Уго Іріарт Урданівія нар 28 квітня 1942 Мехіко письменник автор статей і драматург з Мексики Уго ІріартНародився28 квітн

Casandra (написано 1978)
Minotastás y su familia (прем'єра у Коста-Риці в 1981)
Hécuba, la perra (прем'єра 1982 року)
El tablero de las pasiones de juguete. Mecano dramático para actores, títeres y juguetes (прем'єра 1983)
Intimidad (прем'єра1984)
Pinocho y la luna (1984)
Las tandas del tinglado (1985)
Ámbar (прем'єра 1986)
Simulacros (1986)
Camille o la historia de la escultura e Rodin a nuestros días (прем'єра 1987)
Las palabras de la tribu (прем'єра 1988)
La noche del naufragio (1989)
La repugnante historia de Clotario Demoniax (1991) (прем'єра 1993)
La representación o los peligros del juego (1993)
Descripción de un animal dormido (прем'єра 1994)
La caja (1996) (прем'єра 1996)
El caso de Caligari y el ostión chino (1999) (прем'єра 2000)

Опубліковані твори

Есе

Для дітей

El último dodo (1983) (Editorial Novaro, ілюстрації Мері Стюарт)
El vuelo de Apolodoro (1984) (CIDCLI, ілюстрації автора)
El nombre del juego es José Guadalupe Posada (2005) (FCE, ілюстрації Joel Rendón)

Романи

Театр

Tres indagaciones teatrales: La ginecomaquia, Simulacros, Intimidad (J. Boldó i Climent, 1987)
Ámbar (Cal y Arena, 1990)
Minotastasio y su familia; Camille y Casandra (El Milagro y Conaculta, 1999)
La ginecomaquia (El Milagro y Conaculta, 2002)
La repugnante historia de Clotario Demoniax y otras piezas y ensayos para teatro (Tusquets Editores, 2005)
La torre del caimán y Rosete se pronuncia (Almadía, 2008)

Інші жанри

Туман (1979), (співавтор сценарію з Дієго Лопез Рівера)
Intimidad (1991), Дана Ротберг (1991) (за однойменною п'єсою)
Novia que te vea (1994), (за романом Рози Ніссан; сценарист Гіта Шифтер)
Бурштин (1994), (за однойменною п'єсою; сценарист разом з Луїс Естрада Родрігес і Хайме Самп'єтро)
Sucesos distantes (1996), (співавтор сценарію з Гітою Шифтер та Алехандро Любецки)
Las caras de la luna (2002), (сценарій Гіти Шифтер)
Втрачені (2013), (співавтор сценарію з Гітою Шифтер і Фаусто Зерон-Медіна)

Опубліковані сценарії

^[es] 1972, за роман «Галаор»
Стипендіат ^[es], 1984.
^[es], 1988.
Премія Аріель за документальний фільм Xochimilco, historia de un paisaje, 1990.
Премія , 1999.
^[es] Секретаріату публічної освіти, 2009.
^[es] за El arte de perdurar, 2011.
Премія Letras de Sinaloa, 2015.

Hugo Hiriart
d:Track:Q18325260
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
https://www.academia.org.mx/academicos-2014/item/hugo-hiriart
Hugo Hiriart - Premio Nacional en el área de LingüÍstica y Literatura. Архів оригіналу за 20 грудня 2012.
lecturalia.com. Hugo Hiriart: libros y biografía autor. Lecturalia (es-ES) . Процитовано 5 червня 2018.
. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 5 червня 2018.
Ingresa Hugo Hiriart a la Academia Mexicana de la Lengua. literatura.inba.gob.mx (es-es) . Процитовано 5 червня 2018.
Trayectoria y Semblanza de Hugo Hiriart Urdanivia. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2012.
XXVII Festival Internacional de Narración Oral Cuéntalee. www.literatura.bellasartes.gob.mx (es-es) . Процитовано 5 червня 2018.
México, El Universal, Compañia Periodística Nacional. . El Universal (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 5 червня 2018.
Hugo Hiriart recibirá el Premio Letras de Sinaloa 2015. EL DEBATE (es-LA) . Процитовано 5 червня 2018.