Тюменське ха́нство — феодальна держава в Дагестані, що утворилася наприкінці XIV століття. 1594 року підкорено Московським царством.
Төмән ханлыгы Тюменське ханство | ||||
| ||||
Столиця | Тюмен | |||
Мови | ||||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | кін. XIV ст. | |||
- Захоплене Московським царством | 1594 | |||
Назви
Відоме як Тюменське володіння (князівство, шевкальство, шамхальство) або Шевкальський (Кавказький, Каспійський (Хвалимський) Тюмен. А-К.Бакіханов і К.М.Алієв свіввідносять його з гіпотетичною державою Туман, що нібито існувало за часів гунів. Дослідник Гусейнов виводить назву Тюмен від «Темен», що з кумикської мови перекладається як «Нижній».
Історія
Точна дата утворення ханства невідома, ймовірно утворилося під час великої зам'ятні в Золоті Орді. Згідно ногайських легенд засновником був Майки-бій з племені уйсун. Тривалий час вважалося, що про Тюмен згадано у записах католицьких місій 1392 року, але на думку подальших дослідників цій запис відноситься до регіону Лакз.
Перша письмова згадка про нього відноситься до 1404 року, коли Іоанн де Галоніфонтібус, католицький архієпископ Солтаніє, серед кавказьких держав згадує володіння Гумат («Тумат»), яке сучасні дослідники оттожнюють з Тюменом. Згідно московських літописів відомо, що 1475 року купці намагалися дістатися Тюмена для здійснення тут обміну крамом. 1478 року Шейх Гайдар з ордену Сефевіє (батько шаха Ісмаїла I) захопив та пограбував Тюмен.
1494 року сюди прибув Муртаза, син Ахмат-хана з Великої Орди, який невдовзі захопив владу в Тюмені. 1515 року тюменські татари зазнали поразки від астраханського хана Джанібека. Внаслідок цього Тюменське ханство визнало зверхність Астрахані. Втім 1532 року тюменський хан Ак-Кубек зумів на декілька місяців захопити Астрахань. У 1533 році Тюменське ханство визнає зверхність Газікумухського шамхальства, 1549 року тюменці зазнали поразок від ногайців. З 1550 року тут починає панувати спорідненна гілказ шамхалів.
1554 року до Тюмені втік астраханських хан Ямгурчі, що був зятем Тюменському шевкалу. 1556 року після встановлення московським військом влади над Астраханським ханством правитель Тюмені відправив свого посланця до Москви з пропозицією миру та вільної торгівлі. 1557 року Тюменське ханство номінально визнало зверхність царя, ймовірно сподіваючись чим захиститися від нападів ногайців.
Разом з тим політику тюменські правителі проводили більш антимосковську, оскільки боролися проти союзників московського царя. Невдовзі за цим війська ханства підтримали походи газікумуського шамхала Будая I проти Темрюка Ідаровича, уалій-пши Малої Кабарди. 1560 року в Тюменському ханстві було надано прихисток синам загиблого Юсуф-бія, противників Ісмаїл-бія, союзника Москви.
У відповідь на такі дії 1560 року московське військо на чолі із воєводою І.Черемисовим-Карауловим здійснило похід проти Тюменського ханства та його сюзерена — Тарковського шамхальства, завдавши військового і економічного удару. Втім спроби поставити на тюменський трон промосковського претендента Мамая Агішева не мали успіху.
В подальшому правителі ханства намагалися маневрувати між Гакікумухом і Москвою, але 1571 року після спалення останнього кримськотатарським військом Тюменське ханство обрало бік ворогів московського царя. У другій половині XVI ст. столицю ханство було зруйновано річковими повенями. Це завдало потужно удару державі. Відбувається поступовий занепад. На місці Тюмені в 1588—1589 роках за наказом царя Федора I побудовано Тюменський острог (в подальшому відоме як Терське місто. Тюменський володар султанай переніс столицю на річку Сулак.
За цим відбувається послаблення Газікумуського шамхальство, що дозволило 1594 року московським загонам остаточно ліквідувати Тюменське ханство. Сурганай разом зі знаттю та частиною населення переселився до Ендирейського князівства, під владу Султана-Мути (з династії Газікумуських шамхалів). Син Сурганай — айдек — у 1641 року очолював тюменських татар проти московитів.
Територія і населення
Розташовувалося у пониззі річки Терек, відповідає території сучасного Північно-Східного Дагестану. Точні його межі дослідниками не встановлено, проте відомо, що володіння межувало на заході з Кабардою. Столицею був спочатку Тюмен, а потім місто на річці Сулак (назва невідома, можливо та ж сама).
Основним населенням були тюменські татари (гілки східних половців), що з часом були асимільовані кумиками і стали вважатися субетносом останніх.
Устрій
У джерелах правителів називали князем, шамхалом і іноді навіть царем. Відомо, що його влада була спадковою — ймовірно, дотримувався принцип старшинства. Часто при передачі трону тут виникали усобиці.
Відомі володарі
Джерела
- Лавров Л. И. Кавказская Тюмень // Из истории дореволюционного Дагестана (сборник научных трудов) / Ответ. ред. В. Г. Гаджиев. — Махачкала: Дагестанский филиал АН СССР, 1976. — С. 163—175. — 220 с. — 500 экз.
- Гусейнов Г.-Р. А.-К. Тюменское княжество в контексте истории взаимоотношений Астраханского ханства и Кумыкского государства с Русским в XVI в. / Средневековые тюрко-татарские государства. — Казань, 2012. — С. 223—226
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyumenske ha nstvo feodalna derzhava v Dagestani sho utvorilasya naprikinci XIV stolittya 1594 roku pidkoreno Moskovskim carstvom Tomәn hanlygy Tyumenske hanstvo kin XIV st 1594 Stolicya Tyumen Movi Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane kin XIV st Zahoplene Moskovskim carstvom 1594NazviVidome yak Tyumenske volodinnya knyazivstvo shevkalstvo shamhalstvo abo Shevkalskij Kavkazkij Kaspijskij Hvalimskij Tyumen A K Bakihanov i K M Aliyev svivvidnosyat jogo z gipotetichnoyu derzhavoyu Tuman sho nibito isnuvalo za chasiv guniv Doslidnik Gusejnov vivodit nazvu Tyumen vid Temen sho z kumikskoyi movi perekladayetsya yak Nizhnij IstoriyaTochna data utvorennya hanstva nevidoma jmovirno utvorilosya pid chas velikoyi zam yatni v Zoloti Ordi Zgidno nogajskih legend zasnovnikom buv Majki bij z plemeni ujsun Trivalij chas vvazhalosya sho pro Tyumen zgadano u zapisah katolickih misij 1392 roku ale na dumku podalshih doslidnikiv cij zapis vidnositsya do regionu Lakz Persha pismova zgadka pro nogo vidnositsya do 1404 roku koli Ioann de Galonifontibus katolickij arhiyepiskop Soltaniye sered kavkazkih derzhav zgaduye volodinnya Gumat Tumat yake suchasni doslidniki ottozhnyuyut z Tyumenom Zgidno moskovskih litopisiv vidomo sho 1475 roku kupci namagalisya distatisya Tyumena dlya zdijsnennya tut obminu kramom 1478 roku Shejh Gajdar z ordenu Sefeviye batko shaha Ismayila I zahopiv ta pograbuvav Tyumen 1494 roku syudi pribuv Murtaza sin Ahmat hana z Velikoyi Ordi yakij nevdovzi zahopiv vladu v Tyumeni 1515 roku tyumenski tatari zaznali porazki vid astrahanskogo hana Dzhanibeka Vnaslidok cogo Tyumenske hanstvo viznalo zverhnist Astrahani Vtim 1532 roku tyumenskij han Ak Kubek zumiv na dekilka misyaciv zahopiti Astrahan U 1533 roci Tyumenske hanstvo viznaye zverhnist Gazikumuhskogo shamhalstva 1549 roku tyumenci zaznali porazok vid nogajciv Z 1550 roku tut pochinaye panuvati sporidnenna gilkaz shamhaliv 1554 roku do Tyumeni vtik astrahanskih han Yamgurchi sho buv zyatem Tyumenskomu shevkalu 1556 roku pislya vstanovlennya moskovskim vijskom vladi nad Astrahanskim hanstvom pravitel Tyumeni vidpraviv svogo poslancya do Moskvi z propoziciyeyu miru ta vilnoyi torgivli 1557 roku Tyumenske hanstvo nominalno viznalo zverhnist carya jmovirno spodivayuchis chim zahistitisya vid napadiv nogajciv Razom z tim politiku tyumenski praviteli provodili bilsh antimoskovsku oskilki borolisya proti soyuznikiv moskovskogo carya Nevdovzi za cim vijska hanstva pidtrimali pohodi gazikumuskogo shamhala Budaya I proti Temryuka Idarovicha ualij pshi Maloyi Kabardi 1560 roku v Tyumenskomu hanstvi bulo nadano prihistok sinam zagiblogo Yusuf biya protivnikiv Ismayil biya soyuznika Moskvi U vidpovid na taki diyi 1560 roku moskovske vijsko na choli iz voyevodoyu I Cheremisovim Karaulovim zdijsnilo pohid proti Tyumenskogo hanstva ta jogo syuzerena Tarkovskogo shamhalstva zavdavshi vijskovogo i ekonomichnogo udaru Vtim sprobi postaviti na tyumenskij tron promoskovskogo pretendenta Mamaya Agisheva ne mali uspihu V podalshomu praviteli hanstva namagalisya manevruvati mizh Gakikumuhom i Moskvoyu ale 1571 roku pislya spalennya ostannogo krimskotatarskim vijskom Tyumenske hanstvo obralo bik vorogiv moskovskogo carya U drugij polovini XVI st stolicyu hanstvo bulo zrujnovano richkovimi povenyami Ce zavdalo potuzhno udaru derzhavi Vidbuvayetsya postupovij zanepad Na misci Tyumeni v 1588 1589 rokah za nakazom carya Fedora I pobudovano Tyumenskij ostrog v podalshomu vidome yak Terske misto Tyumenskij volodar sultanaj perenis stolicyu na richku Sulak Za cim vidbuvayetsya poslablennya Gazikumuskogo shamhalstvo sho dozvolilo 1594 roku moskovskim zagonam ostatochno likviduvati Tyumenske hanstvo Surganaj razom zi znattyu ta chastinoyu naselennya pereselivsya do Endirejskogo knyazivstva pid vladu Sultana Muti z dinastiyi Gazikumuskih shamhaliv Sin Surganaj ajdek u 1641 roku ocholyuvav tyumenskih tatar proti moskovitiv Teritoriya i naselennyaRoztashovuvalosya u ponizzi richki Terek vidpovidaye teritoriyi suchasnogo Pivnichno Shidnogo Dagestanu Tochni jogo mezhi doslidnikami ne vstanovleno prote vidomo sho volodinnya mezhuvalo na zahodi z Kabardoyu Stoliceyu buv spochatku Tyumen a potim misto na richci Sulak nazva nevidoma mozhlivo ta zh sama Osnovnim naselennyam buli tyumenski tatari gilki shidnih polovciv sho z chasom buli asimilovani kumikami i stali vvazhatisya subetnosom ostannih UstrijU dzherelah praviteliv nazivali knyazem shamhalom i inodi navit carem Vidomo sho jogo vlada bula spadkovoyu jmovirno dotrimuvavsya princip starshinstva Chasto pri peredachi tronu tut vinikali usobici Vidomi volodariMurtaza 1495 1514 1514 1515 Ak Kubek 1515 1550 Agish 1550 1559 Tokluj 1559 1569 brat poperednogo Atyakov abo Ajtek 1569 1581 nebizh poperednogo Sultanaj 1581 1594 sin poperednogoDzherelaLavrov L I Kavkazskaya Tyumen Iz istorii dorevolyucionnogo Dagestana sbornik nauchnyh trudov Otvet red V G Gadzhiev Mahachkala Dagestanskij filial AN SSSR 1976 S 163 175 220 s 500 ekz Gusejnov G R A K Tyumenskoe knyazhestvo v kontekste istorii vzaimootnoshenij Astrahanskogo hanstva i Kumykskogo gosudarstva s Russkim v XVI v Srednevekovye tyurko tatarskie gosudarstva Kazan 2012 S 223 226