Урофагія

Урофагія (від лат. ūrīna — сеча і дав.-гр. -φαγία (φαγεῖν) — харчуватися) — вживання сечі, частий різновид пікацизму (спотворення смаку). Пиття сечі людиною може спостерігатися при деяких психічних захворюваннях з розладом потягів, а також в якості фетиша (різновид екскрементофілії) при сексуальних відхиленнях.

Нетрадиційна медицина

Докладніше: Уринотерапія

Сеча використовувалася в деяких древніх культурах в оздоровчих і косметичних цілях, і продовжує використовуватися сучасними представниками цих культур донині. В євро-американській культурі ці практики відомі як уринотерапія, форма альтернативної медицини. Тайці здавна практикують пиття сечі в медичних цілях, наприклад, для лікування раку.

Сексуальний фетиш

Нюховим еквівалентом є екскрементофілія — обмазування себе виділеннями, обмацування, обнюхування їх — відповідно урофілія.

За урофагії збудження і задоволення приносить вигляд, нюхання і особливо пиття сечі. Урофіл із пристрастю до урофагії любить різноманітні сексуальні дії з сечею: так званий «мокрий секс», просить мочитися на нього, йому/їй в рот, а також здійснювати акт сечовипускання в його присутності в рот іншим.

Урофагія в релігії

Мухаммед, ісламський пророк, настійно рекомендує пити сечу верблюдів. В Сахих аль-Бухарі згадується хадис, в якому говориться, що якісь люди прийшли в Медіну і захворіли. Мухаммед сказав їм пити молоко і сечу верблюдів, після чого вони одужали..

Див. також

• Уролагнія
• Копрофагія

Джерела

• Collacott R. A., Cooper S. A. (1995). Urine fetish in a man with learning disabilities. J Intellect Disabil Res. 39 (Pt 2): 145—147. PMID 7787385.

Примітки

1. D. S. Mills, Jeremy N. Marchant-Forde. Urine drinking // The Encyclopedia of Applied Animal Behaviour and Welfare. — CABI, 2010. — P. 626. — .
2. Jill McGivering Thais drink urine as alternative medicine [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] // BBC, 21 липня 2003 р.(англ.)
3. . tsn.ua. 13 січня 2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 11 серпня 2018.