Українці в Башкортостані — одна з національних меншин Республіки Башкортостан. За даними перепису населення 2010 року в республіці проживало 39875 українців.
Історія
Перші «черкаси», тобто українці, з'явилися в Оренбурзькій губернії, до складу якої входила територія сьогоднішнього Башкортостану, більш ніж 270 років тому. У XVIII столітті тут оселилися уродженці Полтавщини і Сумщини.
Чимало українців з'явилося тут після 1861 року, під час Столипінської реформи та Першої світової війни. Це були переселенці з Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини. У 1912 році лише в одній Уфимської губернії проживало понад 56 тисяч українців.
Чимало переселенців з'явилося тут і після евакуації під час Другої світової війни.
Сьогодні є українці, які народилися на башкирській землі в п'ятому-шостому поколіннях, деякі українські села відзначили свої 100-120-ти річні ювілеї: с. Казанка Альшеєвського району, с. Степанівка Аургазінського району, с. Шарівка Белебеївського району, с. Золотоношка Стерлітамацького району, с. Локотки Кіровського району м. Уфи, с. Ново-Олександрівка Демського району м. Уфи, с. Антонівка Мелеузівського району.
Демографія
Згідно з переписом 2002 року, в республіці проживало 55249 українців.
Більшість з них мешкали в містах, а саме: Уфа — 17772 особи, Стерлітамак — 6661, Салават — 3069, Октябрський — 1807, Кумертау — 1746, Давлеканово — 1430, Белебей — 1406, Мелеуз — 1062, Нефтекамськ — 813, Ішимбай — 760, Мєжгор'є — 598, Сібай — 581, Туймази — 556, Бєлорєцьк — 486 осіб.
Сьогодні в Росії функціюють 12 українських шкіл, 9 з них — у Башкортостані. Українська мова вивчається в Степанівській (Аургазинський район), Троїцькій (Благоварський район), Золотоніській (Стерлітамацький район) середніх школах, Санжаровській основній загальноосвітній школі Чишминського району. З 1993 року в Кіровському районі Уфи функціонує республіканська базова школа з вивченням української мови, літератури та історії України, при якій заснована недільна українська школа імені Т. Г. Шевченка. У Калінінському районі столиці також працює Національна недільна українська школа. Українську мову в республіці вивчають близько 500 учнів. Організовуються дитячо-юнацькі лінгвістичні табори.
На жаль, незважаючи на наявність шкіл, сьогодні доводиться говорити про те, що молоде покоління практично не знає рідної мови, а середнє покоління рідко спілкується українською.
Надзвичайно тривожні дані останніх переписів населення Республіки Башкортостан, згідно з якими намітилася тенденція зменшення чисельності українців: 1979 рік — 75571 осіб, 1989 рік — 74990, 2002 рік — 55249, 2010 рік — 39875 осіб.
Громадські організації
У січні 1990 року відбулася Установча конференція, на якій було засновано Товариство шанувальників української культури «Кобзар», перетворене на першому з'їзді українців в 1992 році в однойменний Республіканський національно-культурний центр. Тоді ж був заснований Союз української молоді Республіки Башкортостан «Беркут», який тісно співпрацює з центром «Кобзар» і українською жіночою організацією «Берегиня».
В Уфі успішно працює Спілка професійних вчителів української мови і літератури. Хлопцям з Башкортостану, що вивчають українську мову, надаються безкоштовні путівки в оздоровниці України.
В Башкортостані діють українські самодіяльні колективи, серед яких окремі мають звання «народний» — хор «Кобзар» (Уфа), ансамбль «Барвінок» (Стерлітамак), хор «Дніпро» (Мелеуз). Збереженню і розвитку української культури, безумовно, сприяв Указ Президента РБ про заснування історико-культурного центру українців Башкортостану в селі Золотоношка Стерлітамацького району. У його складі — сільський будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей.
Плідно працює Центр україністики під керівництвом відомого етнолога, ректора Уфимського філіалу Московського державного відкритого педагогічного університету імені М. Шолохова Володимира Бабенка. Цим центром видані книги «Українці Башкирської АРСР: поведінка малої етнічної групи в поліетнічному середовищі», «Україна — Башкортостан: роки випробувань і співпраці», «Пісенний фольклор українських переселенців у Башкирії», «Завези од мене поклон в Україну», «Башкортостан — Україна: зв'язок часів» та інші.
Див. також
Примітки
- Мухамет Мурзабулатов. Восточнославянские народы в Башкортостане // Ватандаш
Джерела
- Бабенко В. Я., Черниенко Д. А. Украинцы // Башкирская энциклопедия. — Уфа: НИК «Башкирская энциклопедия», 2013. — .
- Українці Башкирії. Т. 1: Дослідження і документи. // Гол. ред. Г. Скрипник, наук. ред. В. Бабенко; відп. ред. Д. Чернієнко; упоряд. Ю. Сіренко, І. Чернієнко, Л. Єфремова, М. Пилипак. — Київ: ІМФЕ НАН України; Уфа, 2011. — 492 с. — .
- Ахатова Ф. Г. Украинские песни в Башкортостане (историко-этнографическое исследование). — Уфа: Гилем, 2000. — 146 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci v Bashkortostani odna z nacionalnih menshin Respubliki Bashkortostan Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v respublici prozhivalo 39875 ukrayinciv IstoriyaPershi cherkasi tobto ukrayinci z yavilisya v Orenburzkij guberniyi do skladu yakoyi vhodila teritoriya sogodnishnogo Bashkortostanu bilsh nizh 270 rokiv tomu U XVIII stolitti tut oselilisya urodzhenci Poltavshini i Sumshini Chimalo ukrayinciv z yavilosya tut pislya 1861 roku pid chas Stolipinskoyi reformi ta Pershoyi svitovoyi vijni Ce buli pereselenci z Poltavshini Chernigivshini Kiyivshini Harkivshini Katerinoslavshini Hersonshini U 1912 roci lishe v odnij Ufimskoyi guberniyi prozhivalo ponad 56 tisyach ukrayinciv Chimalo pereselenciv z yavilosya tut i pislya evakuaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Sogodni ye ukrayinci yaki narodilisya na bashkirskij zemli v p yatomu shostomu pokolinnyah deyaki ukrayinski sela vidznachili svoyi 100 120 ti richni yuvileyi s Kazanka Alsheyevskogo rajonu s Stepanivka Aurgazinskogo rajonu s Sharivka Belebeyivskogo rajonu s Zolotonoshka Sterlitamackogo rajonu s Lokotki Kirovskogo rajonu m Ufi s Novo Oleksandrivka Demskogo rajonu m Ufi s Antonivka Meleuzivskogo rajonu DemografiyaZgidno z perepisom 2002 roku v respublici prozhivalo 55249 ukrayinciv Bilshist z nih meshkali v mistah a same Ufa 17772 osobi Sterlitamak 6661 Salavat 3069 Oktyabrskij 1807 Kumertau 1746 Davlekanovo 1430 Belebej 1406 Meleuz 1062 Neftekamsk 813 Ishimbaj 760 Myezhgor ye 598 Sibaj 581 Tujmazi 556 Byeloryeck 486 osib Sogodni v Rosiyi funkciyuyut 12 ukrayinskih shkil 9 z nih u Bashkortostani Ukrayinska mova vivchayetsya v Stepanivskij Aurgazinskij rajon Troyickij Blagovarskij rajon Zolotoniskij Sterlitamackij rajon serednih shkolah Sanzharovskij osnovnij zagalnoosvitnij shkoli Chishminskogo rajonu Z 1993 roku v Kirovskomu rajoni Ufi funkcionuye respublikanska bazova shkola z vivchennyam ukrayinskoyi movi literaturi ta istoriyi Ukrayini pri yakij zasnovana nedilna ukrayinska shkola imeni T G Shevchenka U Kalininskomu rajoni stolici takozh pracyuye Nacionalna nedilna ukrayinska shkola Ukrayinsku movu v respublici vivchayut blizko 500 uchniv Organizovuyutsya dityacho yunacki lingvistichni tabori Na zhal nezvazhayuchi na nayavnist shkil sogodni dovoditsya govoriti pro te sho molode pokolinnya praktichno ne znaye ridnoyi movi a serednye pokolinnya ridko spilkuyetsya ukrayinskoyu Nadzvichajno trivozhni dani ostannih perepisiv naselennya Respubliki Bashkortostan zgidno z yakimi namitilasya tendenciya zmenshennya chiselnosti ukrayinciv 1979 rik 75571 osib 1989 rik 74990 2002 rik 55249 2010 rik 39875 osib Gromadski organizaciyiU sichni 1990 roku vidbulasya Ustanovcha konferenciya na yakij bulo zasnovano Tovaristvo shanuvalnikiv ukrayinskoyi kulturi Kobzar peretvorene na pershomu z yizdi ukrayinciv v 1992 roci v odnojmennij Respublikanskij nacionalno kulturnij centr Todi zh buv zasnovanij Soyuz ukrayinskoyi molodi Respubliki Bashkortostan Berkut yakij tisno spivpracyuye z centrom Kobzar i ukrayinskoyu zhinochoyu organizaciyeyu Bereginya V Ufi uspishno pracyuye Spilka profesijnih vchiteliv ukrayinskoyi movi i literaturi Hlopcyam z Bashkortostanu sho vivchayut ukrayinsku movu nadayutsya bezkoshtovni putivki v ozdorovnici Ukrayini V Bashkortostani diyut ukrayinski samodiyalni kolektivi sered yakih okremi mayut zvannya narodnij hor Kobzar Ufa ansambl Barvinok Sterlitamak hor Dnipro Meleuz Zberezhennyu i rozvitku ukrayinskoyi kulturi bezumovno spriyav Ukaz Prezidenta RB pro zasnuvannya istoriko kulturnogo centru ukrayinciv Bashkortostanu v seli Zolotonoshka Sterlitamackogo rajonu U jogo skladi silskij budinok kulturi biblioteka krayeznavchij muzej Plidno pracyuye Centr ukrayinistiki pid kerivnictvom vidomogo etnologa rektora Ufimskogo filialu Moskovskogo derzhavnogo vidkritogo pedagogichnogo universitetu imeni M Sholohova Volodimira Babenka Cim centrom vidani knigi Ukrayinci Bashkirskoyi ARSR povedinka maloyi etnichnoyi grupi v polietnichnomu seredovishi Ukrayina Bashkortostan roki viprobuvan i spivpraci Pisennij folklor ukrayinskih pereselenciv u Bashkiriyi Zavezi od mene poklon v Ukrayinu Bashkortostan Ukrayina zv yazok chasiv ta inshi Div takozhRespublikanskij nacionalno kulturnij centr ukrayinciv Bashkortostanu Kobzar PrimitkiMuhamet Murzabulatov Vostochnoslavyanskie narody v Bashkortostane VatandashDzherelaBabenko V Ya Chernienko D A Ukraincy Bashkirskaya enciklopediya Ufa NIK Bashkirskaya enciklopediya 2013 ISBN 978 5 88185 143 9 Ukrayinci Bashkiriyi T 1 Doslidzhennya i dokumenti Gol red G Skripnik nauk red V Babenko vidp red D Cherniyenko uporyad Yu Sirenko I Cherniyenko L Yefremova M Pilipak Kiyiv IMFE NAN Ukrayini Ufa 2011 492 s ISBN 978 966 02 6248 5 Ahatova F G Ukrainskie pesni v Bashkortostane istoriko etnograficheskoe issledovanie Ufa Gilem 2000 146 s ISBN 5 7501 0182 7