Тулу́шка — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 541 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Попівська сільська рада.
село Тулушка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Конотопський район |
Рада | Попівська сільська рада |
Облікова картка | Тулушка |
Основні дані | |
Населення | 541 |
Поштовий індекс | 41628 |
Телефонний код | +380 5447 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°11′28″ пн. ш. 32°59′54″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 32.99833° сх. д.Координати: 51°11′28″ пн. ш. 32°59′54″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 32.99833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 149 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41627, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Попівка, вул. Миру, 1 |
Сільський голова | Савченко Сергій Петрович |
Карта | |
Тулушка | |
Тулушка | |
Мапа | |
Географія
Село Тулушка розташоване на залізничній гілці Конотоп-Бахмач, станція Халимонове. Примикає до села Калинівка (Чернігівська область).
Історія
Cело Тулушка було засноване орієнтовно у другій половині 20-х рр. ХХ ст..
До другої половини 20-х рр. ХХ ст. такого села не існувало. На навколишніх територіях були лише хутори, які виникли в різні періоди часу. Не пізніше сер. ХІХ ст. виникли хутори Глибокий, Острянський, Салогубів. Останній був заснований козацькою родиною Салогубів, що, швидше за все, були вихідцями з сусіднього с. Попівка.
Наступним з’явився х. Глушків. Його засновниками була козацька родина Глушків з х. Глибокого, яка, в свою чергу, була родом з с. Тиниця. Зокрема, в метричних книгах Тиницької Покровської церкви х. Глушків згадується вже за 1914 р.. Можливо його заснування було зумовлене Столипінською аграрною реформою.
Напевно, внаслідок реформи Столипіна могла початися історія й ще двох хуторів – Степу та Поповського. Імовірно, що до цих хуторів люди переселялися і в буремні часи Української революції 1917-1921 рр. і в добу НЕПу. Значну частину їх мешканців складали вихідці з с. Попівка (Прасоли, Забіяки, Горбики, Матвієнки, Гуденки тощо), але на цих хуторах були й переселенці з інших сіл, зокрема, Красного (Боярчуки, Космини), Тиниці тощо.
Стосовно походження назви Тулушки серед її мешканців поширені три основні версії:
1) назва села походить від слова «стулити». Логіка простежується у тому, що у 20-30-х рр. ХХ ст. в районі майбутнього села існував ряд хуторів, які у ході насильницьких процесів колективізації були ліквідовані, а їх мешканців було об’єднано й поселено у новому населеному пункті, яким й стала Тулушка. Тобто, цих людей було, так би мовити, стулено до купи. Якби не було інших фактів, то ця версія була б дійсно досить таки імовірною. Її недоліком є те, що переселення жителів хуторів не було одномоментним актом, а процесом суттєво розтягненим у часі. Наприклад, за словами Іпатової (Глушко) Ольги Василівни (1940-) х. Глушків остаточно припинив своє існування вже після ІІ світової війни, орієнтовно у 1948 р.. Тобто Тулушка й навколишні хутори протягом тривалого часу існували поряд;
2) назва села походить від слів «тулити», «притулити». Нібито село втулили на самій межі з Чернігівщиною. На сучасній адміністративній мапі України видно, що с. Тулушка фактично з трьох боків оточене територією, яка відноситься до Чернігівської області. Але ця версія є помилковою, адже Сумська область була утворена лише у 1939 р.. На момент виникнення Тулушки вона відносилася до Конотопської округи і географічно було хіба що на межі Батуринського й Конотопського районів згаданої округи;
3) село виникло на землях, які належали поміщику чи пану з прізвищем Тулушка. Земля у нього були чи викуплена, чи відібрана без компенсації і передана переселенцям з навколишніх сіл та хуторів. Ця версія робить акцент на походження назви села від прізвища. Вона найближча до реального стану справ.
На Чернігівщині, до якої історично відносилася й більша частина Конотопщини, є поширеним прізвище Тулуша. Згідно інформації, розміщеної на сайті генеалогічного товариства «Рідні», в Україні налічується 50 носіїв цього прізвища, з них 21 особа живе на Чернігівщині: 3 в Чернігові, 6 в Конотопі й 12 на території колишнього Бахмацького району, з яких 11 живе в с. Красне.
Дослідження генеалогічних джерел по с. Красне продемонструвало, що прізвище Тулуша згадується в них принаймні з поч. ХІХ ст.. Причому його носії належали до групи так званого «малоросійського козацтва», яка існувала в Чернігівській та Полтавській губерніях у ХІХ-на поч. ХХ ст. Ці козаки були особисто вільними людьми, кріпацтво на них не поширювалося. Варто відзначити, що приналежність до козацтва давала набагато більше можливостей для володіння землею. Козаки с. Красне, як, зрештою, і в інших селах, мали землю, як у самому селі, так і за його межами. На різних мапах Конотопської округи видно, що краснянські землі поширювалися південніше за лінію залізниці на частині шляху від Конотопа до Бахмача, тобто, примикали або навіть включали в себе частину території с. Тулушка. Уродженець с. Красне, Желєзний Іван Петрович (1946-), підтверджував, що красняни мали землю у вказаному районі, називали її «степом» і підкреслювали її родючість. Важливо й те, що в 4-5 км північніше Тулушки локалізувався х. Тулушин. Отже, представники козацького роду прізвище яких було Тулуша цілком могли володіти земельними ділянками саме на південь від Красного і навіть в районі майбутньої Тулушки. Ці землі вони могли контролювати ще з ХІХ ст. або отримати у ході Столипінської аграрної реформи (1906-1911 рр.), революційних подій 1917-1921 рр. чи, що менш ймовірно, у добу нової економічної політики (НЕП) (1921-1929 рр.).
Тобто, с. Тулушка виникло на землях, які належали комусь з козацького роду Тулушів із с. Красного або хтось з цього роду якимось іншим чином був пов'язаний з територією майбутньої Тулушки, можливо, був першим поселенцем. А назва села імовірно сформувалася за допомогою додавання до прізвища Тулуша зменшувально-пестливого суфіксу -к(о), -к(а): Тулушко, Тулушка
Це був період, коли радянська влада сприяла наділенню бідних селян землею за рахунок земель колишніх козаків та поміщиків. Саме тому об’єднання садиб переселенців з с. Попівка, з прилеглими до них землями, були осередками села Тулушки, що поступово розросталося завдяки поповненню переселенців. Першими жителями були Хаблак Прокіп, Горбик Федір, Полосьмак Василь Якович. Корінна жителька села, Горбик Олена Дмитрівна, свідчить, що в 1929 році по переселенню її батьків із села Попівки їм дали 16 га обіцяної землі. У родині було шестеро дітей.
У ході колективізації в 30-х рр. ХХ ст. більшовицька влада взяла курс на ліквідацію хуторів. За спогадами жительки Тулушки Космини (Глушко) Варвари Іванівни (1918-2003), яка народилася на х. Глушковому, у Тулушці в 30-ті рр. було створено колгосп та радгосп. Жителі вищезгаданих хуторів були змушені переселятися, можливо частина з них поверталася у свої рідні сусідні села, але переважно вони ставали мешканцями Тулушки.
Перед війною радянська влада у примусовому порядку організувала переселення жителів з так званого «Степу Забіякинського» на землі Тулушки. Цей «Степ» являв собою розкидані у степовій зоні неподалік один від одного хутори, які були утворені переселенцями з села Попівки в 1917 році (зараз це прилеглі до села Тулушка землі, що входять до ПСП «Райлізінг»). Із 1928 р. до 1940 р. радянська влада жителів «Степу Забіякинського» примусово переселяла на територію села Тулушки. Це був період, коли партія активно здійснювала курс на колективізацію сільського господарства, «заганяла» в колгоспи середняка.
Як свідчить Горбик Олена Дмитрівна, їм перед війною радянська влада залишила всього 15 сотих землі з 16 га. Із перселенців- «степовців» у 1940 році вийшли Гладун Петро, Забіяка Іван, Салогуб Микола, Салогуб Іван, Гуденко Михайло, Півень Данило, Галушка Федір, Костирко Микола, Міщенко Михайло, Забіяка Григорій, Крапива Пилип, Крапива Іван, Боярчук Іван, Прасол Дмитро, Москаленко Тарас, Матвієнко Андрій, Матвієнко Михайло – всього 28 сімей.
Відомості про першу школу в селі Тулушка ми пов’язуємоз часом, коли жителі так званого «Степу» в одному з хуторів, а саме, на хуторі «Урочище пасіки»,з 1917 року організували початкову школу. Два брати:Забіяка Петро і Забіяка Андрій сприяли навчанню дітей, надавши їм для цього кімнати своїх власних будинків. Так поступово була організована в 1923 році «Забіякинська 4-х річна трудова школа». У період з 1921-1940 рр. навчалося близько 40-50 дітей щорічно.
Література
Хоменко В. О. До питання заснування села Тулушка Конотопського району Сумської області // Конотопські читання: зб. наук. пр. / ред. кол.: Верба Н. П. (гол. ред.), Акічев Ш. М., Несвідоміна Н. В.: Відділ культури і туризму Конотоп. міськ. ради Сумськ. обл., Конотоп. міськ. краєзнав. музей ім. О. М. Лазаревського. Вип. ХІV. Ніжин: Видавець Лисенко М. М., 2023. С. 247-253.
Погода в селі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tulu shka selo v Ukrayini u Popivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 541 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Popivska silska rada selo Tulushka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Rada Popivska silska rada Oblikova kartka Tulushka Osnovni dani Naselennya 541 Poshtovij indeks 41628 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 11 28 pn sh 32 59 54 sh d 51 19111 pn sh 32 99833 sh d 51 19111 32 99833 Koordinati 51 11 28 pn sh 32 59 54 sh d 51 19111 pn sh 32 99833 sh d 51 19111 32 99833 Serednya visota nad rivnem morya 149 m Misceva vlada Adresa radi 41627 Sumska obl Konotopskij r n s Popivka vul Miru 1 Silskij golova Savchenko Sergij Petrovich Karta Tulushka Tulushka MapaGeografiyaSelo Tulushka roztashovane na zaliznichnij gilci Konotop Bahmach stanciya Halimonove Primikaye do sela Kalinivka Chernigivska oblast IstoriyaCelo Tulushka bulo zasnovane oriyentovno u drugij polovini 20 h rr HH st Do drugoyi polovini 20 h rr HH st takogo sela ne isnuvalo Na navkolishnih teritoriyah buli lishe hutori yaki vinikli v rizni periodi chasu Ne piznishe ser HIH st vinikli hutori Glibokij Ostryanskij Salogubiv Ostannij buv zasnovanij kozackoyu rodinoyu Salogubiv sho shvidshe za vse buli vihidcyami z susidnogo s Popivka Nastupnim z yavivsya h Glushkiv Jogo zasnovnikami bula kozacka rodina Glushkiv z h Glibokogo yaka v svoyu chergu bula rodom z s Tinicya Zokrema v metrichnih knigah Tinickoyi Pokrovskoyi cerkvi h Glushkiv zgaduyetsya vzhe za 1914 r Mozhlivo jogo zasnuvannya bulo zumovlene Stolipinskoyu agrarnoyu reformoyu Napevno vnaslidok reformi Stolipina mogla pochatisya istoriya j she dvoh hutoriv Stepu ta Popovskogo Imovirno sho do cih hutoriv lyudi pereselyalisya i v buremni chasi Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr i v dobu NEPu Znachnu chastinu yih meshkanciv skladali vihidci z s Popivka Prasoli Zabiyaki Gorbiki Matviyenki Gudenki tosho ale na cih hutorah buli j pereselenci z inshih sil zokrema Krasnogo Boyarchuki Kosmini Tinici tosho Stosovno pohodzhennya nazvi Tulushki sered yiyi meshkanciv poshireni tri osnovni versiyi 1 nazva sela pohodit vid slova stuliti Logika prostezhuyetsya u tomu sho u 20 30 h rr HH st v rajoni majbutnogo sela isnuvav ryad hutoriv yaki u hodi nasilnickih procesiv kolektivizaciyi buli likvidovani a yih meshkanciv bulo ob yednano j poseleno u novomu naselenomu punkti yakim j stala Tulushka Tobto cih lyudej bulo tak bi moviti stuleno do kupi Yakbi ne bulo inshih faktiv to cya versiya bula b dijsno dosit taki imovirnoyu Yiyi nedolikom ye te sho pereselennya zhiteliv hutoriv ne bulo odnomomentnim aktom a procesom suttyevo roztyagnenim u chasi Napriklad za slovami Ipatovoyi Glushko Olgi Vasilivni 1940 h Glushkiv ostatochno pripiniv svoye isnuvannya vzhe pislya II svitovoyi vijni oriyentovno u 1948 r Tobto Tulushka j navkolishni hutori protyagom trivalogo chasu isnuvali poryad 2 nazva sela pohodit vid sliv tuliti prituliti Nibito selo vtulili na samij mezhi z Chernigivshinoyu Na suchasnij administrativnij mapi Ukrayini vidno sho s Tulushka faktichno z troh bokiv otochene teritoriyeyu yaka vidnositsya do Chernigivskoyi oblasti Ale cya versiya ye pomilkovoyu adzhe Sumska oblast bula utvorena lishe u 1939 r Na moment viniknennya Tulushki vona vidnosilasya do Konotopskoyi okrugi i geografichno bulo hiba sho na mezhi Baturinskogo j Konotopskogo rajoniv zgadanoyi okrugi 3 selo viniklo na zemlyah yaki nalezhali pomishiku chi panu z prizvishem Tulushka Zemlya u nogo buli chi vikuplena chi vidibrana bez kompensaciyi i peredana pereselencyam z navkolishnih sil ta hutoriv Cya versiya robit akcent na pohodzhennya nazvi sela vid prizvisha Vona najblizhcha do realnogo stanu sprav Na Chernigivshini do yakoyi istorichno vidnosilasya j bilsha chastina Konotopshini ye poshirenim prizvishe Tulusha Zgidno informaciyi rozmishenoyi na sajti genealogichnogo tovaristva Ridni v Ukrayini nalichuyetsya 50 nosiyiv cogo prizvisha z nih 21 osoba zhive na Chernigivshini 3 v Chernigovi 6 v Konotopi j 12 na teritoriyi kolishnogo Bahmackogo rajonu z yakih 11 zhive v s Krasne Doslidzhennya genealogichnih dzherel po s Krasne prodemonstruvalo sho prizvishe Tulusha zgaduyetsya v nih prinajmni z poch HIH st Prichomu jogo nosiyi nalezhali do grupi tak zvanogo malorosijskogo kozactva yaka isnuvala v Chernigivskij ta Poltavskij guberniyah u HIH na poch HH st Ci kozaki buli osobisto vilnimi lyudmi kripactvo na nih ne poshiryuvalosya Varto vidznachiti sho prinalezhnist do kozactva davala nabagato bilshe mozhlivostej dlya volodinnya zemleyu Kozaki s Krasne yak zreshtoyu i v inshih selah mali zemlyu yak u samomu seli tak i za jogo mezhami Na riznih mapah Konotopskoyi okrugi vidno sho krasnyanski zemli poshiryuvalisya pivdennishe za liniyu zaliznici na chastini shlyahu vid Konotopa do Bahmacha tobto primikali abo navit vklyuchali v sebe chastinu teritoriyi s Tulushka Urodzhenec s Krasne Zhelyeznij Ivan Petrovich 1946 pidtverdzhuvav sho krasnyani mali zemlyu u vkazanomu rajoni nazivali yiyi stepom i pidkreslyuvali yiyi rodyuchist Vazhlivo j te sho v 4 5 km pivnichnishe Tulushki lokalizuvavsya h Tulushin Otzhe predstavniki kozackogo rodu prizvishe yakih bulo Tulusha cilkom mogli voloditi zemelnimi dilyankami same na pivden vid Krasnogo i navit v rajoni majbutnoyi Tulushki Ci zemli voni mogli kontrolyuvati she z HIH st abo otrimati u hodi Stolipinskoyi agrarnoyi reformi 1906 1911 rr revolyucijnih podij 1917 1921 rr chi sho mensh jmovirno u dobu novoyi ekonomichnoyi politiki NEP 1921 1929 rr Tobto s Tulushka viniklo na zemlyah yaki nalezhali komus z kozackogo rodu Tulushiv iz s Krasnogo abo htos z cogo rodu yakimos inshim chinom buv pov yazanij z teritoriyeyu majbutnoyi Tulushki mozhlivo buv pershim poselencem A nazva sela imovirno sformuvalasya za dopomogoyu dodavannya do prizvisha Tulusha zmenshuvalno pestlivogo sufiksu k o k a Tulushko Tulushka Ce buv period koli radyanska vlada spriyala nadilennyu bidnih selyan zemleyu za rahunok zemel kolishnih kozakiv ta pomishikiv Same tomu ob yednannya sadib pereselenciv z s Popivka z prileglimi do nih zemlyami buli oseredkami sela Tulushki sho postupovo rozrostalosya zavdyaki popovnennyu pereselenciv Pershimi zhitelyami buli Hablak Prokip Gorbik Fedir Polosmak Vasil Yakovich Korinna zhitelka sela Gorbik Olena Dmitrivna svidchit sho v 1929 roci po pereselennyu yiyi batkiv iz sela Popivki yim dali 16 ga obicyanoyi zemli U rodini bulo shestero ditej U hodi kolektivizaciyi v 30 h rr HH st bilshovicka vlada vzyala kurs na likvidaciyu hutoriv Za spogadami zhitelki Tulushki Kosmini Glushko Varvari Ivanivni 1918 2003 yaka narodilasya na h Glushkovomu u Tulushci v 30 ti rr bulo stvoreno kolgosp ta radgosp Zhiteli vishezgadanih hutoriv buli zmusheni pereselyatisya mozhlivo chastina z nih povertalasya u svoyi ridni susidni sela ale perevazhno voni stavali meshkancyami Tulushki Pered vijnoyu radyanska vlada u primusovomu poryadku organizuvala pereselennya zhiteliv z tak zvanogo Stepu Zabiyakinskogo na zemli Tulushki Cej Step yavlyav soboyu rozkidani u stepovij zoni nepodalik odin vid odnogo hutori yaki buli utvoreni pereselencyami z sela Popivki v 1917 roci zaraz ce prilegli do sela Tulushka zemli sho vhodyat do PSP Rajlizing Iz 1928 r do 1940 r radyanska vlada zhiteliv Stepu Zabiyakinskogo primusovo pereselyala na teritoriyu sela Tulushki Ce buv period koli partiya aktivno zdijsnyuvala kurs na kolektivizaciyu silskogo gospodarstva zaganyala v kolgospi serednyaka Yak svidchit Gorbik Olena Dmitrivna yim pered vijnoyu radyanska vlada zalishila vsogo 15 sotih zemli z 16 ga Iz perselenciv stepovciv u 1940 roci vijshli Gladun Petro Zabiyaka Ivan Salogub Mikola Salogub Ivan Gudenko Mihajlo Piven Danilo Galushka Fedir Kostirko Mikola Mishenko Mihajlo Zabiyaka Grigorij Krapiva Pilip Krapiva Ivan Boyarchuk Ivan Prasol Dmitro Moskalenko Taras Matviyenko Andrij Matviyenko Mihajlo vsogo 28 simej Vidomosti pro pershu shkolu v seli Tulushka mi pov yazuyemoz chasom koli zhiteli tak zvanogo Stepu v odnomu z hutoriv a same na hutori Urochishe pasiki z 1917 roku organizuvali pochatkovu shkolu Dva brati Zabiyaka Petro i Zabiyaka Andrij spriyali navchannyu ditej nadavshi yim dlya cogo kimnati svoyih vlasnih budinkiv Tak postupovo bula organizovana v 1923 roci Zabiyakinska 4 h richna trudova shkola U period z 1921 1940 rr navchalosya blizko 40 50 ditej shorichno LiteraturaHomenko V O Do pitannya zasnuvannya sela Tulushka Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Konotopski chitannya zb nauk pr red kol Verba N P gol red Akichev Sh M Nesvidomina N V Viddil kulturi i turizmu Konotop misk radi Sumsk obl Konotop misk krayeznav muzej im O M Lazarevskogo Vip HIV Nizhin Vidavec Lisenko M M 2023 S 247 253 Pogoda v seli 19 grudnya 2011 u Wayback Machine