Ужгородська жупа (у 1919—1921 рр. Ужська жупа, чеськ. Užhorodská župa) — одна із жуп, одиниць територіального управління Підкарпатської Русі в складі Першої Чехословацької Республіки. ВВиникла в основному шляхом відокремлення від угорського Ужицького комітату. Існувала в 1919—1926 роках, мала площу 2 108 км², адміністративним центром був Ужгород.
Ужгородська жупа | |
Дата створення / заснування | січень 1919 |
---|---|
Країна | Чехословаччина |
Адміністративна одиниця | Підкарпатська Русь |
Кількість населення | 103 635 осіб[1] |
Замінений на | Підкарпатська жупа |
Час/дата припинення існування | 30 червня 1926 |
Площа | 2108 км²[1] |
Координати: 48°36′ пн. ш. 22°20′ сх. д. / 48.600° пн. ш. 22.333° сх. д.
Історичний розвиток
Чехословацькі війська окупували Ужгород у січні 1919 року, а в лютому було відновлено діяльність повітового управління Ужської жупи. Коли в першій половині 1919 року чехословацька армія окупувала більшу частину Підкарпатської Русі, 6 червня 1919 року була неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил під час відходу угорських комуністичних і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там Угорщиною. Одним із таких утворень була Ужська жупа (пізніше Ужгородська), яка була створена з частини оригінальної угорської Ужської жупи. Ця одиниця спочатку поширювалася на відносно велику частину сучасної Словаччини, оскільки в 1919 році її західну частину (округи Собранце та Вельке Капушани) було приєднано до словацької , тоді як східна частина утворила Підкарпатську Ужську/Ужгородську жупу.
Очолював повіт призначений урядом земський справник. Наприкінці січня 1919 року повноважний міністр Вавро Шробар призначив словацького римо-католицького священника Ладіслава Мойша ужським жупаном. Через 13 місяців на посаді урядового комісара його змінив Карел Марван. Він пробув на посаді лише недовго, вже влітку 1920 року адміністратором повіту став Богумир Тоупалик, який працював там до вересня 1921 року. Тоді жупаном став русинський адвокат Іван Желтвай. Повітовий центр знаходився в Ужгороді.
Ужгородський повіт проіснував до 30 червня 1926 року. 1 липня 1926 року всі жупи Підкарпатської Русі були об'єднані в єдину Підкарпатську жупу.
Географія
Ужгородська жупа розташовувалася на заході Підкарпатської Русі, в околицях річок Уж, Люта, Тур'я та Біла. На заході межувала зі Словаччиною, до 1921 р. межувала на сході з Мукачівською жупою, на південному сході з Березькою жупою; після реорганізації підкарпатських жуп, то тільки з Березькою жупою. Північний і південний кордони Ужгородської жупи були водночас державним кордоном відповідно до Польщею та Угорщиною.
Адміністративний поділ
У 1921 році Ужська жупа була поділена на чотири округи (Великий Березний, Перечин, Середнє та Ужгород) і одне місто зі статусом округи (Ужгород).
Посилання
- Státní úřad statistický Sčítání lidu v republice Československé ze dne 15. února 1921 — Praha: Státní úřad statistický, 1924. — Т. VI, вип. 9. — (Československá statistika)
- Dějiny Podkarpatské Rusi v datech. Libri. с. 289. ISBN .
- Pop, s. 298.
- Stručný prehľad vývoja územného a správneho členenia Slovenska (словац.). Ministerstvo vnútra Slovenskej republiky. с. 26—27.
- Ladislav Moyš (словац.). Liptovskymichal.sk.
- Ужгородскія вѣсти (укр.). с. 3.
- Dr. Marvan odchází. с. 2.
- Štyri županáty sú teraz sriadené v Podkarp. Rusi (словац.). с. 3.
- Nové rozdělení žup v Podkarpatské Rusi. с. 4.
- Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946. Vyšehrad. с. 56. ISBN .
- Demografický vývoj Podkarpatské Rusi v letech 1919-1937 (PDF). Czechdemography.cz. с. 17.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzhgorodska zhupa u 1919 1921 rr Uzhska zhupa chesk Uzhorodska zupa odna iz zhup odinic teritorialnogo upravlinnya Pidkarpatskoyi Rusi v skladi Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki VVinikla v osnovnomu shlyahom vidokremlennya vid ugorskogo Uzhickogo komitatu Isnuvala v 1919 1926 rokah mala ploshu 2 108 km administrativnim centrom buv Uzhgorod Uzhgorodska zhupa Data stvorennya zasnuvannyasichen 1919 Krayina Chehoslovachchina Administrativna odinicyaPidkarpatska Rus Kilkist naselennya103 635 osib 1 Zaminenij naPidkarpatska zhupa Chas data pripinennya isnuvannya30 chervnya 1926 Plosha2108 km 1 Koordinati 48 36 pn sh 22 20 sh d 48 600 pn sh 22 333 sh d 48 600 22 333Istorichnij rozvitokChehoslovacki vijska okupuvali Uzhgorod u sichni 1919 roku a v lyutomu bulo vidnovleno diyalnist povitovogo upravlinnya Uzhskoyi zhupi Koli v pershij polovini 1919 roku chehoslovacka armiya okupuvala bilshu chastinu Pidkarpatskoyi Rusi 6 chervnya 1919 roku bula neoficijno ogoloshena vijskova diktatura pid komanduvannyam francuzkogo generala na chehoslovackij sluzhbi Edmona Gennoka z metoyu konsolidaciyi sil pid chas vidhodu ugorskih komunistichnih i rumunskih vijsk Pidkarpatska Rus postupovo bula rozdilena na chotiri zhupi yaki buli zasnovani na administrativnih odinicyah stvorenih tam Ugorshinoyu Odnim iz takih utvoren bula Uzhska zhupa piznishe Uzhgorodska yaka bula stvorena z chastini originalnoyi ugorskoyi Uzhskoyi zhupi Cya odinicya spochatku poshiryuvalasya na vidnosno veliku chastinu suchasnoyi Slovachchini oskilki v 1919 roci yiyi zahidnu chastinu okrugi Sobrance ta Velke Kapushani bulo priyednano do slovackoyi todi yak shidna chastina utvorila Pidkarpatsku Uzhsku Uzhgorodsku zhupu Ocholyuvav povit priznachenij uryadom zemskij spravnik Naprikinci sichnya 1919 roku povnovazhnij ministr Vavro Shrobar priznachiv slovackogo rimo katolickogo svyashennika Ladislava Mojsha uzhskim zhupanom Cherez 13 misyaciv na posadi uryadovogo komisara jogo zminiv Karel Marvan Vin probuv na posadi lishe nedovgo vzhe vlitku 1920 roku administratorom povitu stav Bogumir Toupalik yakij pracyuvav tam do veresnya 1921 roku Todi zhupanom stav rusinskij advokat Ivan Zheltvaj Povitovij centr znahodivsya v Uzhgorodi Uzhgorodskij povit proisnuvav do 30 chervnya 1926 roku 1 lipnya 1926 roku vsi zhupi Pidkarpatskoyi Rusi buli ob yednani v yedinu Pidkarpatsku zhupu GeografiyaUzhgorodska zhupa roztashovuvalasya na zahodi Pidkarpatskoyi Rusi v okolicyah richok Uzh Lyuta Tur ya ta Bila Na zahodi mezhuvala zi Slovachchinoyu do 1921 r mezhuvala na shodi z Mukachivskoyu zhupoyu na pivdennomu shodi z Berezkoyu zhupoyu pislya reorganizaciyi pidkarpatskih zhup to tilki z Berezkoyu zhupoyu Pivnichnij i pivdennij kordoni Uzhgorodskoyi zhupi buli vodnochas derzhavnim kordonom vidpovidno do Polsheyu ta Ugorshinoyu Administrativnij podilU 1921 roci Uzhska zhupa bula podilena na chotiri okrugi Velikij Bereznij Perechin Serednye ta Uzhgorod i odne misto zi statusom okrugi Uzhgorod PosilannyaStatni urad statisticky Scitani lidu v republice Ceskoslovenske ze dne 15 unora 1921 Praha Statni urad statisticky 1924 T VI vip 9 Ceskoslovenska statistika d Track Q1085d Track Q62559998d Track Q64699524d Track Q71411560 Dejiny Podkarpatske Rusi v datech Libri s 289 ISBN 80 7277 237 6 Pop s 298 Strucny prehľad vyvoja uzemneho a spravneho clenenia Slovenska slovac Ministerstvo vnutra Slovenskej republiky s 26 27 Ladislav Moys slovac Liptovskymichal sk Uzhgorodskiya vѣsti ukr s 3 Dr Marvan odchazi s 2 Styri zupanaty su teraz sriadene v Podkarp Rusi slovac s 3 Nove rozdeleni zup v Podkarpatske Rusi s 4 Podkarpatska Rus v dejinach Ceskoslovenska 1918 1946 Vysehrad s 56 ISBN 978 80 7429 768 7 Demograficky vyvoj Podkarpatske Rusi v letech 1919 1937 PDF Czechdemography cz s 17