Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державний природний біосферний заповідник «Убсунурська котловина» -- заповідник у Республіці Тива Російської Федерації. Заповідник являє собою російську частину транскордонного російсько-монгольського об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Убсунурська котловина» загальною площею 898064 га.
 | |
| Назва на честь | Басейн Убсу-Нур |
|---|---|
| 49°52′12″ пн. ш. 94°47′24″ сх. д. / 49.87000000002777256° пн. ш. 94.79000000002778847° сх. д.Координати: 49°52′12″ пн. ш. 94°47′24″ сх. д. / 49.87000000002777256° пн. ш. 94.79000000002778847° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1] Монголія[2] |
| Розташування |  Росія |
| Площа | 925136,4 га |
| Засновано | 24 січня 1993 |
| Оператор | |
| Вебсторінка | ubsunur.3dn.ru |
  Убсунурська котловина (заповідник) (Росія) | |
 Убсунурська котловина у Вікісховищі | |
Загальна інформація
Заповідник складається з 9 кластерів загальною площею 323198,4 га, площа охоронюваної території 601938 га.
Історія
Заповідник створено 24 січня 1993 року. У 1997 році присвоєно біосферний статус. У 2000 році територію заповідника розширено за рахунок земель Овюрського, , Сут-Хольського кожуунів, також було суттєво розширено ділянку в Монгун-Тайгинському кожууні. У 2003 році територія заповідника включена у список Всесвітньої природної та культурної спадщини ЮНЕСКО. У травні 2004 року розширено повноваження заповідника, на охоронювану територію покладено завдання покращити умови існування рідкісних та особливо цінних видів тварин та рослин.
Роль в охороні природи
Територія Убсунурської котловини віддалена від промислових центрів, у природному відношенні вона унікальна – це замкнутий безстічний басейн озера Убсу-Нур – на порівняно компактній території представлені майже всі природні зони Землі крім саван та джунглів. Через невеликі розміри котловини природні процеси можуть бути легко зруйновані при розвитку важкої та гірничої промисловості. Тому котловина потребувала статусу території з обмеженим природокористуванням. На території заповідника живе 83 види ссавців, 350 видів птахів, 3 види риб, 2 види амфібій та 7 видів рептилій. Флора заповідника нараховує 1263 види рослин.
Особливо цінні природні об’єкти
- Льодовик Монгун Тайга знаходиться на найвищій точці (3970 м над рівнем моря), ділянка з вічними снігами в заповіднику, являє собою унікальний ландшафт, який поєднує ділянки вічних снігів, моренних гряд, великої кількості струмків та річок;
- Піски – найпівнічніша у світі піщана пустеля представлена ділянкою Цугеер-Елс;
- Останець Ямаалиг;
- Озеро Убсу-Нур – унікальне безстічне озеро площею 3350 км. кв.;
- Сніговий барс – занесений в Червону книгу РФ;
- Архар – рідкісний гірський баран занесений в Червону книгу РФ;
- Манул – рідкісний степовий кіт занесений в Червону книгу РФ
- Північний лісовий олень – рідкісний підвид північного оленя занесений в Червону книгу РФ
Опис
Заповідник розповсюджений в Убсунурській котловині, яку обмежують з півночі хребти Західний та Східний Танну-Ола та нагір’я Сангилен, з півдня – хребти Буднай-Нуру та Хан-Хухей, з заходу – хребет Цаган-Шибету та суміжні з Монгольським Алтаєм масиви Турген-Ула та Хархира, зі сходу обмежує водорозділ з басейном річки Делгер-Мурен.
Вивчення фауни
Заповідник проводить моніторинг стану природних комплексів, рідкісних видів тварин, зокрема сніжний барс та аргалі, двох підвидів тарбаганів, трьох підвидів бобра, дрофи, сокола-балабана, манула. Менше вивчені гірська гуска, сибірський гірський цап, дзерен, перелітні та хижі птахи. У 2004 році укладено угоду про співпрацю у галузі спостереження із суміжним державним природним заповідником Монголії . Планується створення транскордонного біосферного резервату. Суміжними заповідниками узгоджено та прийнято спільний логотип.
Площа заповідника за кластерними ділянками
- Кара-Холь - 122451 га
- Хан Деер - 112917,4 га
- Оруку-Шинаа - 28750 га
- Улар - 18000 га
- Монгун-Тайга - 15890 га
- Арисканниг - 15000 га
- Цугеер-Елс - 4900 га
- Убсу-Нур - 4490 га
- Ямаалиг - 800 га
Кластери заповідника
- Кластерна ділянка «Цугеер-Елс» представлений еоловими піщаними дюнами. Розташованй у північно-східній частини Убсунурської котловини по лівобережжю річки Тес-Хем охоплює великі аридні піски Цугеел-Елс.
- Кластерна ділянка «Улар» розташована на південному макросхилі хребта Сангилен, охоплює весь басейн річки Улар-Хем та частину водорозділів хребта Хорумнут-Тайга Гірські ліси південного кордону бореальних лісів Сибіру.
- Кластерна ділянка «Ямаалиг» розташована в південній частині останцової рівнини на лівому березі р Тес-Хем, східніше хребта Агар-Даг, північніше пісків Алтан-Елс. Висота 1321 м над рівнем моря. Протяжність 10 км.
- Кластерна ділянка Арисканниг розташована на південних схилах хребта Танну-Ола, в басейні р Арисканниг-Хем та має прямокутну форму, витягнуту з півночі на південь. Максимальна ширина ділянки 24—28 км, довжина 42 км.
- Кластерна ділянка «Убсу-Нур» розташована в північній частині озера та в дельті р. Оруку-Шинаа вздовж кордону Росії. Найбільше безстічне озеро в котловині Великих озер Монголії. Ключова орнітологічна територія міжнародного значення.
- Кластерна ділянка «Оруку-Шинаа» розташована на території Тес-Хемського кожууна у долині річки Оруку-Шинаа вздовж кордону Росії та Монголії. Ключова орнітологічна територія міжнародного значення. Природні зарості обліпихи крушиновидної.
- Кластерна ділянка «Монгун-Тайга» охоплює масив вершини Монгун-Тайга (найвищої точки Східного Сибіру – 3976 м над рівнем моря) та включає льодовикову частину масиву. Кластер та охоронювані зони – ключова територія Алтай-Саянського екорегіону по збереженню ландшафтного та біорізноманіття (сніжний барс, аргалі).
- Кластерна ділянка «Кара-Холь» розташована у північно-західній частині республіки на території Бай-Тайгинського кожууна на межі з Республікою Алтай та Республікою Хакасія. Межує з Алтайським та заповідниками, ключова територія Алтай-Саянського екорегіону по збереженню біорізноманіття (сніжний барс та ін).
- Кластерна ділянка «Хан-Деер» (Кантегир) розташований на південних схилах хребта Західний Саян, вздовж межі з Красноярським краєм. По Хемчицькому хребту межує з Саяно-Шушенським заповідником. Ключова територія Алтай-Саянського екорегіону по збереженню ландшафтного та біорізноманіття (сніжний барс, лісний північний олень, козеріг та ін.).
Примітки
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+17&mode=all
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=MON+03&mode=all
- http://www.zapoved.ru/catalog/90
- http://ubsunurtuva.ru/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnik Ubsunurska kotlovina zapovidnik u Respublici Tiva Rosijskoyi Federaciyi Zapovidnik yavlyaye soboyu rosijsku chastinu transkordonnogo rosijsko mongolskogo ob yektu vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Ubsunurska kotlovina zagalnoyu plosheyu 898064 ga Ubsunurska kotlovina derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnikNazva na chest Basejn Ubsu Nur49 52 12 pn sh 94 47 24 sh d 49 87000000002777256 pn sh 94 79000000002778847 sh d 49 87000000002777256 94 79000000002778847 Koordinati 49 52 12 pn sh 94 47 24 sh d 49 87000000002777256 pn sh 94 79000000002778847 sh d 49 87000000002777256 94 79000000002778847Krayina Rosiya 1 Mongoliya 2 Roztashuvannya RosiyaPlosha 925136 4 gaZasnovano 24 sichnya 1993OperatorVebstorinka ubsunur 3dn ruUbsunurska kotlovina zapovidnik Rosiya Ubsunurska kotlovina u VikishovishiZagalna informaciyaZapovidnik skladayetsya z 9 klasteriv zagalnoyu plosheyu 323198 4 ga plosha ohoronyuvanoyi teritoriyi 601938 ga IstoriyaZapovidnik stvoreno 24 sichnya 1993 roku U 1997 roci prisvoyeno biosfernij status U 2000 roci teritoriyu zapovidnika rozshireno za rahunok zemel Ovyurskogo Sut Holskogo kozhuuniv takozh bulo suttyevo rozshireno dilyanku v Mongun Tajginskomu kozhuuni U 2003 roci teritoriya zapovidnika vklyuchena u spisok Vsesvitnoyi prirodnoyi ta kulturnoyi spadshini YuNESKO U travni 2004 roku rozshireno povnovazhennya zapovidnika na ohoronyuvanu teritoriyu pokladeno zavdannya pokrashiti umovi isnuvannya ridkisnih ta osoblivo cinnih vidiv tvarin ta roslin Rol v ohoroni prirodiUbsunurska kotlovina Teritoriya Ubsunurskoyi kotlovini viddalena vid promislovih centriv u prirodnomu vidnoshenni vona unikalna ce zamknutij bezstichnij basejn ozera Ubsu Nur na porivnyano kompaktnij teritoriyi predstavleni majzhe vsi prirodni zoni Zemli krim savan ta dzhungliv Cherez neveliki rozmiri kotlovini prirodni procesi mozhut buti legko zrujnovani pri rozvitku vazhkoyi ta girnichoyi promislovosti Tomu kotlovina potrebuvala statusu teritoriyi z obmezhenim prirodokoristuvannyam Na teritoriyi zapovidnika zhive 83 vidi ssavciv 350 vidiv ptahiv 3 vidi rib 2 vidi amfibij ta 7 vidiv reptilij Flora zapovidnika narahovuye 1263 vidi roslin Osoblivo cinni prirodni ob yektiLodovik Mongun Tajga znahoditsya na najvishij tochci 3970 m nad rivnem morya dilyanka z vichnimi snigami v zapovidniku yavlyaye soboyu unikalnij landshaft yakij poyednuye dilyanki vichnih snigiv morennih gryad velikoyi kilkosti strumkiv ta richok Piski najpivnichnisha u sviti pishana pustelya predstavlena dilyankoyu Cugeer Els Ostanec Yamaalig Ozero Ubsu Nur unikalne bezstichne ozero plosheyu 3350 km kv Snigovij bars zanesenij v Chervonu knigu RF Arhar ridkisnij girskij baran zanesenij v Chervonu knigu RF Manul ridkisnij stepovij kit zanesenij v Chervonu knigu RF Pivnichnij lisovij olen ridkisnij pidvid pivnichnogo olenya zanesenij v Chervonu knigu RFOpisZapovidnik rozpovsyudzhenij v Ubsunurskij kotlovini yaku obmezhuyut z pivnochi hrebti Zahidnij ta Shidnij Tannu Ola ta nagir ya Sangilen z pivdnya hrebti Budnaj Nuru ta Han Huhej z zahodu hrebet Cagan Shibetu ta sumizhni z Mongolskim Altayem masivi Turgen Ula ta Harhira zi shodu obmezhuye vodorozdil z basejnom richki Delger Muren Vivchennya fauniZapovidnik provodit monitoring stanu prirodnih kompleksiv ridkisnih vidiv tvarin zokrema snizhnij bars ta argali dvoh pidvidiv tarbaganiv troh pidvidiv bobra drofi sokola balabana manula Menshe vivcheni girska guska sibirskij girskij cap dzeren perelitni ta hizhi ptahi U 2004 roci ukladeno ugodu pro spivpracyu u galuzi sposterezhennya iz sumizhnim derzhavnim prirodnim zapovidnikom Mongoliyi Planuyetsya stvorennya transkordonnogo biosfernogo rezervatu Sumizhnimi zapovidnikami uzgodzheno ta prijnyato spilnij logotip Plosha zapovidnika za klasternimi dilyankamiKara Hol 122451 ga Han Deer 112917 4 ga Oruku Shinaa 28750 ga Ular 18000 ga Mongun Tajga 15890 ga Ariskannig 15000 ga Cugeer Els 4900 ga Ubsu Nur 4490 ga Yamaalig 800 gaKlasteri zapovidnikaPiski Cugeer Els Klasterna dilyanka Cugeer Els predstavlenij eolovimi pishanimi dyunami Roztashovanj u pivnichno shidnij chastini Ubsunurskoyi kotlovini po livoberezhzhyu richki Tes Hem ohoplyuye veliki aridni piski Cugeel Els Klasterna dilyanka Ular roztashovana na pivdennomu makroshili hrebta Sangilen ohoplyuye ves basejn richki Ular Hem ta chastinu vodorozdiliv hrebta Horumnut Tajga Girski lisi pivdennogo kordonu borealnih lisiv Sibiru Klasterna dilyanka Yamaalig roztashovana v pivdennij chastini ostancovoyi rivnini na livomu berezi r Tes Hem shidnishe hrebta Agar Dag pivnichnishe piskiv Altan Els Visota 1321 m nad rivnem morya Protyazhnist 10 km Klasterna dilyanka Ariskannig roztashovana na pivdennih shilah hrebta Tannu Ola v basejni r Ariskannig Hem ta maye pryamokutnu formu vityagnutu z pivnochi na pivden Maksimalna shirina dilyanki 24 28 km dovzhina 42 km Klasterna dilyanka Ubsu Nur roztashovana v pivnichnij chastini ozera ta v delti r Oruku Shinaa vzdovzh kordonu Rosiyi Najbilshe bezstichne ozero v kotlovini Velikih ozer Mongoliyi Klyuchova ornitologichna teritoriya mizhnarodnogo znachennya Klasterna dilyanka Oruku Shinaa roztashovana na teritoriyi Tes Hemskogo kozhuuna u dolini richki Oruku Shinaa vzdovzh kordonu Rosiyi ta Mongoliyi Klyuchova ornitologichna teritoriya mizhnarodnogo znachennya Prirodni zarosti oblipihi krushinovidnoyi Klasterna dilyanka Mongun Tajga ohoplyuye masiv vershini Mongun Tajga najvishoyi tochki Shidnogo Sibiru 3976 m nad rivnem morya ta vklyuchaye lodovikovu chastinu masivu Klaster ta ohoronyuvani zoni klyuchova teritoriya Altaj Sayanskogo ekoregionu po zberezhennyu landshaftnogo ta bioriznomanittya snizhnij bars argali Klasterna dilyanka Kara Hol roztashovana u pivnichno zahidnij chastini respubliki na teritoriyi Baj Tajginskogo kozhuuna na mezhi z Respublikoyu Altaj ta Respublikoyu Hakasiya Mezhuye z Altajskim ta zapovidnikami klyuchova teritoriya Altaj Sayanskogo ekoregionu po zberezhennyu bioriznomanittya snizhnij bars ta in Klasterna dilyanka Han Deer Kantegir roztashovanij na pivdennih shilah hrebta Zahidnij Sayan vzdovzh mezhi z Krasnoyarskim krayem Po Hemchickomu hrebtu mezhuye z Sayano Shushenskim zapovidnikom Klyuchova teritoriya Altaj Sayanskogo ekoregionu po zberezhennyu landshaftnogo ta bioriznomanittya snizhnij bars lisnij pivnichnij olen kozerig ta in Primitkihttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 17 amp mode all http www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code MON 03 amp mode all http www zapoved ru catalog 90 http ubsunurtuva ru