Уманці

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Уманці (значення).

Уманці — козацько-старшинський рід правобережного походження, відомий з часів Хмельниччини. Найбільш відомими стали представники глухівсько-ніжинської гілки роду.

Представники

XVII—XVIII століття

Засновник

• Пилип Іванович Уманець («Пилипча») був сотником глухівським (1653 — 1668, з деякими перервами) і полковником ніжинським (1669 — 1684).
• Брат (Васюк).

Діти та онуки

• Син: Дем'ян Уманець (? — 1687), протопіп соборної Троїцької церкви у Глухові (є відомості за 1680 р.), володів селом Студенком та слободою Сліпород.

• Онуки:
  • Петро (?-1726) — бунчуковий товариш. Батько шести доньок.
  • Семен — Глухівський міський отаман та Глухівський сотенний отаман (є відомості за 1718 р.). Володів частиною Годунівки.

• Правнуки:
  • • Степан Семенович (? — 1737) — сотник глухівський (1726 — 1767) та янпольський (1772 — 1781).
    •  — в 1736 — 1738 роках був ніжинським полковим хорунжим.
    •  — ніде не служив, товариш сотні Глухівської (1726), військовий товариш (1736—1742 рр.), мав «двір у слободі Веригінській Глухівської сотні».

• Праправнуки:
  • • • Син Федора Семеновича: Семен Федорович Уманець — із 1755 по 1760 рік обіймав посаду писаря сотенного Глухівського, і з грудня 1760 по 1767 рр. — сотника Глухівського; 1785 р. Він у чині надвірного радника став економії директором Новгород-Сіверського намісництва, змінивши на цій посаді полковника Осипа Степановича Судієнка; економії дирекцію Семен Федорович очолював до 1793 року. Того ж року йому був наданий чин колезького радника, що відповідало військовому чину полковника.

Уманці у XVII—XVIII ст. обіймали високі посади в козацькій старшині, і не лише у Глухівській сотні. Окрім Студенка та Сліпорода, вони також мали на Глухівщині володіння у Вікторові, Землянці, Годунівці, Березі, Собичевому, Дубовичах, Уланові, Локні, Глухові та на деяких хуторах. Зокрема, у 1779—1781 рр., «у передмісті Глухівського батальйону» на Білополівці у «писаря полкового» Уманця був партикулярний [приватний] будинок, а «на форштаті [форштадті — у передмісті, посаді] Веригіні» розташовувався партикулярний будинок колезького асесора. Там же знаходився і будинок «писаря земського» Уманця на три покої. Колезький асесор Уманець мав також хату в Сліпороді, а в Студенку у полкового осаула були греблі «на одну млинову комору на два кола» і два партикулярні будинки — один старий на чотири покої та інший новий на шість покоїв, «писареві земському» належав партикулярний будинок на три покої, «сотнику янпольському»  — будинок на чотири покої, у нього ж була пасіка «за півтретини версти» від села на правому березі Клевені в урочищі Старому. У Студенці мав володіння і Семен Федорович Уманець.

Уманці поріднилися з багатьма представниками козацької старшини: так, дружиною янпольського сотника Василя Уманця була дочка знатного військового товариша Забузького, донька бунчукового товариша Жураховського вийшла заміж за , доньку військового товариша Семена Нарбута була дружиною бунчукового товариша Пилипа Васильовича Уманця. Також Семен Федорович Уманець узяв за дружину дочку «сотника Ірклеєвського» [Ірклієвського] Марію Федорівну Ільїнову (бабусю полковника ).

XIX століття

Діти Семена Федоровича (всього 7 синів та 7 доньок)

• Микола Семенович Уманець (1761 — ?).
• Андрій Семенович Уманець (1762—1828).

Онуки

• .

З цього роду походив Олександер Олексійович Уманець — лікар і письменник, дослідник чуми в Єгипті у 1842 — 1843 роках, автор книг про подорож на Близький Схід (1850) і нарисів з історії Причорноморщини (1887).

Уманці були великими землевласниками й земськими діячами на Чернігівщині в 19 столітті, зокрема Федір Михайлович Уманець.

Див. також

• Список дворянських родів Чернігівської губернії

Примітки

1. Кривошея В. Українська козацька старшина (Урядники гетьманської адміністрації). — К.: «Стилос», — К, 2005. — Ч. 1. — С. 93-94
2. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе^{[недоступне посилання]} // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4
3. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. — К., 1893. — Т. 2. — Полк Нежинский
4. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе^{[недоступне посилання]} // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5
5. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе^{[недоступне посилання]} // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 5

Джерела

1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
2. Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
3. Родословная дворян Уманцев // Малороссийское дворянство: Издал граф Милорадович. Чернигов: Тип. Губ. Правл., 1890. С. 48 — 50.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .