Узливання

Лібація, вилив — частина релігійного ритуалу жертвопринесення, є «безкровним» жертвопринесенням (тобто жертвуються вино, мед, вода та ін.) і характерна майже всім стародавнім релігіям.

Лібація

Лібація у Вікісховищі

Римська бронзова статуетка священика ^[en], що витягує патеру в жесті лиття, II-III століття н. е.

Рельєф поливання богині рослинності (бл. 2500 до н. е.), Знайдено у стародавньому Гірсу, нині в Луврі

Бочонки з саке, святилище Іцукусіма

Існують свідчення про стародавні виливи в Межиріччі, Єгипті, на Криті та в Індії. У Біблії згадується в книгах Буття (Яків у Вефілі приносить в жертву олію), Чисел (вилив регламентується з іншими жертвопринесеннями), 2-му посланні Тимофію (ἐγὼ γὰρ ἤδη σπένδομαι)

У Стародавніх Греції та Римі застосовувалися дуже широко, як під час урочистих ритуалів, а й у бенкетах і симпосіях. Герон Олександрійський навіть описав конструкцію особливого автомата для виливань.

В Азії такого роду жертви поширені в шаманізму, буддизмі та синтоїзмі, в Америці - в індіанських релігіях. Вони характерні і для пережитків культу предків у сучасній Росії, наприклад, для старовірців.

Посилання

• (1983). Le chamanisme et les techniques archaïques de'l extase. Paris: Éditions Payot.
• (2001). A samanizmus. Az extázis ősi technikái. Osiris könyvtár (угор.). Budapest: Osiris. ISBN . Translated from Eliade 1983.
• Hoppál, Mihály (2005). Sámánok Eurázsiában (угор.). Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN . The title means "Shamans in Eurasia", the book is published also in German, Estonian and Finnish. Site of publisher with short description on the book (in Hungarian).