Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська громада у Швеції (швед. Ukrainska sällskapet i Sverige) — найдавніша громадська організація української діаспори в Королівстві Швеція. Є членом Європейського Конгресу Українців.
Історія
Українську громаду у Швеції (УГШ) було утворено 1 травня 1947 року в Стокгольмі. Ініціатива формування організації надежало Кирилу Гарбару, Теодору Ґивелю, Богдана Кентржинський, Володимиру Паньківу, Роману Руднику, Валеріяну Федорчуку, Степаун Чупаку і Богдану Скобовічу-Околоту. Потім товариство спрямувало листи всім відомим українцям у Швеції з інформацією про формування Української громади у Швеції та пропозицію членства. Спочатку більшість членів були колишні в'язні німецьких концтаборів або насильно вивезені на каторжні роботи до Німеччини (остарбайтери). Перші загальні збори Української громади та перший з'їзд українців у Швеції відбулися 6 січня 1948 року в м. Флюста поблизу Стокгольму. Тут було прийняте рішення щодо назви об'єднання, затверджено його статут.
1966 року задля того, щоб зробити австрійському урядові полегшення у розв'язанні питання біженців (в цей час туди перебралося 600 українців з Польщі) і щоб збільшити українську діаспору у Швеції Українська громада подала заяву до шведського уряду з проханням, щоб Швеція надала політичний притулок хоча б якійсь частині (прохали, щоб 50-100 осіб-українців). На жаль, уряд Швеції не дав на це згоди.
До початку 1990-х років фактично була майже єдиною українською організацією у Швеції. Згодом стала співпрацювати з Союзом українок в Скандинавії. З появою нової хвилі українських мігрантів до Швеції Українська громада не зуміла їх повністю приєднати до своїх лав. В результаті з'явилися численні інші українські організації, особливо напочатку 2000-х років.
Натепер чисельність Української громади у Швеції складає від 200 до 300 осіб.
Організація
Є демократичною організацією, позбавленою політичних та релігійних впливів. Управління здійснює управа, куди входить голова, скарбничий, секретар. Вибори спочатку відбувалися щорічно, згодом 1 раз на 3 роки. Сьогодні головою є Ярослав Каспрів. Осідок розташовано у Стокгольмі.
Голови
- Валер'ян Федорчук (1947—1952).
- Іван Бутко (1953)
- (1954—1977)
- Богдан Залуга (1978—1992)
- Петро Басараб-Горват (1993—2007)
- Ірина Сушельницька (2007—2013)
- Ярослав Каспрів (з 2013)
Діяльність
Організація в часи панування Радянського Союзу в Україні займалося збереженням української культури та поширенням правдивої інформації про ситуацію в Україні.
З 1950 року під орудою УГШ діяла Спілка української молоді. було налагоджено співпрацю з Українським Вільним університетом в Мюнхені, де здобували навчання представники української громади в Швеції. Певний час здійснювалося фінансування української гімназії в Регенсбурзі.
У 1950-х роках для українських емігрантів через шведське товариство «Рятуймо дітей» були закуплені продукти харчування, одяг, збірні дерев'яні будиночки на суму 695 тис. шведських крон. У Стокгольмі в 1950-тих роках було відкрито український інформаційний центр (УІЦ) під керівництвом Б. Кентржинського та співпрацею Юрія Бориса і Богдана Залуги. Завдяки інформаційному центру, в п'ятдесяті роки проходила дуже активна діяльність в українському громадському житті. Тут слід зауважити, що знання шведів про Україну було на той час мінімальним. Але завдяки діяльності цих організацій це знання дещо поширилося, хоч і не досконало.
Визначною подією в українському громадському житті у Швеції стало святкування 1000-ліття хрещення Русі в 1988 році в місті Лунді, а саме в Лундському Соборі, який своїм віком відповідає Софіївському собору в Києві. У цих святкуваннях брали участь владики Української Автокефальної Православної і Українсько греко-католицької церков.
З початку 2000-х років завдяки активним діям УГШ проводиться навчання української мови у трьох університетах Швеції — Лунді, Стокгольмі та Упсалі.
Громада займалася благодійництвом як у Швеції, так і за її межами, видавала часопис «Обіжник УГ», а у 1953-1979 роках — квартальник «Скандінавські вісті» (редактор - Богдан Залуга).
У 1998 році видано альманах «50 років українців у Швеції», створений на основі архіву Валеріана Федорчука.
Джерела
- Ukrainska sällskapet i Sverige [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Українсько-шведські історичні взаємини та українські поселення у Швеції [ 19 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska gromada u Shveciyi shved Ukrainska sallskapet i Sverige najdavnisha gromadska organizaciya ukrayinskoyi diaspori v Korolivstvi Shveciya Ye chlenom Yevropejskogo Kongresu Ukrayinciv IstoriyaUkrayinsku gromadu u Shveciyi UGSh bulo utvoreno 1 travnya 1947 roku v Stokgolmi Iniciativa formuvannya organizaciyi nadezhalo Kirilu Garbaru Teodoru Givelyu Bogdana Kentrzhinskij Volodimiru Pankivu Romanu Rudniku Valeriyanu Fedorchuku Stepaun Chupaku i Bogdanu Skobovichu Okolotu Potim tovaristvo spryamuvalo listi vsim vidomim ukrayincyam u Shveciyi z informaciyeyu pro formuvannya Ukrayinskoyi gromadi u Shveciyi ta propoziciyu chlenstva Spochatku bilshist chleniv buli kolishni v yazni nimeckih konctaboriv abo nasilno vivezeni na katorzhni roboti do Nimechchini ostarbajteri Pershi zagalni zbori Ukrayinskoyi gromadi ta pershij z yizd ukrayinciv u Shveciyi vidbulisya 6 sichnya 1948 roku v m Flyusta poblizu Stokgolmu Tut bulo prijnyate rishennya shodo nazvi ob yednannya zatverdzheno jogo statut 1966 roku zadlya togo shob zrobiti avstrijskomu uryadovi polegshennya u rozv yazanni pitannya bizhenciv v cej chas tudi perebralosya 600 ukrayinciv z Polshi i shob zbilshiti ukrayinsku diasporu u Shveciyi Ukrayinska gromada podala zayavu do shvedskogo uryadu z prohannyam shob Shveciya nadala politichnij pritulok hocha b yakijs chastini prohali shob 50 100 osib ukrayinciv Na zhal uryad Shveciyi ne dav na ce zgodi Do pochatku 1990 h rokiv faktichno bula majzhe yedinoyu ukrayinskoyu organizaciyeyu u Shveciyi Zgodom stala spivpracyuvati z Soyuzom ukrayinok v Skandinaviyi Z poyavoyu novoyi hvili ukrayinskih migrantiv do Shveciyi Ukrayinska gromada ne zumila yih povnistyu priyednati do svoyih lav V rezultati z yavilisya chislenni inshi ukrayinski organizaciyi osoblivo napochatku 2000 h rokiv Nateper chiselnist Ukrayinskoyi gromadi u Shveciyi skladaye vid 200 do 300 osib OrganizaciyaYe demokratichnoyu organizaciyeyu pozbavlenoyu politichnih ta religijnih vpliviv Upravlinnya zdijsnyuye uprava kudi vhodit golova skarbnichij sekretar Vibori spochatku vidbuvalisya shorichno zgodom 1 raz na 3 roki Sogodni golovoyu ye Yaroslav Kaspriv Osidok roztashovano u Stokgolmi Golovi Valer yan Fedorchuk 1947 1952 Ivan Butko 1953 1954 1977 Bogdan Zaluga 1978 1992 Petro Basarab Gorvat 1993 2007 Irina Sushelnicka 2007 2013 Yaroslav Kaspriv z 2013 DiyalnistOrganizaciya v chasi panuvannya Radyanskogo Soyuzu v Ukrayini zajmalosya zberezhennyam ukrayinskoyi kulturi ta poshirennyam pravdivoyi informaciyi pro situaciyu v Ukrayini Z 1950 roku pid orudoyu UGSh diyala Spilka ukrayinskoyi molodi bulo nalagodzheno spivpracyu z Ukrayinskim Vilnim universitetom v Myunheni de zdobuvali navchannya predstavniki ukrayinskoyi gromadi v Shveciyi Pevnij chas zdijsnyuvalosya finansuvannya ukrayinskoyi gimnaziyi v Regensburzi U 1950 h rokah dlya ukrayinskih emigrantiv cherez shvedske tovaristvo Ryatujmo ditej buli zakupleni produkti harchuvannya odyag zbirni derev yani budinochki na sumu 695 tis shvedskih kron U Stokgolmi v 1950 tih rokah bulo vidkrito ukrayinskij informacijnij centr UIC pid kerivnictvom B Kentrzhinskogo ta spivpraceyu Yuriya Borisa i Bogdana Zalugi Zavdyaki informacijnomu centru v p yatdesyati roki prohodila duzhe aktivna diyalnist v ukrayinskomu gromadskomu zhitti Tut slid zauvazhiti sho znannya shvediv pro Ukrayinu bulo na toj chas minimalnim Ale zavdyaki diyalnosti cih organizacij ce znannya desho poshirilosya hoch i ne doskonalo Viznachnoyu podiyeyu v ukrayinskomu gromadskomu zhitti u Shveciyi stalo svyatkuvannya 1000 littya hreshennya Rusi v 1988 roci v misti Lundi a same v Lundskomu Sobori yakij svoyim vikom vidpovidaye Sofiyivskomu soboru v Kiyevi U cih svyatkuvannyah brali uchast vladiki Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi i Ukrayinsko greko katolickoyi cerkov Z pochatku 2000 h rokiv zavdyaki aktivnim diyam UGSh provoditsya navchannya ukrayinskoyi movi u troh universitetah Shveciyi Lundi Stokgolmi ta Upsali Gromada zajmalasya blagodijnictvom yak u Shveciyi tak i za yiyi mezhami vidavala chasopis Obizhnik UG a u 1953 1979 rokah kvartalnik Skandinavski visti redaktor Bogdan Zaluga U 1998 roci vidano almanah 50 rokiv ukrayinciv u Shveciyi stvorenij na osnovi arhivu Valeriana Fedorchuka DzherelaUkrainska sallskapet i Sverige 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinsko shvedski istorichni vzayemini ta ukrayinski poselennya u Shveciyi 19 listopada 2017 u Wayback Machine