Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
50°00′00″ пн. ш. 65°00′00″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 65.00000° сх. д.Координати: 50°00′00″ пн. ш. 65°00′00″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 65.00000° сх. д.
| Тургайська область | |
|---|---|
| каз. Торғай облысы | |
| | |
| Адм. центр | Аркалик |
| Країна |   |
| Регіон | Казахської РСР, Казахстан |
| Населення | |
| - повне | 298 000 |
| Площа | |
| - повна | 111 900 (1983) км² |
| Дата заснування | 1970, 1990 |
| Дата ліквідації | 1988, 1997 |
| Губернатор | Куанишев Оразбек Султанович |
| Перший секретар обласного комітету партії | Куанишев Оразбек Султанович (1985—1988) |
| (1995—1997) | |
 | |
 |
Тургайська область (каз. Торғай облысы) — адміністративна одиниця у складі Казахської РСР та Республіці Казахстан у 1970—1988 і 1990—1997 роках. Адміністративний центр — Аркалик.
Географія
Область розташовувалась у центральній частині Казахстану, у басейні річок Ішим та Тургай. Площа — 111,9 тис. км². Межувала з Актюбінською, Кустанайською, Кокчетавською, Целиноградською та областями.
Історія
23 листопада 1970 року зі східних та південних районів Кустанайської області та західних районів Цілиноградської області була утворена Тургайська область із центром у місті Аркалик у складі Казахської РСР. 2 червня 1988 року область скасовано.
17 серпня 1990 року постановою Президії Верховної Ради Казахської РСР область була відновлена в її колишніх межах, до її складу було включено: місто Аркалик (адміністративний центр), Амангельдинський, Аркалицький, Джангельдинський, Жовтневий райони Кустанайської області, Державінський, Єсильський, Жаксинський, Жандалинський, Киймінський райони Целіноградської області.
Крім того, у складі Тургайської області було відновлено Амантогайський район у його колишніх кордонах з адміністративним центром у селі Жалдама з включенням до складу району Амантогайської, Жалдамінської та Шакпакської сільрад Амангельдинського району, Гірницької, Мирної, Тастинської сільрад Аркалицького району, Карисалдинської сільради Державінського району, а також Буйректальської, Жовтневої, Степняцької сільрад Наурзумського району Кустанайської області.
Із 16 грудня 1991 року у складі Республіки Казахстан. 22 квітня 1997 року указом президента Казахстану Тургайську область було ліквідовано, до складу Акмолінської області було передано території Державінського, Жаксинського, Жанадалінського, Єсільського та Кіймінського районів, а до складу Кустанайської області було передано території міста Аркалика, Аркалицького, Амангельдинського, Амантодінського, Джангельдинського та Жовтневого районів.
Адміністративний поділ
У 1988 році до складу Тургайської області входило: 1 місто обласного підпорядкування Аркалик та 9 районів:
| № | Район | Центр | Населення (1989), чол. |
|---|---|---|---|
| 1 | Аркалик | Аркалик | 62 367 |
| 2 | Амангельдинський | Амангельди | 27 998 |
| 3 | Аркалицький | Батьківщина | 23 216 |
| 4 | Державінський | Державінськ | 30 634 |
| 5 | Джангельдинський | Торгай | 28 765 |
| 6 | Єсільський | Єсіль | 44 466 |
| 7 | Жаксинський | Жакси | 20 542 |
| 8 | Жаркаїнський | Тасти-Талди | 13 058 |
| 9 | Жаксинський | Кіїма | 21 110 |
| 10 | Октябрське | 22 852 |
Населення
Національний склад
В області за переписом 1970 року мешкали: казахи (32,5 %), росіяни (33,7 %), українці (15 %), а також німці (5,2 %), білоруси (4,7 %), татари, узбеки, башкири, марійці, чуваші, молдовани, удмурти, мордва та ін. Середня щільність населення — 2,3 особи на 1 км². Міське населення становило 31 % (80 тис. чол., 1975).
Економіка
В економіці переважали неполивне зернове землеробство і м'ясо-вовняне тваринництво, що поєднуються з промисловістю, що базується на них, з переробки сільськогосподарської сировини. Видобуток корисних копалин.
Енергетика
Енергетика базувалася на привізному паливі. Невеликі ТЕЦ використовували карагандинське та екібастузьке вугілля, а також буре вугілля (південна частина Кушмурунського басейну). Головні галузі промисловості: гірничорудна (видобуток та первинна обробка бокситів та вогнетривких глин в Аркалику), виробництво будівельних матеріалів, харчова (борошномельна, маслоробна, м'ясна) та легка (первинна обробка вовни). Більшість частина промислових підприємств розташовувалась в Аркалику і частково в Єсілі та Державінську (харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів).
Сільське господарство
Серед сільськогосподарських угідь (10300000 га в 1974) переважали пасовища (6700000 га, або понад 65 %); сіножаті становили 263 тис. га, рілля — 2,9 млн га (28 % сільськогосподарських угідь), у тому числі 2,0 тис. га зрошуваної. У сільському господарстві на продукцію землеробства в 1974 припадало 64 % (43 % у 1965), а на продукцію тваринництва — 36 % (57 % у 1965).
На північному сході Тургайської області (головним чином у басейні річки Ішим) було розвинене неполивне зернове землеробство, що поєднується з напівстійловим м'ясо-молочним скотарством, свинарством, птахівництвом та тонкорунним вівчарством. На південному заході (басейн річки Тургай) — більш посушливої території — відгонно-пасовищне тваринництво (м'ясо-сальне та м'ясо-шерсте вівчарство, конярство і верблюдівництво; була велика рогата худоба). У Тургайській області в 1975 було 112 радгоспів, 2 колгоспи та сільськогосподарська дослідна станція (в Єсільському районі). Посівна площа 1975 становила 2879 тис. га, зокрема під зерновими культурами 2503 тис. га (87 % площі посівів), переважно під ярою пшеницею (2211 тис. га). Вирощувалися також просо (64 тис. га — на південному сході), ячмінь та кормові культури (369 тис. га), у тому числі багаторічні трави та кукурудза на зелений корм. Під картоплею та овочами було зайнято 6,1 тис. га (у тому числі на зрошуваних землях 1,6 тис. га). Основну масу поголів'я худоби становили вівці та кози (1033,8 тис. голів на 1 січня 1975 року); розводили також велику рогату худобу (247,1 тис., у тому числі 78,0 тис. корів), свиней (232,1 тис. голів), свійську птицю (велика птахофабрика в Аркалику), коней (39,5 тис. корів). У напівпустельних районах і по берегах озер було розвинене полювання.
Транспорт
Протяжність залізниць — 475 км (1974); територію Тургайської області із П.-З. на С. перетинали ділянку Південно-Сибірської магістралі (Магнітогорськ — Целіноград), залізнична гілка Єсіль — Аркалик. Довжина автомобільних доріг — 4,4 тис. км (1974), у тому числі 1902 км із твердим покриттям; найважливіші з них: Кустанай — Аркалик, Атбасар — Кіїма — Державінськ — Амангельди — Торгай, Єсіль — Державінськ. Тургайська область пов'язана повітряним сполученням з Москвою, Алма-Атою, Кустанаєм, Цілиноградом та ін. районами.
Культура та охорона здоров'я
До 1917 року було 40 загальноосвітніх шкіл (близько 1,3 тис. учнів), середньо спеціальних та вищих навчальних закладів не було. У 1975/1976 навчальному році у 276 загальноосвітніх школах усіх видів навчалося 70,2 тис. учнів, у 8 професійно-технічних навчальних закладах системи Держпрофобра СРСР 3 тис. учнів, у 3 середніх спеціальних навчальних закладах 2,6 тис. учнів, у педагогічному інституті в Аркалику 1,3 тис. студентів У 1975 у 170 дошкільних закладах виховувалося 12,6 тис. дітей.
На 1 січня 1975 року працювали 257 масових бібліотек (1727 тис. примірників книг та журналів), обласний історико-краєзнавчий музей в Аркалиці та Меморіальний музей Амангельди Іманова в селі Амангельди, обласний музично-драматичний театр в Аркалиці, 228 клубних установ, 312 кіноустановок. Виходили обласні газети «Торгай тани» («Тургайська зоря»; казахською мовою, з 1971), «Тургайська новина» (з 1971). Область приймала програми Всесоюзного (8 годин на добу) та Республіканського (10,5 годин на добу) радіо; місцеві радіопередачі велися казахською та російською мовами 1,5 год. на добу.
У Тургайській області на 1 січня 1976 року було 47 лікарняних закладів на 3,1 тис. ліжок (11,3 ліжка на 1 тис. жителів); працювало 418 лікарів (1 лікар на 622 мешканців).
- (лютий 1992 — червень 1993)
- (червень 1993 — жовтень 1995)
- (жовтень 1995 — квітень 1997)
Примітки
- Атлас СССР / Отв. ред. Е. В. Большакова. — М.: ГУГК, 1984.
- O восстановлении Тургайской области в составе Казахской ССР. Постановление Президиума Верховного Совета Казахской ССР от 17 августа 1990 года
- Всесоюзная перепись населения 1989 года. оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2009.
Посилання
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Путешествие на Тургай (фото)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
50 00 00 pn sh 65 00 00 sh d 50 00000 pn sh 65 00000 sh d 50 00000 65 00000 Koordinati 50 00 00 pn sh 65 00 00 sh d 50 00000 pn sh 65 00000 sh d 50 00000 65 00000 Turgajska oblastkaz Torgaj oblysyAdm centr ArkalikKrayinaRegion Kazahskoyi RSR KazahstanNaselennya povne 298 000Plosha povna 111 900 1983 km Data zasnuvannya 1970 1990Data likvidaciyi 1988 1997Gubernator Kuanishev Orazbek SultanovichPershij sekretar oblasnogo komitetu partiyi Kuanishev Orazbek Sultanovich 1985 1988 1995 1997 Turgajska oblast kaz Torgaj oblysy administrativna odinicya u skladi Kazahskoyi RSR ta Respublici Kazahstan u 1970 1988 i 1990 1997 rokah Administrativnij centr Arkalik GeografiyaOblast roztashovuvalas u centralnij chastini Kazahstanu u basejni richok Ishim ta Turgaj Plosha 111 9 tis km Mezhuvala z Aktyubinskoyu Kustanajskoyu Kokchetavskoyu Celinogradskoyu ta oblastyami Istoriya23 listopada 1970 roku zi shidnih ta pivdennih rajoniv Kustanajskoyi oblasti ta zahidnih rajoniv Cilinogradskoyi oblasti bula utvorena Turgajska oblast iz centrom u misti Arkalik u skladi Kazahskoyi RSR 2 chervnya 1988 roku oblast skasovano 17 serpnya 1990 roku postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Kazahskoyi RSR oblast bula vidnovlena v yiyi kolishnih mezhah do yiyi skladu bulo vklyucheno misto Arkalik administrativnij centr Amangeldinskij Arkalickij Dzhangeldinskij Zhovtnevij rajoni Kustanajskoyi oblasti Derzhavinskij Yesilskij Zhaksinskij Zhandalinskij Kijminskij rajoni Celinogradskoyi oblasti Krim togo u skladi Turgajskoyi oblasti bulo vidnovleno Amantogajskij rajon u jogo kolishnih kordonah z administrativnim centrom u seli Zhaldama z vklyuchennyam do skladu rajonu Amantogajskoyi Zhaldaminskoyi ta Shakpakskoyi silrad Amangeldinskogo rajonu Girnickoyi Mirnoyi Tastinskoyi silrad Arkalickogo rajonu Karisaldinskoyi silradi Derzhavinskogo rajonu a takozh Bujrektalskoyi Zhovtnevoyi Stepnyackoyi silrad Naurzumskogo rajonu Kustanajskoyi oblasti Iz 16 grudnya 1991 roku u skladi Respubliki Kazahstan 22 kvitnya 1997 roku ukazom prezidenta Kazahstanu Turgajsku oblast bulo likvidovano do skladu Akmolinskoyi oblasti bulo peredano teritoriyi Derzhavinskogo Zhaksinskogo Zhanadalinskogo Yesilskogo ta Kijminskogo rajoniv a do skladu Kustanajskoyi oblasti bulo peredano teritoriyi mista Arkalika Arkalickogo Amangeldinskogo Amantodinskogo Dzhangeldinskogo ta Zhovtnevogo rajoniv Administrativnij podilU 1988 roci do skladu Turgajskoyi oblasti vhodilo 1 misto oblasnogo pidporyadkuvannya Arkalik ta 9 rajoniv Rajon Centr Naselennya 1989 chol 1 Arkalik Arkalik 62 3672 Amangeldinskij Amangeldi 27 9983 Arkalickij Batkivshina 23 2164 Derzhavinskij Derzhavinsk 30 6345 Dzhangeldinskij Torgaj 28 7656 Yesilskij Yesil 44 4667 Zhaksinskij Zhaksi 20 5428 Zharkayinskij Tasti Taldi 13 0589 Zhaksinskij Kiyima 21 11010 Oktyabrske 22 852NaselennyaNacionalnij sklad V oblasti za perepisom 1970 roku meshkali kazahi 32 5 rosiyani 33 7 ukrayinci 15 a takozh nimci 5 2 bilorusi 4 7 tatari uzbeki bashkiri marijci chuvashi moldovani udmurti mordva ta in Serednya shilnist naselennya 2 3 osobi na 1 km Miske naselennya stanovilo 31 80 tis chol 1975 EkonomikaV ekonomici perevazhali nepolivne zernove zemlerobstvo i m yaso vovnyane tvarinnictvo sho poyednuyutsya z promislovistyu sho bazuyetsya na nih z pererobki silskogospodarskoyi sirovini Vidobutok korisnih kopalin Energetika Energetika bazuvalasya na priviznomu palivi Neveliki TEC vikoristovuvali karagandinske ta ekibastuzke vugillya a takozh bure vugillya pivdenna chastina Kushmurunskogo basejnu Golovni galuzi promislovosti girnichorudna vidobutok ta pervinna obrobka boksitiv ta vognetrivkih glin v Arkaliku virobnictvo budivelnih materialiv harchova boroshnomelna maslorobna m yasna ta legka pervinna obrobka vovni Bilshist chastina promislovih pidpriyemstv roztashovuvalas v Arkaliku i chastkovo v Yesili ta Derzhavinsku harchova promislovist virobnictvo budivelnih materialiv Silske gospodarstvo Sered silskogospodarskih ugid 10300000 ga v 1974 perevazhali pasovisha 6700000 ga abo ponad 65 sinozhati stanovili 263 tis ga rillya 2 9 mln ga 28 silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2 0 tis ga zroshuvanoyi U silskomu gospodarstvi na produkciyu zemlerobstva v 1974 pripadalo 64 43 u 1965 a na produkciyu tvarinnictva 36 57 u 1965 Na pivnichnomu shodi Turgajskoyi oblasti golovnim chinom u basejni richki Ishim bulo rozvinene nepolivne zernove zemlerobstvo sho poyednuyetsya z napivstijlovim m yaso molochnim skotarstvom svinarstvom ptahivnictvom ta tonkorunnim vivcharstvom Na pivdennomu zahodi basejn richki Turgaj bilsh posushlivoyi teritoriyi vidgonno pasovishne tvarinnictvo m yaso salne ta m yaso sherste vivcharstvo konyarstvo i verblyudivnictvo bula velika rogata hudoba U Turgajskij oblasti v 1975 bulo 112 radgospiv 2 kolgospi ta silskogospodarska doslidna stanciya v Yesilskomu rajoni Posivna plosha 1975 stanovila 2879 tis ga zokrema pid zernovimi kulturami 2503 tis ga 87 ploshi posiviv perevazhno pid yaroyu psheniceyu 2211 tis ga Viroshuvalisya takozh proso 64 tis ga na pivdennomu shodi yachmin ta kormovi kulturi 369 tis ga u tomu chisli bagatorichni travi ta kukurudza na zelenij korm Pid kartopleyu ta ovochami bulo zajnyato 6 1 tis ga u tomu chisli na zroshuvanih zemlyah 1 6 tis ga Osnovnu masu pogoliv ya hudobi stanovili vivci ta kozi 1033 8 tis goliv na 1 sichnya 1975 roku rozvodili takozh veliku rogatu hudobu 247 1 tis u tomu chisli 78 0 tis koriv svinej 232 1 tis goliv svijsku pticyu velika ptahofabrika v Arkaliku konej 39 5 tis koriv U napivpustelnih rajonah i po beregah ozer bulo rozvinene polyuvannya TransportProtyazhnist zaliznic 475 km 1974 teritoriyu Turgajskoyi oblasti iz P Z na S peretinali dilyanku Pivdenno Sibirskoyi magistrali Magnitogorsk Celinograd zaliznichna gilka Yesil Arkalik Dovzhina avtomobilnih dorig 4 4 tis km 1974 u tomu chisli 1902 km iz tverdim pokrittyam najvazhlivishi z nih Kustanaj Arkalik Atbasar Kiyima Derzhavinsk Amangeldi Torgaj Yesil Derzhavinsk Turgajska oblast pov yazana povitryanim spoluchennyam z Moskvoyu Alma Atoyu Kustanayem Cilinogradom ta in rajonami Kultura ta ohorona zdorov yaDo 1917 roku bulo 40 zagalnoosvitnih shkil blizko 1 3 tis uchniv seredno specialnih ta vishih navchalnih zakladiv ne bulo U 1975 1976 navchalnomu roci u 276 zagalnoosvitnih shkolah usih vidiv navchalosya 70 2 tis uchniv u 8 profesijno tehnichnih navchalnih zakladah sistemi Derzhprofobra SRSR 3 tis uchniv u 3 serednih specialnih navchalnih zakladah 2 6 tis uchniv u pedagogichnomu instituti v Arkaliku 1 3 tis studentiv U 1975 u 170 doshkilnih zakladah vihovuvalosya 12 6 tis ditej Na 1 sichnya 1975 roku pracyuvali 257 masovih bibliotek 1727 tis primirnikiv knig ta zhurnaliv oblasnij istoriko krayeznavchij muzej v Arkalici ta Memorialnij muzej Amangeldi Imanova v seli Amangeldi oblasnij muzichno dramatichnij teatr v Arkalici 228 klubnih ustanov 312 kinoustanovok Vihodili oblasni gazeti Torgaj tani Turgajska zorya kazahskoyu movoyu z 1971 Turgajska novina z 1971 Oblast prijmala programi Vsesoyuznogo 8 godin na dobu ta Respublikanskogo 10 5 godin na dobu radio miscevi radioperedachi velisya kazahskoyu ta rosijskoyu movami 1 5 god na dobu U Turgajskij oblasti na 1 sichnya 1976 roku bulo 47 likarnyanih zakladiv na 3 1 tis lizhok 11 3 lizhka na 1 tis zhiteliv pracyuvalo 418 likariv 1 likar na 622 meshkanciv lyutij 1992 cherven 1993 cherven 1993 zhovten 1995 zhovten 1995 kviten 1997 PrimitkiAtlas SSSR Otv red E V Bolshakova M GUGK 1984 O vosstanovlenii Turgajskoj oblasti v sostave Kazahskoj SSR Postanovlenie Prezidiuma Verhovnogo Soveta Kazahskoj SSR ot 17 avgusta 1990 goda Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 7 grudnya 2009 PosilannyaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Puteshestvie na Turgaj foto