Тья́го Мо́тта (порт. Thiago Motta, нар. 28 серпня 1982, Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія) — італійський футболіст бразильського походження, півзахисник. Завершив кар'єру в 2018 році. Згодом — футбольний тренер, головний тренер клубу «Ювентус».
Тьяго Мотта | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Тьяго Мотта Сантон Оліварес | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 28 серпня 1982 (42 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 187 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1998–1999 | «Жувентуде» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Тьяго Мотта у Вікісховищі |
Також відомий виступами за клуби «Барселона» й «ПСЖ» та національну збірну Італії.
П'ятиразовий чемпіон Франції. Дворазовий чемпіон Іспанії. Дворазовий володар Суперкубка Іспанії з футболу. Чемпіон Італії. П'ятиразовий володар Кубка французької ліги та суперкубка Франції й чотириразовий володар кубка Франції. Дворазовий володар Кубка Італії. Володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Клубний чемпіон світу.
Клубна кар'єра
«Барселона»
Вихованець футбольної школи бразильського клубу «Жувентуде».
1999 року молодий бразилець переїхав до Європи уклавши контракт з іспанською «Барселоною». Протягом 2,5 років захищав кольори другої команди «Барселони», що змагалася у третій за силою національній лізі (Сегунда Дивізіон Б).
2002 року привернув увагу тренерського штабу головної команди каталонського клубу і дебютував в іграх основного складу «синьо-гранатових». У складі каталонського гранда відіграв більше п'яти сезонів, двічі вигравав з командою чемпіонат Іспанії, здобув перемогу у Лізі Чемпіонів.
«Атлетіко»
2007 року уклав однорічний контракт з мадридським «Атлетіко». Більшу частину цього сезону провів у клубному лазареті, відігравши за мадридців лише десять офіційних ігор у різних турнірах.
«Дженоа»
По завершенні контракту з «Атлетіко» отримав статус вільного агента і, розглянувши декілька варіантів, вирішив продовжити кар'єру в Італії, де в його послугах зацікавився клуб «Дженоа». За один сезон, проведений в генуезькому клубі, Мотта став одним з ключових гравців півзахисту команди.
«Інтернаціонале»
2009 року Мотта, разом з іншим лідером «Дженоа», Дієго Міліто, потрапив до сфери трансферних інтересів міланського «Інтернаціонале». Того ж року обидва гравці приєдналися до «Інтера». Наразі встиг відіграти за «нераззуррі» 49 матчів в національному чемпіонаті. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, клубним чемпіоном світу.
«Парі Сен-Жермен»
31 січня 2012 Мотта перейшов у французький клуб «Парі Сен-Жермен», підписавши контракт на 3,5 роки з заробітною платою в 2 млн євро за сезон. Сума трансферу склала 10 млн євро. Причому сам футболіст попросив керівництво клубу, щоб його продали, хоча і не мав проблем під час виступу за «Інтер». Пізніше Мотта розповів, що з деякими гравцями «Інтера», зокрема з Естебаном Камбьяссо, він не зміг знайти спільну мову.
За шість років у паризькому клубі Мотта провів 231 матч у всіх змаганнях, у яких забив 12 голів. Разом з «Парі Сен-Жермен» він виграв 19 трофеїв: по п'ять титулів чемпіонів Франції, кубків ліги та суперкубків та чотири кубки Франції. Більшість часу був основним опорним півзахисником клубу, в останні роки став його віце-капітаном.
Улітку 2018 року 35-річний Тьягу Мотта вирішив завершити футбольну кар'єру.
Виступи за збірні
1999 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 1 забитими голами.
2003 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.
Після переходу до «Інтера» Мотта привернув увагу тренерів національної збірної Італії. Гравець походив з родин італійських емігрантів, які свого часу перебралися до Бразилії, тож вже мав подвійне громадянство Бразилії та Італії. Оскільки Мотта не провів жодної гри за основну збірну Бразилії, правила ФІФА дозволили йому бути заявленим за італійську збірну.
За збірну Італії дебютував на початку 2011 року, провів у формі головної команди країни 30 матчів, забивши 1 гол.
Кар'єра тренера
Завершивши ігрову кар'єру, залишився у клубній структурі «Парі Сен-Жермен», де протягом 2018–2019 років тренував одну з юнацьких команд клубу.
21 жовтня 2019 року був запрошений до свого колишнього клубу «Дженоа» змінити Ауреліо Андреаццолі на посаді головного тренера основної команди. За п'ять днів дебютував у статусі головного тренера, здобувши вольову перемогу 3:1 у грі проти «Брешії». Утім в наступних дев'яти іграх командою було здобуто лише ще одну перемогу при п'яти поразках і трьох нічиїх, після чого 28 грудня того ж року Мотта був звільнений з тренерського штабу команди, що на той час лишалася на останньому рядку турнірної таблиці Серії A.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1999–00 | «Барселона Б» | 33 | 2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 33 | 2 | |
2000–01 | 29 | 5 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 29 | 5 | ||
2001-02 | 16 | 4 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 16 | 4 | ||
Усього за «Барселону Б» | 78 | 11 | 78 | 11 | |||||||||||
2002 | «Барселона» | ПД | 18 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | - | - | - | 26 | 1 |
2002–03 | ПД | 21 | 3 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 13 | 2 | - | - | - | 35 | 5 | |
2003–04 | ПД | 20 | 1 | КІ | 1 | 0 | КУЄФА | 5 | 1 | - | - | - | 26 | 2 | |
2004–05 | ПД | 8 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | - | - | - | 8 | 0 | |
2005–06 | ПД | 15 | 1 | КІ | 1 | 1 | ЛЧ | 7 | 0 | СІ | 0 | 0 | 23 | 2 | |
2006–07 | ПД | 14 | 0 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | СІ+СУ+КЧС | 2+1+2 | 0 | 27 | 0 | |
Усього за «Барселону» | 96 | 6 | 8 | 1 | 38 | 3 | 5 | 0 | 147 | 10 | |||||
2007–08 | «Атлетіко» | ПД | 6 | 0 | КІ | 2 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 10 | 0 |
2008–09 | «Дженоа» | A | 27 | 6 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 27 | 6 |
2009–10 | «Інтернаціонале» | A | 26 | 4 | КІ | 5 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СІ | 1 | 0 | 40 | 4 |
2010–11 | A | 19 | 4 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 5 | 1 | СІ+СУ+КЧС | 0+0+2 | 0 | 29 | 5 | |
2011–12 | A | 10 | 3 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 2 | 0 | СІ | 1 | 0 | 14 | 3 | |
Усього за «Інтер» | 55 | 12 | 9 | 0 | 15 | 1 | 4 | 0 | 83 | 13 | |||||
2011–12 | «Парі Сен-Жермен» | Л1 | 14 | 2 | КФ | 2 | 0 | ЛЄ | — | — | — | — | — | 16 | 2 |
2012–13 | Л1 | 12 | 1 | КФ+КФЛ | 1+0 | 0+0 | ЛЧ | 2 | 0 | — | — | — | 15 | 1 | |
2013–14 | Л1 | 32 | 3 | КФ+КФЛ | 2+3 | 1+0 | ЛЧ | 9 | 2 | СКФ | 1 | 0 | 47 | 6 | |
2014–15 | Л1 | 27 | 0 | КФ+КФЛ | 2+2 | 0+0 | ЛЧ | 6 | 0 | СКФ | 1 | 0 | 38 | 0 | |
2015–16 | Л1 | 32 | 1 | КФ+КФЛ | 3+1 | 0+0 | ЛЧ | 9 | 0 | СКФ | 0 | 0 | 45 | 1 | |
2016–17 | Л1 | 30 | 0 | КФ+КФЛ | 4+2 | 1+0 | ЛЧ | 5 | 0 | СКФ | 1 | 0 | 42 | 1 | |
2017–18 | Л1 | 19 | 1 | КФ+КФЛ | 4+0 | 0+0 | ЛЧ | 4 | 0 | СКФ | 1 | 0 | 28 | 1 | |
Усього за «ПСЖ» | 166 | 8 | 26 | 2 | 35 | 2 | 4 | 0 | 231 | 12 | |||||
Усього за кар'єру | 428 | 43 | 45 | 3 | 90 | 6 | 13 | 0 | 576 | 52 |
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення
- Чемпіон Іспанії (2):
- Володар Суперкубка Іспанії з футболу (2):
- Чемпіон Італії (1):
- Володар Кубка Італії (2):
- Володар Суперкубка Італії з футболу (1):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2):
- Чемпіон Франції (5):
- Володар Кубка Франції (4):
- Володар Кубка французької ліги (5):
- Володар Суперкубка Франції (5):
- Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003
- Віце-чемпіон Європи: 2012
Посилання
- Тьяго Мотта на сайті ФІФА (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Тьяго Мотта на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Тьяго Мотта на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Тьяго Мотта на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Тьяго Мотта на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Тьяго Мотта на сайті Eu-football.info (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tya go Mo tta port Thiago Motta nar 28 serpnya 1982 San Bernardu du Kampu Braziliya italijskij futbolist brazilskogo pohodzhennya pivzahisnik Zavershiv kar yeru v 2018 roci Zgodom futbolnij trener golovnij trener klubu Yuventus Tyago Motta Tyago Motta Osobisti dani Povne im ya Tyago Motta Santon Olivares Narodzhennya 28 serpnya 1982 1982 08 28 42 roki San Bernardu du Kampu Braziliya Zrist 187 sm Vaga 83 kg Gromadyanstvo Italiya Poziciya pivzahisnik Yunacki klubi 1998 1999 Zhuventude Profesionalni klubi Roki Klub I g 1999 2002 Barselona B 78 11 2002 2007 Barselona 95 9 2007 2008 Atletiko 6 0 2008 2009 Dzhenoa 27 6 2009 2012 Internacionale 55 11 2012 2018 Pari Sen Zhermen 166 8 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1999 Braziliya U 17 3 1 2003 Braziliya U 23 2 0 2011 2016 Italiya 30 1 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 2018 2019 Pari Sen Zhermen yunaki 2019 Dzhenoa 2021 2022 Speciya 2022 2024 Bolonya 2024 Yuventus Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Tyago Motta u Vikishovishi Takozh vidomij vistupami za klubi Barselona j PSZh ta nacionalnu zbirnu Italiyi P yatirazovij chempion Franciyi Dvorazovij chempion Ispaniyi Dvorazovij volodar Superkubka Ispaniyi z futbolu Chempion Italiyi P yatirazovij volodar Kubka francuzkoyi ligi ta superkubka Franciyi j chotirirazovij volodar kubka Franciyi Dvorazovij volodar Kubka Italiyi Volodar Superkubka Italiyi z futbolu Dvorazovij peremozhec Ligi chempioniv UYeFA Klubnij chempion svitu Zmist 1 Klubna kar yera 1 1 Barselona 1 2 Atletiko 1 3 Dzhenoa 1 4 Internacionale 1 5 Pari Sen Zhermen 2 Vistupi za zbirni 3 Kar yera trenera 4 Statistika vistupiv 4 1 Statistika klubnih vistupiv 4 2 Statistika vistupiv za zbirnu 5 Tituli i dosyagnennya 6 PosilannyaKlubna kar yerared Barselona red Vihovanec futbolnoyi shkoli brazilskogo klubu Zhuventude 1999 roku molodij brazilec pereyihav do Yevropi uklavshi kontrakt z ispanskoyu Barselonoyu Protyagom 2 5 rokiv zahishav kolori drugoyi komandi Barseloni sho zmagalasya u tretij za siloyu nacionalnij lizi Segunda Divizion B 2002 roku privernuv uvagu trenerskogo shtabu golovnoyi komandi katalonskogo klubu i debyutuvav v igrah osnovnogo skladu sino granatovih U skladi katalonskogo granda vidigrav bilshe p yati sezoniv dvichi vigravav z komandoyu chempionat Ispaniyi zdobuv peremogu u Lizi Chempioniv Atletiko red 2007 roku uklav odnorichnij kontrakt z madridskim Atletiko Bilshu chastinu cogo sezonu proviv u klubnomu lazareti vidigravshi za madridciv lishe desyat oficijnih igor u riznih turnirah Dzhenoa red Po zavershenni kontraktu z Atletiko otrimav status vilnogo agenta i rozglyanuvshi dekilka variantiv virishiv prodovzhiti kar yeru v Italiyi de v jogo poslugah zacikavivsya klub Dzhenoa Za odin sezon provedenij v genuezkomu klubi Motta stav odnim z klyuchovih gravciv pivzahistu komandi Internacionale red 2009 roku Motta razom z inshim liderom Dzhenoa Diyego Milito potrapiv do sferi transfernih interesiv milanskogo Internacionale Togo zh roku obidva gravci priyednalisya do Intera Narazi vstig vidigrati za nerazzurri 49 matchiv v nacionalnomu chempionati Za cej chas viborov titul chempiona Italiyi stavav volodarem Kubka Italiyi volodarem Superkubka Italiyi z futbolu peremozhcem Ligi chempioniv UYeFA klubnim chempionom svitu Pari Sen Zhermen red 31 sichnya 2012 Motta perejshov u francuzkij klub Pari Sen Zhermen pidpisavshi kontrakt na 3 5 roki z zarobitnoyu platoyu v 2 mln yevro za sezon Suma transferu sklala 10 mln yevro Prichomu sam futbolist poprosiv kerivnictvo klubu shob jogo prodali hocha i ne mav problem pid chas vistupu za Inter Piznishe Motta rozpoviv sho z deyakimi gravcyami Intera zokrema z Estebanom Kambyasso vin ne zmig znajti spilnu movu Za shist rokiv u parizkomu klubi Motta proviv 231 match u vsih zmagannyah u yakih zabiv 12 goliv Razom z Pari Sen Zhermen vin vigrav 19 trofeyiv po p yat tituliv chempioniv Franciyi kubkiv ligi ta superkubkiv ta chotiri kubki Franciyi Bilshist chasu buv osnovnim opornim pivzahisnikom klubu v ostanni roki stav jogo vice kapitanom Ulitku 2018 roku 35 richnij Tyagu Motta virishiv zavershiti futbolnu kar yeru Vistupi za zbirnired 1999 roku debyutuvav u skladi yunackoyi zbirnoyi Braziliyi vzyav uchast u 3 igrah na yunackomu rivni vidznachivshis 1 zabitimi golami 2003 roku zaluchavsya do skladu molodizhnoyi zbirnoyi Braziliyi Na molodizhnomu rivni zigrav u 2 oficijnih matchah Pislya perehodu do Intera Motta privernuv uvagu treneriv nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi Gravec pohodiv z rodin italijskih emigrantiv yaki svogo chasu perebralisya do Braziliyi tozh vzhe mav podvijne gromadyanstvo Braziliyi ta Italiyi Oskilki Motta ne proviv zhodnoyi gri za osnovnu zbirnu Braziliyi pravila FIFA dozvolili jomu buti zayavlenim za italijsku zbirnu Za zbirnu Italiyi debyutuvav na pochatku 2011 roku proviv u formi golovnoyi komandi krayini 30 matchiv zabivshi 1 gol Kar yera trenerared Zavershivshi igrovu kar yeru zalishivsya u klubnij strukturi Pari Sen Zhermen de protyagom 2018 2019 rokiv trenuvav odnu z yunackih komand klubu 21 zhovtnya 2019 roku buv zaproshenij do svogo kolishnogo klubu Dzhenoa zminiti Aurelio Andreaccoli na posadi golovnogo trenera osnovnoyi komandi Za p yat dniv debyutuvav u statusi golovnogo trenera zdobuvshi volovu peremogu 3 1 u gri proti Breshiyi Utim v nastupnih dev yati igrah komandoyu bulo zdobuto lishe she odnu peremogu pri p yati porazkah i troh nichiyih pislya chogo 28 grudnya togo zh roku Motta buv zvilnenij z trenerskogo shtabu komandi sho na toj chas lishalasya na ostannomu ryadku turnirnoyi tablici Seriyi A Statistika vistupivred Statistika klubnih vistupivred Sezon Komanda Chempionat Nacionalnij kubok Kontinentalni kubki Inshi zmagannya Usogo Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Igor Goliv 1999 00 nbsp Barselona B SDB 33 2 33 2 2000 01 SDB 29 5 29 5 2001 02 SDB 16 4 16 4 Usogo za Barselonu B 78 11 78 11 2002 nbsp Barselona PD 18 1 KI 1 0 LCh 7 0 26 1 2002 03 PD 21 3 KI 1 0 LCh 13 2 35 5 2003 04 PD 20 1 KI 1 0 KUYeFA 5 1 26 2 2004 05 PD 8 0 KI 0 0 LCh 0 0 8 0 2005 06 PD 15 1 KI 1 1 LCh 7 0 SI 0 0 23 2 2006 07 PD 14 0 KI 4 0 LCh 6 0 SI SU KChS 2 1 2 0 27 0 Usogo za Barselonu 96 6 8 1 38 3 5 0 147 10 2007 08 nbsp Atletiko PD 6 0 KI 2 0 KUYeFA 2 0 10 0 2008 09 nbsp Dzhenoa A 27 6 KI 0 0 27 6 2009 10 nbsp Internacionale A 26 4 KI 5 0 LCh 8 0 SI 1 0 40 4 2010 11 A 19 4 KI 3 0 LCh 5 1 SI SU KChS 0 0 2 0 29 5 2011 12 A 10 3 KI 1 0 LCh 2 0 SI 1 0 14 3 Usogo za Inter 55 12 9 0 15 1 4 0 83 13 2011 12 nbsp Pari Sen Zhermen L1 14 2 KF 2 0 LYe 16 2 2012 13 L1 12 1 KF KFL 1 0 0 0 LCh 2 0 15 1 2013 14 L1 32 3 KF KFL 2 3 1 0 LCh 9 2 SKF 1 0 47 6 2014 15 L1 27 0 KF KFL 2 2 0 0 LCh 6 0 SKF 1 0 38 0 2015 16 L1 32 1 KF KFL 3 1 0 0 LCh 9 0 SKF 0 0 45 1 2016 17 L1 30 0 KF KFL 4 2 1 0 LCh 5 0 SKF 1 0 42 1 2017 18 L1 19 1 KF KFL 4 0 0 0 LCh 4 0 SKF 1 0 28 1 Usogo za PSZh 166 8 26 2 35 2 4 0 231 12 Usogo za kar yeru 428 43 45 3 90 6 13 0 576 52 Statistika vistupiv za zbirnured Statistika matchiv i goliv za zbirnu nbsp Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki 09 02 2011 Dortmund Nimechchina nbsp 1 1 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 81 25 03 2011 Lyublyana Sloveniya nbsp 0 1 nbsp Italiya Vidbir do ChYe 2012 1 10 08 2011 Bari Italiya nbsp 2 1 nbsp Ispaniya tovariskij match 02 09 2011 Torsgavn Farerski ostrovi nbsp 0 1 nbsp Italiya Vidbir do ChYe 2012 nbsp 73 06 09 2011 Florenciya Italiya nbsp 1 0 nbsp Sloveniya Vidbir do ChYe 2012 nbsp 46 11 11 2011 Vroclav Polsha nbsp 0 2 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 46 29 02 2012 Genuya Italiya nbsp 0 1 nbsp SShA tovariskij match nbsp 51 01 06 2012 Cyurih Italiya nbsp 0 3 nbsp Rosiya tovariskij match nbsp 61 10 06 2012 Gdansk Ispaniya nbsp 1 1 nbsp Italiya ChYe 2012 1 j etap nbsp 90 14 06 2012 Poznan Italiya nbsp 1 1 nbsp Horvatiya ChYe 2012 1 j etap nbsp 57 nbsp 63 18 06 2012 Poznan Italiya nbsp 2 0 nbsp Irlandiya ChYe 2012 1 j etap 28 06 2012 Varshava Nimechchina nbsp 1 2 nbsp Italiya ChYe 2012 pivfinal nbsp 64 nbsp 89 01 07 2012 Kiyiv Ispaniya nbsp 4 0 nbsp Italiya ChYe 2012 Final nbsp 56 nbsp 60 06 09 2013 Palermo Italiya nbsp 1 0 nbsp Bolgariya Vidbir do ChS 2014 10 09 2013 Turin Italiya nbsp 2 1 nbsp Chehiya Vidbir do ChS 2014 nbsp 86 11 10 2013 Kopengagen Daniya nbsp 2 2 nbsp Italiya Vidbir do ChS 2014 15 11 2013 Milan Italiya nbsp 1 1 nbsp Nimechchina tovariskij match nbsp 82 18 11 2013 London Italiya nbsp 2 2 nbsp Nigeriya tovariskij match nbsp 53 05 03 2014 Madrid Ispaniya nbsp 1 0 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 62 31 05 2014 London Irlandiya nbsp 0 0 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 62 15 06 2014 Manaus Angliya nbsp 1 2 nbsp Italiya ChS 2014 1 j etap nbsp 57 20 06 2014 Resifi Italiya nbsp 0 1 nbsp Kosta Rika ChS 2014 1 j etap nbsp 46 24 06 2014 Natal Italiya nbsp 0 1 nbsp Urugvaj ChS 2014 1 j etap nbsp 75 24 03 2016 Udine Italiya nbsp 1 1 nbsp Ispaniya tovariskij match nbsp 45 29 03 2016 Myunhen Nimechchina nbsp 4 1 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 68 06 06 2016 Verona Italiya nbsp 2 0 nbsp Finlyandiya tovariskij match nbsp 63 13 06 2016 Desin Sharp ye Belgiya nbsp 0 2 nbsp Italiya ChYe 2016 1 j etap nbsp 78 nbsp 84 17 06 2016 Tuluza Italiya nbsp 1 0 nbsp Shveciya ChYe 2016 1 j etap nbsp 74 22 06 2016 Vilnev d Ask Italiya nbsp 0 1 nbsp Irlandiya ChYe 2016 1 j etap 27 06 2016 Sen Deni Italiya nbsp 2 0 nbsp Ispaniya ChYe 2016 1 8 finalu nbsp 54 nbsp 89 Usogo Matchiv 30 Goliv 1 Tituli i dosyagnennyared nbsp Chempion Ispaniyi 2 Barselona 2004 05 2005 06 nbsp Volodar Superkubka Ispaniyi z futbolu 2 Barselona 2005 2006 nbsp Chempion Italiyi 1 Internacionale 2009 10 nbsp Volodar Kubka Italiyi 2 Internacionale 2009 10 2010 11 nbsp Volodar Superkubka Italiyi z futbolu 1 Internacionale 2010 nbsp Peremozhec Ligi chempioniv UYeFA 2 Barselona 2005 06 Internacionale 2009 10 Klubnij chempion svitu 1 Internacionale 2010 Chempion Franciyi 5 Pari Sen Zhermen 2012 13 2013 14 2014 15 2015 16 2017 18 Volodar Kubka Franciyi 4 Pari Sen Zhermen 2014 15 2015 16 2016 17 2017 18 Volodar Kubka francuzkoyi ligi 5 Pari Sen Zhermen 2013 14 2014 15 2015 16 2016 17 2017 18 Volodar Superkubka Franciyi 5 Pari Sen Zhermen 2013 2014 2015 2016 2017 Sribnij prizer Zolotogo kubka KONKAKAF 2003 Vice chempion Yevropi 2012 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tyago Motta Tyago Motta na sajti FIFA angl Tyago Motta na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port Tyago Motta na sajti transfermarkt com angl Tyago Motta na sajti National Football Teams com angl Tyago Motta na sajti transfermarkt com angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Tyago Motta na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Tyago Motta na sajti fussballdaten de nim Tyago Motta na sajti BDFutbol com angl Tyago Motta na sajti Eu football info angl nbsp Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tyago Motta amp oldid 43518758