Улугбек Мірза (*д/н — 1501) — емір Кабула, Газні, Кандагару, Бадахшану в 1461—1501 роках. Відомий також як Улугбек II.
Улугбек Мірза | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 1501 Кабул |
Титул | емір Кабулу |
Термін | 1461—1501 роки |
Попередник | Каратшар |
Наступник | |
Конфесія | іслам |
Рід | Тимуриди |
Батько | Султан Абу-Саїд |
Діти | 2 сина і 1 донька |
|
Життєпис
Походив з династії Тимуридів. Син Султан Абу-Саїда. Останній у 1461 році після смерті Каратшара призначив Улугбека хакімом (намісником) Кабулу та всього Кабулістану. Втім невдовзі той став майже незалежним, оскільки батько більше приділяв уваги у боротьбіз нападами Хусейна Байкари та протиятонням у північній Персії. Його влада сягала Газні з областю включно на південному заході та Нангархар на півдні.
Після загибелі Султан Абу-Саїда у 1469 році Улугбек Мірза став самостійним. Він не втручався у боротьбу за Мавераннахру та встановив гарні стосунки з Хусейном Байкара, який став володарем Хорасану. Згодом налагодив союзні відносини з Мухаммедом Мукіном Аргуна, намісника Байкари в Кандагарі, видавши за того доньку. Останній номінально визнавав владу Улугбека. Головною загрозу вбачав в посиленні Делійського султанату, що відбулося за володаря Сікандара Лоді.
Більшу частину життя опікувався збереження миру в середині держави, не проводив активної зовнішньої політику. Користуючись вигідним розташуванням Кабулу, сприяв торгівлі з середньою Азією та Індією, щозабезпечувало постійне наповнення скарбниці. Водночас був покровителем мистецтва, зокрема мініатюри (розвинулася Кабульська школа, що брала початок від перської мініатюри).
У 1495 році придушив повстання сина Міран-шаха Мірзи за підтримуки хазарійців, який втік до Кундуза. Згодом вступив у конфлікт з афганським племенем юсуфзай, очільників племені якого він наказав знищити в Кабулі. Слідом за цим ті вимушені були відступити до кордону з Пенджабом. Наслідком цього стала остаточна втрата Кандагару, де владу перебрав Хусейн Байкара.
Помер у 1501 році. Йому спадкував малолітній син при регентстві свого шварґра Мухаммеда Мукіна, якого у 1504 році було повалено Бабуром.
Джерела
- M. E. Yapp: Yūsufzay. W: P.J. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. Van Donzel, W.P. Heinrichs: The Encyclopaedia of Islam. New Edition. Volume XI. Leiden: E.J. Brill, 2002, s. 362—363. .
- Stephen E. Dale: The Garden of the Eight Paradises. Babur and the Culture of Empire in Central Asia, Afghanistan and India (1483—1530). Leiden Boston: Brill, 2004. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ulugbek Mirza d n 1501 emir Kabula Gazni Kandagaru Badahshanu v 1461 1501 rokah Vidomij takozh yak Ulugbek II Ulugbek MirzaNarodivsyanevidomoPomer1501 KabulTitulemir KabuluTermin1461 1501 rokiPoperednikKaratsharNastupnikKonfesiyaislamRidTimuridiBatkoSultan Abu SayidDiti2 sina i 1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Timuridiv Sin Sultan Abu Sayida Ostannij u 1461 roci pislya smerti Karatshara priznachiv Ulugbeka hakimom namisnikom Kabulu ta vsogo Kabulistanu Vtim nevdovzi toj stav majzhe nezalezhnim oskilki batko bilshe pridilyav uvagi u borotbiz napadami Husejna Bajkari ta protiyatonnyam u pivnichnij Persiyi Jogo vlada syagala Gazni z oblastyu vklyuchno na pivdennomu zahodi ta Nangarhar na pivdni Pislya zagibeli Sultan Abu Sayida u 1469 roci Ulugbek Mirza stav samostijnim Vin ne vtruchavsya u borotbu za Maverannahru ta vstanoviv garni stosunki z Husejnom Bajkara yakij stav volodarem Horasanu Zgodom nalagodiv soyuzni vidnosini z Muhammedom Mukinom Arguna namisnika Bajkari v Kandagari vidavshi za togo donku Ostannij nominalno viznavav vladu Ulugbeka Golovnoyu zagrozu vbachav v posilenni Delijskogo sultanatu sho vidbulosya za volodarya Sikandara Lodi Bilshu chastinu zhittya opikuvavsya zberezhennya miru v seredini derzhavi ne provodiv aktivnoyi zovnishnoyi politiku Koristuyuchis vigidnim roztashuvannyam Kabulu spriyav torgivli z serednoyu Aziyeyu ta Indiyeyu shozabezpechuvalo postijne napovnennya skarbnici Vodnochas buv pokrovitelem mistectva zokrema miniatyuri rozvinulasya Kabulska shkola sho brala pochatok vid perskoyi miniatyuri U 1495 roci pridushiv povstannya sina Miran shaha Mirzi za pidtrimuki hazarijciv yakij vtik do Kunduza Zgodom vstupiv u konflikt z afganskim plemenem yusufzaj ochilnikiv plemeni yakogo vin nakazav znishiti v Kabuli Slidom za cim ti vimusheni buli vidstupiti do kordonu z Pendzhabom Naslidkom cogo stala ostatochna vtrata Kandagaru de vladu perebrav Husejn Bajkara Pomer u 1501 roci Jomu spadkuvav malolitnij sin pri regentstvi svogo shvargra Muhammeda Mukina yakogo u 1504 roci bulo povaleno Baburom DzherelaM E Yapp Yusufzay W P J Bearman Th Bianquis C E Bosworth E Van Donzel W P Heinrichs The Encyclopaedia of Islam New Edition Volume XI Leiden E J Brill 2002 s 362 363 ISBN 90 04 12756 9 Stephen E Dale The Garden of the Eight Paradises Babur and the Culture of Empire in Central Asia Afghanistan and India 1483 1530 Leiden Boston Brill 2004 ISBN 9004137076