Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянтин Вадимович Тір (25 листопада 1904 р., Миколаїв — 8 березня 1985 р., Львів) — доктор технічних наук, професор кафедри поліграфічних машин Українського поліграфічного інституту імені Федорова (сьогодні Українська академія друкарства).
| Тір Костянтин Вадимович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 листопада 1904 Миколаїв, Російська імперія |
| Помер | 8 березня 1985 (80 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | НТУ «ХПІ» |
| Заклад | Українська академія друкарства |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Аспіранти, докторанти | Чехман Ярослав Іванович Полюдов Олександр Миколайович |
Життєпис
Народився у родині професора Харківського технологічного інституту Вадима Ерастовича Тіра, який разом з 23 іншими професорами на знак протесту проти звільнення студентів за участь у революційних сходинах подав у відставку і переїхав до Миколаїва, де народився другий син у сім'ї — Костянтин. 1905 року батька поновили на попередній посаді, і сім'я повернулася до Харкова.
Після закінчення гімназії у 1922 р. вступив на механічний факультет Харківського технологічного інституту. Восени 1926 р. помер його батько, і сім'я залишилася без засобів для існування. Заробляв на життя, виконуючи конструкторсько-креслярські роботи, підпрацьовував у харківських газетах. У цей час одружився, дружина — Лідія Григорівна.
Закінчивши 1930 року інститут, отримав спеціальність інженера-технолога з холодної обробки металів. Працював на Харківському авіаційному заводі — спочатку конструктором, пізніше начальником бюро пристроїв і сектору технологічного планування.
У 1932—1934 роках працював на посаді в.о. доцента у Харківському авіаційному інституті, проводив заняття з деталей машин і вантажопідйомних машин. Ще студентом (1929 р.), виконував конструкторські роботи за завданням книжкової друкарні ім. Петровського. Це й стало причиною запрошення його на роботу за сумісництвом (наприкінці 1952 р.) у Всеукраїнський науково-дослідний інститут поліграфії керівником створюваної групи машинознавства. З травня 1933 р. по жовтень 1941 р. очолював сектор машинобудування — керував науково-дослідною роботою і проектуванням поліграфічних машин, які планувалися для випуску на заводах у Полтаві, Харкові, Ромнах. Паралельно з основною роботою займався викладацькою діяльністю — звільнившись з Харківського авіаційного інституту, працював до осені 1941 року старшим викладачем Харківського механіко-будівельного інституту.
Після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 р. дружина Тіра з доньками (1936 і 1940 рр. народження) були евакуйовані до Казахстану. Тір був направлений у пересувну артилерійську майстерню № 12 Південно-Західного фронту, де його призначили техніком-нормувальником, а згодом начальником планово-виробничого відділення.
У 1946 році у Львові відновив роботу Український поліграфічний інститут. Тір викладав студентам УПІ основи поліграфічних машин, висвітлюючи й свій науковий доробок, чого не передбачала діюча програма курсу. Через незгоду частини керівництва вишу з таким підходом перейшов на роботу у Львівський лісотехнічний інститут — спочатку на посаду старшого викладача, а згодом — завідувача кафедри деталей машин і теорії механізмів машин.
Після утворення в УПІ у 1948 р. механічного факультету Тіра запросили туди на роботу. У серпні 1952 р. Тір захистив кандидатську дисертацію «К вопросу о рациональном проектировании кулачков полиграфических машин», працювати над якою розпочав ще до війни, а у вересні приступив до роботи в УПІ.
З 1953 р. — завідувач кафедри поліграфічних машин.
У 50-ті роки опублікував низку праць з аналітичних досліджень друкарських апаратів; критеріальних розрахунків циклових механізмів; ремонту та експлуатації поліграфічних машин.
У лютому 1964 р. Тір захистив докторську дисертацію «Метод инвариантов подобия в механике машин».
Після V всесоюзної наради з ТММ (1967 р.), де було прочитано колективом авторів УПІ низку доповідей, з ініціативи Тіра і при підтримці академіка І. І. Артоболевського наукова рада з теорії машин і механізмів відділення механіки АН СРСР ухвалила рішення про організацію на базі УПІ періодичних (раз у чотири роки) нарад з методів розрахунку машин-автоматів. У першій нараді, що відбулась у 1968 році, взяло участь 298 науковців.
У 1968 р. Тіру було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки Української РСР..
Похований професор Тір на 62 полі Личаківського цвинтаря.
Нагороди
- Орден «Червоної зірки»
- Орден «Вітчизняної війни II ступеня»
- Орден «Знак пошани» 1961 р.
- 4 медалі
Бібліографія
- Тір Костянтин Вадимович [Текст]: Спогади учнів, бібліографія праць / уклад.: О. М. Полюдов, П. В. Топольницький, Я. І. Чехман, О. В. Мельников, О. М. Василишин. — Львів: Укр. акад. друкарства, 2009. — 70 с. — . — (Серія: Вчені Української академії друкарства).
Див. також
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Vadimovich Tir 25 listopada 1904 r Mikolayiv 8 bereznya 1985 r Lviv doktor tehnichnih nauk profesor kafedri poligrafichnih mashin Ukrayinskogo poligrafichnogo institutu imeni Fedorova sogodni Ukrayinska akademiya drukarstva Tir Kostyantin VadimovichNarodivsya25 listopada 1904 1904 11 25 Mikolayiv Rosijska imperiyaPomer8 bereznya 1985 1985 03 08 80 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistvikladach universitetuAlma materNTU HPI ZakladUkrayinska akademiya drukarstvaNaukovij stupindoktor tehnichnih naukAspiranti doktorantiChehman Yaroslav Ivanovich Polyudov Oleksandr MikolajovichZhittyepisNarodivsya u rodini profesora Harkivskogo tehnologichnogo institutu Vadima Erastovicha Tira yakij razom z 23 inshimi profesorami na znak protestu proti zvilnennya studentiv za uchast u revolyucijnih shodinah podav u vidstavku i pereyihav do Mikolayiva de narodivsya drugij sin u sim yi Kostyantin 1905 roku batka ponovili na poperednij posadi i sim ya povernulasya do Harkova Pislya zakinchennya gimnaziyi u 1922 r vstupiv na mehanichnij fakultet Harkivskogo tehnologichnogo institutu Voseni 1926 r pomer jogo batko i sim ya zalishilasya bez zasobiv dlya isnuvannya Zaroblyav na zhittya vikonuyuchi konstruktorsko kreslyarski roboti pidpracovuvav u harkivskih gazetah U cej chas odruzhivsya druzhina Lidiya Grigorivna Zakinchivshi 1930 roku institut otrimav specialnist inzhenera tehnologa z holodnoyi obrobki metaliv Pracyuvav na Harkivskomu aviacijnomu zavodi spochatku konstruktorom piznishe nachalnikom byuro pristroyiv i sektoru tehnologichnogo planuvannya U 1932 1934 rokah pracyuvav na posadi v o docenta u Harkivskomu aviacijnomu instituti provodiv zanyattya z detalej mashin i vantazhopidjomnih mashin She studentom 1929 r vikonuvav konstruktorski roboti za zavdannyam knizhkovoyi drukarni im Petrovskogo Ce j stalo prichinoyu zaproshennya jogo na robotu za sumisnictvom naprikinci 1952 r u Vseukrayinskij naukovo doslidnij institut poligrafiyi kerivnikom stvoryuvanoyi grupi mashinoznavstva Z travnya 1933 r po zhovten 1941 r ocholyuvav sektor mashinobuduvannya keruvav naukovo doslidnoyu robotoyu i proektuvannyam poligrafichnih mashin yaki planuvalisya dlya vipusku na zavodah u Poltavi Harkovi Romnah Paralelno z osnovnoyu robotoyu zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu zvilnivshis z Harkivskogo aviacijnogo institutu pracyuvav do oseni 1941 roku starshim vikladachem Harkivskogo mehaniko budivelnogo institutu Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni u zhovtni 1941 r druzhina Tira z donkami 1936 i 1940 rr narodzhennya buli evakujovani do Kazahstanu Tir buv napravlenij u peresuvnu artilerijsku majsternyu 12 Pivdenno Zahidnogo frontu de jogo priznachili tehnikom normuvalnikom a zgodom nachalnikom planovo virobnichogo viddilennya U 1946 roci u Lvovi vidnoviv robotu Ukrayinskij poligrafichnij institut Tir vikladav studentam UPI osnovi poligrafichnih mashin visvitlyuyuchi j svij naukovij dorobok chogo ne peredbachala diyucha programa kursu Cherez nezgodu chastini kerivnictva vishu z takim pidhodom perejshov na robotu u Lvivskij lisotehnichnij institut spochatku na posadu starshogo vikladacha a zgodom zaviduvacha kafedri detalej mashin i teoriyi mehanizmiv mashin Pislya utvorennya v UPI u 1948 r mehanichnogo fakultetu Tira zaprosili tudi na robotu U serpni 1952 r Tir zahistiv kandidatsku disertaciyu K voprosu o racionalnom proektirovanii kulachkov poligraficheskih mashin pracyuvati nad yakoyu rozpochav she do vijni a u veresni pristupiv do roboti v UPI Z 1953 r zaviduvach kafedri poligrafichnih mashin U 50 ti roki opublikuvav nizku prac z analitichnih doslidzhen drukarskih aparativ kriterialnih rozrahunkiv ciklovih mehanizmiv remontu ta ekspluataciyi poligrafichnih mashin U lyutomu 1964 r Tir zahistiv doktorsku disertaciyu Metod invariantov podobiya v mehanike mashin Pislya V vsesoyuznoyi naradi z TMM 1967 r de bulo prochitano kolektivom avtoriv UPI nizku dopovidej z iniciativi Tira i pri pidtrimci akademika I I Artobolevskogo naukova rada z teoriyi mashin i mehanizmiv viddilennya mehaniki AN SRSR uhvalila rishennya pro organizaciyu na bazi UPI periodichnih raz u chotiri roki narad z metodiv rozrahunku mashin avtomativ U pershij naradi sho vidbulas u 1968 roci vzyalo uchast 298 naukovciv U 1968 r Tiru bulo prisvoyeno pochesne zvannya zasluzhenogo diyacha nauki i tehniki Ukrayinskoyi RSR Pohovanij profesor Tir na 62 poli Lichakivskogo cvintarya NagorodiOrden Chervonoyi zirki Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Orden Znak poshani 1961 r 4 medaliBibliografiyaTir Kostyantin Vadimovich Tekst Spogadi uchniv bibliografiya prac uklad O M Polyudov P V Topolnickij Ya I Chehman O V Melnikov O M Vasilishin Lviv Ukr akad drukarstva 2009 70 s ISBN 978 966 322 174 8 Seriya Vcheni Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva Div takozhUkrayinska akademiya drukarstvaCya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2020 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2020