Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тінія також Тін Тінс або Тіна найвищий бог в етруській міфології Він був чоловіком Тални або Уні Від Уні у нього народил

Тінія

Тінія

Тінія (також Тін, Тінс або Тіна) — найвищий бог в етруській міфології. Він був чоловіком Тални або Уні. Від Уні у нього народилась Геркле, а з його голови народилась Менрва.

Тінія
Tinia
image
Тінія, теракота,
300—250 р. до н.е.
Державна колекція старожитностей, Мюнхен
Бог неба — Верховний бог Етрусків
В інших культурах Зевс, Юпітер, Тор, Перун
Дружина , вона ж Уні
Діти Геркле і Менрва
Частина від Етруська міфологія[d]
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Тінія на Римському Асі з Етрурії

Римський вчений-енциклопедист Марк Теренцій Варрон згадував Тінія, як верховного бога етрусків «deus Etruriae princeps».

Атрибути

Атрибутами Тінія, як і Юпітера, є блискавки і Жезл Сили, його завжди супроводжує орел, іноді його голову прикрашає вінок із плюща.

За етруськими віруваннями всього було одинадцять видів блискавок, з яких трьома, як верховний бог грому, володів Тінія. Блискавки Тінія тримає в своїх руках. На свій розсуд він міг використовувати два типи блискавок: ті, що дають удачу і ті, що попереджують. Щоб застосувати третій тип блискавок, що руйнують, йому необхідно було отримати узгоджений дозвіл богів. Етруски вірили в Дев'ять Великих Богів, що мали силу метати блискавки; римляни їх називали Новенсілей.

Функції

image
. Етруська кераміка

Тінія був богом неба, верховним богом-громовержцем і найвищим богом, богом-батьком в етруській міфології, рівноцінний римському Юпітеру і грецькому Зевсу. Ім'я Тінія є етруським, наряду з іншими богами етруського походження, таких як Вейя, Туран і т. д., і походить від етруського tin, що означає день. Це підтверджує початкову асоціацію цього божества з денним світлом.

З 5 століття до н. е. Тінія, Менрва та Уні являли собою потужну божественну тріаду, і кожне місто Етрурії мало храми на їхню честь.

Одночасно з функціями бога-громовержця і повелителя погоди Тінія виконував і роль хтонічного божества, пов'язаного з родючістю і загробним світом. В цій якості Тінія конкурував, або частково злився з божеством Вертумн, що має італійське походження. Тінію іноді представляли сидячи, з бородою, а іноді стоячи і без бороди.

З Тарквінії та її території (Ференто) приходять найдавніші жертовні написи для Тінія, зроблені на елементах (італ. Bucchero — тип чорної та блискучої кераміки).

Написи та зображення

image
image
TINSCVIL напис на лапі химери

Тінія фігурує в кількох написах, серед яких:

  • Килик (чаша для пиття), створений Олтосом (приблизно 500 р. до н.е.):

Itun turuce venel atelinas Tinas cliniiaras
(Це було дано Венелем Ателіном для синів Тіна (тобто: Діоскурів)).

  • На лапі бронзової :
Tinscvil
(Подарунок для Тінія)
  • Зображення Тінія зустрічаються на бронзових дзеркалах, де він представлений в сценах, подібних до міфів про Зевса.

Спочатку до елінізації італійського регіону Тінія зображувався молодим юнаком без бороди (характерний образ вегетативних божеств), починаючи з 5 століття його образ змінюється в бік літнього чоловіка з густою і пишною бородою, відповідно грецькому Зевсу. В цей же починається процес перенесення міфів, пов'язаних з Зевсом, на Тінія.

Література

  • Larissa Bonfante. Etruscan Life and Afterlife: A Handbook of Etruscan Studies. — Wayne State University Press, 1986
  • Nancy Thomson de Grummond. Etruscan Myth, Sacred History and Legend. — UPenn Museum of Archaeology, 2006
  • Nancy Thomson de Grummond, Erika Simon. The Religion of the Etruscans. — University of Texas Press, 2009
  • Johann Figl. Handbuch Religionswissenschaft: Religionen und ihre zentralen Themen. — Vandenhoeck & Ruprecht, 2003
  • W. von Bartels. Die Etruskische Bkonzeleber von Piacenza: In Ihrer Symbolischen Bedeutung. — Springer-Verlag, 1910
  • Giuliano Bonfante, Larissa Bonfante. The Etruscan Language: An Introduction. — Manchester University Press, 2002

Примітки

  1. Dennis, George (1848). The cities and cemeteries of Etruria: Vol.I. London.
  2. de Grummond, Etruscan Myth, Sacred History and Legend, page 53
  3. Nancy Thomson de Grummond, Erika Simon. The Religion of the Etruscans. — University of Texas Press, 2009.
  4. Giuliano Bonfante, Larissa Bonfante. The Etruscan Language: An Introduction. — Manchester University Press, 2002
  5. von Döllinger, Johann Joseph Ignaz (1862). The Gentile and the Jew: Vol.II. London.
  6. Ingrid Krauskopf. Mauro Cristofani (1985). Tinia. Dizionario della Civiltà Etrusca. Firenze: Giunti Martello,. ISBN .
  7. Giuliano Bonfante and Larissa Bonfante (1983). The Etruscan language: an introduction. Manchester University Press.
  8. Larissa Bonfante. Etruscan Life and Afterlife: A Handbook of Etruscan Studies. — Wayne State University Press, 1986.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tiniya takozh Tin Tins abo Tina najvishij bog v etruskij mifologiyi Vin buv cholovikom Talni abo Uni Vid Uni u nogo narodilas Gerkle a z jogo golovi narodilas Menrva Tiniya TiniaTiniya terakota 300 250 r do n e Derzhavna kolekciya starozhitnostej MyunhenBog neba Verhovnij bog EtruskivV inshih kulturah Zevs Yupiter Tor PerunDruzhina vona zh UniDiti Gerkle i MenrvaChastina vid Etruska mifologiya d Mediafajli u Vikishovishi Tiniya na Rimskomu Asi z Etruriyi Rimskij vchenij enciklopedist Mark Terencij Varron zgaduvav Tiniya yak verhovnogo boga etruskiv deus Etruriae princeps AtributiAtributami Tiniya yak i Yupitera ye bliskavki i Zhezl Sili jogo zavzhdi suprovodzhuye orel inodi jogo golovu prikrashaye vinok iz plyusha Za etruskimi viruvannyami vsogo bulo odinadcyat vidiv bliskavok z yakih troma yak verhovnij bog gromu volodiv Tiniya Bliskavki Tiniya trimaye v svoyih rukah Na svij rozsud vin mig vikoristovuvati dva tipi bliskavok ti sho dayut udachu i ti sho poperedzhuyut Shob zastosuvati tretij tip bliskavok sho rujnuyut jomu neobhidno bulo otrimati uzgodzhenij dozvil bogiv Etruski virili v Dev yat Velikih Bogiv sho mali silu metati bliskavki rimlyani yih nazivali Novensilej Funkciyi Etruska keramika Tiniya buv bogom neba verhovnim bogom gromoverzhcem i najvishim bogom bogom batkom v etruskij mifologiyi rivnocinnij rimskomu Yupiteru i greckomu Zevsu Im ya Tiniya ye etruskim naryadu z inshimi bogami etruskogo pohodzhennya takih yak Vejya Turan i t d i pohodit vid etruskogo tin sho oznachaye den Ce pidtverdzhuye pochatkovu asociaciyu cogo bozhestva z dennim svitlom Z 5 stolittya do n e Tiniya Menrva ta Uni yavlyali soboyu potuzhnu bozhestvennu triadu i kozhne misto Etruriyi malo hrami na yihnyu chest Odnochasno z funkciyami boga gromoverzhcya i povelitelya pogodi Tiniya vikonuvav i rol htonichnogo bozhestva pov yazanogo z rodyuchistyu i zagrobnim svitom V cij yakosti Tiniya konkuruvav abo chastkovo zlivsya z bozhestvom Vertumn sho maye italijske pohodzhennya Tiniyu inodi predstavlyali sidyachi z borodoyu a inodi stoyachi i bez borodi Z Tarkviniyi ta yiyi teritoriyi Ferento prihodyat najdavnishi zhertovni napisi dlya Tiniya zrobleni na elementah ital Bucchero tip chornoyi ta bliskuchoyi keramiki Napisi ta zobrazhennyaTINSCVIL napis na lapi himeri Tiniya figuruye v kilkoh napisah sered yakih Kilik chasha dlya pittya stvorenij Oltosom priblizno 500 r do n e Itun turuce venel atelinas Tinas cliniiaras Ce bulo dano Venelem Atelinom dlya siniv Tina tobto Dioskuriv Na lapi bronzovoyi Tinscvil Podarunok dlya Tiniya Zobrazhennya Tiniya zustrichayutsya na bronzovih dzerkalah de vin predstavlenij v scenah podibnih do mifiv pro Zevsa Spochatku do elinizaciyi italijskogo regionu Tiniya zobrazhuvavsya molodim yunakom bez borodi harakternij obraz vegetativnih bozhestv pochinayuchi z 5 stolittya jogo obraz zminyuyetsya v bik litnogo cholovika z gustoyu i pishnoyu borodoyu vidpovidno greckomu Zevsu V cej zhe pochinayetsya proces perenesennya mifiv pov yazanih z Zevsom na Tiniya LiteraturaLarissa Bonfante Etruscan Life and Afterlife A Handbook of Etruscan Studies Wayne State University Press 1986 Nancy Thomson de Grummond Etruscan Myth Sacred History and Legend UPenn Museum of Archaeology 2006 Nancy Thomson de Grummond Erika Simon The Religion of the Etruscans University of Texas Press 2009 Johann Figl Handbuch Religionswissenschaft Religionen und ihre zentralen Themen Vandenhoeck amp Ruprecht 2003 W von Bartels Die Etruskische Bkonzeleber von Piacenza In Ihrer Symbolischen Bedeutung Springer Verlag 1910 Giuliano Bonfante Larissa Bonfante The Etruscan Language An Introduction Manchester University Press 2002PrimitkiDennis George 1848 The cities and cemeteries of Etruria Vol I London de Grummond Etruscan Myth Sacred History and Legend page 53 Nancy Thomson de Grummond Erika Simon The Religion of the Etruscans University of Texas Press 2009 Giuliano Bonfante Larissa Bonfante The Etruscan Language An Introduction Manchester University Press 2002 von Dollinger Johann Joseph Ignaz 1862 The Gentile and the Jew Vol II London Ingrid Krauskopf Mauro Cristofani 1985 Tinia Dizionario della Civilta Etrusca Firenze Giunti Martello ISBN 978 8 80 921396 8 Giuliano Bonfante and Larissa Bonfante 1983 The Etruscan language an introduction Manchester University Press Larissa Bonfante Etruscan Life and Afterlife A Handbook of Etruscan Studies Wayne State University Press 1986

Дата публікації:
Топ