Іва́н Іва́нович Артоболе́вський (нар. 26 вересня (9 жовтня) 1905, Москва — 21 вересня 1977, Москва) — російський учений у галузі теорії машин і механізмів. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1945). Доктор технічних наук, професор. Академік АН СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1969). Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань (у 1967—1977 роках). Член Президії Верховної Ради СРСР.
Артоболевський Іван Іванович | |
---|---|
Народився | 26 вересня (9 жовтня) 1905 Москва |
Помер | 21 вересня 1977 (71 рік) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | інженер, політик |
Alma mater | МДУ Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва |
Галузь | теорія машин і механізмів |
Заклад | МДУ Московський авіаційний інститут d d |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | Боголюбов Олексій Миколайович |
Членство | Академія наук СРСР Сербська академія наук і мистецтв |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Артоболевський Іван Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині професора . З 1921 року працював механіком машинно-дослідної станції Московської сільськогосподарської академії. 1924 року закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тімірязєва. З 1924 року — асистент Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва.
У 1927 році закінчив екстерном математичне відділення фізико-математичного факультету Московського державного університету імені Ломоносова.
З 1927 року викладав у вищих навчальних закладах Москви. У 1929—1932 роках очолював кафедру теоретичної механіки Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва. У 1932—1949 роках — професор Московського державного університету (працював спочатку на кафедрі теоретичної механіки). У 1941 році організував на механіко-математичному факультеті Московського державного університету (спільно з Булгаковим) кафедру прикладної механіки і був з 1941 по 1944 рік в.о. завідувача цієї кафедри. Читав обов'язковий для всіх студентів-механіків мехмату річний курс «Прикладна механіка». З 1942 року — професор Московського авіаційного інституту.
З 1937 року працював також в Інституті машинознавства : завідувач відділу теорії механізмів і машин, завідувач лабораторії , у 1938—1941 роках — заступник директора з науки.
У 1939 році обраний член-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН СРСР. У 1946—1953 роках — заступник академіка-секретаря відділення технічних наук Академії наук СРСР.
У 1940-х роках був головою Всесоюзного наукового товариства інженерів-машинобудівників. З 1947 року — заступник голови правління Товариства із розповсюдження політичних і наукових знань СРСР.
У 1956—1963 роках — голова правління Товариства із розповсюдження політичних і наукових знань РРФСР.
У 1966—1977 роках — голова правління Всесоюзного товариства «Знання».
Наукові досягнення
Класифікував просторові механізми і розробив нові їх. Написав з цього питання першу в СРСР монографію (1937).
Розробив також нові методи складних (1939).
Відзнаки та премії
- Герой Соціалістичної Праці (13.03.1969)
- п'ять орденів Леніна (27.03.1954; 8.10.1965; 8.08.1967; 13.03.1969; 8.10.1975)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (10.06.1945; 16.09.1945)
- медаль «За оборону Москви» (1944)
- медаль «За добесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- ювілейна медаль «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1975)
- заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1945)
- Премія імені Пафнутія Чебишова (1946)
- срібна медаль імені Жоліо-Кюрі (1959).
- срібна медаль «За заслуги в розвитку науки і суспільства» (Чехословаччина, 1966)
- міжнародна золота медаль імені Джеймса Уатта (Англія, 1967)
Праці
Автор першого підручника з теорії механізмів і машин для механіко-математичних факультетів університетів (1940).
З групою вчених розробив методи дослідження роботи машин-автоматів, які застосовують у харчовій, поліграфічній та верстатобудівній промисловості.
Література
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 258.
- Артоболевский И. И. Механизмы в современной технике. Справочное пособие. В 7 томах, — М.; «Наука». 1979—496 с.
Примітки
Посилання
- Біографія Артоболевського І. І. [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Праці Артоболевського І. І. [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Iva novich Artobole vskij nar 26 veresnya 9 zhovtnya 1905 19051009 Moskva 21 veresnya 1977 Moskva rosijskij uchenij u galuzi teoriyi mashin i mehanizmiv Zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR 1945 Doktor tehnichnih nauk profesor Akademik AN SRSR 1946 Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 9 go sklikan u 1967 1977 rokah Chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Artobolevskij Ivan IvanovichNarodivsya 26 veresnya 9 zhovtnya 1905 1905 10 09 MoskvaPomer 21 veresnya 1977 1977 09 21 71 rik MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist inzhener politikAlma mater MDU Moskovska silskogospodarska akademiya imeni K A TimiryazyevaGaluz teoriya mashin i mehanizmivZaklad MDU Moskovskij aviacijnij institut d dPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Naukovij stupin doktor tehnichnih naukNaukovij kerivnik dAspiranti doktoranti Bogolyubov Oleksij MikolajovichChlenstvo Akademiya nauk SRSR Serbska akademiya nauk i mistectvNagorodi d 1967 d 23 bereznya 1963 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Artobolevskij Ivan Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artobolevskij BiografiyaNarodivsya v rodini profesora Z 1921 roku pracyuvav mehanikom mashinno doslidnoyi stanciyi Moskovskoyi silskogospodarskoyi akademiyi 1924 roku zakinchiv Moskovsku silskogospodarsku akademiyu imeni Timiryazyeva Z 1924 roku asistent Moskovskoyi silskogospodarskoyi akademiyi imeni Timiryazyeva U 1927 roci zakinchiv eksternom matematichne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova Z 1927 roku vikladav u vishih navchalnih zakladah Moskvi U 1929 1932 rokah ocholyuvav kafedru teoretichnoyi mehaniki Moskovskogo himiko tehnologichnogo institutu imeni Mendelyeyeva U 1932 1949 rokah profesor Moskovskogo derzhavnogo universitetu pracyuvav spochatku na kafedri teoretichnoyi mehaniki U 1941 roci organizuvav na mehaniko matematichnomu fakulteti Moskovskogo derzhavnogo universitetu spilno z Bulgakovim kafedru prikladnoyi mehaniki i buv z 1941 po 1944 rik v o zaviduvacha ciyeyi kafedri Chitav obov yazkovij dlya vsih studentiv mehanikiv mehmatu richnij kurs Prikladna mehanika Z 1942 roku profesor Moskovskogo aviacijnogo institutu Z 1937 roku pracyuvav takozh v Instituti mashinoznavstva zaviduvach viddilu teoriyi mehanizmiv i mashin zaviduvach laboratoriyi u 1938 1941 rokah zastupnik direktora z nauki U 1939 roci obranij chlen korespondentom a v 1946 roci dijsnim chlenom AN SRSR U 1946 1953 rokah zastupnik akademika sekretarya viddilennya tehnichnih nauk Akademiyi nauk SRSR U 1940 h rokah buv golovoyu Vsesoyuznogo naukovogo tovaristva inzheneriv mashinobudivnikiv Z 1947 roku zastupnik golovi pravlinnya Tovaristva iz rozpovsyudzhennya politichnih i naukovih znan SRSR U 1956 1963 rokah golova pravlinnya Tovaristva iz rozpovsyudzhennya politichnih i naukovih znan RRFSR U 1966 1977 rokah golova pravlinnya Vsesoyuznogo tovaristva Znannya Naukovi dosyagnennyaKlasifikuvav prostorovi mehanizmi i rozrobiv novi yih Napisav z cogo pitannya pershu v SRSR monografiyu 1937 Rozrobiv takozh novi metodi skladnih 1939 Vidznaki ta premiyiGeroj Socialistichnoyi Praci 13 03 1969 p yat ordeniv Lenina 27 03 1954 8 10 1965 8 08 1967 13 03 1969 8 10 1975 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 10 06 1945 16 09 1945 medal Za oboronu Moskvi 1944 medal Za dobesnu pracyu V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina yuvilejna medal Tridcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1975 zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR 1945 Premiya imeni Pafnutiya Chebishova 1946 sribna medal imeni Zholio Kyuri 1959 sribna medal Za zaslugi v rozvitku nauki i suspilstva Chehoslovachchina 1966 mizhnarodna zolota medal imeni Dzhejmsa Uatta Angliya 1967 PraciAvtor pershogo pidruchnika z teoriyi mehanizmiv i mashin dlya mehaniko matematichnih fakultetiv universitetiv 1940 Z grupoyu vchenih rozrobiv metodi doslidzhennya roboti mashin avtomativ yaki zastosovuyut u harchovij poligrafichnij ta verstatobudivnij promislovosti LiteraturaUkrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 1 K 1977 S 258 Artobolevskij I I Mehanizmy v sovremennoj tehnike Spravochnoe posobie V 7 tomah M Nauka 1979 496 s PrimitkiPosilannyaBiografiya Artobolevskogo I I 4 listopada 2016 u Wayback Machine Praci Artobolevskogo I I 1 sichnya 2017 u Wayback Machine