 | |||
Попередній твір | (Вечір проти Івана Купала) | |||
Наступний твір | Пропала грамота | |||
| ||||
| ||||
|
Сюжет
Тихого і ясного вечора дівчата з юними парубками гуртуються і співають пісні. Молодий козак Левко, син сільського голови, підійшовши до однієї з хат, піснею викликає яснооку Ганну. Ганна з'являється не відразу, бо боїться заздрості дівчат, зухвалості парубків і материнської суворості, і ще чогось незрозумілого. Левко не раз просив батька дозволити йому одружитися з Ганною, але той не хотів і за своїм давнім звичаєм прикидався глухим. Про самого голову «відомо, що колись він супроводжував царицю Катерину до Криму, про що любить при нагоді згадувати, нині кривий, суворий, поважний на вигляд і вдівець, живе кілька років під каблуком своєї своячки».
Сидячи на порозі хати, Ганна запитує про будинок із забитими віконницями, що віддзеркалюється в темній воді ставка. Левко розповідає, як жив там сотник з донькою, «ясною панночкою», який одружився вдруге, але мачуха незлюбила панночку, мучила її і змусила сотника вигнати дочку з дому. Панночка кинулася з високого берега у воду, стала головною над утопленицями. Одного разу потягла мачуху-відьму у воду, але та сама перетворилась на утопленицю і таким чином уникла покарання. На місці того будинку збираються будувати (винницю), для чого приїхав нині . Тут Левко прощається з Ганною, почувши парубків, які поверталися.
Після опису української ночі в оповіданні з'являється доволі п'яний Каленик і, криючи на чому світ стоїть сільського голову, «непрямими кроками» шукає свою хату. Левко ж, розпрощавшись з товаришами, повертається і бачить Ганну, яка говорить про нього, Левка, з кимось незрозумілим у пітьмі. Незнайомець сварить Левка, пропонуючи Ганні свою, більш серйозну любов. Несподівана поява пустотливих парубків і ясного місяця дає зрозуміти розгніваному Левку, що незнайомець - його батько. Злякавши голову, він підмовляє парубків провчити його. Сільський голова вже розмовляє в хаті з винокуром, коли ввалюється Каленик, безперестанку лаючи голову, і засинає на лавці.
Розпалюючи гнів господаря, в хату, розбивши скло, влітає камінь, і винокур доречною розповіддю про свою тещу зупиняє прокльони, що закипають на вустах голови. Але образливі слова пісні за вікном змушують голову до дій. Спійманий і кинутий в темну комору призвідник в чорному вивернутому кожусі, а голова з винокуром і десяцьким вирушають до писаря, щоб, впіймавши бешкетників, одразу ж «резолюцію їм усім учинити». Однак писар сам вже зловив такого ж шибеника і запроторив його до хліва. Під час суперечки щодо того, хто ж його спіймав, писар і голова спочатку в коморі, а потім і в хліві знаходять своячку, яку хочуть вже й спалити, вважаючи чортом. Коли новий полонений у вивернутому кожусі виявляється Калеником, голова геть втрачає розум, відсилає переляканих десяцьких неодмінно впіймати головного бешкетника, обіцяючи немилосердну розправу за недбальство.
А тим часом Левка в чорному кожусі і з вимазаним сажею обличчям, який пішов до старого будинку біля ставка, долає дрімота. Дивлячись на віддзеркалення панського будинку, він помічає, що його вікно відчинилося, і похмурих віконниць немає. Він заспівав пісню, і вікно знову відчинилося, і з'явилася в ньому ясна панночка. Плачучи, скаржиться вона на сховану мачуху і обіцяє Левку нагороду, якщо він знайде відьму серед утоплених. Левко дивиться на хороводи дівчат, всі вони бліді й прозорі, але затівають гру у ворона, і та, що зголосилася бути вороном, здається йому не такою світлою, як інші. А коли вона визначає жертву, і в очах її виблискує злоба, «Відьма!» - каже Левко. Панночка, сміючись, подає йому записку для голови. Левко прокидається.
Прокинувшись, Левко виявляє, що тримає в руці клаптик паперу і кляне свою неграмотність. Тут його хапають десятники з сільським головою. Левко подає записку, з якої випливає, що написав її «комісар, відставний поручик Кузьма Деркач-Дришпановський» і містить наказ голові одружити Левка Макогоненка з Ганною Петриченковою, «а також полагодити мости на магістральний дорозі» та інші важливі доручення. На питання здивованого голови Левко придумує історію зустрічі з комісаром, який ніби-то пообіцяв заїхати до голови на обід. Підбадьорений голова обіцяє Левку крім нагайки на завтра і весілля, розпочинає свою вічну розповідь про царицю Катерину, а Левко тікає до відомої хати і, перехрестивши у віконці сплячу Ганну, повертається додому, на відміну від п'яного Каленика, що все ще шукає і не може знайти своєї хати.
Адаптації
- 1880 — Опера М.А. Римського-Корсакова в Маріїнському театрі (Санкт-Петербург).
- 1883 — Опера «Утоплена» М. В. Лисенка, вперше поставлена 1885 року в Одеському оперному театрі.
Екранізації
- 1940 — «Травнева ніч» (радянський художній фільм режисера М. Садковича, Київська кіностудія)
- 1952 — «Травнева ніч, або Утоплена» (радянський повнометражний кольоровий художній фільм режисера (О. Роу), Кіностудія ім. М. Горького)
- 2017 — («Гоголь. Початок») (повість була вільно екранізована у фільмі режисером Є. Барановим (РФ), а у 2019 — у (телесеріалі «Гоголь»))
Примітки
- Короткий зміст повісті [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет