Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тю́шка — село в Україні, в Хустському районі Закарпатської області. Входить до складу Пилипецької сільської громади.
| село Тюшка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Пилипецька сільська |
| Облікова картка | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 835 |
| Поштовий індекс | 90031 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′15″ пн. ш. 23°23′31″ сх. д. / 48.57083° пн. ш. 23.39194° сх. д.Координати: 48°34′15″ пн. ш. 23°23′31″ сх. д. / 48.57083° пн. ш. 23.39194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 572 м |
| Водойми | |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90031, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Тюшка, 166 |
| Карта | |
  Тюшка | |
 Тюшка | |
| Мапа | |
| | |
Населення становить близько 800 осіб. Село простягається на понад 4 км в мальовничій долині річки . Розташоване при північно-східних схилах гірського масиву Полонина Боржава. На південний захід від села розташований пішохідний перевал Присліп.
Поруч села-сусіди — Річка, Потік, Сухий, Діл, Лозянський. В селі є стрімкий потічок.
Райони — Верхній та Нижній кінці, Жигани, Засигла. Вперше згадується в 1614 році під назвою Thywska. В 1651 році Nagythiuska, а в 1715 році як Tyuska.
Села були заселені сім'ями Долгай та Липчей в кінці 16 століття вздовж потоку Тюшка.
До 17 століття воно вже складалося з двох поселень, Alsó- та Felsőtyuska.
Загальні відомості
- Школи: Тюшківська ЗОШ І-ІІ ст. і Тюшківська ЗОШ І ст.
- Стадіон: «Горб»
- Річка: Тюшчанка
- Гори: Ополонок, сідло Присліп, Кичера, Широкий, Каміня.
- Відомі урочища: Кримнянка, Пілліз, Ильми, Курилово
- Полонини: Футо-Ярки, Ясінники, Чертіж, Середній.
- Ліси: Кути, Кізлик, Кичира, Ділок
Жигани
Жигани - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Тюшка рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Перша згадка 1770/72: Sÿhany, інші згадки 1789: Zsihányi, Alsó-Tyuska, 1808: Szihany, Syhany, 1828: Zsihán, 1851: Zsihány, 1892: Zsehán, 1898: Zsehán, 1907: Zsigatelep, 1913: Zsigatelep, 1930: Žihaná, 1944: Zsehán, Жеганъ, 1967: Жигани.
Ліхната
Ліхната - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Тюшка
Згадки: 1798: Lechnata , 18. sz. vége: Lechnata, 1805: Lechnata , 1808: Lechnová, 1830: Lechovate , 1852: Lenata, 1853: Lihnata.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 836 осіб, з яких 394 чоловіки та 442 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 826 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,76 % |
| російська | 0,24 % |
Релігія
храм св. Миколи Чудотворця. 1808.
У 1751 р. в селі була дерев'яна церква св. Миколи в доброму стані, з чотирма дзвонами, прикрашена всіма образами, а парохом був Ігнатій Балкович.
У 1801 р. йде мова про дерев'яну церкву на 160 вірників, «дождями покаженну», яку «громада не годна поправити, зато просят із фонда религійного 63 ринских».
У 1930-х роках дослідник В. Саханєв зафіксував такі написи, що стосуються історії цієї церкви: поверх ікон першого ярусу: "Року АΨІ (1701 [помилково, треба 1710]) сєптєврїя З (7) дня сии празънїки дав исписати рабъ божїи Лазоръ Ковалювъ и своею жоною: дочею и со чаді за отпущеніе гріховъ своихъ и преставших родїчовъ своїхъ: и и[с] затемъ Стефаном…’
На уламку старого іконостаса на поді: «Року АХЧВ (1692) | мсца іюня ЄІ (15) | дня | си врата соружилъ раб божи иереи Григорїи за отпущение гріхов своих и жена его»
На «Октоїху»: «Сію книгу купилъ Фурдівъ онукъ до | церкви святои храму божого святого отце Николая АХЧА (1691) рока»
На «Апостолі»: «Купил… | Григо[рий] Поповоча Гриця синъ | з росточан с Поповихъ | котори мешкал у селі Тюсці | котории придал до цркве | Тюшанской до храму стого отца Николи із женою своею Титею…»
За місцевим переказом, стара дерев'яна церква була в урочищі Вершок, а під час сильної бурі з церкви знесло хрест і там, де він опинився, збудували нині існуючу дерев'яну церкву, яку датують 1808 р. Це характерна для навколишніх сіл тридільна базиліка з невисокою вежею, увінчаною стрімким готичним шпилем. Цей стиль проник далеко в гори з долини Тиси, де він найбільш розповсюджений і де досяг свого вершинного розвитку. Поширюючись на північ, готична церква втратила ряд деталей і зазнала змін у пропорціях. Незмінним лишився високий шпиль, який іноді сягає значної висоти, а іноді — зменшується і стає більше подібним до конічного шатра, ніж до шпилю. Всередині зруби оббито пресованим картоном, ікони перемальовано.
Збереглася велика ікона «Страшний суд», що походить, імовірно, з попередньої церкви, та цікава дерев'яна люстра. Біля церкви — низька двоярусна дзвіниця. На жаль, обидві споруди нині оббиті металевим покриттям. З трьох дзвонів у дзвіниці найменший походить з 1600-х років, два інші відлив Ф. Еґрі в 1922 р.
У селі розповідали, що двадцятка церкви (на той час уже греко-католицької) хотіли продати церкву у музей до Львова. У ніч із 15 на 16 квітня 2000 р. цінна дерев'яна пам'ятка згоріла дощенту. Завдано шкоди і південному фасадові та даховим конструкціям нової церкви.
Вважають, що причиною лиха стало бажання церковної двадцятки збагатитися на святій матері церкві, але Бог цього не допустив. Церква св. великомученика Дмитра. 1997.
храм св. великомученика Дмитра. 1997.
У день Св. Трійці 1997 р. відбулося освячення мурованого храму, спорудження якого почали ще в 1991 р.
Суттєво допоміг громаді вродженець с. Тюшка генеральний директор корпорації «Якутгоризонт» Василь Граб. Також люди будували храм своїми силами і коштами, не отримуючи платні за роботу. Храм будували всі: діти, чоловіки, жінки, дідусі і навіть бабусі. Люди, яких вигнали з старого храму, а сам храм переписали на греко-католицький, мали бажання неодмінно побудувати православний храм.
Бляхарські роботи виконав Володимир Сідей. Церква Вознесіння Господнього. 1999.
храм Вознесіння Господнього. 1999.
Впритул до дерев'яної церкви в 1991 р. почали будувати нову муровану греко-католицьку церкву. Проект базилічної церкви 26 м завдовжки 13 м завширшки з двома вежами висотою 30 м розробив ужгородський архітектор П. Гайович, а очолив будівництво та ведення всіх справ голова громади Василь Якуб. Цеглу та покрівельну бляху виміняли за дошки в с. Петрові.
У 1993 році суттєву фінансову допомогу на будівництво обох нових храмі, православного і греко-католицького у с. Тюшка, надали брати Володимир і Віктор Бедь з поваги до свого батьківського походження з цих країв.
У 1998 р. добудували корпус церкви і о. Віктор Басараб розпочав богослужіння. До 2000 р. планують розмалювати церкву та встановити іконостас, який робить місцевий майстер Василь Могорита.
Туристичні місця
- храм св. Миколи Чудотворця. 1808.
- пішохідний перевал Присліп.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 25 січня 2008.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тюшка |
- Персональний сайт с. Тюшка
- http://www.woodenchurches.com.ua/ukr/mizh/tiushka.htm[недоступне посилання з липня 2019]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyu shka selo v Ukrayini v Hustskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Pilipeckoyi silskoyi gromadi selo TyushkaSelo i dovkolishni goriSelo i dovkolishni goriKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Pilipecka silskaOblikova kartka Osnovni daniZasnovane 1600Naselennya 835Poshtovij indeks 90031Telefonnij kod 380 3146Geografichni daniGeografichni koordinati 48 34 15 pn sh 23 23 31 sh d 48 57083 pn sh 23 39194 sh d 48 57083 23 39194 Koordinati 48 34 15 pn sh 23 23 31 sh d 48 57083 pn sh 23 39194 sh d 48 57083 23 39194Serednya visota nad rivnem morya 572 mVodojmiMisceva vladaAdresa radi 90031 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n s Tyushka 166KartaTyushkaTyushkaMapa Tyushka u VikishovishiDiv takozh Tyushka Naselennya stanovit blizko 800 osib Selo prostyagayetsya na ponad 4 km v malovnichij dolini richki Roztashovane pri pivnichno shidnih shilah girskogo masivu Polonina Borzhava Na pivdennij zahid vid sela roztashovanij pishohidnij pereval Prislip Poruch sela susidi Richka Potik Suhij Dil Lozyanskij V seli ye strimkij potichok Rajoni Verhnij ta Nizhnij kinci Zhigani Zasigla Vpershe zgaduyetsya v 1614 roci pid nazvoyu Thywska V 1651 roci Nagythiuska a v 1715 roci yak Tyuska Sela buli zaseleni sim yami Dolgaj ta Lipchej v kinci 16 stolittya vzdovzh potoku Tyushka Do 17 stolittya vono vzhe skladalosya z dvoh poselen Also ta Felsotyuska Zagalni vidomostiShkoli Tyushkivska ZOSh I II st i Tyushkivska ZOSh I st Stadion Gorb Richka Tyushchanka Gori Opolonok sidlo Prislip Kichera Shirokij Kaminya Vidomi urochisha Krimnyanka Pilliz Ilmi Kurilovo Polonini Futo Yarki Yasinniki Chertizh Serednij Lisi Kuti Kizlik Kichira DilokZhigani Zhigani kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Tyushka rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka 1770 72 Syhany inshi zgadki 1789 Zsihanyi Also Tyuska 1808 Szihany Syhany 1828 Zsihan 1851 Zsihany 1892 Zsehan 1898 Zsehan 1907 Zsigatelep 1913 Zsigatelep 1930 Zihana 1944 Zsehan Zhegan 1967 Zhigani Lihnata Lihnata kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Tyushka Zgadki 1798 Lechnata 18 sz vege Lechnata 1805 Lechnata 1808 Lechnova 1830 Lechovate 1852 Lenata 1853 Lihnata NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 836 osib z yakih 394 choloviki ta 442 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 826 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 76 rosijska 0 24 Religiyahram sv Mikoli Chudotvorcya 1808 U 1751 r v seli bula derev yana cerkva sv Mikoli v dobromu stani z chotirma dzvonami prikrashena vsima obrazami a parohom buv Ignatij Balkovich U 1801 r jde mova pro derev yanu cerkvu na 160 virnikiv dozhdyami pokazhennu yaku gromada ne godna popraviti zato prosyat iz fonda religijnogo 63 rinskih U 1930 h rokah doslidnik V Sahanyev zafiksuvav taki napisi sho stosuyutsya istoriyi ciyeyi cerkvi poverh ikon pershogo yarusu Roku APSI 1701 pomilkovo treba 1710 syeptyevryiya Z 7 dnya sii praznyiki dav ispisati rab bozhyii Lazor Kovalyuv i svoeyu zhonoyu docheyu i so chadi za otpushenie grihov svoih i prestavshih rodyichov svoyih i i s zatem Stefanom Na ulamku starogo ikonostasa na podi Roku AHChV 1692 msca iyunya YeI 15 dnya si vrata soruzhil rab bozhi ierei Grigoryii za otpushenie grihov svoih i zhena ego Na Oktoyihu Siyu knigu kupil Furdiv onuk do cerkvi svyatoi hramu bozhogo svyatogo otce Nikolaya AHChA 1691 roka Na Apostoli Kupil Grigo rij Popovocha Gricya sin z rostochan s Popovih kotori meshkal u seli Tyusci kotorii pridal do crkve Tyushanskoj do hramu stogo otca Nikoli iz zhenoyu svoeyu Titeyu Za miscevim perekazom stara derev yana cerkva bula v urochishi Vershok a pid chas silnoyi buri z cerkvi zneslo hrest i tam de vin opinivsya zbuduvali nini isnuyuchu derev yanu cerkvu yaku datuyut 1808 r Ce harakterna dlya navkolishnih sil tridilna bazilika z nevisokoyu vezheyu uvinchanoyu strimkim gotichnim shpilem Cej stil pronik daleko v gori z dolini Tisi de vin najbilsh rozpovsyudzhenij i de dosyag svogo vershinnogo rozvitku Poshiryuyuchis na pivnich gotichna cerkva vtratila ryad detalej i zaznala zmin u proporciyah Nezminnim lishivsya visokij shpil yakij inodi syagaye znachnoyi visoti a inodi zmenshuyetsya i staye bilshe podibnim do konichnogo shatra nizh do shpilyu Vseredini zrubi obbito presovanim kartonom ikoni peremalovano Zbereglasya velika ikona Strashnij sud sho pohodit imovirno z poperednoyi cerkvi ta cikava derev yana lyustra Bilya cerkvi nizka dvoyarusna dzvinicya Na zhal obidvi sporudi nini obbiti metalevim pokrittyam Z troh dzvoniv u dzvinici najmenshij pohodit z 1600 h rokiv dva inshi vidliv F Egri v 1922 r U seli rozpovidali sho dvadcyatka cerkvi na toj chas uzhe greko katolickoyi hotili prodati cerkvu u muzej do Lvova U nich iz 15 na 16 kvitnya 2000 r cinna derev yana pam yatka zgorila doshentu Zavdano shkodi i pivdennomu fasadovi ta dahovim konstrukciyam novoyi cerkvi Vvazhayut sho prichinoyu liha stalo bazhannya cerkovnoyi dvadcyatki zbagatitisya na svyatij materi cerkvi ale Bog cogo ne dopustiv Cerkva sv velikomuchenika Dmitra 1997 hram sv velikomuchenika Dmitra 1997 U den Sv Trijci 1997 r vidbulosya osvyachennya murovanogo hramu sporudzhennya yakogo pochali she v 1991 r Suttyevo dopomig gromadi vrodzhenec s Tyushka generalnij direktor korporaciyi Yakutgorizont Vasil Grab Takozh lyudi buduvali hram svoyimi silami i koshtami ne otrimuyuchi platni za robotu Hram buduvali vsi diti choloviki zhinki didusi i navit babusi Lyudi yakih vignali z starogo hramu a sam hram perepisali na greko katolickij mali bazhannya neodminno pobuduvati pravoslavnij hram Blyaharski roboti vikonav Volodimir Sidej Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1999 hram Voznesinnya Gospodnogo 1999 Vpritul do derev yanoyi cerkvi v 1991 r pochali buduvati novu murovanu greko katolicku cerkvu Proekt bazilichnoyi cerkvi 26 m zavdovzhki 13 m zavshirshki z dvoma vezhami visotoyu 30 m rozrobiv uzhgorodskij arhitektor P Gajovich a ocholiv budivnictvo ta vedennya vsih sprav golova gromadi Vasil Yakub Ceglu ta pokrivelnu blyahu viminyali za doshki v s Petrovi U 1993 roci suttyevu finansovu dopomogu na budivnictvo oboh novih hrami pravoslavnogo i greko katolickogo u s Tyushka nadali brati Volodimir i Viktor Bed z povagi do svogo batkivskogo pohodzhennya z cih krayiv U 1998 r dobuduvali korpus cerkvi i o Viktor Basarab rozpochav bogosluzhinnya Do 2000 r planuyut rozmalyuvati cerkvu ta vstanoviti ikonostas yakij robit miscevij majster Vasil Mogorita Turistichni miscya hram sv Mikoli Chudotvorcya 1808 pishohidnij pereval Prislip PrimitkiTyushka u sestrinskih VikiproyektahTemi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Tyushka u Vikishovishi Arhiv originalu za 5 bereznya 2008 Procitovano 25 sichnya 2008 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TyushkaPersonalnij sajt s Tyushka http www woodenchurches com ua ukr mizh tiushka htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi