Тбіліська фізична обсерваторія — астрономічна, метеорологічна та магнітна обсерваторія в Тбілісі, заснована в 1837 році. У 1950-х роках на основі обсерваторії було сформовано Гідрометеорологічну обсерваторію Тбілісі, надалі реорганізовану в Інститут Гідрометеорології. Тепер у будівлі обсерваторії знаходиться Музей Геофізичних наук Грузинської Академії наук.
Країна | Грузія |
---|---|
Розташування | Тбілісі |
Код | 125 |
Сайт: | hydromet.ge |
Тбіліська фізична обсерваторія Тбіліська фізична обсерваторія (Грузія) | |
Тбіліська фізична обсерваторія у Вікісховищі |
Керівники обсерваторії
- 1837—1839 — вчитель гімназії І. Шестаков, перший директор обсерваторії
- 1839—1847 — вчитель гімназії Андрій Тимофійович Філадельфін
- 1847—1850 — професор мінералогії Г. В. Абіх (1806—1886), тимчасовий директор
- 1850—1878 — астроном Арнольд Федорович Моріц (1821—1902)
- 1878—1894 — Йоганн Мільберг (1841—1894) — проводив дослідження кліматології Кавказу, магнітні спостереження та їх обробку
- 1919—1923 — [ru]
- 1924 — Михеіл Нодія
Історія обсерваторії
У 1801 році Грузія була приєднана до Російської імперії, і це поставило перед імперською владою питання організації в Грузії геодезичної й метеорологічної обсерваторії. Зокрема, було необхідно створити «нуль-пункт», від якого проводилися б відліки висот над рівнем моря й до якого б прив'язувалися б всі геодезичні вимірювання. Місцем для такої обсерваторії був обраний Тбілісі. Також в новій обсерваторії планували проводити астрономічні, метеорологічні й магнітні вимірювання.
20 вересня 1834 академік Адольф Теодор Купфер звернувся з посланням до намісника Кавказу генерал-ад'ютанта барона Г. В. Розена з приводу організації в Тбілісі метеорологічної обсерваторії. На посаду директора рекомендувався вчитель гімназії І. Шестаков. До 1837 року будівля обсерваторії на Сололакській горі була практично готова, але умови на крутому схилі виявилися дуже важкими для спостережень, так що до 1839 року спостереження перервалися. Нова будівля обсерваторії була побудована біля гори Святого Давида. Регулярні спостереження розпочалися 1 травня 1844 року. У межах міжнародної програми проводили магнітні та метеорологічні спостереження. Станом на 1847 рік координати обсерваторії були визначені як 41 градуса 41 мінута північної широти і 44 градуси 48 мінут східної довготи.
22 жовтня 1850 року Тіфліська тимчасова магнітно-метеорологічна обсерваторія була реорганізована в постійну та стала іменуватися Тіфліська магнітно-метеорологічна обсерваторія. (У часи Російської імперії місто Тбілісі називали Тіфлісом.) Обсерваторія перебувала в підпорядкуванні штабу Кавказького корпусу, а по науковій частині управлялася Головною фізичною обсерваторією (Санкт-Петербург). Розширення забудови будинками змусило перенести обсерваторію на нове місце. 1 грудня 1851 року було проведено перше спостереження в новій будівлі обсерваторії в районі Авлабара (південно-східна частина Тбілісі). Але й це місце виявилося незручним для спостережень, і обсерваторія знову переїхала на нове місце. У 1860—1861 роках була побудована обсерваторія в районі Кукі в Тбілісі. Остання обсерваторія була побудована на місці двох казарм інженером Лемкулем під керівництвом Моріца. Умови для астрономічних спостережень були посередні, оскільки горизонт у цьому місці частково закритий, а транспорт активно рухається по шосе поруч з обсерваторією.
У 1860 році було вирішено створити Астрономічний сектор обсерваторії. Поява астрономічного напрямку стала результатом організаційної активності Отто Васильовича Струве. З грудня 1860 року в Тбілісі перебував Д. Д. Обломієвський, астроном Кавказького військово-топографічного відділу, з доставленими їм сюди астрономічними інструментами. Проблему з шосе вирішили, проривши рів аж до скельних порід по периметру навколо будівлі обсерваторії і заповнивши його водою. 1 травня 1861 року нова обсерваторія почала роботу.
28 березня 1865 року обсерваторія перейшла з військового відомства в цивільне і була перейменована в Головну кавказьку обсерваторію. Вона складалась з двох відділень: фізичного й астрономічного. З червня 1867 року її перейменували на Тіфліську фізичну обсерваторію. Астрономічні спостереження припинилися з від'їздом Обломієвського і Моріца, після чого обсерваторія стала повністю магнітно-метеорологічною.
У 1924 році обсерваторія була перейменована в Тбіліську геофізичну обсерваторію. У 1947 році геофізична лабораторія Тбілісі була реорганізована в науково-дослідну геофізичну обсерваторію Тбілісі, на базі якої в 1953 році був створений зональний науково-дослідний гідрометеорологічний інститут Тбілісі. У 1956 році була створена гідрометеорологічна обсерваторія Тбілісі.
Інструменти обсерваторії
Астрономічні:
- Трифутове меридіанне коло Репсольда (Труба: D = 5.5 дюйма, F = 76 дюйма; коло діаметром 39 дюймів; опис) — наприкінці XIX століття було обміняно з Одеською обсерваторією на 11 метеорологічних та фізичних приладів
- Малий рефрактор Штейнгеля № 1608 (D = 4.25 дюйми, F = 64 дюйми; опис 1865)
- Астрономічний годинник з секундним маятником роботи Піля (№ 52, опис 1865 року)
- Коліматор (D = 3.25 дюйма, F = 39 дюйма; опис 1865) + об'єктив D = 3.75 дюйма
Магнітні:
- Магнітний варіометр
Метеорологічні:
- Термометр
- Барометр
Примітки
- История обмена меридианного круга Репсольда на метеорологические приборы. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 3 серпня 2010.
Література
- В.А. Бронштэн, И.А. Симония. Из истории Тифлисской обсерватории в XIX в. (1834-1880 гг.) // Историко-астрономические исследования. — 2000. — № 25. — С. 30-41.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tbiliska fizichna observatoriya astronomichna meteorologichna ta magnitna observatoriya v Tbilisi zasnovana v 1837 roci U 1950 h rokah na osnovi observatoriyi bulo sformovano Gidrometeorologichnu observatoriyu Tbilisi nadali reorganizovanu v Institut Gidrometeorologiyi Teper u budivli observatoriyi znahoditsya Muzej Geofizichnih nauk Gruzinskoyi Akademiyi nauk Tbiliska fizichna observatoriya41 43 2 3 pn sh 44 47 22 2 sh d 41 71731 pn sh 44 78950 sh d 41 71731 44 78950Krayina GruziyaRoztashuvannyaTbilisiKod125Sajt hydromet geTbiliska fizichna observatoriyaTbiliska fizichna observatoriya Gruziya Tbiliska fizichna observatoriya u VikishovishiKerivniki observatoriyi1837 1839 vchitel gimnaziyi I Shestakov pershij direktor observatoriyi 1839 1847 vchitel gimnaziyi Andrij Timofijovich Filadelfin 1847 1850 profesor mineralogiyi G V Abih 1806 1886 timchasovij direktor 1850 1878 astronom Arnold Fedorovich Moric 1821 1902 1878 1894 Jogann Milberg 1841 1894 provodiv doslidzhennya klimatologiyi Kavkazu magnitni sposterezhennya ta yih obrobku 1919 1923 ru 1924 Miheil NodiyaIstoriya observatoriyiU 1801 roci Gruziya bula priyednana do Rosijskoyi imperiyi i ce postavilo pered imperskoyu vladoyu pitannya organizaciyi v Gruziyi geodezichnoyi j meteorologichnoyi observatoriyi Zokrema bulo neobhidno stvoriti nul punkt vid yakogo provodilisya b vidliki visot nad rivnem morya j do yakogo b priv yazuvalisya b vsi geodezichni vimiryuvannya Miscem dlya takoyi observatoriyi buv obranij Tbilisi Takozh v novij observatoriyi planuvali provoditi astronomichni meteorologichni j magnitni vimiryuvannya 20 veresnya 1834 akademik Adolf Teodor Kupfer zvernuvsya z poslannyam do namisnika Kavkazu general ad yutanta barona G V Rozena z privodu organizaciyi v Tbilisi meteorologichnoyi observatoriyi Na posadu direktora rekomenduvavsya vchitel gimnaziyi I Shestakov Do 1837 roku budivlya observatoriyi na Sololakskij gori bula praktichno gotova ale umovi na krutomu shili viyavilisya duzhe vazhkimi dlya sposterezhen tak sho do 1839 roku sposterezhennya perervalisya Nova budivlya observatoriyi bula pobudovana bilya gori Svyatogo Davida Regulyarni sposterezhennya rozpochalisya 1 travnya 1844 roku U mezhah mizhnarodnoyi programi provodili magnitni ta meteorologichni sposterezhennya Stanom na 1847 rik koordinati observatoriyi buli viznacheni yak 41 gradusa 41 minuta pivnichnoyi shiroti i 44 gradusi 48 minut shidnoyi dovgoti 22 zhovtnya 1850 roku Tifliska timchasova magnitno meteorologichna observatoriya bula reorganizovana v postijnu ta stala imenuvatisya Tifliska magnitno meteorologichna observatoriya U chasi Rosijskoyi imperiyi misto Tbilisi nazivali Tiflisom Observatoriya perebuvala v pidporyadkuvanni shtabu Kavkazkogo korpusu a po naukovij chastini upravlyalasya Golovnoyu fizichnoyu observatoriyeyu Sankt Peterburg Rozshirennya zabudovi budinkami zmusilo perenesti observatoriyu na nove misce 1 grudnya 1851 roku bulo provedeno pershe sposterezhennya v novij budivli observatoriyi v rajoni Avlabara pivdenno shidna chastina Tbilisi Ale j ce misce viyavilosya nezruchnim dlya sposterezhen i observatoriya znovu pereyihala na nove misce U 1860 1861 rokah bula pobudovana observatoriya v rajoni Kuki v Tbilisi Ostannya observatoriya bula pobudovana na misci dvoh kazarm inzhenerom Lemkulem pid kerivnictvom Morica Umovi dlya astronomichnih sposterezhen buli poseredni oskilki gorizont u comu misci chastkovo zakritij a transport aktivno ruhayetsya po shose poruch z observatoriyeyu Plan observatoriyi namalovanij Genrihom Kiferom 1866 rik U 1860 roci bulo virisheno stvoriti Astronomichnij sektor observatoriyi Poyava astronomichnogo napryamku stala rezultatom organizacijnoyi aktivnosti Otto Vasilovicha Struve Z grudnya 1860 roku v Tbilisi perebuvav D D Oblomiyevskij astronom Kavkazkogo vijskovo topografichnogo viddilu z dostavlenimi yim syudi astronomichnimi instrumentami Problemu z shose virishili prorivshi riv azh do skelnih porid po perimetru navkolo budivli observatoriyi i zapovnivshi jogo vodoyu 1 travnya 1861 roku nova observatoriya pochala robotu 28 bereznya 1865 roku observatoriya perejshla z vijskovogo vidomstva v civilne i bula perejmenovana v Golovnu kavkazku observatoriyu Vona skladalas z dvoh viddilen fizichnogo j astronomichnogo Z chervnya 1867 roku yiyi perejmenuvali na Tiflisku fizichnu observatoriyu Astronomichni sposterezhennya pripinilisya z vid yizdom Oblomiyevskogo i Morica pislya chogo observatoriya stala povnistyu magnitno meteorologichnoyu U 1924 roci observatoriya bula perejmenovana v Tbilisku geofizichnu observatoriyu U 1947 roci geofizichna laboratoriya Tbilisi bula reorganizovana v naukovo doslidnu geofizichnu observatoriyu Tbilisi na bazi yakoyi v 1953 roci buv stvorenij zonalnij naukovo doslidnij gidrometeorologichnij institut Tbilisi U 1956 roci bula stvorena gidrometeorologichna observatoriya Tbilisi Instrumenti observatoriyiBudivlya observatoriyi v drugij polovini XIX st Astronomichni Trifutove meridianne kolo Repsolda Truba D 5 5 dyujma F 76 dyujma kolo diametrom 39 dyujmiv opis naprikinci XIX stolittya bulo obminyano z Odeskoyu observatoriyeyu na 11 meteorologichnih ta fizichnih priladiv Malij refraktor Shtejngelya 1608 D 4 25 dyujmi F 64 dyujmi opis 1865 Astronomichnij godinnik z sekundnim mayatnikom roboti Pilya 52 opis 1865 roku Kolimator D 3 25 dyujma F 39 dyujma opis 1865 ob yektiv D 3 75 dyujma Magnitni Magnitnij variometr Meteorologichni Termometr BarometrPrimitkiIstoriya obmena meridiannogo kruga Repsolda na meteorologicheskie pribory Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 3 serpnya 2010 LiteraturaV A Bronshten I A Simoniya Iz istorii Tiflisskoj observatorii v XIX v 1834 1880 gg Istoriko astronomicheskie issledovaniya 2000 25 S 30 41