Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уніформологія (з лат. uniformis, unis — «одна, єдина», forma — «форма»; і з грец. -λογία — «слово, вчення») — спеціальна історична дисципліна, що вивчає історію виникнення і розвитку, а також характерні особливості службової та, в першу чергу, військової форми одягу. Інші назви — мундирування, уніформоведення.
Наука
Уніформологія є новою наукою, яка активно формується і розвивається і є тісно пов'язаною з іншими науковими дисциплінами — геральдикою, вексилологією, фалеристикою, емблематикою.
Об'єкт уніформології
Об'єктом вивчення військової уніформології є предмети мундирування, спорядження та знаки відмінності, прийняті в різний час для військовослужбовців (у цивільній уніформології — державних службовців, чиновників), що дозволяють встановити приналежність до збройних сил конкретної держави, видів військ, з'єднань, частин і підрозділів, а також розрізняти їх за військовим званням (чинів, посад) його власника. Форма складається з предметів обмундирування, спорядження і знаків розрізнення, встановлених для військовослужбовців, саме це і є об'єктом дослідження уніформології.
Джерельна база
Джерельною базою для уніформології служать законодавчі акти, накази, розпорядження, що регламентують комплектність, крайки, забарвлення уніформи та правила її носіння, фіскальні матеріали, офіційне і приватне листування. Окрему групу джерел складають мемуари очевидців, допомагають уточнити деталі військової форми та спорядження, що з'явилися в ході кампаній і часто нерегламентовані офіційними розпорядженнями. Використовуються також перекази, легенди, соціально-побутові та героїчні пісні, літописи, хроніки.
Також цінними джерелами в уніформології виступають зображальні матеріали: панорами битв, книжкові мініатюри, зображення на іконах, фресках, гербах, прапорах, на поштових марках та плакатах. Окремо слід відзначити схеми мундирів за військовим приписом, оскільки вони є найбільш достовірними та повними.
Військова уніформологія має широку сферу застосування. За її допомогою працівники кіно та телестудій, працівники театрів, художники, скульптори, письменники мають змогу достовірно відтворювати історичну дійсність. Також велике значення уніформологія має для співробітники музеїв оскільки дає можливість правильно атрибутувати музейні експонати. Знання з історії військового костюма необхідні для коректної атрибуції речових пам'яток та їх репродукцій, творів жанрового живопису і графіки, фотографій та кінодокументів. Також знання з історії військового костюма необхідні військовим фахівцям у моделюванні сучасного професійного одягу для збройних сил (з урахуванням як загальноприйнятих зразків, так і національних і регіональних військово-історичних традицій та досвіду).
Вивчення історії військового і цивільного костюму має своє практичне значення: правильна атрибуція музейних експонатів (реальних речей і творів живопису), встановлення особистостей історичних осіб, достовірне відтворення історичного минулого в живописі, театрі, кіно та літературі, а також в історичній реконструкції.
Історичні відомості
Появу особливої військової уніформи пов'язують передусім із тим, що в давні часи було необхідно відрізняти своїх воїнів від вояків супротивника. Як відомо війська Давнього Єгипту, Вавилону, Ассирії, Китаю, Персії, Риму та Карфагену відрізнялися від інших армій своїм одягом, зброєю та головними уборами. Проте одноманітний військовий мундир бере свій початок тільки в XV ст. у західноєвропейських країнах. Він мав свої особливості. У зв'язку з тим, що озброєння й екіпіровка військ країн була близька за виглядом, у той час використовували спеціальні умовні знаки для позначення приналежності воїна до певного війська. Так, на початку XV ст. англійські війська носили червоні хрести на грудях і спині, французькі й швейцарські — білі, імперські німецькі війська — червоні хрести Св. Андрія або т. зв. бургундські. З утворенням регулярних національних армій в середині XVII ст. запроваджується однорідна, суворо регламентована форма одягу. Першою однаково обмундированою армією в Західний Європі вважається шведська за короля Густава Адольфа II (1611—1632). Його полки, які були споряджені і організовані за модерним принципом були названі «блакитні», «жовті» й «зелені» — за головним кольором їхнього одягу. У 1643—1645 рр. однорідна уніформа з'являється в Англії, а в 1647 у Франції. В українському війську впровадження регламентованої форми одягу припадає на період Гетьманщини (середина XVII — кінець XVIII ст.). Козацьким полкам уперше було приписано мундир у 1735 р. Зокрема, у «малоросійських» козаків до 1750-х років роль мундира виконував спідній каптан-жупан, що був одного фасону і кольору в усіх полках, тоді як колір і фасон верхнього одягу, штанів і шапок залишався на розсуд полкових командувачів. А в європейських та російській арміях роль мундира виконував каптан-жюстокор, що носився поверх камзола.
Мундирознавство
Мундирознавство (або уніформознавство) — складова частина уніформології, яка вивчає типи й відмінності військових мундирів в описовому, упорядковувальному та каталогізувальному аспектах.
До предмету уніфомології входять такі питання вивчення історії мундира: колір, фасон, конструктивні особливості і склад матеріалів предметів військового строю, їх вартість, особливості носіння; питання походження та впровадження у війську як певних комплексів одягу, так і окремо взятих предметів обмундирування й амуніції, причини, умови і наслідки цього процесу; порядок заготовлення обмундирування і спорядження та забезпечення ними військ.
Українська уніформологія
Зародження військової уніформології як наукової дисципліни припадає на кінець XIX — початок XX ст., коли з'явилися перші комплексні дослідження з історії військового костюма. Назва ж дисципліни (уніформологія або мундирологія) увійшла до вжитку у наукових колах України, Росії та Польщі у 80—90-х роках XX ст.
Уперше об'єктом наукового дослідження український військовий мундир став у другій половині XVIII — першій половині XIX ст., коли з'явилися перші наукові праці українських та російських істориків (О. Шафонський, В. Рубан, В. Ломиковський, Г. Квітка-Основ'яненко, М. Сементовський та ін.). В їх працях велика увага приділялась побуту українських військових формувань, їхньому одягу та озброєнню. Також важливою серед дореволюційних робіт є праця видатного українського вченого Д. Яворницького «Історія запорізьких козаків», окремий розділ якої автор присвятив одягові запорожців, розглянувши його еволюцію від появи козацтва до кінця XVIII ст. Під час Першої світової війни на західноукраїнських землях, в Австро-Угорщині, з'явилися студії, що торкалися проблем української військової уніформології. Так «Руська самооборона на Галицько-угорському пограниччу, 1848—1849» І. Кревецького є унікальною оскільк тільки в ній можна знайти опис мундиру «руських гірських стрільців» з репродукцію малюнка із зображенням справжнього одягу цих стрільців. Розвиток української воєнної уніформологі був перерваний з утвердженням радянської влади на території України, так як історія українських та російських військових формувань вважалася націоналістичним пережитком і була визнана ідейно шкідливою тематикою. У часи хрущовської «відлиги» в радянській Україні з'явилося кілька публікацій, присвячених українській військовій історії, зокрема козацько-гетьманського періоду. Так, В. Дядиченко у праці «Украинское казацкое войско в конце XVII — начале XVIII в.» (1959) та О. Апанович у монографії «Збройні Сили України першої половини XVIII ст.» (1969) коротко розглянули питання забезпечення одягом українських військових формувань кінця XVII — першої половини XVIII ст. Але з 1972 р. українська військова історія стала остаточним табу, і дослідження з цієї галузі знань були оголошені «націоналістичними». Взагалі за часів радянської влади українська військова історія майже не досліджувалася. Серед досліджень незалежної України варто відмітити працю «Битва під Берестечком», у якій є ґрунтовний та детальний опис арсеналу ручної вогнепальної і холодної козацької зброї, амуніції, кінське спорядження, окремо збережених елементів одягу. Не менш вагомими є дослідження В. Задунайського який досліджував війська УНР. Він дослідив систему розробок, запровадження та змін в уніформі всіх частин та рангів УНА УНР. Також вагомими є дослідження В. Лапіна, Є. Славутича та О. Сокирко.
Щодо України то з відновленням державного суверенітету у 1991 р. та створенням Збройних Сил України, розпочався процес вивчення і відродження національних військових традицій. На порядку денному постало питання творення нової військової символіки для національних Збройних сил, а відтак і широкомасштабна проблема створення нових військових одностроїв, які б не тільки відповідали сучасним вимогам до воєнного одягу, але й підкреслювали тяглість традицій національного війська, його досвід у творенні військових строїв, зв'язок сучасного українського війська із звитяжними віхами бойового минулого нашого народу. Реалізація вищезазначеного плану потребує залучити надбання вітчизняної воєнно-історичної науки та, зокрема, такої спеціальної дисципліни як військова уніформологія, теоретичні засади якої все ще знаходяться на стадії формування. Однак, сталося так, що розвиток військових строїв в Українській державі дотепер не був визначений у вітчизняній історіографії як самостійна наукова проблема та й досі залишається, з різних на то причин, одним з найменш вивчених розділів вітчизняної уніформології. Навіть історія «геральдичної» сторони однострою гетьманських збройних сил не отримала повного і достовірного висвітлення у вітчизняній історіографії. Українські та російські історики відзначились певними результатами в розробці досліджуваної проблематики, але їхні доробки не носять комплексного, цілісного характеру, бо висвітлюють тільки окремі аспекти, тематичні зрізи і хронологічні періоди та відзначаються фрагментарністю і поверховістю, й, що головне, вони не можуть слугувати надійним джерелом для атрибуції музейних експонатів та проведення воєнно-історичної реконструкції предметів побуту і сюжетів з вітчизняної історії XVII—XVIII ст.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2010.
Література
- Замлинський В. О., Дмитриєнко М. Ф., Балабушевич Т. А., та ін. Спеціальні історичні дисципліни. — Київ, 1992.
- Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Редкол.: В. А. Смолій (гол. ред.); І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. — К.: Либідь, 2008. — 520 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uniformologiya z lat uniformis unis odna yedina forma forma i z grec logia slovo vchennya specialna istorichna disciplina sho vivchaye istoriyu viniknennya i rozvitku a takozh harakterni osoblivosti sluzhbovoyi ta v pershu chergu vijskovoyi formi odyagu Inshi nazvi mundiruvannya uniformovedennya NaukaUniformologiya ye novoyu naukoyu yaka aktivno formuyetsya i rozvivayetsya i ye tisno pov yazanoyu z inshimi naukovimi disciplinami geraldikoyu veksilologiyeyu faleristikoyu emblematikoyu Ob yekt uniformologiyiOb yektom vivchennya vijskovoyi uniformologiyi ye predmeti mundiruvannya sporyadzhennya ta znaki vidminnosti prijnyati v riznij chas dlya vijskovosluzhbovciv u civilnij uniformologiyi derzhavnih sluzhbovciv chinovnikiv sho dozvolyayut vstanoviti prinalezhnist do zbrojnih sil konkretnoyi derzhavi vidiv vijsk z yednan chastin i pidrozdiliv a takozh rozriznyati yih za vijskovim zvannyam chiniv posad jogo vlasnika Forma skladayetsya z predmetiv obmundiruvannya sporyadzhennya i znakiv rozriznennya vstanovlenih dlya vijskovosluzhbovciv same ce i ye ob yektom doslidzhennya uniformologiyi Dzherelna bazaDzherelnoyu bazoyu dlya uniformologiyi sluzhat zakonodavchi akti nakazi rozporyadzhennya sho reglamentuyut komplektnist krajki zabarvlennya uniformi ta pravila yiyi nosinnya fiskalni materiali oficijne i privatne listuvannya Okremu grupu dzherel skladayut memuari ochevidciv dopomagayut utochniti detali vijskovoyi formi ta sporyadzhennya sho z yavilisya v hodi kampanij i chasto nereglamentovani oficijnimi rozporyadzhennyami Vikoristovuyutsya takozh perekazi legendi socialno pobutovi ta geroyichni pisni litopisi hroniki Takozh cinnimi dzherelami v uniformologiyi vistupayut zobrazhalni materiali panorami bitv knizhkovi miniatyuri zobrazhennya na ikonah freskah gerbah praporah na poshtovih markah ta plakatah Okremo slid vidznachiti shemi mundiriv za vijskovim pripisom oskilki voni ye najbilsh dostovirnimi ta povnimi Vijskova uniformologiya maye shiroku sferu zastosuvannya Za yiyi dopomogoyu pracivniki kino ta telestudij pracivniki teatriv hudozhniki skulptori pismenniki mayut zmogu dostovirno vidtvoryuvati istorichnu dijsnist Takozh velike znachennya uniformologiya maye dlya spivrobitniki muzeyiv oskilki daye mozhlivist pravilno atributuvati muzejni eksponati Znannya z istoriyi vijskovogo kostyuma neobhidni dlya korektnoyi atribuciyi rechovih pam yatok ta yih reprodukcij tvoriv zhanrovogo zhivopisu i grafiki fotografij ta kinodokumentiv Takozh znannya z istoriyi vijskovogo kostyuma neobhidni vijskovim fahivcyam u modelyuvanni suchasnogo profesijnogo odyagu dlya zbrojnih sil z urahuvannyam yak zagalnoprijnyatih zrazkiv tak i nacionalnih i regionalnih vijskovo istorichnih tradicij ta dosvidu Vivchennya istoriyi vijskovogo i civilnogo kostyumu maye svoye praktichne znachennya pravilna atribuciya muzejnih eksponativ realnih rechej i tvoriv zhivopisu vstanovlennya osobistostej istorichnih osib dostovirne vidtvorennya istorichnogo minulogo v zhivopisi teatri kino ta literaturi a takozh v istorichnij rekonstrukciyi Istorichni vidomostiPoyavu osoblivoyi vijskovoyi uniformi pov yazuyut peredusim iz tim sho v davni chasi bulo neobhidno vidriznyati svoyih voyiniv vid voyakiv suprotivnika Yak vidomo vijska Davnogo Yegiptu Vavilonu Assiriyi Kitayu Persiyi Rimu ta Karfagenu vidriznyalisya vid inshih armij svoyim odyagom zbroyeyu ta golovnimi uborami Prote odnomanitnij vijskovij mundir bere svij pochatok tilki v XV st u zahidnoyevropejskih krayinah Vin mav svoyi osoblivosti U zv yazku z tim sho ozbroyennya j ekipirovka vijsk krayin bula blizka za viglyadom u toj chas vikoristovuvali specialni umovni znaki dlya poznachennya prinalezhnosti voyina do pevnogo vijska Tak na pochatku XV st anglijski vijska nosili chervoni hresti na grudyah i spini francuzki j shvejcarski bili imperski nimecki vijska chervoni hresti Sv Andriya abo t zv burgundski Z utvorennyam regulyarnih nacionalnih armij v seredini XVII st zaprovadzhuyetsya odnoridna suvoro reglamentovana forma odyagu Pershoyu odnakovo obmundirovanoyu armiyeyu v Zahidnij Yevropi vvazhayetsya shvedska za korolya Gustava Adolfa II 1611 1632 Jogo polki yaki buli sporyadzheni i organizovani za modernim principom buli nazvani blakitni zhovti j zeleni za golovnim kolorom yihnogo odyagu U 1643 1645 rr odnoridna uniforma z yavlyayetsya v Angliyi a v 1647 u Franciyi V ukrayinskomu vijsku vprovadzhennya reglamentovanoyi formi odyagu pripadaye na period Getmanshini seredina XVII kinec XVIII st Kozackim polkam upershe bulo pripisano mundir u 1735 r Zokrema u malorosijskih kozakiv do 1750 h rokiv rol mundira vikonuvav spidnij kaptan zhupan sho buv odnogo fasonu i koloru v usih polkah todi yak kolir i fason verhnogo odyagu shtaniv i shapok zalishavsya na rozsud polkovih komanduvachiv A v yevropejskih ta rosijskij armiyah rol mundira vikonuvav kaptan zhyustokor sho nosivsya poverh kamzola MundiroznavstvoMundiroznavstvo abo uniformoznavstvo skladova chastina uniformologiyi yaka vivchaye tipi j vidminnosti vijskovih mundiriv v opisovomu uporyadkovuvalnomu ta katalogizuvalnomu aspektah Do predmetu unifomologiyi vhodyat taki pitannya vivchennya istoriyi mundira kolir fason konstruktivni osoblivosti i sklad materialiv predmetiv vijskovogo stroyu yih vartist osoblivosti nosinnya pitannya pohodzhennya ta vprovadzhennya u vijsku yak pevnih kompleksiv odyagu tak i okremo vzyatih predmetiv obmundiruvannya j amuniciyi prichini umovi i naslidki cogo procesu poryadok zagotovlennya obmundiruvannya i sporyadzhennya ta zabezpechennya nimi vijsk Ukrayinska uniformologiyaZarodzhennya vijskovoyi uniformologiyi yak naukovoyi disciplini pripadaye na kinec XIX pochatok XX st koli z yavilisya pershi kompleksni doslidzhennya z istoriyi vijskovogo kostyuma Nazva zh disciplini uniformologiya abo mundirologiya uvijshla do vzhitku u naukovih kolah Ukrayini Rosiyi ta Polshi u 80 90 h rokah XX st Upershe ob yektom naukovogo doslidzhennya ukrayinskij vijskovij mundir stav u drugij polovini XVIII pershij polovini XIX st koli z yavilisya pershi naukovi praci ukrayinskih ta rosijskih istorikiv O Shafonskij V Ruban V Lomikovskij G Kvitka Osnov yanenko M Sementovskij ta in V yih pracyah velika uvaga pridilyalas pobutu ukrayinskih vijskovih formuvan yihnomu odyagu ta ozbroyennyu Takozh vazhlivoyu sered dorevolyucijnih robit ye pracya vidatnogo ukrayinskogo vchenogo D Yavornickogo Istoriya zaporizkih kozakiv okremij rozdil yakoyi avtor prisvyativ odyagovi zaporozhciv rozglyanuvshi jogo evolyuciyu vid poyavi kozactva do kincya XVIII st Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na zahidnoukrayinskih zemlyah v Avstro Ugorshini z yavilisya studiyi sho torkalisya problem ukrayinskoyi vijskovoyi uniformologiyi Tak Ruska samooborona na Galicko ugorskomu pogranichchu 1848 1849 I Kreveckogo ye unikalnoyu oskilk tilki v nij mozhna znajti opis mundiru ruskih girskih strilciv z reprodukciyu malyunka iz zobrazhennyam spravzhnogo odyagu cih strilciv Rozvitok ukrayinskoyi voyennoyi uniformologi buv perervanij z utverdzhennyam radyanskoyi vladi na teritoriyi Ukrayini tak yak istoriya ukrayinskih ta rosijskih vijskovih formuvan vvazhalasya nacionalistichnim perezhitkom i bula viznana idejno shkidlivoyu tematikoyu U chasi hrushovskoyi vidligi v radyanskij Ukrayini z yavilosya kilka publikacij prisvyachenih ukrayinskij vijskovij istoriyi zokrema kozacko getmanskogo periodu Tak V Dyadichenko u praci Ukrainskoe kazackoe vojsko v konce XVII nachale XVIII v 1959 ta O Apanovich u monografiyi Zbrojni Sili Ukrayini pershoyi polovini XVIII st 1969 korotko rozglyanuli pitannya zabezpechennya odyagom ukrayinskih vijskovih formuvan kincya XVII pershoyi polovini XVIII st Ale z 1972 r ukrayinska vijskova istoriya stala ostatochnim tabu i doslidzhennya z ciyeyi galuzi znan buli ogolosheni nacionalistichnimi Vzagali za chasiv radyanskoyi vladi ukrayinska vijskova istoriya majzhe ne doslidzhuvalasya Sered doslidzhen nezalezhnoyi Ukrayini varto vidmititi pracyu Bitva pid Berestechkom u yakij ye gruntovnij ta detalnij opis arsenalu ruchnoyi vognepalnoyi i holodnoyi kozackoyi zbroyi amuniciyi kinske sporyadzhennya okremo zberezhenih elementiv odyagu Ne mensh vagomimi ye doslidzhennya V Zadunajskogo yakij doslidzhuvav vijska UNR Vin doslidiv sistemu rozrobok zaprovadzhennya ta zmin v uniformi vsih chastin ta rangiv UNA UNR Takozh vagomimi ye doslidzhennya V Lapina Ye Slavuticha ta O Sokirko Shodo Ukrayini to z vidnovlennyam derzhavnogo suverenitetu u 1991 r ta stvorennyam Zbrojnih Sil Ukrayini rozpochavsya proces vivchennya i vidrodzhennya nacionalnih vijskovih tradicij Na poryadku dennomu postalo pitannya tvorennya novoyi vijskovoyi simvoliki dlya nacionalnih Zbrojnih sil a vidtak i shirokomasshtabna problema stvorennya novih vijskovih odnostroyiv yaki b ne tilki vidpovidali suchasnim vimogam do voyennogo odyagu ale j pidkreslyuvali tyaglist tradicij nacionalnogo vijska jogo dosvid u tvorenni vijskovih stroyiv zv yazok suchasnogo ukrayinskogo vijska iz zvityazhnimi vihami bojovogo minulogo nashogo narodu Realizaciya vishezaznachenogo planu potrebuye zaluchiti nadbannya vitchiznyanoyi voyenno istorichnoyi nauki ta zokrema takoyi specialnoyi disciplini yak vijskova uniformologiya teoretichni zasadi yakoyi vse she znahodyatsya na stadiyi formuvannya Odnak stalosya tak sho rozvitok vijskovih stroyiv v Ukrayinskij derzhavi doteper ne buv viznachenij u vitchiznyanij istoriografiyi yak samostijna naukova problema ta j dosi zalishayetsya z riznih na to prichin odnim z najmensh vivchenih rozdiliv vitchiznyanoyi uniformologiyi Navit istoriya geraldichnoyi storoni odnostroyu getmanskih zbrojnih sil ne otrimala povnogo i dostovirnogo visvitlennya u vitchiznyanij istoriografiyi Ukrayinski ta rosijski istoriki vidznachilis pevnimi rezultatami v rozrobci doslidzhuvanoyi problematiki ale yihni dorobki ne nosyat kompleksnogo cilisnogo harakteru bo visvitlyuyut tilki okremi aspekti tematichni zrizi i hronologichni periodi ta vidznachayutsya fragmentarnistyu i poverhovistyu j sho golovne voni ne mozhut sluguvati nadijnim dzherelom dlya atribuciyi muzejnih eksponativ ta provedennya voyenno istorichnoyi rekonstrukciyi predmetiv pobutu i syuzhetiv z vitchiznyanoyi istoriyi XVII XVIII st Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 zhovtnya 2010 LiteraturaZamlinskij V O Dmitriyenko M F Balabushevich T A ta in Specialni istorichni disciplini Kiyiv 1992 Specialni istorichni disciplini Dovidnik Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Redkol V A Smolij gol red I N Vojcehivska ker avt kol V V Tomazov M F Dmitriyenko ta in K Libid 2008 520 s