Українська Народна Рада Пряшівщини УНРП національно суспільна організація русинів українців Східної Словаччини що існува

Українська Народна Рада Пряшівщини (УНРП) — національно-суспільна організація русинів-українців Східної Словаччини, що існувала впродовж 1945—1951 років.

Заснована 1 березня 1945 на Першому з'їзді делегатів українських сіл і округ у Пряшеві, учасниками якого стали 210 делегатів (серед них нараховувалося 111 робітників і селян, 54 гімназистів та студентів, 27 вчителів, 11 службовців, 3 священники, 2 торговці і 2 лісники). До складу Ради увійшло 28 членів по 2 особи від кожного округу, представленого на з'їзді, й 7 членів Президії.

Спершу УНРП орієнтувалася на вирішення долі русинів-українців Пряшівщини в рамках всього Закарпаття шляхом долучення до УРСР, пізніше погодилася з приналежністю краю до Чехо-Словаччини, в рамках якої намагалася боронити інтереси української меншини. Намагання УНРП визначити законом її статут як національно-політичного представницького органу та здобути національно-культурну автономію не були вдалими.

Проте УНРП була визнана де-факто центральним урядом у Празі та Словацькою Національною Радою (СНР) і 1945—1948 мала по 5 нею призначених послів у тимчасовому празькому парламенті і СНР. Організація сприяла післявоєнній господарській відбудові Пряшівського краю, понищеного війною, та підтримувала розвиток національної освіти та культури.

Органом УНРП був тижневик «Пряшівщина» (1945 — 51), що містив матеріали українською і російською мовами та річні календарі. УНРП відбула 3 з'їзди; її працею керувала президія, у складі якої були секції, а по округах діяли окружні комітети, вона також координувала масову освітню працю на місцях. Першим головою УНРП був Василь Караман, заступником — Петро Ілліч Жидовський, генеральним секретар Іван Рогаль-Ільків; інші діячі: В. Капішовський, П. Бабей, Д. Ройкович, С. Бунганич.

Зусиллями Української народної ради був створений Український народний театр (Пряшів), сьогодні — Театр Олександра Духновича.

Комуністичний переворот у Чехословаччині 1948 року призвів до зменшення ролі УНРП, і вона була змушена ліквідуватися (формально рішенням президії 11 грудня 1952, фактично припинила свою діяльність вже 1951). Замість неї було створено Культурну Спілку Українських Трудящих у Чехо-Словаччині.

Учасники

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Українська Народна Рада Пряшівщини і спроби вирішення українського питання в післявоєнній Східній Європі / М. Гайдош, С. Роман // Carpatica — Карпатика / ред. кол.: М. М. Вегеш, С. В. Віднянський, Д. Д. Данилюк та ін.; відповід. за вип.: В. І. Фенич, Т. С. Сергієнко. — Ужгород: Говерла, 2006. — №Вип. 35 : Європейські цінності та конфесійно-національна ідентичність населення Українських Карпат. — С. 293—298