Євге́н Ти́мофійович У́дін (нар. 11 квітня, 1937, Донецьк) — український графік, громадський діяч. Заслужений художник УРСР (1987). Член НСЖУ (1957) та НСХУ (1970). Брат , батько Олени Арутюнян, .
Євген Тимофійович Удін | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Євген Тимофійович Удін | ||||
Народження | 11 квітня 1937 (87 років) Донецьк, Україна | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Навчання | Львівський поліграфічний інститут | |||
Діяльність | художник | |||
Член | Національна спілка журналістів України і Національна спілка художників України | |||
Звання | Заслужений художник України | |||
Нагороди | ![]() (Тернопільська обласна премія імені Петра Медведика) (2012) Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких | |||
| ||||
| ||||
Життєпис
Навчався (1959—1960) у студії Івана Холоменюка в місті Чернівці (нині народний художник України).
Закінчив Львівський поліграфічний інститут (1966, спеціальність — книжкова графіка; нині Українська академія друкарства).
Від 1961 — в місті Тернопіль: працював у художньо-виробничих майстернях, згодом — у комбінаті (ТХВК) Художнього фонду України, 1976—1983 — голова бюро творчої групи ТХВК.
У 1983—1992 — голова (Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України).
Член правління: Львівської організації СХУ (1977—1983), СХУ (1977—1989), Тернопільської обласної організації НСХУ (від 2001).
Доцент кафедри образотворчого мистецтва,викладач художньої графіки та технологій друкарства у Тернопільському національному педагогічному університеті.
Творчість
Працює в друкованій, станковій, книжковій, , , та екслібрисі.
Проілюстрував та оформив понад 120 книг для видавництв України і РФ, зокрема:
- «Між двома стенокардіями» Володимира Качалуби (1995),
- українські народні казки «Котик і Півник»,
- «Рябеньке яєчко»,
- «Про Ріпку» (2001—2002),
- «Наталка-нелегалка» (2004),
- «Проти течії» Богдана Мельничука (2006).
Творчість станкової графіки — серії:
- «Моя Буковина» (1969-70, ліногравюра),
- «Чернівці» (1970, цинкографія),
- «Площа Ринок у Львові» (1977) Володимира Овсійчука,
- «Архітектурні пам'ятки Львова» (1978, кольорова автолітографія),
- «Пам'ятки України» (1970—1995),
- «Юліуш Словацький» (1989—2005),
- «Пам'ятки Тернопільщини» (1995—2005; всі — кольорова графіка).
Виставки
Від 1961 року учасник художніх виставок в Україні й за кордоном: Болгарія, Канада, Польща, Румунія, Росія, Словаччина, США, Японія та інших країнах. Персональні виставки відбулися в містах Чернівцях у 1969 році (разом з (Юрієм Джибраєвим)), Вінниці у 1969—1970 роках, Тернополі, Кременці у 1975, 2001—2003, 2007 роках, Бережанах у 1980, 2001—2003 роках.
У 2002—2005 роках в рамках мистецьких акцій: виставка ілюстрацій до українських народних казок та серії «Костьоли Жешува» (грудень 2002 — березень 2003, (ТОКМ); березень-травень 2003, (Бережанський музей книги)); 200] — експозиції, присвячені :
- «Костьоли Жешува» (травень-липень, Бережанський музей книги; вересень, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка; листопад, (ТАНГ));
- «Юліуш Словацький у графічних аркушах Євгена Удіна» (від вересня, (Кременецький літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького));
- виставка книжкових ілюстрацій (жовтень 2003 — жовтень 2004, ТАНГ);
- виставка в (Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі) (лютий–березень 2016).
Твори зберігаються у музеях, державних установах і приватних колекціях в Україні й за кордоном.
Премії та нагороди
- Відзнака Тернопільської міської ради — Почесний хрест «За заслуги перед містом Тернополем» (2001).
- Премія імені Іванни Блажкевич (2006).
- Премія імені братів Богдана і Левка Лепких (2010).
Примітки
-
Тернополяни можуть помилуватися роботами Євгена Удіна на YouTube // Телеканал ІНТБ, 16 лютого 2016.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 596.
- Б. Мельничук, Л. Щербак. Удін Євген Тимофійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 483–848. — .
- Гусар Ю. Ілюстратор понад 120 книг в Україні і Росії: [11 квітня — 75 років від дня народження Євгена Тимофійовича Удіна] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012. — 6 квітня (№ 14). — С. 4.
Посилання
![]() | |
---|---|
![]() | ![]() |
![]() | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет