Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Угорська окупація Карпатської України тривала від березня 1939 року до окупації Карпатської України Червоною Армією (осінь 1944 року). 29 червня 1945 року в Москві підписано договір, за яким Чехословаччина зобов'язувалася передати Радянському Союзу територію Карпатської України.
| Угорська окупація Карпатської України | |
 | |
| Час/дата початку | березень 1939 |
|---|---|
| Час/дата закінчення | жовтень 1944 |
Передумови
Сен-Жерменський договір від 10 вересня 1919 р. відносив Підкарпатську Русь до території русинів на південь від Карпат. Цим договором Підкарпатська Русь була включена до складу Чехословаччини, яка зобов'язалася створити на території південнокарпатських русинів (українців) у межах, визначених провідними державами, самоврядну одиницю, яка мала б мати найширше самоврядування, сумісне з єдністю Чехословацької держави, створити особливий Сойм і забезпечити всім жителям повний і повний захист їхнього життя та їхньої свободи.
За переписом 1924 року в Підкарпатській Русі проживало 62 % русинів, 17 % угорців, 14 % євреїв, 3,3 % чехів, 2,5 % румунів, 1 % німців.
11 жовтня 1938 року створено перший уряд автономної Підкарпатської України. За рішенням Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 року Угорщина отримала південні області, включаючи Ужгород і Мукачево. Уряд на чолі з Августином Волошиним переїхав до Хуста. Протягом листопада 1938 р. близько 20 тис. осіб покинули Ужгород, Мукачево, Берегово з прилеглими на південь місцевостями і перебралися в Карпатську Україну.
Угорське вторгнення
Раптовий заклик Гітлера 12 березня 1939 року заскочив угорців — напруга між Угорщиною та Чехословаччиною спала, а 14 березня мали відбутися остаточні переговори щодо остаточного курсу нових кордонів. Таким чином, тактичні приготування угорської армії мали ознаки поспіху, і частини, що рухалися на вихідні позиції, не залишилися поза увагою чехословацької армії. З трьох напрямків наступу угорське командування визначило пріоритетним середній — вже 14 березня о 6 годині ранку угорські підрозділи з Мукачева атакували Підмонастир і Підгоряни. Ціною значних втрат атакуючі витіснили загони чехословаків з позицій у напрямку Ракошина та Колчино й повільно просунулися долиною Латориці до Свалави, що розділило Карпатську Україну на дві частини. Контратака III./36. роти, а потім рішучий опір усього 1-го батальйону 36-го піхотного полку перед селом Чинадово зупинили просування угорців долиною Латориці. Після кількох невдалих атак угорців, вдень 15 березня 1939 року тут уклали замирення.
Ізольоване становище оборонної групи Східної Чехословаччини була ще складнішою, оскільки її учасники постали перед викликом повстання Карпатської Січі. Члени Карпатської Січі були місцевими добровольцями та галичанами, які втекли від польських переслідувань та отримали притулок на території Чехословаччини. Командування Січі тісно співпрацювало зі створеним німецьким консульством у Хусті, яке було прикриттям резидентури Абверу, та з берлінським центром Організації українських націоналістів. Вказівка до повстання, яке спалахнуло незадовго до угорського наступу 14 березня 1939 року рано вранці в Хусті, надійшла з центру ОУН, які сподівалися на підтримку української державності з боку Німеччини.
Чехословацькі прикордонники і вояки І./45. батальйону вжили різких дій проти січовиків і того ж ранку ліквідували повстання. Звіти поліцейських інформаторів та допити в'язнів повідомляли, що в разі успішного повстання українські націоналісти розпочали б масові розстріли чехів. Втрати під час боїв у Хусті становили двоє вбитих і десять поранених, на боці повстанців було близько 40 вбитих і 50 поранених.
Оскільки угорська армія не була готова до широкомасштабних наступальних дій і водночас побоювалася реакції сусідньої Румунії, вона розпочала наступ на третьому, східному напрямку на Хуст лише 15 березня о першій годині ночі, зробивши засідку на прикордонників. Після чотиригодинного бою ці групи відступили до Севлуша, де зайняли оборону разом з вояками II./45. батальйону. Приблизно о 8 годині ранку була здійснена контратака на Фанчик за підтримки штурмової машини «Севлуш», але її було відбито; один танк LT vz. 35 був уражений угорською протитанковою гарматою і згорів13. Близько 14 години чехословацькі частини почали відхід із Севлуша до Хусту, який залишила остання колона евакуації наступного дня після обіду. Оскільки шлях через Сваляву вже був перерізаний, відступ східної групи відбувався через Тачово та Мармароський Сигет. На шляху відступу до союзної Румунії відбулося кілька сутичок із січівиками, які намагалися захопити зброю.
Угорський окупаційний режим Карпатській Україні
14 березня 1939 року угорська армія розпочала вторгнення до Карпатської України і угорська армія її окупувала. Карпатська Україна увійшла до складу Угорщини і залишалася нею до приходу Червоної армії в 1944 році. Спочатку угорський уряд імітував автономію Карпатської України, але практика довела, що готується поступова мадяризація населення. Правовою основою для переходу від військового до цивiльного управлiння стали закон «Про з'єднання Пiдкарпаторуської територiї з Угорською державою» і розпорядження прем'єр-мiнiстра «Про теперiшнє управлiння суспiльною справою на повернених землях Пiдкарпатської Русi» від 22 червня 1939 р.
З початку угорської окупації Закарпаття тут кілька місяців діяла тимчасова військова адміністрація, територія поділена на військові округи. Закарпаттям керував військовий диктатор генерал Новакович. Військова влада була замінена цивільною зі створенням посади регентського комісара (липень 1939 р.). Тоді ж місцевість отримала назву «Підкарпатська територія» із центром в Ужгороді. Необмежений правитель — регентський комісар, голова угорської цивільної адміністрації на Закарпатті, був призначений особисто Горті. Усі адміністративні посади — бурмістра, нотаря, окружного старости — обіймали лише угорці або їхні прихильники. Для захисту угорського окупаційного режиму в регіоні існувало 163 жандармські управління.
Кордони «Підкарпатської території» не збігались з кордонами сучасного Закарпаття, внаслідок словацько-угорської війни до складу Ужанської жупи була прилучена територія округи Собранце, після (Другого Віденського арбітражу) зі складу Підкарпаття були виведені території з румунським населенням включно з селищем Тячево. В адміністративному плані «Підкарпатська територія» ділилася на три експозитури: Ужанську (осідок в м. Ужгород), Березьку (Мукачеве) та Марамороську (Хуст). Начальником Ужанської експозитури став доктор права , Березької — доктор права Корнелій А. Бескид, а Марамороської — , а згодом доктор права . До Ужанської адміністративної експозитури належали: головне місто Підкарпатської території — Ужгород (староста — доктор права Емерих Пелчарський); округи — Ужгородський (головний окружний начальник — доктор права Олексій Бескид), Перечинський (доктор права Андрій Маргіттаї), Великоберезнянський (доктор права Калман Нодь) і Собранецький (доктор права Штефан Жофчак). Березька еспозитура налічувала чотири округи: Мукачівський (головний окружний начальник — Симеон Грибовський), Свалявський (Стефан Медвідь), Іршавський (Євген Добош) та Нижньоверецький (Емануїл Рошкович, Омелян Касарда). У Марамороську експозитуру входили: Волівський (доктор права Андрій Дудич), Рахівський (доктор права Ернест Горзов), Тересвянський (доктор права Стефан Сабо, осідок у Тячеві) та Хустський округ, котрим керував сам начальник експозитури, а згодом доктор права Василь Ондреович, і експозитура окремого уряду в Дубовому (керівник — окружний начальник Бруно Сопко).
Нова влада негайно розпочала заходи проти неугорського населення, і сотні тисяч громадян у жорстокий спосіб стали жертвами угорського гноблення. Загалом, за угорськими даними, у березні — грудні 1939 р. жертвами репресій на Закарпатті стали 4,5 тис. осіб, які належали до українського національного та комуністичного руху. Голова Хустської евакуаційної комісії В. Бірчак натомість надає інші цифри: 3-4 тис. осіб. Вважається, що найбільших смертей, утисків і переслідувань у Карпатській Україні зазнали січовики. За приблизними підрахунками кількість їх втрат становила 1—1,5 тис. осіб.
Вчені дослідили, що в тюрмах та концентраційних таборах, розташованих як на території Карпатської України, так і Угорщини, опинилося близько 10—12 тис. осіб.
За кордон емігрувало коло 40 тис. осіб, зокрема чеських та словацьких жителів регіону, а частина втекла до Галичини, звідки більшовики, у свою чергу, під тиском депортували їх до Сибіру. Понад 100 тисяч євреїв, більшість з яких загинули в концтаборах, не знайшли виходу перед своєю жорстокою смертю.
Угорці заборонили видання всіх українських періодичних видань та існування організацій, таким чином вони хотіли запровадити цілковиту мадяризацію на цій території, що найбільше проявилося в галузі освіти. Щоб здійснити свою мрію, вони почали впроваджувати перехідний (так званий русинофільський) варіант мадяризації, заснований на переконанні, що місцеве населення ототожнювалося з русинами, які багато століть мали дружні стосунки з угорцями. Головними дійовими особами цього типу мадяризації були урядові агенти Будапешта Андрій Бродій та Степан Фенцик, які зосереджувалися переважно на греко-католицькому духовенстві та християнах.
Угорська влада розорила українців не тільки політично, але й призвела до занепаду освіти та зусиль для економічного розвитку Закарпаття. Єдиним позитивним аспектом шестирічної окупації цієї території Угорщиною було те, що вона захистила її від нацистської навали, а також від спустошення, яке торкнулося значної частини решти України.
Регентські комісари
- Жигмонд Перені: 28 червня 1939 — 12 вересня 1940
- Міклош Козма: 12 вересня 1940 — 5 січня 1942
- Вілмош Пал Томчані: 5 січня 1942 — 1 квітня 1944
У березні 1944 року у зв'язку з наближенням фронту влада була знову передана військовій адміністрації.
Урядовий комісар військової адміністрації : 1 квітня 1944 — 19 жовтня 1944
Посилання
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 липня 2023.
- https://www.facebook.com/andrij.rebryk?ref=bookmarks (2 лютого 2018). Роман Офіцинський: Актуальне про угорську агресію на Закарпаття (1938-1944). Карпатська Україна (укр.). Процитовано 27 липня 2023.
- Gé Vasas, Za (2000). A ruszin autonómia válaszútjain (1939. március-szeptember). AETAS - Történettudományi folyóirat (Hungarian) . № 4. с. 54—73. ISSN 0237-7934. Процитовано 27 липня 2023.
- Ребрик, від Іван (12 жовтня 2017). Проблема Закарпатської автономії в Угорщині – «Ґражда» (укр.). Процитовано 27 липня 2023.
- Угорський окупаційний режим на Закарпатті. Pidru4niki. Процитовано 27 липня 2023.
- Fedinec, Csilla (2004). KÁRPÁTALJA 1938–1941. MAGYAR ÉS UKRÁN TÖRTÉNETI KÖZELÍTÉS (угорська мова) . BUDAPEST: Teleki László Alapítvány. с. 277. ISBN .
- Пагіря, Олександр. Польська сторінка терору в Карпатській Україні (1938-1939 років). Українофобія як явище і політтехнологія: Збірник статей. / Упор. Герасим Я., Гречило А. та ін. Львів, 2014. С. 34-59. Процитовано 27 липня 2023.
- В., Бірчак (2007). Карпатська Україна: Спогади і переживання. Ужгород: Ґражда. с. 200.
- Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України. litopys.org.ua. Процитовано 27 липня 2023.
- Пап, С. (2013). Велика боротьба, чи ти, мене, батьку, чуєш!? 1985. Ужгород: Ґражда. с. 534.
Література
- О. Субтельний. Історія України. — Київ, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugorska okupaciya Karpatskoyi Ukrayini trivala vid bereznya 1939 roku do okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini Chervonoyu Armiyeyu osin 1944 roku 29 chervnya 1945 roku v Moskvi pidpisano dogovir za yakim Chehoslovachchina zobov yazuvalasya peredati Radyanskomu Soyuzu teritoriyu Karpatskoyi Ukrayini Ugorska okupaciya Karpatskoyi UkrayiniChas data pochatkuberezen 1939Chas data zakinchennyazhovten 1944PeredumoviSen Zhermenskij dogovir vid 10 veresnya 1919 r vidnosiv Pidkarpatsku Rus do teritoriyi rusiniv na pivden vid Karpat Cim dogovorom Pidkarpatska Rus bula vklyuchena do skladu Chehoslovachchini yaka zobov yazalasya stvoriti na teritoriyi pivdennokarpatskih rusiniv ukrayinciv u mezhah viznachenih providnimi derzhavami samovryadnu odinicyu yaka mala b mati najshirshe samovryaduvannya sumisne z yednistyu Chehoslovackoyi derzhavi stvoriti osoblivij Sojm i zabezpechiti vsim zhitelyam povnij i povnij zahist yihnogo zhittya ta yihnoyi svobodi Za perepisom 1924 roku v Pidkarpatskij Rusi prozhivalo 62 rusiniv 17 ugorciv 14 yevreyiv 3 3 chehiv 2 5 rumuniv 1 nimciv 11 zhovtnya 1938 roku stvoreno pershij uryad avtonomnoyi Pidkarpatskoyi Ukrayini Za rishennyam Videnskogo arbitrazhu vid 2 listopada 1938 roku Ugorshina otrimala pivdenni oblasti vklyuchayuchi Uzhgorod i Mukachevo Uryad na choli z Avgustinom Voloshinim pereyihav do Husta Protyagom listopada 1938 r blizko 20 tis osib pokinuli Uzhgorod Mukachevo Beregovo z prileglimi na pivden miscevostyami i perebralisya v Karpatsku Ukrayinu Ugorske vtorgnennyaDokladnishe Ugorsko ukrayinska vijna 1939 Raptovij zaklik Gitlera 12 bereznya 1939 roku zaskochiv ugorciv napruga mizh Ugorshinoyu ta Chehoslovachchinoyu spala a 14 bereznya mali vidbutisya ostatochni peregovori shodo ostatochnogo kursu novih kordoniv Takim chinom taktichni prigotuvannya ugorskoyi armiyi mali oznaki pospihu i chastini sho ruhalisya na vihidni poziciyi ne zalishilisya poza uvagoyu chehoslovackoyi armiyi Z troh napryamkiv nastupu ugorske komanduvannya viznachilo prioritetnim serednij vzhe 14 bereznya o 6 godini ranku ugorski pidrozdili z Mukacheva atakuvali Pidmonastir i Pidgoryani Cinoyu znachnih vtrat atakuyuchi vitisnili zagoni chehoslovakiv z pozicij u napryamku Rakoshina ta Kolchino j povilno prosunulisya dolinoyu Latorici do Svalavi sho rozdililo Karpatsku Ukrayinu na dvi chastini Kontrataka III 36 roti a potim rishuchij opir usogo 1 go bataljonu 36 go pihotnogo polku pered selom Chinadovo zupinili prosuvannya ugorciv dolinoyu Latorici Pislya kilkoh nevdalih atak ugorciv vden 15 bereznya 1939 roku tut uklali zamirennya Izolovane stanovishe oboronnoyi grupi Shidnoyi Chehoslovachchini bula she skladnishoyu oskilki yiyi uchasniki postali pered viklikom povstannya Karpatskoyi Sichi Chleni Karpatskoyi Sichi buli miscevimi dobrovolcyami ta galichanami yaki vtekli vid polskih peresliduvan ta otrimali pritulok na teritoriyi Chehoslovachchini Komanduvannya Sichi tisno spivpracyuvalo zi stvorenim nimeckim konsulstvom u Husti yake bulo prikrittyam rezidenturi Abveru ta z berlinskim centrom Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Vkazivka do povstannya yake spalahnulo nezadovgo do ugorskogo nastupu 14 bereznya 1939 roku rano vranci v Husti nadijshla z centru OUN yaki spodivalisya na pidtrimku ukrayinskoyi derzhavnosti z boku Nimechchini Chehoslovacki prikordonniki i voyaki I 45 bataljonu vzhili rizkih dij proti sichovikiv i togo zh ranku likviduvali povstannya Zviti policejskih informatoriv ta dopiti v yazniv povidomlyali sho v razi uspishnogo povstannya ukrayinski nacionalisti rozpochali b masovi rozstrili chehiv Vtrati pid chas boyiv u Husti stanovili dvoye vbitih i desyat poranenih na boci povstanciv bulo blizko 40 vbitih i 50 poranenih Oskilki ugorska armiya ne bula gotova do shirokomasshtabnih nastupalnih dij i vodnochas poboyuvalasya reakciyi susidnoyi Rumuniyi vona rozpochala nastup na tretomu shidnomu napryamku na Hust lishe 15 bereznya o pershij godini nochi zrobivshi zasidku na prikordonnikiv Pislya chotirigodinnogo boyu ci grupi vidstupili do Sevlusha de zajnyali oboronu razom z voyakami II 45 bataljonu Priblizno o 8 godini ranku bula zdijsnena kontrataka na Fanchik za pidtrimki shturmovoyi mashini Sevlush ale yiyi bulo vidbito odin tank LT vz 35 buv urazhenij ugorskoyu protitankovoyu garmatoyu i zgoriv13 Blizko 14 godini chehoslovacki chastini pochali vidhid iz Sevlusha do Hustu yakij zalishila ostannya kolona evakuaciyi nastupnogo dnya pislya obidu Oskilki shlyah cherez Svalyavu vzhe buv pererizanij vidstup shidnoyi grupi vidbuvavsya cherez Tachovo ta Marmaroskij Siget Na shlyahu vidstupu do soyuznoyi Rumuniyi vidbulosya kilka sutichok iz sichivikami yaki namagalisya zahopiti zbroyu Ugorskij okupacijnij rezhim Karpatskij UkrayiniAdministrativno teritorialnij podil Karpatskoyi teritoriyi pislya Drugogo Videnskogo arbitrazhu 14 bereznya 1939 roku ugorska armiya rozpochala vtorgnennya do Karpatskoyi Ukrayini i ugorska armiya yiyi okupuvala Karpatska Ukrayina uvijshla do skladu Ugorshini i zalishalasya neyu do prihodu Chervonoyi armiyi v 1944 roci Spochatku ugorskij uryad imituvav avtonomiyu Karpatskoyi Ukrayini ale praktika dovela sho gotuyetsya postupova madyarizaciya naselennya Pravovoyu osnovoyu dlya perehodu vid vijskovogo do civilnogo upravlinnya stali zakon Pro z yednannya Pidkarpatoruskoyi teritoriyi z Ugorskoyu derzhavoyu i rozporyadzhennya prem yer ministra Pro teperishnye upravlinnya suspilnoyu spravoyu na povernenih zemlyah Pidkarpatskoyi Rusi vid 22 chervnya 1939 r Z pochatku ugorskoyi okupaciyi Zakarpattya tut kilka misyaciv diyala timchasova vijskova administraciya teritoriya podilena na vijskovi okrugi Zakarpattyam keruvav vijskovij diktator general Novakovich Vijskova vlada bula zaminena civilnoyu zi stvorennyam posadi regentskogo komisara lipen 1939 r Todi zh miscevist otrimala nazvu Pidkarpatska teritoriya iz centrom v Uzhgorodi Neobmezhenij pravitel regentskij komisar golova ugorskoyi civilnoyi administraciyi na Zakarpatti buv priznachenij osobisto Gorti Usi administrativni posadi burmistra notarya okruzhnogo starosti obijmali lishe ugorci abo yihni prihilniki Dlya zahistu ugorskogo okupacijnogo rezhimu v regioni isnuvalo 163 zhandarmski upravlinnya Kordoni Pidkarpatskoyi teritoriyi ne zbigalis z kordonami suchasnogo Zakarpattya vnaslidok slovacko ugorskoyi vijni do skladu Uzhanskoyi zhupi bula priluchena teritoriya okrugi Sobrance pislya Drugogo Videnskogo arbitrazhu zi skladu Pidkarpattya buli vivedeni teritoriyi z rumunskim naselennyam vklyuchno z selishem Tyachevo V administrativnomu plani Pidkarpatska teritoriya dililasya na tri ekspozituri Uzhansku osidok v m Uzhgorod Berezku Mukacheve ta Maramorosku Hust Nachalnikom Uzhanskoyi ekspozituri stav doktor prava Berezkoyi doktor prava Kornelij A Beskid a Maramoroskoyi a zgodom doktor prava Do Uzhanskoyi administrativnoyi ekspozituri nalezhali golovne misto Pidkarpatskoyi teritoriyi Uzhgorod starosta doktor prava Emerih Pelcharskij okrugi Uzhgorodskij golovnij okruzhnij nachalnik doktor prava Oleksij Beskid Perechinskij doktor prava Andrij Margittayi Velikobereznyanskij doktor prava Kalman Nod i Sobraneckij doktor prava Shtefan Zhofchak Berezka espozitura nalichuvala chotiri okrugi Mukachivskij golovnij okruzhnij nachalnik Simeon Gribovskij Svalyavskij Stefan Medvid Irshavskij Yevgen Dobosh ta Nizhnovereckij Emanuyil Roshkovich Omelyan Kasarda U Maramorosku ekspozituru vhodili Volivskij doktor prava Andrij Dudich Rahivskij doktor prava Ernest Gorzov Teresvyanskij doktor prava Stefan Sabo osidok u Tyachevi ta Hustskij okrug kotrim keruvav sam nachalnik ekspozituri a zgodom doktor prava Vasil Ondreovich i ekspozitura okremogo uryadu v Dubovomu kerivnik okruzhnij nachalnik Bruno Sopko Nova vlada negajno rozpochala zahodi proti neugorskogo naselennya i sotni tisyach gromadyan u zhorstokij sposib stali zhertvami ugorskogo gnoblennya Zagalom za ugorskimi danimi u berezni grudni 1939 r zhertvami represij na Zakarpatti stali 4 5 tis osib yaki nalezhali do ukrayinskogo nacionalnogo ta komunistichnogo ruhu Golova Hustskoyi evakuacijnoyi komisiyi V Birchak natomist nadaye inshi cifri 3 4 tis osib Vvazhayetsya sho najbilshih smertej utiskiv i peresliduvan u Karpatskij Ukrayini zaznali sichoviki Za pribliznimi pidrahunkami kilkist yih vtrat stanovila 1 1 5 tis osib Vcheni doslidili sho v tyurmah ta koncentracijnih taborah roztashovanih yak na teritoriyi Karpatskoyi Ukrayini tak i Ugorshini opinilosya blizko 10 12 tis osib Za kordon emigruvalo kolo 40 tis osib zokrema cheskih ta slovackih zhiteliv regionu a chastina vtekla do Galichini zvidki bilshoviki u svoyu chergu pid tiskom deportuvali yih do Sibiru Ponad 100 tisyach yevreyiv bilshist z yakih zaginuli v konctaborah ne znajshli vihodu pered svoyeyu zhorstokoyu smertyu Ugorci zaboronili vidannya vsih ukrayinskih periodichnih vidan ta isnuvannya organizacij takim chinom voni hotili zaprovaditi cilkovitu madyarizaciyu na cij teritoriyi sho najbilshe proyavilosya v galuzi osviti Shob zdijsniti svoyu mriyu voni pochali vprovadzhuvati perehidnij tak zvanij rusinofilskij variant madyarizaciyi zasnovanij na perekonanni sho misceve naselennya ototozhnyuvalosya z rusinami yaki bagato stolit mali druzhni stosunki z ugorcyami Golovnimi dijovimi osobami cogo tipu madyarizaciyi buli uryadovi agenti Budapeshta Andrij Brodij ta Stepan Fencik yaki zoseredzhuvalisya perevazhno na greko katolickomu duhovenstvi ta hristiyanah Ugorska vlada rozorila ukrayinciv ne tilki politichno ale j prizvela do zanepadu osviti ta zusil dlya ekonomichnogo rozvitku Zakarpattya Yedinim pozitivnim aspektom shestirichnoyi okupaciyi ciyeyi teritoriyi Ugorshinoyu bulo te sho vona zahistila yiyi vid nacistskoyi navali a takozh vid spustoshennya yake torknulosya znachnoyi chastini reshti Ukrayini Regentski komisariDokladnishe Regentskij komisariat Pidkarpatskoyi teritoriyi Zhigmond Pereni 28 chervnya 1939 12 veresnya 1940 Miklosh Kozma 12 veresnya 1940 5 sichnya 1942 Vilmosh Pal Tomchani 5 sichnya 1942 1 kvitnya 1944 U berezni 1944 roku u zv yazku z nablizhennyam frontu vlada bula znovu peredana vijskovij administraciyi Uryadovij komisar vijskovoyi administraciyi 1 kvitnya 1944 19 zhovtnya 1944Posilannya Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 27 lipnya 2023 https www facebook com andrij rebryk ref bookmarks 2 lyutogo 2018 Roman Oficinskij Aktualne pro ugorsku agresiyu na Zakarpattya 1938 1944 Karpatska Ukrayina ukr Procitovano 27 lipnya 2023 Ge Vasas Za 2000 A ruszin autonomia valaszutjain 1939 marcius szeptember AETAS Tortenettudomanyi folyoirat Hungarian 4 s 54 73 ISSN 0237 7934 Procitovano 27 lipnya 2023 Rebrik vid Ivan 12 zhovtnya 2017 Problema Zakarpatskoyi avtonomiyi v Ugorshini Grazhda ukr Procitovano 27 lipnya 2023 Ugorskij okupacijnij rezhim na Zakarpatti Pidru4niki Procitovano 27 lipnya 2023 Fedinec Csilla 2004 KARPATALJA 1938 1941 MAGYAR ES UKRAN TORTENETI KOZELITES ugorska mova BUDAPEST Teleki Laszlo Alapitvany s 277 ISBN 963 7081 03 8 Pagirya Oleksandr Polska storinka teroru v Karpatskij Ukrayini 1938 1939 rokiv Ukrayinofobiya yak yavishe i polittehnologiya Zbirnik statej Upor Gerasim Ya Grechilo A ta in Lviv 2014 S 34 59 Procitovano 27 lipnya 2023 V Birchak 2007 Karpatska Ukrayina Spogadi i perezhivannya Uzhgorod Grazhda s 200 Vasil Grendzha Donskij Shastya i gore Karpatskoyi Ukrayini litopys org ua Procitovano 27 lipnya 2023 Pap S 2013 Velika borotba chi ti mene batku chuyesh 1985 Uzhgorod Grazhda s 534 LiteraturaO Subtelnij Istoriya Ukrayini Kiyiv 2006