Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Батько Посада Діти Дружина Чоловік Мати Уго Фаноітал Ugo FanoНародився28 липня 1912 1912 07 28 Турин ІталіяПомер

Уго Фано

Уго Фано

Уго Фано
італ. Ugo Fano
image
Народився28 липня 1912(1912-07-28)
Турин, Італія
Помер13 лютого 2001(2001-02-13) (88 років)
Чикаго
·хвороба Альцгеймера
Місце проживанняСША
Країнаimage Італія
image Королівство Італія
image США
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materТуринський університет (1934)
Галузьфізика
ЗакладЧиказький університет
Національний інститут стандартів і технології
Абердинський випробувальний полігон
Інститут Карнегі
Римський університет ла Сапієнца
Вчителіd
Аспіранти, докторантиd[1]
d[1]
d[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:автор концепції резонансу Фано, ефекту Фано, коефіцієнтів Фано — Рака, діаграм Фано — Ліхтена
БатькоДжино Фано
Брати, сестриРоберт Фано
Родичіd
Нагороди
image

член Американського фізичного товариства[d]

d (1976)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 березня 1995)

d (1989)

image Уго Фано у Вікісховищі

Уго Фано (італ. Ugo Fano; 28 липня 1912, Турин — 13 лютого 2001, Чикаго) — американський фізик-теоретик італійського походження. Член Національної академії наук США (1976). Найбільший спеціаліст другої половини XX століття в галузі теорії взаємодії випромінювання з речовиною.

Біографія

Уго Фано народився в Турині в багатій єврейській родині. Він був названий на честь діда, який бився у війні за об'єднання Італії на стороні Джузеппе Гарібальді. Батько, Джино Фано (Gino Fano), був професором геометрії Туринського університету. Мати, Роза Кассин (Rosa Cassin), походила з родини інженерів і була талановитою художницею і музикантом. Брат Уго, Роберт Фано (Robert Fano), згодом також став відомим науковцем, фахівцем в області теорії інформації. Уго був хворобливою дитиною і до четвертого класу навчався вдома. У дванадцятирічному віці він захопився їздою на велосипеді, що дозволило йому зміцнити здоров'я. Пізніше він захопився туризмом і альпінізмом, багато часу проводив на купленій багато років тому дідом віллі поблизу Верони (Villa Fano). Серед шкільних друзів Уго був Сальваторе Лурія, майбутній знаменитий мікробіолог і нобелівський лауреат.

Після того, як Фано вступив до Туринського університету, його старший кузен Джуліо Рака (Giulio Racah) переконав його зайнятися фізикою і познайомив з Енріко Персико (Enrico Persico), під керівництвом якого Уго захистив докторську дисертацію в 1934 році. Після цього Персико влаштував його на роботу в групу Енріко Фермі, і Фано переїхав до Риму. Тут його основним наставником став Едоардо Амальді. У 1936 році Фано вирушив на два роки в Лейпцизький університет, де працював під керівництвом Вернера Гейзенберга. Після повернення він деякий час працював лектором в Римі, однак гоніння проти євреїв, що активізувалися в Італії змусили Уго і його наречену Лілль Латтес (Lilla Lattes) ухвалити рішення про еміграцію. У лютому 1939 року вони спішно прийняли хрещення і були повінчані католицьким священиком, після чого Лілла вирушила в Аргентину, а Уго, після заїзду в Париж, приєднався до неї. Там вони змогли отримати американські візи і в червні 1939 року прибули в Нью-Йорк.

У США Фано спочатку працював у Вашингтонському інституті біофізики, а незабаром переїхав в лабораторію Інституту Карнегі, розташовану в Колд-Спрінг-Харбор. Уго увійшов до групи Міліслава Демереца (Milislav Demerec) і займався в основному радіобіологією. Його інтерес до питань біофізики і генетики виник на семінарі Паскуаля Йордана, що відбувся в Римі в 1938 році. Фано також активно співпрацював з Максом Дельбрюком, познайомивши його з Сальвадором Луріей (вони згодом розділили Нобелівську премію). Після вступу США у війну він перейшов на роботу в Балістичну лабораторію, розташовану на Абердинському випробувальному полігоні в штаті Меріленд. Незабаром у нього народилася дочка Мері. Всього у Уго і Лілль було двоє дітей — обидві дочки.

Після закінчення війни Фано на рік покинув Колд-Спрінг-Харбор, щоб попрацювати в Колумбійському університеті над проблемою складних елементарних процесів, що викликаються випромінюванням у зв'язку з його біологічними ефектами. У 1946 році Уго прийняв пропозицію перейти в Національне бюро стандартів, де продовжував працювати до 1966 року. У 1948 році він вперше повернувся до Італії, потім продовжував періодично приїжджати на батьківщину. У 1950-ті роки вийшло дві книги його авторства: перша, написана спільно з дружиною Лілль, також фізиком за освітою і вчителем за професією, була присвячена педагогічно правильному викладу основ атомної фізики; в інший, написаній з Джуліо Рака, викладалася теорія груп в контексті її використання у фізиці атомних і ядерних зіткнень.

У 1966 році, коли було ухвалено рішення про переведення Національного бюро стандартів у Гейтерсберг (штат Меріленд), Фано не побажав туди переїжджати і прийняв запрошення Чиказького університету, де продовжував працювати до 2000 року. У 1972—1974 роках він очолював фізичний факультет, в 1982 році отримав звання почесного професора (Professor Emeritus). В університеті він підготував велику кількість студентів та аспірантів, з багатьма з яких продовжував співпрацю і після їх переходу в інші організації. У 1990—1995 роках Фано виконував обов'язки помічника редактора журналу Reviews of Modern Physics. Він помер у Чикаго в результаті ускладнень, пов'язаних з хворобою Альцгеймера.

Наукова діяльність

  • Перша важлива робота Фано, проведена разом з Енріко Фермі в 1935 році, стосувалася інтерпретації форми деяких спектральних ліній благородних газів, що спостерігалися в спектральному континуумі Гансом Бойтлером (Hans Beutler) і званих зараз лініями Бойтлера — Фано. До цієї теми Фано повернувся в 1961 році, ввівши параметр асиметрії лінії. Ця ідея була використана в 1963 році для пояснення дивних спектральних ліній гелію за рахунок двухелектронного збудження через квазідискретний стан на тлі континууму. Ідея асиметричного резонансу Фано, що виникає за рахунок інтерференції континууму і дискретного стану, виявилася надзвичайно плідною не лише в атомній фізиці, але й у фізиці конденсованого стану, фізики квантових точок, фотоніці.
  • Вивчення двократно іонізованих атомів призвело Фано до ідеї колективних квантових чисел і координат, за допомогою яких можна описувати цілі системи частинок. Багаторазово іонізовані атоми відповідають найменш дослідженій області спектру між ближнім ультрафіолетом і рентгенівськими променями. Процеси одночасного збудження кількох електронів дають якісно іншу картину, ніж збудження лише одного. Для вивчення цих процесів і був запропонований принципово новий підхід.
  • У 1965 році спільно з Ліхтеном Фано дав пояснення процесам переходу кінетичної енергії атомів, що стикаються, в енергію збудження електронів (механізм Фано — Ліхтена). Цей механізм має загальне значення в теорії хімічних перетворень.
  • Працюючи в групі Демереца, Фано вивчав вплив рентгенівського випромінювання на мух-дрозофіл. Під впливом робіт Дельбрюка з бактеріофагами, він також зайнявся цією темою, підсумком чого стало відкриття стійких до вірусів мутантів кишкової палички. Досвід роботи в області радіобіології привів Фано до усвідомлення недостатності чисто статистичної теорії мішеней, тому він зайнявся вивченням детальних атомно-молекулярних процесів, що відбуваються при попаданні енергійної зарядженої частинки в середовище. Він визначив деякі речовини, такі як кисень, здатні зменшувати радіаційні ушкодження, встановив час, необхідний клітці для відновлення після ушкодження.
  • У 1947 році він ввів фактор Фано, що визначає відхилення від середньої ефективності іонізації, яка викликається в середовищі випромінюванням. У 1954 році спільно з Л. Спенсером він проаналізував енергетичний спектр уповільнення швидких електронів в середовищі. Він також встановив теорему Фано про те, що потік вторинних частинок не залежить від варіацій щільності об'єму, збуджуваного первинним випромінюванням. Цей факт грає важливу роль у дозиметрії.
  • У 1957 році Фано зробив важливий внесок у використання концепції матриць щільності і операторних уявлень (рівняння Ліувілля) в атомній та молекулярної фізики, продемонструвавши міць цих підходів.

Основні публікації

Книги

  • U. Fano, L. Fano. Basic physics of atoms and molecules.
  • U. Fano, . Irreducible tensorial sets.
  • У. Фано, Л. Спенсер, М. Бергер. Перенос гамма-излучения.
  • U. Fano, L. Fano. Physics of atoms and molecules: An Introduction to the structure of matter. Переклад: У. Фано, Л. Фано. Физика атомов и молекул.
  • U. Fano, A. R. P. Rau. Atomic collisions and spectra.
  • U. Fano, A. R. P. Rau. Symmetries in quantum physics.

Статті

  • U. Fano. Sullo spettro di assorbimento dei gas nobili presso il limite dello spettro d'arco // Nuovo Cimento. — 1935. — Vol. 12. — P. 154—161.
  • M. Demerec, U. Fano. Mechanism of the Origin of X-Ray Induced Notch Deficiencies in Drosophila Melanogaster // PNAS. — 1941. — Vol. 27. — P. 24—31.
  • U. Fano. Ionization Yield of Radiations. II. The Fluctuations of the Number of Ions // Phys. Rev. — 1947. — Vol. 72. — P. 26—29.
  • L. V. Spencer, U. Fano. Energy Spectrum Resulting from Electron Slowing Down // Phys. Rev. — 1954. — Vol. 93. — P. 1172—1181.
  • U. Fano. Description of States in Quantum Mechanics by Density Matrix and Operator Techniques // Rev. Mod. Phys. — 1957. — Vol. 29. — P. 74—93.
  • U. Fano. Effects of configuration interaction on intensities and phase shifts // Phys. Rev. — 1961. — Vol. 124. — P. 1866—1878.
  • U. Fano. Pressure Broadening as a Prototype of Relaxation // Phys. Rev. — 1963. — Vol. 131. — P. 259—268.
  • J. W. Cooper, U. Fano, F. Prats. Classification of Two-Electron Excitation Levels of Helium // Phys. Rev. Lett. — 1963. — Vol. 10. — P. 518—521.
  • U. Fano, W. Lichten. Interpretation of Ar+-Ar Collisions at 50 KeV // Phys. Rev. Lett. — 1965. — Vol. 14. — P. 627—629.
  • U. Fano, J. W. Cooper. Line Profiles in the Far-uv Absorption Spectra of the Rare Gases // Phys. Rev. — 1965. — Vol. 137. — P. A1364—A1379.
  • U. Fano, J. W. Cooper. Spectral Distribution of Atomic Oscillator Strengths // Rev. Mod. Phys. — 1968. — Vol. 40. — P. 441—507. Перевод: У. Фано, Дж. Купер. Спектральные распределения сил осцилляторов в атомах. — М. : Наука, 1972.
  • U. Fano. Spin Orientation of Photoelectrons Ejected by Circularly Polarized Light // Phys. Rev. — 1969. — Vol. 178. — P. 131—136.
  • U. Fano. Quantum Defect Theory of l Uncoupling in Himage as an Example of Channel-Interaction Treatment // Phys. Rev. A. — 1970. — Vol. 2. — P. 353—365.
  • E. S. Chang, U. Fano. Angular Momentum Transfer in the Theory of Angular Distributions // Phys. Rev. A. — 1972. — Vol. 6. — P. 173—185.
  • U. Fano, D. Dill. Angular Momentum Transfer in the Theory of Angular Distributions // Phys. Rev. A. — 1972. — Vol. 6. — P. 185—192.
  • U. Fano, J. H. Macek. Impact Excitation and Polarization of the Emitted Light // Rev. Mod. Phys. — 1973. — Vol. 45. — P. 553—573.
  • C. Greene, U. Fano, G. Strinati. General form of the quantum-defect theory // Phys. Rev. A. — 1979. — Vol. 19. — P. 1485—1509.
  • U. Fano. Correlations of two excited electrons // Rep. Prog. Phys. — 1983. — Vol. 46. — P. 97—165.

Література

  • Уго Фано // Физики: Биографический справочник / .. — 1983. — С. 271.
  • Special Issue in Honor of Prof. Ugo Fano — Part 1 // Physics Essays. — 2000. — Vol. 13. — P. 154—338.[недоступне посилання з липня 2019]
  • Special Issue in Honor of Prof. Ugo Fano — Part 2 // Physics Essays. — 2000. — Vol. 13. — P. 339—514.[недоступне посилання з липня 2019]
  • C. W. Clark. Obituary: Ugo Fano (1912–2001) // Nature. — 2001. — Vol. 410. — P. 164.
  • R. S. Berry, M. Inokuti. Ugo Fano (Obituary) // Physics Today. — Sept. 2001. — P. 73—74.[недоступне посилання з липня 2019]
  • R. S. Berry, M. Inokuti, A. R. P. Rau. Ugo Fano // Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences. — 2009. — P. 1—22.
  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Batko Posada Diti Druzhina Cholovik Mati Ugo Fanoital Ugo FanoNarodivsya28 lipnya 1912 1912 07 28 Turin ItaliyaPomer13 lyutogo 2001 2001 02 13 88 rokiv Chikago hvoroba AlcgejmeraMisce prozhivannyaSShAKrayina Italiya Korolivstvo Italiya SShADiyalnistfizik vikladach universitetuAlma materTurinskij universitet 1934 GaluzfizikaZakladChikazkij universitet Nacionalnij institut standartiv i tehnologiyi Aberdinskij viprobuvalnij poligon Institut Karnegi Rimskij universitet la SapiyencaVchitelidAspiranti doktorantid 1 d 1 d 1 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i naukVidomij zavdyaki avtor koncepciyi rezonansu Fano efektu Fano koeficiyentiv Fano Raka diagram Fano LihtenaBatkoDzhino FanoBrati sestriRobert FanoRodichidNagorodichlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 1976 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 9 bereznya 1995 d 1989 Ugo Fano u Vikishovishi Ugo Fano ital Ugo Fano 28 lipnya 1912 Turin 13 lyutogo 2001 Chikago amerikanskij fizik teoretik italijskogo pohodzhennya Chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA 1976 Najbilshij specialist drugoyi polovini XX stolittya v galuzi teoriyi vzayemodiyi viprominyuvannya z rechovinoyu BiografiyaUgo Fano narodivsya v Turini v bagatij yevrejskij rodini Vin buv nazvanij na chest dida yakij bivsya u vijni za ob yednannya Italiyi na storoni Dzhuzeppe Garibaldi Batko Dzhino Fano Gino Fano buv profesorom geometriyi Turinskogo universitetu Mati Roza Kassin Rosa Cassin pohodila z rodini inzheneriv i bula talanovitoyu hudozhniceyu i muzikantom Brat Ugo Robert Fano Robert Fano zgodom takozh stav vidomim naukovcem fahivcem v oblasti teoriyi informaciyi Ugo buv hvoroblivoyu ditinoyu i do chetvertogo klasu navchavsya vdoma U dvanadcyatirichnomu vici vin zahopivsya yizdoyu na velosipedi sho dozvolilo jomu zmicniti zdorov ya Piznishe vin zahopivsya turizmom i alpinizmom bagato chasu provodiv na kuplenij bagato rokiv tomu didom villi poblizu Veroni Villa Fano Sered shkilnih druziv Ugo buv Salvatore Luriya majbutnij znamenitij mikrobiolog i nobelivskij laureat Pislya togo yak Fano vstupiv do Turinskogo universitetu jogo starshij kuzen Dzhulio Raka Giulio Racah perekonav jogo zajnyatisya fizikoyu i poznajomiv z Enriko Persiko Enrico Persico pid kerivnictvom yakogo Ugo zahistiv doktorsku disertaciyu v 1934 roci Pislya cogo Persiko vlashtuvav jogo na robotu v grupu Enriko Fermi i Fano pereyihav do Rimu Tut jogo osnovnim nastavnikom stav Edoardo Amaldi U 1936 roci Fano virushiv na dva roki v Lejpcizkij universitet de pracyuvav pid kerivnictvom Vernera Gejzenberga Pislya povernennya vin deyakij chas pracyuvav lektorom v Rimi odnak goninnya proti yevreyiv sho aktivizuvalisya v Italiyi zmusili Ugo i jogo narechenu Lill Lattes Lilla Lattes uhvaliti rishennya pro emigraciyu U lyutomu 1939 roku voni spishno prijnyali hreshennya i buli povinchani katolickim svyashenikom pislya chogo Lilla virushila v Argentinu a Ugo pislya zayizdu v Parizh priyednavsya do neyi Tam voni zmogli otrimati amerikanski vizi i v chervni 1939 roku pribuli v Nyu Jork U SShA Fano spochatku pracyuvav u Vashingtonskomu instituti biofiziki a nezabarom pereyihav v laboratoriyu Institutu Karnegi roztashovanu v Kold Spring Harbor Ugo uvijshov do grupi Milislava Demereca Milislav Demerec i zajmavsya v osnovnomu radiobiologiyeyu Jogo interes do pitan biofiziki i genetiki vinik na seminari Paskualya Jordana sho vidbuvsya v Rimi v 1938 roci Fano takozh aktivno spivpracyuvav z Maksom Delbryukom poznajomivshi jogo z Salvadorom Luriej voni zgodom rozdilili Nobelivsku premiyu Pislya vstupu SShA u vijnu vin perejshov na robotu v Balistichnu laboratoriyu roztashovanu na Aberdinskomu viprobuvalnomu poligoni v shtati Merilend Nezabarom u nogo narodilasya dochka Meri Vsogo u Ugo i Lill bulo dvoye ditej obidvi dochki Pislya zakinchennya vijni Fano na rik pokinuv Kold Spring Harbor shob popracyuvati v Kolumbijskomu universiteti nad problemoyu skladnih elementarnih procesiv sho viklikayutsya viprominyuvannyam u zv yazku z jogo biologichnimi efektami U 1946 roci Ugo prijnyav propoziciyu perejti v Nacionalne byuro standartiv de prodovzhuvav pracyuvati do 1966 roku U 1948 roci vin vpershe povernuvsya do Italiyi potim prodovzhuvav periodichno priyizhdzhati na batkivshinu U 1950 ti roki vijshlo dvi knigi jogo avtorstva persha napisana spilno z druzhinoyu Lill takozh fizikom za osvitoyu i vchitelem za profesiyeyu bula prisvyachena pedagogichno pravilnomu vikladu osnov atomnoyi fiziki v inshij napisanij z Dzhulio Raka vikladalasya teoriya grup v konteksti yiyi vikoristannya u fizici atomnih i yadernih zitknen U 1966 roci koli bulo uhvaleno rishennya pro perevedennya Nacionalnogo byuro standartiv u Gejtersberg shtat Merilend Fano ne pobazhav tudi pereyizhdzhati i prijnyav zaproshennya Chikazkogo universitetu de prodovzhuvav pracyuvati do 2000 roku U 1972 1974 rokah vin ocholyuvav fizichnij fakultet v 1982 roci otrimav zvannya pochesnogo profesora Professor Emeritus V universiteti vin pidgotuvav veliku kilkist studentiv ta aspirantiv z bagatma z yakih prodovzhuvav spivpracyu i pislya yih perehodu v inshi organizaciyi U 1990 1995 rokah Fano vikonuvav obov yazki pomichnika redaktora zhurnalu Reviews of Modern Physics Vin pomer u Chikago v rezultati uskladnen pov yazanih z hvoroboyu Alcgejmera Naukova diyalnistPersha vazhliva robota Fano provedena razom z Enriko Fermi v 1935 roci stosuvalasya interpretaciyi formi deyakih spektralnih linij blagorodnih gaziv sho sposterigalisya v spektralnomu kontinuumi Gansom Bojtlerom Hans Beutler i zvanih zaraz liniyami Bojtlera Fano Do ciyeyi temi Fano povernuvsya v 1961 roci vvivshi parametr asimetriyi liniyi Cya ideya bula vikoristana v 1963 roci dlya poyasnennya divnih spektralnih linij geliyu za rahunok dvuhelektronnogo zbudzhennya cherez kvazidiskretnij stan na tli kontinuumu Ideya asimetrichnogo rezonansu Fano sho vinikaye za rahunok interferenciyi kontinuumu i diskretnogo stanu viyavilasya nadzvichajno plidnoyu ne lishe v atomnij fizici ale j u fizici kondensovanogo stanu fiziki kvantovih tochok fotonici Vivchennya dvokratno ionizovanih atomiv prizvelo Fano do ideyi kolektivnih kvantovih chisel i koordinat za dopomogoyu yakih mozhna opisuvati cili sistemi chastinok Bagatorazovo ionizovani atomi vidpovidayut najmensh doslidzhenij oblasti spektru mizh blizhnim ultrafioletom i rentgenivskimi promenyami Procesi odnochasnogo zbudzhennya kilkoh elektroniv dayut yakisno inshu kartinu nizh zbudzhennya lishe odnogo Dlya vivchennya cih procesiv i buv zaproponovanij principovo novij pidhid U 1965 roci spilno z Lihtenom Fano dav poyasnennya procesam perehodu kinetichnoyi energiyi atomiv sho stikayutsya v energiyu zbudzhennya elektroniv mehanizm Fano Lihtena Cej mehanizm maye zagalne znachennya v teoriyi himichnih peretvoren Pracyuyuchi v grupi Demereca Fano vivchav vpliv rentgenivskogo viprominyuvannya na muh drozofil Pid vplivom robit Delbryuka z bakteriofagami vin takozh zajnyavsya ciyeyu temoyu pidsumkom chogo stalo vidkrittya stijkih do virusiv mutantiv kishkovoyi palichki Dosvid roboti v oblasti radiobiologiyi priviv Fano do usvidomlennya nedostatnosti chisto statistichnoyi teoriyi mishenej tomu vin zajnyavsya vivchennyam detalnih atomno molekulyarnih procesiv sho vidbuvayutsya pri popadanni energijnoyi zaryadzhenoyi chastinki v seredovishe Vin viznachiv deyaki rechovini taki yak kisen zdatni zmenshuvati radiacijni ushkodzhennya vstanoviv chas neobhidnij klitci dlya vidnovlennya pislya ushkodzhennya U 1947 roci vin vviv faktor Fano sho viznachaye vidhilennya vid serednoyi efektivnosti ionizaciyi yaka viklikayetsya v seredovishi viprominyuvannyam U 1954 roci spilno z L Spenserom vin proanalizuvav energetichnij spektr upovilnennya shvidkih elektroniv v seredovishi Vin takozh vstanoviv teoremu Fano pro te sho potik vtorinnih chastinok ne zalezhit vid variacij shilnosti ob yemu zbudzhuvanogo pervinnim viprominyuvannyam Cej fakt graye vazhlivu rol u dozimetriyi U 1957 roci Fano zrobiv vazhlivij vnesok u vikoristannya koncepciyi matric shilnosti i operatornih uyavlen rivnyannya Liuvillya v atomnij ta molekulyarnoyi fiziki prodemonstruvavshi mic cih pidhodiv Osnovni publikaciyiKnigi U Fano L Fano Basic physics of atoms and molecules U Fano Irreducible tensorial sets U Fano L Spenser M Berger Perenos gamma izlucheniya U Fano L Fano Physics of atoms and molecules An Introduction to the structure of matter Pereklad U Fano L Fano Fizika atomov i molekul U Fano A R P Rau Atomic collisions and spectra U Fano A R P Rau Symmetries in quantum physics Statti U Fano Sullo spettro di assorbimento dei gas nobili presso il limite dello spettro d arco Nuovo Cimento 1935 Vol 12 P 154 161 M Demerec U Fano Mechanism of the Origin of X Ray Induced Notch Deficiencies in Drosophila Melanogaster PNAS 1941 Vol 27 P 24 31 U Fano Ionization Yield of Radiations II The Fluctuations of the Number of Ions Phys Rev 1947 Vol 72 P 26 29 L V Spencer U Fano Energy Spectrum Resulting from Electron Slowing Down Phys Rev 1954 Vol 93 P 1172 1181 U Fano Description of States in Quantum Mechanics by Density Matrix and Operator Techniques Rev Mod Phys 1957 Vol 29 P 74 93 U Fano Effects of configuration interaction on intensities and phase shifts Phys Rev 1961 Vol 124 P 1866 1878 U Fano Pressure Broadening as a Prototype of Relaxation Phys Rev 1963 Vol 131 P 259 268 J W Cooper U Fano F Prats Classification of Two Electron Excitation Levels of Helium Phys Rev Lett 1963 Vol 10 P 518 521 U Fano W Lichten Interpretation of Ar Ar Collisions at 50 KeV Phys Rev Lett 1965 Vol 14 P 627 629 U Fano J W Cooper Line Profiles in the Far uv Absorption Spectra of the Rare Gases Phys Rev 1965 Vol 137 P A1364 A1379 U Fano J W Cooper Spectral Distribution of Atomic Oscillator Strengths Rev Mod Phys 1968 Vol 40 P 441 507 Perevod U Fano Dzh Kuper Spektralnye raspredeleniya sil oscillyatorov v atomah M Nauka 1972 U Fano Spin Orientation of Photoelectrons Ejected by Circularly Polarized Light Phys Rev 1969 Vol 178 P 131 136 U Fano Quantum Defect Theory of l Uncoupling in H2 displaystyle 2 as an Example of Channel Interaction Treatment Phys Rev A 1970 Vol 2 P 353 365 E S Chang U Fano Angular Momentum Transfer in the Theory of Angular Distributions Phys Rev A 1972 Vol 6 P 173 185 U Fano D Dill Angular Momentum Transfer in the Theory of Angular Distributions Phys Rev A 1972 Vol 6 P 185 192 U Fano J H Macek Impact Excitation and Polarization of the Emitted Light Rev Mod Phys 1973 Vol 45 P 553 573 C Greene U Fano G Strinati General form of the quantum defect theory Phys Rev A 1979 Vol 19 P 1485 1509 U Fano Correlations of two excited electrons Rep Prog Phys 1983 Vol 46 P 97 165 LiteraturaUgo Fano Fiziki Biograficheskij spravochnik 1983 S 271 Special Issue in Honor of Prof Ugo Fano Part 1 Physics Essays 2000 Vol 13 P 154 338 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Special Issue in Honor of Prof Ugo Fano Part 2 Physics Essays 2000 Vol 13 P 339 514 nedostupne posilannya z lipnya 2019 C W Clark Obituary Ugo Fano 1912 2001 Nature 2001 Vol 410 P 164 R S Berry M Inokuti Ugo Fano Obituary Physics Today Sept 2001 P 73 74 nedostupne posilannya z lipnya 2019 R S Berry M Inokuti A R P Rau Ugo Fano Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences 2009 P 1 22 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984

Дата публікації:
Топ