Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трірський кафедральний собор Святого Петра (нім. Hohe Domkirche St. Peter zu Trier) — католицький храм у місті Трір, земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина. Найстаріша церква країни; у його конструкції можна виявити сліди практично всіх європейських архітектурних та художніх стилів. У 1986 році разом з Церквою Богоматері та був включений до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Його розміри 112,5 м х 41 м є найбільшими серед церков міста.
| Трірський кафедральний собор Hohe Domkirche St. Peter zu Trier | |
|---|---|
 | |
| 49°45′22″ пн. ш. 6°38′35″ сх. д. / 49.75611° пн. ш. 6.64306° сх. д.Координати: 49°45′22″ пн. ш. 6°38′35″ сх. д. / 49.75611° пн. ш. 6.64306° сх. д. | |
| Країна |  Німеччина |
| Місто | Трір |
| Конфесія | Католицизм |
| Єпископство | Трірська |
| Тип | d |
| Тип будівлі | Собор |
| Стиль | Романський |
| Засновник | Костянтин Великий |
| Дата заснування | 320-і |
| Початок будівництва | кінець X ст. |
| Побудовано | 1515 |
| Реліквії і святині | |
| Статус | Об'єкт списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
| Стан | Діючий храм |
| Сайт | dominformation.de |
  Трірський кафедральний собор Трірський кафедральний собор (Німеччина) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія будівництва
Храм був закладений у 326-у році за велінням імператора Костянтина Великого на відзначення 20-річчя його правління, одночасно із початком будівництва Собором Святого Петра у Римі. Будівництвом керував єпископ Тріра . У брошурі, виданій єпископатом і духовенством Трірського собору повідомляється, що імператриця Олена «віддала частину свого палацу єпископу під церкву. Початкові розміри собору були в чотири рази більшими, ніж сучасні: він додатково займав територію під (нім. Leibfrauenkirche), соборною площею, прилеглим садом та під будинками Ринкової площі.
У 882 році нормани практично зруйнували будівлю, але собор знову був відбудований в романському стилі, повністю будівництво було завершено до 1196 року. У Середньовіччі архієпископ Тріра був важливою церковною особою, контролюючи землю від французького кордону до Рейну. Він також був одним з семи виборців Священної Римської імперії.
Взимку 1944–1945 років Трірський собор, як і все місто, був серйозно пошкоджений в ході бойових дій по захопленню міста військами союзників. У період з 1960 по 1974 роки була проведена реставрація та реконструкція вівтаря. 1 травня 1974 року відреставрований вівтар був знову освячений.
Реліквії
Хітон Господній
Імператриця Олена відома своїми паломництва у Святу землю. Благочестива легенда свідчить, що вона привезла Святий хітон Христа з Єрусалиму і доручила його новій церкві свого сина у Трірі. Це святе одіяння з безшовного одягу, за переказами, носив Христос під час розп'яття.
Хітон вперше з'являється у письмових документах в XII столітті. 1512 року, високий вівтар собору Тріра був відкритий і вбрання було знайдено всередині, поряд з іншими важливими реліквіями зі Святої землі. Святий хітон був вперше показаний в Трірі 1512 року протягом 23 днів, протягом яких понад 100 тисяч прочан прийшли вклонитися йому.
Наступного року, на західному фасаді собору був побудований дерев'яний балкон, щоб демонструвати Святий хітон та інші реліквії Тріру натовпу, що зібрався на Соборній площі. Відтоді святині періодично демонструвалися, збираючи все більші натовпи.
Гравюра на міді, датована 1655 роком, яка зберігається в казначействі собору, зображує демонстрацію святині з дерев'яного балкона в найдрібніших подробицях. Два вікарії тримають Священний хітон, який кріпиться до дерев'яної панелі, в той час як проповідник собору Корнеліус Люттінхгаузен тлумачить реліктовий зміст паломникам.
Експозицію реліквії протягом трьох тижнів в 1933 році відвідало приблизно 2 млн. паломників. Після чергової експозиції у 1959 році реліквія була запечатана в чудовий храм у власній каплиці, де вона зберігається і сьогодні. Остання експозиція реліквії відбувалася 13 квітня — 13 травня 2012 року, через 500 років з моменту першої експозиції Святого хітону.
Інші
Трірський собор є місцем збереження багатьох християнських святинь. У крипті, зокрема, знаходиться мощівик з головою Святої Олени, в захристії знаходяться частина ланцюга, яким був скутий Апостол Петро, сандалі й цвях Святого Андрія Первозваного, а також частки мощей святих праведних богоотців Йоакима і Анни. Також в соборі поховані деякі єпископи Тріра.
Інтер'єр
Інтер'єр собору поєднує в собі будівлю в романському стилі, барокові прикраси та готичне склепіння з арками. В плані собор являє собою базиліку з потрійними навами, двома хорами, трансептом і шістьма вежами.
Частину церкви Костянтина можна побачити у центральній частині, оригінальні стіни піднімаються на висоту 26 м. Зовні собору з південного боку знаходиться Домштейн — величезний шматок однієї з чотирьох гранітних колон церкви Костянтина Quadratbau, зруйнованої у V столітті.
Над південними дверми (з внутрішнього боку) є чудовий романський тимпан із зображенням Ісуса Христа між Богородицею та Святим Петром. Інші видатні твори включають могилу папського посланця Іво (1144) в південному проході, яка оздоблена романською різьбленою фігуркою дракона та головою людини, що виглядає.
Для паломників в Трірському кафедральному соборі головною пам'яткою є (нім. Der Heilige Rock) Христа. Реліквія знаходиться в раці, яка зберігається в спеціально побудованій в стилі бароко каплиці Святого Одіяння, розташованій позаду вівтаря. Більша частина цієї каплиці є схованою від відвідувачів.
Іншою важливою реліквією є — вважається, що його використовували при Розп'ятті Ісуса. Його можна побачити на виставці у скарбниці. Скарбниця Трірського собору (нім. Schatzkammer)знаходиться південніше собору в районі каплиці Святого Одіяння і містить багато важливих творів мистецтва. Серед експонатів є чаші, скарби єпископів, а також релікварій Андрія Первозваного X століття, прикрашений золотом і слоновою кісткою.
-
![image]()
Домштейн — частина колони від первісного собору Костянтина -
![image]()
Тимпан над південним входом -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Вночі -
![image]()
Інтер'єр -
![image]()
План -
![image]()
Орган
Примітки
- . visualdata.dw.de. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 02.06.2014.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трірський собор |
Джерела
- Офіційний сайт [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)(нім.)
- Собор [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті sacred-destinations.com [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №367-008367 (англ.) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trirskij kafedralnij sobor Svyatogo Petra nim Hohe Domkirche St Peter zu Trier katolickij hram u misti Trir zemlya Rejnland Pfalc Nimechchina Najstarisha cerkva krayini u jogo konstrukciyi mozhna viyaviti slidi praktichno vsih yevropejskih arhitekturnih ta hudozhnih stiliv U 1986 roci razom z Cerkvoyu Bogomateri ta buv vklyuchenij do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Jogo rozmiri 112 5 m h 41 m ye najbilshimi sered cerkov mista lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Trirskij kafedralnij sobor Hohe Domkirche St Peter zu Trier49 45 22 pn sh 6 38 35 sh d 49 75611 pn sh 6 64306 sh d 49 75611 6 64306 Koordinati 49 45 22 pn sh 6 38 35 sh d 49 75611 pn sh 6 64306 sh d 49 75611 6 64306Krayina NimechchinaMistoTrirKonfesiyaKatolicizmYepiskopstvoTrirskaTipdTip budivliSoborStilRomanskijZasnovnikKostyantin VelikijData zasnuvannya320 iPochatok budivnictvakinec X st Pobudovano1515Relikviyi i svyatiniStatus Ob yekt spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKOStanDiyuchij hramSajtdominformation deTrirskij kafedralnij soborTrirskij kafedralnij sobor Nimechchina Mediafajli u VikishovishiIstoriya budivnictvaHram buv zakladenij u 326 u roci za velinnyam imperatora Kostyantina Velikogo na vidznachennya 20 richchya jogo pravlinnya odnochasno iz pochatkom budivnictva Soborom Svyatogo Petra u Rimi Budivnictvom keruvav yepiskop Trira U broshuri vidanij yepiskopatom i duhovenstvom Trirskogo soboru povidomlyayetsya sho imperatricya Olena viddala chastinu svogo palacu yepiskopu pid cerkvu Pochatkovi rozmiri soboru buli v chotiri razi bilshimi nizh suchasni vin dodatkovo zajmav teritoriyu pid nim Leibfrauenkirche sobornoyu plosheyu prileglim sadom ta pid budinkami Rinkovoyi ploshi U 882 roci normani praktichno zrujnuvali budivlyu ale sobor znovu buv vidbudovanij v romanskomu stili povnistyu budivnictvo bulo zaversheno do 1196 roku U Serednovichchi arhiyepiskop Trira buv vazhlivoyu cerkovnoyu osoboyu kontrolyuyuchi zemlyu vid francuzkogo kordonu do Rejnu Vin takozh buv odnim z semi viborciv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vzimku 1944 1945 rokiv Trirskij sobor yak i vse misto buv serjozno poshkodzhenij v hodi bojovih dij po zahoplennyu mista vijskami soyuznikiv U period z 1960 po 1974 roki bula provedena restavraciya ta rekonstrukciya vivtarya 1 travnya 1974 roku vidrestavrovanij vivtar buv znovu osvyachenij RelikviyiHiton Gospodnij Ekspoziciya Svyatogo Hitonu 2012 rik Imperatricya Olena vidoma svoyimi palomnictva u Svyatu zemlyu Blagochestiva legenda svidchit sho vona privezla Svyatij hiton Hrista z Yerusalimu i doruchila jogo novij cerkvi svogo sina u Triri Ce svyate odiyannya z bezshovnogo odyagu za perekazami nosiv Hristos pid chas rozp yattya Hiton vpershe z yavlyayetsya u pismovih dokumentah v XII stolitti 1512 roku visokij vivtar soboru Trira buv vidkritij i vbrannya bulo znajdeno vseredini poryad z inshimi vazhlivimi relikviyami zi Svyatoyi zemli Svyatij hiton buv vpershe pokazanij v Triri 1512 roku protyagom 23 dniv protyagom yakih ponad 100 tisyach prochan prijshli vklonitisya jomu Nastupnogo roku na zahidnomu fasadi soboru buv pobudovanij derev yanij balkon shob demonstruvati Svyatij hiton ta inshi relikviyi Triru natovpu sho zibravsya na Sobornij ploshi Vidtodi svyatini periodichno demonstruvalisya zbirayuchi vse bilshi natovpi Gravyura na midi datovana 1655 rokom yaka zberigayetsya v kaznachejstvi soboru zobrazhuye demonstraciyu svyatini z derev yanogo balkona v najdribnishih podrobicyah Dva vikariyi trimayut Svyashennij hiton yakij kripitsya do derev yanoyi paneli v toj chas yak propovidnik soboru Kornelius Lyuttinhgauzen tlumachit reliktovij zmist palomnikam Ekspoziciyu relikviyi protyagom troh tizhniv v 1933 roci vidvidalo priblizno 2 mln palomnikiv Pislya chergovoyi ekspoziciyi u 1959 roci relikviya bula zapechatana v chudovij hram u vlasnij kaplici de vona zberigayetsya i sogodni Ostannya ekspoziciya relikviyi vidbuvalasya 13 kvitnya 13 travnya 2012 roku cherez 500 rokiv z momentu pershoyi ekspoziciyi Svyatogo hitonu Inshi Trirskij sobor ye miscem zberezhennya bagatoh hristiyanskih svyatin U kripti zokrema znahoditsya moshivik z golovoyu Svyatoyi Oleni v zahristiyi znahodyatsya chastina lancyuga yakim buv skutij Apostol Petro sandali j cvyah Svyatogo Andriya Pervozvanogo a takozh chastki moshej svyatih pravednih bogootciv Joakima i Anni Takozh v sobori pohovani deyaki yepiskopi Trira Inter yerInter yer soboru poyednuye v sobi budivlyu v romanskomu stili barokovi prikrasi ta gotichne sklepinnya z arkami V plani sobor yavlyaye soboyu baziliku z potrijnimi navami dvoma horami transeptom i shistma vezhami Chastinu cerkvi Kostyantina mozhna pobachiti u centralnij chastini originalni stini pidnimayutsya na visotu 26 m Zovni soboru z pivdennogo boku znahoditsya Domshtejn velicheznij shmatok odniyeyi z chotiroh granitnih kolon cerkvi Kostyantina Quadratbau zrujnovanoyi u V stolitti Nad pivdennimi dvermi z vnutrishnogo boku ye chudovij romanskij timpan iz zobrazhennyam Isusa Hrista mizh Bogorodiceyu ta Svyatim Petrom Inshi vidatni tvori vklyuchayut mogilu papskogo poslancya Ivo 1144 v pivdennomu prohodi yaka ozdoblena romanskoyu rizblenoyu figurkoyu drakona ta golovoyu lyudini sho viglyadaye Dlya palomnikiv v Trirskomu kafedralnomu sobori golovnoyu pam yatkoyu ye nim Der Heilige Rock Hrista Relikviya znahoditsya v raci yaka zberigayetsya v specialno pobudovanij v stili baroko kaplici Svyatogo Odiyannya roztashovanij pozadu vivtarya Bilsha chastina ciyeyi kaplici ye shovanoyu vid vidviduvachiv Inshoyu vazhlivoyu relikviyeyu ye vvazhayetsya sho jogo vikoristovuvali pri Rozp yatti Isusa Jogo mozhna pobachiti na vistavci u skarbnici Skarbnicya Trirskogo soboru nim Schatzkammer znahoditsya pivdennishe soboru v rajoni kaplici Svyatogo Odiyannya i mistit bagato vazhlivih tvoriv mistectva Sered eksponativ ye chashi skarbi yepiskopiv a takozh relikvarij Andriya Pervozvanogo X stolittya prikrashenij zolotom i slonovoyu kistkoyu Domshtejn chastina koloni vid pervisnogo soboru Kostyantina Timpan nad pivdennim vhodom Vnochi Inter yer Plan OrganPrimitki visualdata dw de Deutsche Welle Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 02 06 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trirskij soborDzherelaOficijnij sajt 6 serpnya 2014 u Wayback Machine angl nim Sobor 21 kvitnya 2014 u Wayback Machine na sajti sacred destinations com 26 listopada 2012 u Wayback Machine angl Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 367 008367 angl