Урійські Альпи — гірський хребет в західній частині Альп, центральна Швейцарія. Простягається територією кантонів Обвальден, Вале, Берн, Урі та Нідвальден, межує з Бернськими Альпами на заході (через перевал Грімзель), Емментальськими Альпами на півночі (через перевал Брюніг), Лепонтинськими Альпами на півдні (через перевал Фурка) та Гларнськими Альпами на сході (відділені річкою Ройс).
Урійські Альпи нім. Urner Alpen | ||||
Вид на Даммашток з долини Гьошенеральп | ||||
Країна | Швейцарія | |||
---|---|---|---|---|
Кантон | Берн, Обвальден, Вале, Урі, Нідвальден | |||
Є частиною | Західні Альпи | |||
Межі | Бернські Альпи, Емментальські Альпи, Лепонтинські Альпи, Гларнські Альпи | |||
Найвища точка | Даммашток | |||
- висота | 3630 м | |||
Урійські Альпи у Вікісховищі |
Урійські Альпи складаються з двох окремих груп, розділених перевалом Susten Pass. Гірський масив на півдні має більше льодовиків, а північна частина, яка завершується горою Titlis, має нижчі вершини, але довша.
Опис
За офіційним поділом Альп, Урійські Альпи є частиною Бернських Альп (в широкому визначенні) та, відповідно Західних Альп. Вони є досить компактними за розташуванням та дещо нижчими від частин Альп, розташованих на захід — всього в Урійських Альпах налічується 57 поіменованих вершин з висотою понад 3 000 м.н.р.м.
Група на північ від перевалу Сустен формує вододіл між верхів'ями річок Ааре (на заході) та Ройс. Крім того, невелика частина хребта (південно-західна) розташована в басейні Рони і повністю лежить у долині Ронського льодовика. Ця група, серед інших, включає чотири великі гряди, що розташовані майже паралельно з півночі-північного заходу на південь-південний схід, та досягає найвищої висоти на вершинах Даммашток та . Найзахідніша гряда, яка формує східний кордон долини Хаслі, має найвищу висоту 3 383 м.н.м. на Тіральпшток. Льодовикове поле, з якого льодовик Тріфт тече на північ, а Ронський льодовик — на південь, відділяє цю групу від більш східної, найвищою вершиною якої є Даммашток. На північ від Даммашток гряда називається Задня Тірберг і має найвищу точку 3 447 м.н.м. Далі на схід, відділена льодовиком Штайн та верхів'ям долини Гьошенен, є гряда Сустенхорн (найвища точка 3 505 м.н.м.). І четверта гряда на схід, відділена долиною Форальпталь (відгалуженням долини Гьошенен), має найвищі вершини Флекішток and та Штуклішток. Нижня частина долини Гьошенен обмежена на півдні грядою, яка відділяється від основної (перпендикулярно до неї) між вершинами Даммашток та Галеншток.
На північній стороні перевалу Сустен гряди нижчі та, за виключенням найвищих вершин на півдні, льодовиків не мають. Головний хребет, який завершується на горі , розділяє басейни річок Ааре та Ройс. Від , де сходяться кордони кантонів Берн, Обвальден та Урі, від головного вододілу відходить невеликий хребет, спрямований з заходу на схід, що закінчується на .
Як і в сусідніх гірських хребтах на північній околиці Альп, погода в Урійських Альпах часто залежить від західних та північно-західних повітряних мас, а отже є відносно нестабільною і менш сприятливою, ніж у центральних і південних частинах Альп.
Галерея
- Сустенхорн
- Задня Тірберг
- Лохберг
- Вид згори над Гьошененальпзее
- Льодовик Тріфт
Льодовики
Основні льодовики:
- ;
- Тріфт;
- льодовик Штайн;
- льодовик Тіфен.
Примітки
- Sergio Marazzi, La «Suddivisione orografica internazionale unificata del Sistema Alpino» (SOIUSA) — стаття з детальними ілюстраціями (pdf; 1,6 MB) (італ.)
- John Ball, The Alpine guide, Central Alps, p. 129, 1866, London
Посилання
- Урійські Альпи на SummitPost
- карти Swisstopo
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urijski Alpi girskij hrebet v zahidnij chastini Alp centralna Shvejcariya Prostyagayetsya teritoriyeyu kantoniv Obvalden Vale Bern Uri ta Nidvalden mezhuye z Bernskimi Alpami na zahodi cherez pereval Grimzel Emmentalskimi Alpami na pivnochi cherez pereval Bryunig Lepontinskimi Alpami na pivdni cherez pereval Furka ta Glarnskimi Alpami na shodi viddileni richkoyu Rojs Urijski Alpi nim Urner Alpen Vid na Dammashtok z dolini Gosheneralp Vid na Dammashtok z dolini Gosheneralp Krayina Shvejcariya Kanton Bern Obvalden Vale Uri Nidvalden Ye chastinoyu Zahidni Alpi Mezhi Bernski Alpi Emmentalski Alpi Lepontinski Alpi Glarnski Alpi Najvisha tochka Dammashtok visota 3630 m Urijski Alpi u Vikishovishi Urijski Alpi skladayutsya z dvoh okremih grup rozdilenih perevalom Susten Pass Girskij masiv na pivdni maye bilshe lodovikiv a pivnichna chastina yaka zavershuyetsya goroyu Titlis maye nizhchi vershini ale dovsha OpisZa oficijnim podilom Alp Urijski Alpi ye chastinoyu Bernskih Alp v shirokomu viznachenni ta vidpovidno Zahidnih Alp Voni ye dosit kompaktnimi za roztashuvannyam ta desho nizhchimi vid chastin Alp roztashovanih na zahid vsogo v Urijskih Alpah nalichuyetsya 57 poimenovanih vershin z visotoyu ponad 3 000 m n r m Grupa na pivnich vid perevalu Susten formuye vododil mizh verhiv yami richok Aare na zahodi ta Rojs Krim togo nevelika chastina hrebta pivdenno zahidna roztashovana v basejni Roni i povnistyu lezhit u dolini Ronskogo lodovika Cya grupa sered inshih vklyuchaye chotiri veliki gryadi sho roztashovani majzhe paralelno z pivnochi pivnichnogo zahodu na pivden pivdennij shid ta dosyagaye najvishoyi visoti na vershinah Dammashtok ta Najzahidnisha gryada yaka formuye shidnij kordon dolini Hasli maye najvishu visotu 3 383 m n m na Tiralpshtok Lodovikove pole z yakogo lodovik Trift teche na pivnich a Ronskij lodovik na pivden viddilyaye cyu grupu vid bilsh shidnoyi najvishoyu vershinoyu yakoyi ye Dammashtok Na pivnich vid Dammashtok gryada nazivayetsya Zadnya Tirberg i maye najvishu tochku 3 447 m n m Dali na shid viddilena lodovikom Shtajn ta verhiv yam dolini Goshenen ye gryada Sustenhorn najvisha tochka 3 505 m n m I chetverta gryada na shid viddilena dolinoyu Foralptal vidgaluzhennyam dolini Goshenen maye najvishi vershini Flekishtok and ta Shtuklishtok Nizhnya chastina dolini Goshenen obmezhena na pivdni gryadoyu yaka viddilyayetsya vid osnovnoyi perpendikulyarno do neyi mizh vershinami Dammashtok ta Galenshtok Na pivnichnij storoni perevalu Susten gryadi nizhchi ta za viklyuchennyam najvishih vershin na pivdni lodovikiv ne mayut Golovnij hrebet yakij zavershuyetsya na gori rozdilyaye basejni richok Aare ta Rojs Vid de shodyatsya kordoni kantoniv Bern Obvalden ta Uri vid golovnogo vododilu vidhodit nevelikij hrebet spryamovanij z zahodu na shid sho zakinchuyetsya na Yak i v susidnih girskih hrebtah na pivnichnij okolici Alp pogoda v Urijskih Alpah chasto zalezhit vid zahidnih ta pivnichno zahidnih povitryanih mas a otzhe ye vidnosno nestabilnoyu i mensh spriyatlivoyu nizh u centralnih i pivdennih chastinah Alp GalereyaSustenhorn Zadnya Tirberg Lohberg Vid zgori nad Goshenenalpzee Lodovik TriftLodovikiOsnovni lodoviki Trift lodovik Shtajn lodovik Tifen PrimitkiSergio Marazzi La Suddivisione orografica internazionale unificata del Sistema Alpino SOIUSA stattya z detalnimi ilyustraciyami pdf 1 6 MB ital John Ball The Alpine guide Central Alps p 129 1866 LondonPosilannyaUrijski Alpi na SummitPost karti Swisstopo