49°28′39″ пн. ш. 23°44′37″ сх. д. / 49.47750° пн. ш. 23.74361° сх. д. Угартсберґ (нім. Ugartsberg, пол. Wypuczki) — колишня німецька колонія в місцевості Випучки (пол. Wypuczki) на заході сучасної території України. Розташовувалася приблизно на відстані 5 км на північ від Меденич Дрогобицького району Львівської області та на захід від Гірського Миколаївського району Львівської області.
Колонія була створена в 1785 році під час Йосифинської колонізації, розпочатої австрійським імператором Йосифом II в 1781 році. Тут влаштувалися німецькі колоністи реформатського віросповідання кальвіністського напрямку. Назва села Угартсберґ (гора Угарта), як і інших поселень, наприклад, Уґартсталь, походять від графа Алоїза [de] (нім. Aloys der Jüngere Graf von Ugarte), тогочасного віце-губернатора Галичини. Протестанти з Угартсберґа належали до парафії Йозефсберга в Гельветській раді [de]. У 1900 році в гміні Угартсберґ у Випучках було 29 будинків з 222 мешканцями, у тому числі 195 німецькомовних, 26 україномовних (русинів) та 1 польськомовний. За релігійною приналежністю було 26 греко-католицького віросповідання, 11 юдеїв, 2 римо-католиків та 183 представники інших релігій.
Після розпаду Австро-Угорської імперії та по закінчення польсько-української війни 1919 року Угартсберґ опинився в складі Львівського воєводства Польщі. У 1921 році гміна Угартсберґ об'єднувала 30 будинків з 206 мешканцями в них. За національним складом серед них було 175 німців, 13 русинів (українців), 10 поляків та 8 євреїв. За віросповіданнями було 181 протестант, 9 греко-католиків, 6 римо-католиків, 2 інші християни та 8 юдеїв. 1 серпня 1934 року в Дрогобицькому повіті Львівського воєводства було створено гміну Гірське. До неї увійшли сільські громади: Більче, Гірське, Криниця, Раделичі, Липиці, Саска Камеральна (тепер частина села Мала Горожанна), та Угартсберґ. Наприкінці 1930-х років німецьку назву Угартсберґ було замінено польською Wypuczki (Випучки).
З початком Другої світової війни та поділом території Другої Речі Посполитої між Третім Рейхом та СРСР за пактом Молотова — Ріббентропа, колонія Угартсберґ попала в радянську зону окупації.
Після підписання в вересні 1939 року Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною в рамках програми «Додому в Рейх» (нім. Heim ins Reich) місцеве німецьке населення в січні 1940 року було переселено до Третього Рейху, а колонія залишилась покинутою.
Див. також
Примітки
- Lepucki, Henryk (1938). Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772-1790 : z 9 tablicami i mapą (Polish) . Lwów: Kasa im. J. Mianowskiego. с. 163—165.
- H. Lepucki, 1938, p. 96
- Ludwig Patryn (Hrsg.): Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien 1907.
- Główny Urząd Statystyczny: Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Tom XIII. Województwo lwowskie. Warszawa (online ; polnisch).
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 березня 2018.
- Grzegorz Rąkowski: Ukraińskie Karpaty i Podkarpacie, część zachodnia. Przewodnik krajoznawczo-historyczny. Oficyna Wydawnicza "Rewasz", Pruszków, , S. 80, 213 (polnisch).
Посилання
- Ugartsberg, Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XII (Szlurpkiszki – Warłynka), Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914
- Карта "Німецькі поселення Галичини. 1939 рік"
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
49 28 39 pn sh 23 44 37 sh d 49 47750 pn sh 23 74361 sh d 49 47750 23 74361 Ugartsberg nim Ugartsberg pol Wypuczki kolishnya nimecka koloniya v miscevosti Vipuchki pol Wypuczki na zahodi suchasnoyi teritoriyi Ukrayini Roztashovuvalasya priblizno na vidstani 5 km na pivnich vid Medenich Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti ta na zahid vid Girskogo Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ugartsberg na avstrijskij mapi 19st Koloniya bula stvorena v 1785 roci pid chas Josifinskoyi kolonizaciyi rozpochatoyi avstrijskim imperatorom Josifom II v 1781 roci Tut vlashtuvalisya nimecki kolonisti reformatskogo virospovidannya kalvinistskogo napryamku Nazva sela Ugartsberg gora Ugarta yak i inshih poselen napriklad Ugartstal pohodyat vid grafa Aloyiza de nim Aloys der Jungere Graf von Ugarte togochasnogo vice gubernatora Galichini Protestanti z Ugartsberga nalezhali do parafiyi Jozefsberga v Gelvetskij radi de U 1900 roci v gmini Ugartsberg u Vipuchkah bulo 29 budinkiv z 222 meshkancyami u tomu chisli 195 nimeckomovnih 26 ukrayinomovnih rusiniv ta 1 polskomovnij Za religijnoyu prinalezhnistyu bulo 26 greko katolickogo virospovidannya 11 yudeyiv 2 rimo katolikiv ta 183 predstavniki inshih religij Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi ta po zakinchennya polsko ukrayinskoyi vijni 1919 roku Ugartsberg opinivsya v skladi Lvivskogo voyevodstva Polshi U 1921 roci gmina Ugartsberg ob yednuvala 30 budinkiv z 206 meshkancyami v nih Za nacionalnim skladom sered nih bulo 175 nimciv 13 rusiniv ukrayinciv 10 polyakiv ta 8 yevreyiv Za virospovidannyami bulo 181 protestant 9 greko katolikiv 6 rimo katolikiv 2 inshi hristiyani ta 8 yudeyiv 1 serpnya 1934 roku v Drogobickomu poviti Lvivskogo voyevodstva bulo stvoreno gminu Girske Do neyi uvijshli silski gromadi Bilche Girske Krinicya Radelichi Lipici Saska Kameralna teper chastina sela Mala Gorozhanna ta Ugartsberg Naprikinci 1930 h rokiv nimecku nazvu Ugartsberg bulo zamineno polskoyu Wypuczki Vipuchki Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta podilom teritoriyi Drugoyi Rechi Pospolitoyi mizh Tretim Rejhom ta SRSR za paktom Molotova Ribbentropa koloniya Ugartsberg popala v radyansku zonu okupaciyi Dokladnishe Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel Pislya pidpisannya v veresni 1939 roku Dogovoru pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu v ramkah programi Dodomu v Rejh nim Heim ins Reich misceve nimecke naselennya v sichni 1940 roku bulo pereseleno do Tretogo Rejhu a koloniya zalishilas pokinutoyu Div takozhGassendorf Jozefsberg Kenigzau NojdorfPrimitkiLepucki Henryk 1938 Dzialalnosc kolonizacyjna Marii Teresy i Jozefa II w Galicji 1772 1790 z 9 tablicami i mapa Polish Lwow Kasa im J Mianowskiego s 163 165 H Lepucki 1938 p 96 Ludwig Patryn Hrsg Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien 1907 Glowny Urzad Statystyczny Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom XIII Wojewodztwo lwowskie Warszawa online polnisch Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2018 Grzegorz Rakowski Ukrainskie Karpaty i Podkarpacie czesc zachodnia Przewodnik krajoznawczo historyczny Oficyna Wydawnicza Rewasz Pruszkow ISBN 978 83 62460 31 1 S 80 213 polnisch PosilannyaUgartsberg Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XII Szlurpkiszki Warlynka Warszawa nakl Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego 1880 1914 Karta Nimecki poselennya Galichini 1939 rik Dzherela