Угри́нів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 731 особу.
село Угринів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький район |
Рада | Угринівська сільська рада |
Облікова картка | Угринів |
Основні дані | |
Засноване | 1489 |
Населення | 731 |
Площа | 16,358 км² |
Густота населення | 44,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45715 |
Телефонний код | +380 3379 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°33′58″ пн. ш. 25°03′48″ сх. д. / 50.56611° пн. ш. 25.06333° сх. д.Координати: 50°33′58″ пн. ш. 25°03′48″ сх. д. / 50.56611° пн. ш. 25.06333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 215 м |
Водойми | річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45715, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Угринів, вул. Шевченка,14 |
Карта | |
Угринів | |
Угринів | |
Мапа | |
Угринів у Вікісховищі |
Географія
Селом протікає річка Полонка притока річки Чорногузки
Історія
УГРИНІВ: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ. На двадцять третьому кілометрі шляху Луцьк – Горохів розміщена споруда, що символізує працю, як джерело добробуту й достатку села Угринів. Тут же – інформація про першу згадку про населений пункт: 1629 рік. Село є центром сільської ради, розташоване за 25 км від районного центру, за 1 км від шосе Львів – Луцьк. До найближчої залізничної станції Сенкевичівка – 7 км [1].
Це один із найдавніших населених пунктів району. Посилаючись на перекази його довгожителів, можна припустити, що село існувало ще до нападу татар. Спробуємо уявити та описати, як виглядало воно колись...Старе село було розташоване на місці так званого Явичева. Тут протікала невелика річка Чорногузка. На її берегах і розкинулося село. У цій річці, за переказами, водилася особлива риба, яку населення називало угри. Згодом і село стали називати Угринів. Інша легенда вказує, що ніби колись давно-давно на території, де пізніше виник населений пункт, жило плем’я, яке називалося угри. Звідси й пішла назва села Угринів.
Уточнюють ці легенди дослідження місцевих краєзнавців. Вони стверджують, що поселення має давню історію, але відсутні документальні згадки про Угринів. Так, у праці історика О. Цинкаловського згадується село в 1577 році як вотчина Януша Угриновського. Складно сказати, що було визначальним: село Угринів дало прізвище пану Янушу чи навпаки. Проте документ – грамота, на який посилався історик, в Україні невідомий, хоча можливе його знаходження в польських архівах. Пан Януш Угриновський згадується в 1577 році, як такий, що платив від села “… з 12 дим., 8 город., 14 город., а в 1583 році від 16 дим., 2 город ., 6 город., 2 дорічних коліс і 1 попа…” Зазначено також, що “за переписом 1911 року в селі Угринів було 785 жителів, 1 крамниця, гуральня (34,345 відер горілки річно), тоді ж поміщику І. Зволінському належало 1493 десятин “[2].
Узагальнивши поодинокі легенди, речові та документальні джерела, колишній учитель історії Угринівської середньої школи Солоненко Олександр Ілліч обґрунтував наступну гіпотезу. “На підставі окремих знахідок кам’яної доби та Княжої України (Русі): кам’яних сокир, рубил, скребків, залізних наконечників, стріл, зібраних у свій час учнями – ентузіастами краєзнавчої роботи допустимо, що поселення існувало раніше, ніж в ХУІ- ХУІІ ст. Очевидно, ще до нападу татар, до початку ХІІІ ст., воно не називалося Угринів. Сама ж назва виникла десь на поч. ХІІІ ст. у зв’язку з тим, що після смерті Волинського і Галицького князя Романа Мстиславовича, його малолітні сини Данило і Василько на могли захистити Волинь від зазіхань угрів (угорців) і поляків. Напевно саме тоді уграм вдалося захопити частину земель Волині, в тому числі й наших. Оскільки завойовникам ця родюча земля сподобалася, то вони на певний час осіли тут, а їх поселення називали Угри нові.”
На новому місці, куди згодом переселилися жителі, почали будувати вежі та мури для оборони від нападу татар. Така чотирикутна вежа була збудована на місці, де тепер церква. В історичних документах згадується, що церква була вже в ХУІ ст. Про цю дерев’яну споруду, згадується й у ХУІІ ст. В 1797 році до Воздвиженської церкви було приписано 50 дворів та 299 парафіян. В 1854 році в с.Угринів було збудовано нову Хресто-Воздвиженську церкву у вигляді костелу. Основа храму – хрестоподібна. Збереглися дві ікони тих часів із іконостасу, зробленого в 1858-1868 роках. Системна інформація про долю села за часів кріпацтва відсутня. Відомо лише, що в пореформений період вільні грамоти та ґрунти одержало 22 родини корінних угринівців: Глущуки, Неліповичі, Пархом’юки, Сироватки, Цузи (їх найбільше по кілька сімей – однофамільців), а також – Башуки, Карп’юки, Трачевські, Островські, Шевчуки (по 1-2 сім’ї).
Під час Першої світової війни частина жителів Угринова виїхала в Росію, але згодом повернулася. Оповіді старожилів, братська могила і пам’ятник у вигляді традиційної на Західній Україні фігури хреста нагадують про Брусиловський (Луцький) прорив влітку 1916 року. 201 солдат 31-го Томського полку загинули в ніч із 2 на 3 липня 1916 року на південній околиці села.
У міжвоєнний період, коли Волинь належала до складу Другої Речі Посполитої, значна частина земель належала графу Зволінському та його синові – Леону. Останні в селі Угринів не проживали, а бували лише наїздом. Вони мешкали в Кракові або Луцьку, в районі старого міста поблизу Кірхи.
Маєток в Угринові – фільварок, складався з флігеля, конюшні, кухні, кузні, приміщень для зберігання продуктів, парникового господарства, а також майже 50-ти метрового барака для сімей управляючого та прислуги. Півтораповерховий флігель мав кілька кімнат, внизу прикрашений мурованими колонами, зверху – дерев’яними. Навіть взимку в теплицях вирощували редиску й огірки та відправляли до Луцька власникові. У трьох льохах зберігалася різноманітна продукція: овочі, фрукти і навіть риба. Все це сортувалося, фасувалося, готувалося для продажу на ринку. Щоб продовжити термін зберігання продуктів використовувалися льодовні. Лід у льохах заготовляли на ставку взимку, покритий тирсою він виконував роль холодильної камери. Поблизу флігеля, росло 4 величезні липи, які своїми кронами прикривали бенкетні столи пана влітку, коли той зрідка приїздив у село на авто. Аж до ставу сягали зелені насадження: парк із лип, каштанів і двох рядів беріз; невеликий гайок; горіхова алея і фруктовий сад, обсаджений ялинками і туями. У городі вирощувалися полуниці, що дивували селян.
У поміщицькому господарстві була ґуральня (на 34345 відер горілки в рік), винокурний завод (працювало 6 робітників, а річний доход становив 12 600 р.) та паровий млин (4 робітники, 15 тис. пудів річного помолу) і вапнярня. Йому належало 1493 десятини землі. Старожили села розповідали, що колишній поміщицький маєток мав підземну систему сполучення в напрямку до церкви і річки Чорногузки. У 20-х – 30-х роках минулого століття в Угринові проживали українці, поляки та євреї. Кожен етнос шанував свої національні та релігійні традиції, поважаючи звичаї інших. Із середини 1920-х років посилилася колонізація. На угринівських землях поміщика Л. Зволінського почали рости чисельні господарства “осадників”. Так з’явився виселок – колонія Леонівка (Лівонувка), де сім’ям Бжезінських, Гудзінських, Зелінських та ін. виділено по 15 га землі. Господарства “осадників” Буткевичів, Тарасюків, Волинюків створено між селами Михлином та Городище. В Козубці на Корчунках проживала сім’я Турко.
У 1931 році в селі була проведена хутірна реформа. Більшість селян-українців переселилася на хутори в район Явичева, Бродка, Черешеньок, Сирхивців. Селянські сім’ї мали неоднаковий достаток – поодинокі були заможними, а переважно – біднота. Складним було життя простих селян у той час. Всі кращі землі в селі належали поміщику Зволінському. Старожили пригадують, як приходилося за мізерну плату важко працювати на панів, а коли додати до цього непосильні податки, які мусили платити, залишилося трудареві, “хоч із моста та у воду”. Адже саме про цей час в Угринові склали пісню: За податки ліцетують поле і худобу
І по тюрмах нас мордують. До самого гробу. Багато односельчан їхали шукати щасливої долі за океаном – іншого виходу не було. Вони емігрували до Аргентини, Уругваю і Парагваю. Але часто ставалося так, що від біди тікали, та на іншу натрапляли. Життя поза межами краю різнилося тим, що прибавилося туги за рідними й клопотів, пов’язаних із пошуками роботи. Хто зміг наступного ж року повернувся додому, а інші надалі лишилися доживати далеко від рідної сторони. Загалом село було в той час небагатим та знаменитим корчмою. Торгівлею в Угринові займалися кілька єврейських сімей. Корчма знаходилась у центрі села навпроти будинку, де згодом розмістилася сільська кооперація. Незадовго до Другої світової війни цей будинок був розібраний. Важко було простим селянам отримати медичну допомогу. Візит хворого до лікаря коштував 3 злотих, що дорівнювало вартості 24 кілограм хліба. Щоб заплатити за консультацію фахівця та медичну допомогу, потрібно було продати корову. Влада мало турбувалася і про освіту селян, оскільки людина неосвічена легше залучалася до праці на землі.
У селі була лише початкова школа. Вона складалася з однієї класної кімнати, де одночасно навчалися всі учні. Напередодні війни початкова школа була розміщена в трьох опустілих будинках на Лівонувці і Черешеньках-Костюківці. Спочатку навчання велося українською мовою. Вчителювали також українці. В 1930-х роках викладали польською, хоча ще 2 години в тиждень вивчалась і українська мова. За оплату в школі могли вчитися заможніші українці і поляки. Зазначимо, що останні практично не бажали вивчати українську. Національно-патріотичні та революційні ідеї поширювалися й у нашому краї. В Угринові діяв осередок культурно-освітнього товариства “Просвіта”[1].
Від 1930 року молоді навіть заборонялося збиратися гуртом. Були випадки, коли поліція збивала за це до непритомності та цькувала собаками.
Надії на краще життя, а разом із ними і новий вир суспільно-політичних подій прийшли у вересні 1939 року. Колективне господарство, що носить ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, яке почало організовуватись у 1941 році не встигло принести трударям довгоочікуваного щастя і вільного життя. Вся земля, віддана у володіння колгоспові, була спільними силами засіяна весною 1941 року. Але не довелося разом збирати перший колгоспний врожай. 24 вересня 1941 року село було окуповане нацистами. Визволили Угринів 27 березня 1944 року. Події Другої світової війни лишили слід в історії села. 37 земляків не повернулися з її фронтів. 13 осіб вивезено в Німеччину, знищено 41 житловий будинок, 54 надвірні споруди, в населення відібрано 23 коней, 38 корів, 28 овець, 177 голів свиней та птицю. Частина жителів загинула в національно-визвольних змаганнях. Часто селяни опинялися по різні сторони барикад ідеологічних боїв і від цього страждали родини, руйнувалося господарство… Так, було підпалено хати колгоспників, зібраний до колективного господарства інвентар, згодом школу, яку розмістили в будинку, де колись жила прислуга поміщика, навпроти цвинтаря. Та одвічні цінності селян: любов до землі, працелюбство, людські чесноти, допомогли підняти господарство. З 1947 року господарський розвиток Угринова тісно пов’язаний із колгоспом імені Шевченка. Очолив господарство тоді Павло Мельничук. Згодом його головою на короткий час став колишній фронтовик Олександр Сироватка, далі Антон Неліпович. Із 1950 року протягом 18-ти років головою колгоспу був Павлюк Григорій Федорович, який показав себе як хороший, заощадливий і дбайливий господар. Вже на той час господарство, яке він очолював було на хорошому рахунку в районі. Важку працю поступово замінили машини. Якщо основним заняттям хлібороба в минулому були плуг, борона, а кінна молотарка припадала на 10-12 дворів, то згодом на колгоспних полях почали працювати трактори, зернові, бурякозбиральні й кукурудзозбиральні комбайни. На місті старих, похилених клунь, де розташовувалися пристосовані конюшні чи свинарники збудовано нові приміщення. До колгоспу придбали 5 вантажних автомашин. Із року в рік зростали прибутки господарства, багатшали люди. Це добре видно з таких даних: у 1951 році прибуток від рослинництва на 100 га орної землі становив 514247 крб, а в 1954 – 569708 крб. Прибуток від тваринництва на 100 га орної землі у 1951 році становив 14063 крб., а в 1954 році – 16542 крб. Тваринники, не шкодуючи сил, працювали щоб підвищити продуктивність праці. Найкраще доглядали корів такі: Глущук Ганна і Сироватка Розалія. Внаслідок цього вони добилися високих надоїв молока від кожної закріпленої за ними корови. Лоза Антоніна і Сироватка Розалія брали на себе зобов'язання за 1954-1955 роки надоїти по 1900 літрів молока від кожної корови. Колгосп багатів із кожним роком. Змінилося життя селян, змінився й вигляд самого села. Хати біленькі, вулиці широкі… На колгоспне подвір’я вела рівна вулиця, що починалася аркою, яка доброзичливо запрошувала до себе. Посівна площа і врожай у 1955 рік значно зросли. Пшениці посіяно понад 150 га, зібрано по 11 ц з 1 га; вівса посіяно 145 га, зібрано по 11 ц із 1 га. Загальна площа зернових і бобових склала 485 га. Середній врожай – 13 ц. із 1 га. Валовий збір кукурудзи 2268 ц. Цукрових буряків посіяно 136 га. Урожай – 210 ц. із 1га. Валовий збір цукрових буряків 28560 ц. Картоплі посаджено 106 га, урожай – 105 ц. з 1га. Всього зібрали 11130 ц. Овочів посадили 18 га, врожай – 120 ц. із 1 га. До послуг селян, які за панської Польщі, щоб зекономити сірники, розколювали їх на чотири частини, стала електростанція. У селі почали розробляти корисні копалини. На околицях добували торф, що йшов на опалювання. Випалювали вапно, яке вивозили навіть за межі району. В Сенкевичівці був збудований власний цегельний завод, який надав велику допомогу колгоспу в будівництві. Хлібороби почули голос Москви, Києва, Луцька та інших міст із репродукторів колгоспного радіовузла, обладнаного в 1953 році. Багато придбали власні приймачі. Тих, хто колись в селі виписував газети, можна було перерахувати на пальцях. До кінця 1950-х років на кожен двір передплачувалося періодичне видання. Випускалася навіть своя друкована газета “Ленінським шляхом”. У 1951 році в Угринові збудована двохповерхова школа. З метою перетворення семирічки в середню школу був організований 8-ий клас. В 1954 році вперше випущено десятикласників. В Угринівській середній школі навчалося щорічно понад 200 дітей селян. У навчальному закладі добре устаткували навчальні кабінети, спортивний зал, виробничі приміщення. Раніше діти селян та й самі батьки – селяни не могли навіть мріяти про навчання у вищих навчальних закладах. Тепер перед ними відкрилися двері інститутів, університетів та спеціальних середніх учбових закладів. Кращі учні школи успішно навчалися у вузах. Проходив час, і вони поверталися в рідне село вчителями, лікарями, інженерами, механіками, щоб своєю чесною, самовідданою працею віддячити батьківщині за її піклування. Сформувався таким чином і педагогічний колектив школи. Зауважимо, що в повоєнний час навіть перші директори М. Панішко та В. Камуза не мали вищої фахової педагогічної освіти. Ці вчителі були зі Східної України, що за направленнями влади та компартії в 1944-1947 роках приїхали на Волинь. Серед освітян, які рятувалися на Заході від голоду 1946-1947 років у Східній Україні була і Зубро (Бондарук) Катерина Василівна. У цьому навчальному закладі вона пройшла сходинками професійної майстерності від піонервожатої і вчителя історії до посади директора. Частина молоді здобула на курсах спеціальність тракториста або комбайнера після чого працювала на полях рідного господарства, сприяючи збільшенню виробничих показників. В 1967 році колгосп зібрав 24,8 ц зерна з 1га, в тому числі 23,3 ц із 1 га озимих; 365 ц цукрових буряків із 1га; 79,6 ц із 1га картоплі; м’яса – 246,7 т. Серед виробничих фондів колгоспу – 8 зернових комбайнів; 2 силосозбиральних; 3 бурякозбиральних; 1 кукурудзозбиральний комбайн і 16 грузових автомобілів. Збудована нова тваринницька ферма. З кожним роком зростала ціна трудодня. Якщо на початку 1950-х років селяни одержували по 2 крб. і по 2 кг зерна за 1 трудодень, то в 1967 році було багато сімей, які отримали більше 20-ти ц зерна за рік та по 4,37 крб. на 1 трудодень. В 1968 році колгосп ім. Шевченка очолив Данилюк Михайло Федорович. Господарство стало одним із передових у Горохівському районі за виробничими показниками та рівнем економічного зростання. Зросла продуктивність праці у тваринництві. Так, у 1972 році 20 доярок надоїли по 3000 кг молока від однієї корови. Це такі як: Р. Когут, Г. Романюк, Н. Трачевська, Р. Цуз, М. Шевчук. Зокрема, Г. Романюк надоїла від корови по 4601 кг молока. Розвивалося і рослинництво. Станом на 1972 рік буряководи мали такі результати: ланка Башук Е. з площі 40 га виростила 462 ц цукрових буряків, колгоспниця М. Мельник із 1га виростила 578 ц, Е. Башук із 1га – 498 ц, Л . Сироватка з 1га виростила 476 ц. Організації культурного відпочинку селян сприяв збудований у 1967 році Будинок культури. В клубі працювали гуртки художньої самодіяльності, хоровий гурток. У святкові та вихідні дні періодично організовувалися вечори художньої самодіяльності, читалися доповіді, лекції. Але не завжди й не всі могли прийти в клуб. Жінки, зайняті домашнім господарством, слухали гарні пісні, уривки з драматичних творів по радіо. Особливо приємні ці відчуття тоді, коли після вечері збиралася вся сім’я. Слухаючи твори українських класиків, старші згадували минуле свого народу. Цікаву книжку завжди можна було підібрати у бібліотеці. Періодично організовувалося обговорення книг та читацькі конференції. Вагомий внесок у розвиток освітньо-культурної сфери села робив педагогічний колектив Угринівської середньої школи, яка носила титул опорної, зразкової в Горохівському районі. До 1981 року її очолювала Бондарук Катерина Василівна. У 1981-1985 роках директором школи був Солоненко Олександр Ілліч, згодом у 1985-1989 роках – Прийма Левко Йосипович. Із лютого 1986 року до нинішнього часу місцеве господарство очолює Турак Андрій Антонович. Особа цього керівника сільськогосподарського підприємства, його професійний досвід, бажання та уміння відстоювати інтереси села в сьогоднішній, такий складний для держави в цілому й галузі зокрема, час заслуговує особливої уваги. Без перебільшення скажемо, що завдяки йому село розвивається, господарство не є заручником не завжди вдалих економічних реформ, виробництво конкурентноздатної на ринку продукції зростає. На рубежі 1980-1990-х років врожаї зернових досягли 50 ц із 1 га, надої молока збільшилися до 4000 кг від однієї корови. Поголів’я худоби становить 1170 голів, 1040 голів свиней, 108 коней. Турбуючись про підвищення продуктивності тваринництва, впроваджуються нові технологічні лінії машинного доїння. За сучасними вимогами побудовані склади для збереження кормів і зернових та інші виробничі приміщення. Оновлено машинно - тракторний парк. Нині в господарстві – 47 тракторів, 13 зернових, 5 кормозбиральних, 3 бурякозбиральних комбайнів, 41 автомашина. Невпізнанно змінилося наше село Угринів. На місці старих хаток виросли світлі, просторі будинки, пролягла асфальтна дорога, побудовано дитячий садок, нове приміщення школи, яке ввійшло в дію у вересні 1987 року, магазин «Обнова» і кафе «Молодість» (1990-1991р). У світлих будинках сільських мешканців – красиві сучасні меблі, телевізори та інші побутові речі, на подвір’ях – власні автомашини й мотоцикли. Село повністю електрифіковано, газифіковано, проведено водопровід. До послуг сільського трудівника розвинута культурно-побутова інфраструктура: фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, розгалужена торгова мережа, де значне місце посідає приватний сектор. Важливу роль у процесі духовного відродження та повернення до національно-культурних надбань народу відіграє церква. В 2004 році вона відзначала 150-ти річчя своєї побудови (1854) і 15-ти річчя – від часу відбудови (2 вересня 1989 року відновила свою діяльність, як Храм). Хресто-Воздвиженська церква – найдавніша архітектурно-історична і культурна пам’ятка на території села. У Храмі с. Угринів систематично відбуваються Богослужіння, здійснюються православні таїнства та обряди. Люди свято шанують пам’ять про тих, хто віддав своє життя за світлий сьогоднішній день. У будні й свята ідуть до могил воїнам-односельчанам, пам’ятника Т. Г. Шевченку. На таких традиціях виросли і кращі люди села, чиї імена золотими літерами вписані в його історію. Нагороджені в різні суспільні епохи державними відзнаками: орденами, медалями, почесними званнями та грамотами, – вони створювали сьогоднішнє обличчя свого села. Це завдяки їм Угринів став одним із найбільш культурних і багатих населених пунктів району. Куди не поглянь, навколо новобудови села, шум колосистих нив, гуркіт машинного і тракторного парків, мов біло-зелені кораблі врізуються в околиці села великі молочні ферми. Чути голоси людей, їх розмови про добробут, про непрості селянські будні та короткі свята. Мимоволі приходить розуміння, що жодній суспільній чи економічній кризі та негараздам не під силу здолати одвічні цінності та людей, корені яких у цій землі… Бачимо, що, створюючи основу матеріального достатку не лише хлібом єдиним живе село. Селянин, як ніхто, усвідомлює, що є творцем і господарем своєї долі на землі. І так хочеться, щоб кожний трудівник був оточений увагою і піклуванням, щоб йому створили такі умови праці і відпочинку, коли він буде мати моральне задоволення від своєї роботи.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 717 осіб, з яких 337 чоловіків та 380 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 730 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,59 % |
російська | 0,41 % |
Промисловість
У селі Угринів розташоване єдине на Волині підприємство, яке займається власною переробкою молока та виробництвом молокопродуктів під торговою маркою «УгринівМолоко», – приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка. Також підприємство має статус спеціалізованої сировинної зони з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування.
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 18 жовтня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Прогноз погоди в селі Угринів. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 18 жовтня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Як на Волині виготовляють молочні продукти (фоторепортаж). Конкурент. Процитовано 17 травня 2021.
Література
- Угринів // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев'янкін Т. І., Касименко О. К. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пилькевич С. Д., Ремезовський Й. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К.; Ред. кол. тому: Клімаш І. С. (гол. редкол.), Алексєєва Н. Л. (заст. гол. редкол.), Вербівська А. І., Гайдай І. С., Гордон Й. Б., Замлинський В. О., Ілляшенко Я. Є. (відп. секр. редкол.), Кашевський П. В., Минаєва Л. М., Михайлюк О. Г., Мишко Д. І., Оксенюк P. Н. (заст. гол. редкол.), Павлій П. Д., Сергєєв М. Ф., Сподаренко І. В., Ткачук Ф. І., Царенко М. О. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — С. 210.
Посилання
- Городищенська громада. Луцький район, Волинська область. gromada.info. Процитовано 18 жовтня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угринів (Луцький район) |
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugri niv selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 731 osobu selo Ugriniv Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Rada Ugrinivska silska rada Oblikova kartka Ugriniv Osnovni dani Zasnovane 1489 Naselennya 731 Plosha 16 358 km Gustota naselennya 44 69 osib km Poshtovij indeks 45715 Telefonnij kod 380 3379 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 33 58 pn sh 25 03 48 sh d 50 56611 pn sh 25 06333 sh d 50 56611 25 06333 Koordinati 50 33 58 pn sh 25 03 48 sh d 50 56611 pn sh 25 06333 sh d 50 56611 25 06333 Serednya visota nad rivnem morya 215 m Vodojmi richka Misceva vlada Adresa radi 45715 Volinska obl Gorohivskij r n s Ugriniv vul Shevchenka 14 Karta Ugriniv Ugriniv Mapa Ugriniv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Ugriniv GeografiyaSelom protikaye richka Polonka pritoka richki ChornoguzkiIstoriyaUGRINIV MINULE I SUChASNIST Na dvadcyat tretomu kilometri shlyahu Luck Gorohiv rozmishena sporuda sho simvolizuye pracyu yak dzherelo dobrobutu j dostatku sela Ugriniv Tut zhe informaciya pro pershu zgadku pro naselenij punkt 1629 rik Selo ye centrom silskoyi radi roztashovane za 25 km vid rajonnogo centru za 1 km vid shose Lviv Luck Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Senkevichivka 7 km 1 Ce odin iz najdavnishih naselenih punktiv rajonu Posilayuchis na perekazi jogo dovgozhiteliv mozhna pripustiti sho selo isnuvalo she do napadu tatar Sprobuyemo uyaviti ta opisati yak viglyadalo vono kolis Stare selo bulo roztashovane na misci tak zvanogo Yavicheva Tut protikala nevelika richka Chornoguzka Na yiyi beregah i rozkinulosya selo U cij richci za perekazami vodilasya osobliva riba yaku naselennya nazivalo ugri Zgodom i selo stali nazivati Ugriniv Insha legenda vkazuye sho nibi kolis davno davno na teritoriyi de piznishe vinik naselenij punkt zhilo plem ya yake nazivalosya ugri Zvidsi j pishla nazva sela Ugriniv Utochnyuyut ci legendi doslidzhennya miscevih krayeznavciv Voni stverdzhuyut sho poselennya maye davnyu istoriyu ale vidsutni dokumentalni zgadki pro Ugriniv Tak u praci istorika O Cinkalovskogo zgaduyetsya selo v 1577 roci yak votchina Yanusha Ugrinovskogo Skladno skazati sho bulo viznachalnim selo Ugriniv dalo prizvishe panu Yanushu chi navpaki Prote dokument gramota na yakij posilavsya istorik v Ukrayini nevidomij hocha mozhlive jogo znahodzhennya v polskih arhivah Pan Yanush Ugrinovskij zgaduyetsya v 1577 roci yak takij sho plativ vid sela z 12 dim 8 gorod 14 gorod a v 1583 roci vid 16 dim 2 gorod 6 gorod 2 dorichnih kolis i 1 popa Zaznacheno takozh sho za perepisom 1911 roku v seli Ugriniv bulo 785 zhiteliv 1 kramnicya guralnya 34 345 vider gorilki richno todi zh pomishiku I Zvolinskomu nalezhalo 1493 desyatin 2 Uzagalnivshi poodinoki legendi rechovi ta dokumentalni dzherela kolishnij uchitel istoriyi Ugrinivskoyi serednoyi shkoli Solonenko Oleksandr Illich obgruntuvav nastupnu gipotezu Na pidstavi okremih znahidok kam yanoyi dobi ta Knyazhoyi Ukrayini Rusi kam yanih sokir rubil skrebkiv zaliznih nakonechnikiv stril zibranih u svij chas uchnyami entuziastami krayeznavchoyi roboti dopustimo sho poselennya isnuvalo ranishe nizh v HUI HUII st Ochevidno she do napadu tatar do pochatku HIII st vono ne nazivalosya Ugriniv Sama zh nazva vinikla des na poch HIII st u zv yazku z tim sho pislya smerti Volinskogo i Galickogo knyazya Romana Mstislavovicha jogo malolitni sini Danilo i Vasilko na mogli zahistiti Volin vid zazihan ugriv ugorciv i polyakiv Napevno same todi ugram vdalosya zahopiti chastinu zemel Volini v tomu chisli j nashih Oskilki zavojovnikam cya rodyucha zemlya spodobalasya to voni na pevnij chas osili tut a yih poselennya nazivali Ugri novi Na novomu misci kudi zgodom pereselilisya zhiteli pochali buduvati vezhi ta muri dlya oboroni vid napadu tatar Taka chotirikutna vezha bula zbudovana na misci de teper cerkva V istorichnih dokumentah zgaduyetsya sho cerkva bula vzhe v HUI st Pro cyu derev yanu sporudu zgaduyetsya j u HUII st V 1797 roci do Vozdvizhenskoyi cerkvi bulo pripisano 50 dvoriv ta 299 parafiyan V 1854 roci v s Ugriniv bulo zbudovano novu Hresto Vozdvizhensku cerkvu u viglyadi kostelu Osnova hramu hrestopodibna Zbereglisya dvi ikoni tih chasiv iz ikonostasu zroblenogo v 1858 1868 rokah Sistemna informaciya pro dolyu sela za chasiv kripactva vidsutnya Vidomo lishe sho v poreformenij period vilni gramoti ta grunti oderzhalo 22 rodini korinnih ugrinivciv Glushuki Nelipovichi Parhom yuki Sirovatki Cuzi yih najbilshe po kilka simej odnofamilciv a takozh Bashuki Karp yuki Trachevski Ostrovski Shevchuki po 1 2 sim yi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni chastina zhiteliv Ugrinova viyihala v Rosiyu ale zgodom povernulasya Opovidi starozhiliv bratska mogila i pam yatnik u viglyadi tradicijnoyi na Zahidnij Ukrayini figuri hresta nagaduyut pro Brusilovskij Luckij proriv vlitku 1916 roku 201 soldat 31 go Tomskogo polku zaginuli v nich iz 2 na 3 lipnya 1916 roku na pivdennij okolici sela U mizhvoyennij period koli Volin nalezhala do skladu Drugoyi Rechi Pospolitoyi znachna chastina zemel nalezhala grafu Zvolinskomu ta jogo sinovi Leonu Ostanni v seli Ugriniv ne prozhivali a buvali lishe nayizdom Voni meshkali v Krakovi abo Lucku v rajoni starogo mista poblizu Kirhi Mayetok v Ugrinovi filvarok skladavsya z fligelya konyushni kuhni kuzni primishen dlya zberigannya produktiv parnikovogo gospodarstva a takozh majzhe 50 ti metrovogo baraka dlya simej upravlyayuchogo ta prislugi Pivtorapoverhovij fligel mav kilka kimnat vnizu prikrashenij murovanimi kolonami zverhu derev yanimi Navit vzimku v teplicyah viroshuvali redisku j ogirki ta vidpravlyali do Lucka vlasnikovi U troh lohah zberigalasya riznomanitna produkciya ovochi frukti i navit riba Vse ce sortuvalosya fasuvalosya gotuvalosya dlya prodazhu na rinku Shob prodovzhiti termin zberigannya produktiv vikoristovuvalisya lodovni Lid u lohah zagotovlyali na stavku vzimku pokritij tirsoyu vin vikonuvav rol holodilnoyi kameri Poblizu fligelya roslo 4 velichezni lipi yaki svoyimi kronami prikrivali benketni stoli pana vlitku koli toj zridka priyizdiv u selo na avto Azh do stavu syagali zeleni nasadzhennya park iz lip kashtaniv i dvoh ryadiv beriz nevelikij gajok gorihova aleya i fruktovij sad obsadzhenij yalinkami i tuyami U gorodi viroshuvalisya polunici sho divuvali selyan U pomishickomu gospodarstvi bula guralnya na 34345 vider gorilki v rik vinokurnij zavod pracyuvalo 6 robitnikiv a richnij dohod stanoviv 12 600 r ta parovij mlin 4 robitniki 15 tis pudiv richnogo pomolu i vapnyarnya Jomu nalezhalo 1493 desyatini zemli Starozhili sela rozpovidali sho kolishnij pomishickij mayetok mav pidzemnu sistemu spoluchennya v napryamku do cerkvi i richki Chornoguzki U 20 h 30 h rokah minulogo stolittya v Ugrinovi prozhivali ukrayinci polyaki ta yevreyi Kozhen etnos shanuvav svoyi nacionalni ta religijni tradiciyi povazhayuchi zvichayi inshih Iz seredini 1920 h rokiv posililasya kolonizaciya Na ugrinivskih zemlyah pomishika L Zvolinskogo pochali rosti chiselni gospodarstva osadnikiv Tak z yavivsya viselok koloniya Leonivka Livonuvka de sim yam Bzhezinskih Gudzinskih Zelinskih ta in vidileno po 15 ga zemli Gospodarstva osadnikiv Butkevichiv Tarasyukiv Volinyukiv stvoreno mizh selami Mihlinom ta Gorodishe V Kozubci na Korchunkah prozhivala sim ya Turko U 1931 roci v seli bula provedena hutirna reforma Bilshist selyan ukrayinciv pereselilasya na hutori v rajon Yavicheva Brodka Chereshenok Sirhivciv Selyanski sim yi mali neodnakovij dostatok poodinoki buli zamozhnimi a perevazhno bidnota Skladnim bulo zhittya prostih selyan u toj chas Vsi krashi zemli v seli nalezhali pomishiku Zvolinskomu Starozhili prigaduyut yak prihodilosya za mizernu platu vazhko pracyuvati na paniv a koli dodati do cogo neposilni podatki yaki musili platiti zalishilosya trudarevi hoch iz mosta ta u vodu Adzhe same pro cej chas v Ugrinovi sklali pisnyu Za podatki licetuyut pole i hudobu I po tyurmah nas morduyut Do samogo grobu Bagato odnoselchan yihali shukati shaslivoyi doli za okeanom inshogo vihodu ne bulo Voni emigruvali do Argentini Urugvayu i Paragvayu Ale chasto stavalosya tak sho vid bidi tikali ta na inshu natraplyali Zhittya poza mezhami krayu riznilosya tim sho pribavilosya tugi za ridnimi j klopotiv pov yazanih iz poshukami roboti Hto zmig nastupnogo zh roku povernuvsya dodomu a inshi nadali lishilisya dozhivati daleko vid ridnoyi storoni Zagalom selo bulo v toj chas nebagatim ta znamenitim korchmoyu Torgivleyu v Ugrinovi zajmalisya kilka yevrejskih simej Korchma znahodilas u centri sela navproti budinku de zgodom rozmistilasya silska kooperaciya Nezadovgo do Drugoyi svitovoyi vijni cej budinok buv rozibranij Vazhko bulo prostim selyanam otrimati medichnu dopomogu Vizit hvorogo do likarya koshtuvav 3 zlotih sho dorivnyuvalo vartosti 24 kilogram hliba Shob zaplatiti za konsultaciyu fahivcya ta medichnu dopomogu potribno bulo prodati korovu Vlada malo turbuvalasya i pro osvitu selyan oskilki lyudina neosvichena legshe zaluchalasya do praci na zemli U seli bula lishe pochatkova shkola Vona skladalasya z odniyeyi klasnoyi kimnati de odnochasno navchalisya vsi uchni Naperedodni vijni pochatkova shkola bula rozmishena v troh opustilih budinkah na Livonuvci i Chereshenkah Kostyukivci Spochatku navchannya velosya ukrayinskoyu movoyu Vchitelyuvali takozh ukrayinci V 1930 h rokah vikladali polskoyu hocha she 2 godini v tizhden vivchalas i ukrayinska mova Za oplatu v shkoli mogli vchitisya zamozhnishi ukrayinci i polyaki Zaznachimo sho ostanni praktichno ne bazhali vivchati ukrayinsku Nacionalno patriotichni ta revolyucijni ideyi poshiryuvalisya j u nashomu krayi V Ugrinovi diyav oseredok kulturno osvitnogo tovaristva Prosvita 1 Vid 1930 roku molodi navit zaboronyalosya zbiratisya gurtom Buli vipadki koli policiya zbivala za ce do nepritomnosti ta ckuvala sobakami Nadiyi na krashe zhittya a razom iz nimi i novij vir suspilno politichnih podij prijshli u veresni 1939 roku Kolektivne gospodarstvo sho nosit im ya velikogo ukrayinskogo poeta Tarasa Grigorovicha Shevchenka yake pochalo organizovuvatis u 1941 roci ne vstiglo prinesti trudaryam dovgoochikuvanogo shastya i vilnogo zhittya Vsya zemlya viddana u volodinnya kolgospovi bula spilnimi silami zasiyana vesnoyu 1941 roku Ale ne dovelosya razom zbirati pershij kolgospnij vrozhaj 24 veresnya 1941 roku selo bulo okupovane nacistami Vizvolili Ugriniv 27 bereznya 1944 roku Podiyi Drugoyi svitovoyi vijni lishili slid v istoriyi sela 37 zemlyakiv ne povernulisya z yiyi frontiv 13 osib vivezeno v Nimechchinu znisheno 41 zhitlovij budinok 54 nadvirni sporudi v naselennya vidibrano 23 konej 38 koriv 28 ovec 177 goliv svinej ta pticyu Chastina zhiteliv zaginula v nacionalno vizvolnih zmagannyah Chasto selyani opinyalisya po rizni storoni barikad ideologichnih boyiv i vid cogo strazhdali rodini rujnuvalosya gospodarstvo Tak bulo pidpaleno hati kolgospnikiv zibranij do kolektivnogo gospodarstva inventar zgodom shkolu yaku rozmistili v budinku de kolis zhila prisluga pomishika navproti cvintarya Ta odvichni cinnosti selyan lyubov do zemli pracelyubstvo lyudski chesnoti dopomogli pidnyati gospodarstvo Z 1947 roku gospodarskij rozvitok Ugrinova tisno pov yazanij iz kolgospom imeni Shevchenka Ocholiv gospodarstvo todi Pavlo Melnichuk Zgodom jogo golovoyu na korotkij chas stav kolishnij frontovik Oleksandr Sirovatka dali Anton Nelipovich Iz 1950 roku protyagom 18 ti rokiv golovoyu kolgospu buv Pavlyuk Grigorij Fedorovich yakij pokazav sebe yak horoshij zaoshadlivij i dbajlivij gospodar Vzhe na toj chas gospodarstvo yake vin ocholyuvav bulo na horoshomu rahunku v rajoni Vazhku pracyu postupovo zaminili mashini Yaksho osnovnim zanyattyam hliboroba v minulomu buli plug borona a kinna molotarka pripadala na 10 12 dvoriv to zgodom na kolgospnih polyah pochali pracyuvati traktori zernovi buryakozbiralni j kukurudzozbiralni kombajni Na misti starih pohilenih klun de roztashovuvalisya pristosovani konyushni chi svinarniki zbudovano novi primishennya Do kolgospu pridbali 5 vantazhnih avtomashin Iz roku v rik zrostali pributki gospodarstva bagatshali lyudi Ce dobre vidno z takih danih u 1951 roci pributok vid roslinnictva na 100 ga ornoyi zemli stanoviv 514247 krb a v 1954 569708 krb Pributok vid tvarinnictva na 100 ga ornoyi zemli u 1951 roci stanoviv 14063 krb a v 1954 roci 16542 krb Tvarinniki ne shkoduyuchi sil pracyuvali shob pidvishiti produktivnist praci Najkrashe doglyadali koriv taki Glushuk Ganna i Sirovatka Rozaliya Vnaslidok cogo voni dobilisya visokih nadoyiv moloka vid kozhnoyi zakriplenoyi za nimi korovi Loza Antonina i Sirovatka Rozaliya brali na sebe zobov yazannya za 1954 1955 roki nadoyiti po 1900 litriv moloka vid kozhnoyi korovi Kolgosp bagativ iz kozhnim rokom Zminilosya zhittya selyan zminivsya j viglyad samogo sela Hati bilenki vulici shiroki Na kolgospne podvir ya vela rivna vulicya sho pochinalasya arkoyu yaka dobrozichlivo zaproshuvala do sebe Posivna plosha i vrozhaj u 1955 rik znachno zrosli Pshenici posiyano ponad 150 ga zibrano po 11 c z 1 ga vivsa posiyano 145 ga zibrano po 11 c iz 1 ga Zagalna plosha zernovih i bobovih sklala 485 ga Serednij vrozhaj 13 c iz 1 ga Valovij zbir kukurudzi 2268 c Cukrovih buryakiv posiyano 136 ga Urozhaj 210 c iz 1ga Valovij zbir cukrovih buryakiv 28560 c Kartopli posadzheno 106 ga urozhaj 105 c z 1ga Vsogo zibrali 11130 c Ovochiv posadili 18 ga vrozhaj 120 c iz 1 ga Do poslug selyan yaki za panskoyi Polshi shob zekonomiti sirniki rozkolyuvali yih na chotiri chastini stala elektrostanciya U seli pochali rozroblyati korisni kopalini Na okolicyah dobuvali torf sho jshov na opalyuvannya Vipalyuvali vapno yake vivozili navit za mezhi rajonu V Senkevichivci buv zbudovanij vlasnij cegelnij zavod yakij nadav veliku dopomogu kolgospu v budivnictvi Hliborobi pochuli golos Moskvi Kiyeva Lucka ta inshih mist iz reproduktoriv kolgospnogo radiovuzla obladnanogo v 1953 roci Bagato pridbali vlasni prijmachi Tih hto kolis v seli vipisuvav gazeti mozhna bulo pererahuvati na palcyah Do kincya 1950 h rokiv na kozhen dvir peredplachuvalosya periodichne vidannya Vipuskalasya navit svoya drukovana gazeta Leninskim shlyahom U 1951 roci v Ugrinovi zbudovana dvohpoverhova shkola Z metoyu peretvorennya semirichki v serednyu shkolu buv organizovanij 8 ij klas V 1954 roci vpershe vipusheno desyatiklasnikiv V Ugrinivskij serednij shkoli navchalosya shorichno ponad 200 ditej selyan U navchalnomu zakladi dobre ustatkuvali navchalni kabineti sportivnij zal virobnichi primishennya Ranishe diti selyan ta j sami batki selyani ne mogli navit mriyati pro navchannya u vishih navchalnih zakladah Teper pered nimi vidkrilisya dveri institutiv universitetiv ta specialnih serednih uchbovih zakladiv Krashi uchni shkoli uspishno navchalisya u vuzah Prohodiv chas i voni povertalisya v ridne selo vchitelyami likaryami inzhenerami mehanikami shob svoyeyu chesnoyu samoviddanoyu praceyu viddyachiti batkivshini za yiyi pikluvannya Sformuvavsya takim chinom i pedagogichnij kolektiv shkoli Zauvazhimo sho v povoyennij chas navit pershi direktori M Panishko ta V Kamuza ne mali vishoyi fahovoyi pedagogichnoyi osviti Ci vchiteli buli zi Shidnoyi Ukrayini sho za napravlennyami vladi ta kompartiyi v 1944 1947 rokah priyihali na Volin Sered osvityan yaki ryatuvalisya na Zahodi vid golodu 1946 1947 rokiv u Shidnij Ukrayini bula i Zubro Bondaruk Katerina Vasilivna U comu navchalnomu zakladi vona projshla shodinkami profesijnoyi majsternosti vid pionervozhatoyi i vchitelya istoriyi do posadi direktora Chastina molodi zdobula na kursah specialnist traktorista abo kombajnera pislya chogo pracyuvala na polyah ridnogo gospodarstva spriyayuchi zbilshennyu virobnichih pokaznikiv V 1967 roci kolgosp zibrav 24 8 c zerna z 1ga v tomu chisli 23 3 c iz 1 ga ozimih 365 c cukrovih buryakiv iz 1ga 79 6 c iz 1ga kartopli m yasa 246 7 t Sered virobnichih fondiv kolgospu 8 zernovih kombajniv 2 silosozbiralnih 3 buryakozbiralnih 1 kukurudzozbiralnij kombajn i 16 gruzovih avtomobiliv Zbudovana nova tvarinnicka ferma Z kozhnim rokom zrostala cina trudodnya Yaksho na pochatku 1950 h rokiv selyani oderzhuvali po 2 krb i po 2 kg zerna za 1 trudoden to v 1967 roci bulo bagato simej yaki otrimali bilshe 20 ti c zerna za rik ta po 4 37 krb na 1 trudoden V 1968 roci kolgosp im Shevchenka ocholiv Danilyuk Mihajlo Fedorovich Gospodarstvo stalo odnim iz peredovih u Gorohivskomu rajoni za virobnichimi pokaznikami ta rivnem ekonomichnogo zrostannya Zrosla produktivnist praci u tvarinnictvi Tak u 1972 roci 20 doyarok nadoyili po 3000 kg moloka vid odniyeyi korovi Ce taki yak R Kogut G Romanyuk N Trachevska R Cuz M Shevchuk Zokrema G Romanyuk nadoyila vid korovi po 4601 kg moloka Rozvivalosya i roslinnictvo Stanom na 1972 rik buryakovodi mali taki rezultati lanka Bashuk E z ploshi 40 ga virostila 462 c cukrovih buryakiv kolgospnicya M Melnik iz 1ga virostila 578 c E Bashuk iz 1ga 498 c L Sirovatka z 1ga virostila 476 c Organizaciyi kulturnogo vidpochinku selyan spriyav zbudovanij u 1967 roci Budinok kulturi V klubi pracyuvali gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti horovij gurtok U svyatkovi ta vihidni dni periodichno organizovuvalisya vechori hudozhnoyi samodiyalnosti chitalisya dopovidi lekciyi Ale ne zavzhdi j ne vsi mogli prijti v klub Zhinki zajnyati domashnim gospodarstvom sluhali garni pisni urivki z dramatichnih tvoriv po radio Osoblivo priyemni ci vidchuttya todi koli pislya vecheri zbiralasya vsya sim ya Sluhayuchi tvori ukrayinskih klasikiv starshi zgaduvali minule svogo narodu Cikavu knizhku zavzhdi mozhna bulo pidibrati u biblioteci Periodichno organizovuvalosya obgovorennya knig ta chitacki konferenciyi Vagomij vnesok u rozvitok osvitno kulturnoyi sferi sela robiv pedagogichnij kolektiv Ugrinivskoyi serednoyi shkoli yaka nosila titul opornoyi zrazkovoyi v Gorohivskomu rajoni Do 1981 roku yiyi ocholyuvala Bondaruk Katerina Vasilivna U 1981 1985 rokah direktorom shkoli buv Solonenko Oleksandr Illich zgodom u 1985 1989 rokah Prijma Levko Josipovich Iz lyutogo 1986 roku do ninishnogo chasu misceve gospodarstvo ocholyuye Turak Andrij Antonovich Osoba cogo kerivnika silskogospodarskogo pidpriyemstva jogo profesijnij dosvid bazhannya ta uminnya vidstoyuvati interesi sela v sogodnishnij takij skladnij dlya derzhavi v cilomu j galuzi zokrema chas zaslugovuye osoblivoyi uvagi Bez perebilshennya skazhemo sho zavdyaki jomu selo rozvivayetsya gospodarstvo ne ye zaruchnikom ne zavzhdi vdalih ekonomichnih reform virobnictvo konkurentnozdatnoyi na rinku produkciyi zrostaye Na rubezhi 1980 1990 h rokiv vrozhayi zernovih dosyagli 50 c iz 1 ga nadoyi moloka zbilshilisya do 4000 kg vid odniyeyi korovi Pogoliv ya hudobi stanovit 1170 goliv 1040 goliv svinej 108 konej Turbuyuchis pro pidvishennya produktivnosti tvarinnictva vprovadzhuyutsya novi tehnologichni liniyi mashinnogo doyinnya Za suchasnimi vimogami pobudovani skladi dlya zberezhennya kormiv i zernovih ta inshi virobnichi primishennya Onovleno mashinno traktornij park Nini v gospodarstvi 47 traktoriv 13 zernovih 5 kormozbiralnih 3 buryakozbiralnih kombajniv 41 avtomashina Nevpiznanno zminilosya nashe selo Ugriniv Na misci starih hatok virosli svitli prostori budinki prolyagla asfaltna doroga pobudovano dityachij sadok nove primishennya shkoli yake vvijshlo v diyu u veresni 1987 roku magazin Obnova i kafe Molodist 1990 1991r U svitlih budinkah silskih meshkanciv krasivi suchasni mebli televizori ta inshi pobutovi rechi na podvir yah vlasni avtomashini j motocikli Selo povnistyu elektrifikovano gazifikovano provedeno vodoprovid Do poslug silskogo trudivnika rozvinuta kulturno pobutova infrastruktura feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya rozgaluzhena torgova merezha de znachne misce posidaye privatnij sektor Vazhlivu rol u procesi duhovnogo vidrodzhennya ta povernennya do nacionalno kulturnih nadban narodu vidigraye cerkva V 2004 roci vona vidznachala 150 ti richchya svoyeyi pobudovi 1854 i 15 ti richchya vid chasu vidbudovi 2 veresnya 1989 roku vidnovila svoyu diyalnist yak Hram Hresto Vozdvizhenska cerkva najdavnisha arhitekturno istorichna i kulturna pam yatka na teritoriyi sela U Hrami s Ugriniv sistematichno vidbuvayutsya Bogosluzhinnya zdijsnyuyutsya pravoslavni tayinstva ta obryadi Lyudi svyato shanuyut pam yat pro tih hto viddav svoye zhittya za svitlij sogodnishnij den U budni j svyata idut do mogil voyinam odnoselchanam pam yatnika T G Shevchenku Na takih tradiciyah virosli i krashi lyudi sela chiyi imena zolotimi literami vpisani v jogo istoriyu Nagorodzheni v rizni suspilni epohi derzhavnimi vidznakami ordenami medalyami pochesnimi zvannyami ta gramotami voni stvoryuvali sogodnishnye oblichchya svogo sela Ce zavdyaki yim Ugriniv stav odnim iz najbilsh kulturnih i bagatih naselenih punktiv rajonu Kudi ne poglyan navkolo novobudovi sela shum kolosistih niv gurkit mashinnogo i traktornogo parkiv mov bilo zeleni korabli vrizuyutsya v okolici sela veliki molochni fermi Chuti golosi lyudej yih rozmovi pro dobrobut pro neprosti selyanski budni ta korotki svyata Mimovoli prihodit rozuminnya sho zhodnij suspilnij chi ekonomichnij krizi ta negarazdam ne pid silu zdolati odvichni cinnosti ta lyudej koreni yakih u cij zemli Bachimo sho stvoryuyuchi osnovu materialnogo dostatku ne lishe hlibom yedinim zhive selo Selyanin yak nihto usvidomlyuye sho ye tvorcem i gospodarem svoyeyi doli na zemli I tak hochetsya shob kozhnij trudivnik buv otochenij uvagoyu i pikluvannyam shob jomu stvorili taki umovi praci i vidpochinku koli vin bude mati moralne zadovolennya vid svoyeyi roboti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 717 osib z yakih 337 cholovikiv ta 380 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 730 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 59 rosijska 0 41 PromislovistU seli Ugriniv roztashovane yedine na Volini pidpriyemstvo yake zajmayetsya vlasnoyu pererobkoyu moloka ta virobnictvom molokoproduktiv pid torgovoyu markoyu UgrinivMoloko privatno orendne silskogospodarske pidpriyemstvo imeni Shevchenka Takozh pidpriyemstvo maye status specializovanoyi sirovinnoyi zoni z virobnictva sirovini sho vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya produktiv dityachogo ta diyetichnogo harchuvannya PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 18 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Prognoz pogodi v seli Ugriniv weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 18 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Yak na Volini vigotovlyayut molochni produkti fotoreportazh Konkurent Procitovano 17 travnya 2021 LiteraturaUgriniv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Volinska oblast Gol red kol Tronko P T gol Gol redkol Bazhan M P Bilogurov M K Bilodid I K Gudzenko P P Derev yankin T I Kasimenko O K zast gol Gol redkol Kondufor Yu Yu Korolivskij S M Koshik O K Mityukov O G Nazarenko I D Ovcharenko P M Pilkevich S D Remezovskij J D zast gol Gol redkol Slabyeyev I S vidp sekr Gol redkol Cilujko K K Red kol tomu Klimash I S gol redkol Aleksyeyeva N L zast gol redkol Verbivska A I Gajdaj I S Gordon J B Zamlinskij V O Illyashenko Ya Ye vidp sekr redkol Kashevskij P V Minayeva L M Mihajlyuk O G Mishko D I Oksenyuk P N zast gol redkol Pavlij P D Sergyeyev M F Spodarenko I V Tkachuk F I Carenko M O AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1970 S 210 PosilannyaGorodishenska gromada Luckij rajon Volinska oblast gromada info Procitovano 18 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ugriniv Luckij rajon Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi