Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Юрій Трусов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Юрій Сергійович Трусов | ||||
 | ||||
| Народився | 3 квітня 1914 Одеса, Російська імперія | |||
| Помер | 7 березня 1991 (76 років) Одеса, Українська РСР, СРСР ·серцева недостатність | |||
| Громадянство | Українська РСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, романіст | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1930—1991 | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| У шлюбі з | Селютіна Лідія Яківна | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |  | |||
| Сайт: hadgibej.wix.com/trusov | ||||
| | ||||
Юрій Сергійович Трусов (3 квітня 1914 — 7 березня 1991) — український прозаїк та поет, автор історичних романів. Найвідомішим твором є роман-трилогія «Хаджибей», який відтворює події, що відбувалися на півдні України наприкінці XVIII та першій чверті XIX сторіччя.
Походження
Юрій Сергійович Трусов народився 3 квітня 1914 року в м. Одесі в дворянській сім'ї. У роду Трусових майже всі чоловіки робили військову кар'єру, багато з низ дослужилися до генеральських еполет.
Прадід— Олександр Іванович Трусов (1814 -1898), генерал-майор, командир Одеської та С.Петербургської бригади прикордонної стражи.
Двоюрідний дід — Євгеній Олександрович Трусов (1850—1904) — герой російсько-японської війни, капітан першого рангу, командир легендарного крейсера «Рюрік», що повторив подвиг «Варяга». Крейсер «Рюрік» 14 серпня 1904 року спробував прорватися до Владивостока з Порт-Артура. Вступив в нерівний бій з японцями. Коли всі артилерійські установи на кораблі були знищені, екіпаж корабля, не бажаючи здаватися у полон, затопив крейсер. Е. А. Трусов помер від ран на борту корабля.
Дід — Борис Олександрович Трусов — єдиний із сім'ї не пішов по військовим шляхом. Його мати благала батька дозволити йому стати на цивільну службу. Борис Олександрович працював в митниці у Ризі та Астрахані, мав чин колезького радника. Дуже любив мистецтво, сам займався живописом. Він був дальтоніком і картини писав лише чорно-білими фарбами. Помер в 1913 р. від рака губи, оскільки, не бачивши кольору, фарби розрізняв на смак. Був дуже доброю людиною. Солдати митниці попросили навіть затримати похорон до їх звільнення, щоб вони могли проститися. Їх прохання було задоволене.
Батько — Трусов Сергій Борисович (1893—1938) — народився в м. Ризі. В 1911 році закінчив Астраханське реальне училище і до першої світової війни працював в Астраханській митниці. У 1916 році закінчив Юнкерське училище в Казані і був відправлений на фронт. Як офіцер царської армії, командував ротою. Був нагороджений Орденами Святої Ганни третього і четвертого ступенів і Святого Станіслава третього ступеня.
Мати — Сицинська Олександра Максимівна (1890—1970) була із старовинного польського шляхетського роду, що мав не менш вражаючу історію. Один з її давніх предків, Владислав Сицинський, був сумнозвісний тим, що в 1652 році, не погодившись з пропозицією продовжити засідання польського сейму, вперше використовував право «вето» і демонстративно покинув зал. Цей випадок мав вельми серйозні наслідки, він створив прецедент, після якого жоден закон не ухвалювався, оскільки було досить одного голосу, щоб його не затвердити. У Адама Міцкевича є поема «Привал в Упіті», що розповідає про легенди, пов'язані з цією людиною. Олександра Максимівна закінчила у Варшаві гімназію, вільно володіла трьома іноземними мовами, була дуже красива. Вони з Сергієм Борисовичем познайомилися в Москві, одружилися, і 3 квітня 1914 року у них народився син Юрій.
Біографія
Після революції сім'я жила в Астрахані, де в 1929 році, Юрій Трусов закінчив семирічку. Протягом 1930—1934 рр. вчився на механічному відділенні Астраханського водного технікуму.
У 1934 році сім'я повертається до Одеси, де його батькові запропонували працювати інспектором митниці. Юрій Сергійович вчився в інституті водного транспорту і працював техніком — майстром на заводі «Більшовик».
13 квітня 1936 року Юрій Трусов одружився з Агнесою Павлівною Лозинською (1913—1995). Осенью того ж року був покликаний на службу в Червону Армію.
7 лютого 1937 року народилася дочка — Ірина Трусова, а в грудні 1937 року заарештували його батька, Сергія Борисовича. Його оголосили «ворогом народу» і засудили по статті 58 Кримінального кодексу за участь в контрреволюційній військово- офіцерській організації з метою усунення Радянської влади. 26 квітня 1938 року його розстріляли. І лише після смерті Юрія Трусова в 1991 році Сергій Борисович був посмертно реабілітований.
У 1939 році Юрій Трусов демобілізувався з армії і влаштувався майстром на завод «Червоний Жовтень». У 1940 році поступив в Одеський педагогічний інститут.
Під час війни з фашизмом знаходився на Південно-західному і Сталінградському фронтах, був двічі поранений під Курськом і Сталінградом. Тоді ж вперше були опубліковані його перші вірші про війну.
 | Окопы рыли зло и торопливо, Лопаты влажный прорезали слой. |  |
Повернувшись з фронту, працював журналістом у ряді Одеських газет, випустив 3 збірки віршів — «Ранок на березі» (1945 р.), «На вахті» (1948 р.), «Рідний берег»(1954 р.)
| | Нам не забыть тебя, последняя, без сна, в ракетных всплесках полночь фронтовая, | |
З 1948 року Ю. С. Трусов — член Спілки письменників СРСР. У 1951—1954 рр. — літературний співпрацівник газети «Моряк».
У 1954 року брак з А. П. Лозінською розпався і Юрій Трусов знайомиться з Лідією Яківною Селютіною, майбутньою письменницею і драматургом, яка згодом стане його другою дружиною.
Поступово Юрій Трусов став переходити на прозу. І в 1958 році київське видавництво «Радянський письменник» випустило роман рос. «Падение Хаджибея», його перший прозаїчний твір, що започаткував історичну трилогію Хаджибей». «Хаджибей» користувався великою популярністю, і тільки за життя автора перевидавався 8 разів.
У 1984 році був нагороджений грамотою Президії Верховної Ради Української РСР за заслуги в розвитку радянської літератури.
Юрій Сергійович Трусов помер 7 березня 1991 року від гострої серцевої недостатності на 76 році життя.
В одному зі своїх останніх віршів, поет писав:
| | Когда умру, страдая и любя, Как все поэты и как все повесы, | |
І дійсно, на будинку, де жив Юрій Трусов, висить меморіальна дошка з його бронзовим профілем.
Творчість
- 1945 р. року виходить книга солдатських віршів «Утро на берегу» («Ранок на березі»),
- 1948 р. — поетична збірка «На вахте» («На вахті»),
- 1954 р. — збірка віршів «Родной берег» («Рідний берег»).
- 1958 р. року виходить його перший прозаїчний твір, що поклав початок трилогії «Хаджибей» — повість «Падіння Хаджибею». 1966 року вийшла друга книга трилогії — «Ранок Одеси». Заключна книга трилогії «Кам'яне море» (1968).
- 1963 р. — роман «Когда рядом друг» («Коли поряд друг»)
- 1974 р. — повість «Даль» («Далина»)
- 1976 р. — поетична збірка «Морская былина»(«Морська билина»)
- 1980 р. — роман «Проникновение в тайну» («Проникнення у таємницю»)
- 1984 р. — четверта книга епопеї «Хаджибей» «Зелёная ветвь»(«Зелена гілка»)
- 1989 р. — «Избранное» («Обране»)Юрія Трусова.
- 1991 р. — збірка повістей та розповідей «Рубец на сердце»(«Рубець на серці»)
- Загальний тираж книг за життя письменника (не враховуючи журнали)) перевищує 700 000 екземплярів.
- У 2004 році виходить п'ята, завершальна частина «Хаджибею» — роман «Золотые эполеты»(«Золоті еполети»)
- У 2014 році до 100-річчя автора перевидання трилогіяї «Хаджибей», видавництво «СМІЛ».
- У 2015 році за історико-літературну трилогію «Хаджибей» Юрій Трусов посмертно став лауреатом XVI Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» в номінації «Нема безіменних героїв».
- У 2015 році видавництво «Центрполіграф» видало двотомник:
- 1й том — «Падение Хаджибея», «Утро Одессы», 2й том — «Каменное море»
- У 2020 році вийшло спільне видання поеми Ігоря Потоцького «Фантазии о Юрии Трусове» («Фантазії про Юрія Трусова» та повісті «Падение Хаджибея»(«Падіння Хаджибею») , Видавництво «Друк Південь».
Пам'ять про Трусова
- З 1994 року бібліотека № 33 за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 22, має ім'я Юрія Трусова.
- У 1991 році встановлено меморіальну дошку на будинку № 6 на вулиці Леонтовича у м. Одесі, де письменник прожив останні роки.
Посилання
- Офіційний сайт письменника Юрія Трусова
- Вірші різних років
- Всемирный клуб одесситов. «Они оставили след в истории Одессы»
- Славная страница истории Олексій Марков
- Певец Хаджибея Володимир Лясковський
- Правда — джерело осявання Іван Дузь
- Наче камінь у фортечному підмурівку Іван Тарасів
- Навіяно давниною Богдан Сушинський
- След Овидия Володимир Гридін
- Сквозь тайны истории Олена Кузнецова
- Хаджибей — вершина творчества Анатолій Глущак
- Співець чорноморського краю. Одеська національна наукова библиотека
- Памяти Юрия Трусова — одесского поэта и писателя
- Утро истории Одессы начиналось с Юрия Трусова Інна Іщук
- Презентация нового издания трилогии Юрия Трусова «Хаджибей»
- За любовь.дружбу и ненападение Інна Ищук
- Відеорепортаж. Юрий Трусов . Вечер памяти к 100-летию
- Відеорепортаж. Юрий Трусов. Вечер памяти в Одесском литературном музее
- Відеорепортаж. Юрій Трусов (до 100-річчя до дня народження)
- Відеорепортаж. Юрій Трусов . 95-річчя у Одеському відділенні союзу письменників України
- Слайдшоу Дорогами памяти Юрия Трусова"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Yurij TrusovYurij Sergijovich TrusovNarodivsya3 kvitnya 1914 1914 04 03 Odesa Rosijska imperiyaPomer7 bereznya 1991 1991 03 07 76 rokiv Odesa Ukrayinska RSR SRSR serceva nedostatnistGromadyanstvoUkrayinska RSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet romanistMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1930 1991ChlenstvoSP SRSRU shlyubi zSelyutina Lidiya YakivnaAvtografNagorodiSajt hadgibej wix com trusovU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trusov Yurij Sergijovich Trusov 3 kvitnya 1914 7 bereznya 1991 ukrayinskij prozayik ta poet avtor istorichnih romaniv Najvidomishim tvorom ye roman trilogiya Hadzhibej yakij vidtvoryuye podiyi sho vidbuvalisya na pivdni Ukrayini naprikinci XVIII ta pershij chverti XIX storichchya PohodzhennyaYurij Sergijovich Trusov narodivsya 3 kvitnya 1914 roku v m Odesi v dvoryanskij sim yi U rodu Trusovih majzhe vsi choloviki robili vijskovu kar yeru bagato z niz dosluzhilisya do generalskih epolet Pradid Oleksandr Ivanovich Trusov 1814 1898 general major komandir Odeskoyi ta S Peterburgskoyi brigadi prikordonnoyi strazhi Dvoyuridnij did Yevgenij Oleksandrovich Trusov 1850 1904 geroj rosijsko yaponskoyi vijni kapitan pershogo rangu komandir legendarnogo krejsera Ryurik sho povtoriv podvig Varyaga Krejser Ryurik 14 serpnya 1904 roku sprobuvav prorvatisya do Vladivostoka z Port Artura Vstupiv v nerivnij bij z yaponcyami Koli vsi artilerijski ustanovi na korabli buli znisheni ekipazh korablya ne bazhayuchi zdavatisya u polon zatopiv krejser E A Trusov pomer vid ran na bortu korablya Did Boris Oleksandrovich Trusov yedinij iz sim yi ne pishov po vijskovim shlyahom Jogo mati blagala batka dozvoliti jomu stati na civilnu sluzhbu Boris Oleksandrovich pracyuvav v mitnici u Rizi ta Astrahani mav chin kolezkogo radnika Duzhe lyubiv mistectvo sam zajmavsya zhivopisom Vin buv daltonikom i kartini pisav lishe chorno bilimi farbami Pomer v 1913 r vid raka gubi oskilki ne bachivshi koloru farbi rozriznyav na smak Buv duzhe dobroyu lyudinoyu Soldati mitnici poprosili navit zatrimati pohoron do yih zvilnennya shob voni mogli prostitisya Yih prohannya bulo zadovolene Batko Trusov Sergij Borisovich 1893 1938 narodivsya v m Rizi V 1911 roci zakinchiv Astrahanske realne uchilishe i do pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav v Astrahanskij mitnici U 1916 roci zakinchiv Yunkerske uchilishe v Kazani i buv vidpravlenij na front Yak oficer carskoyi armiyi komanduvav rotoyu Buv nagorodzhenij Ordenami Svyatoyi Ganni tretogo i chetvertogo stupeniv i Svyatogo Stanislava tretogo stupenya Mati Sicinska Oleksandra Maksimivna 1890 1970 bula iz starovinnogo polskogo shlyahetskogo rodu sho mav ne mensh vrazhayuchu istoriyu Odin z yiyi davnih predkiv Vladislav Sicinskij buv sumnozvisnij tim sho v 1652 roci ne pogodivshis z propoziciyeyu prodovzhiti zasidannya polskogo sejmu vpershe vikoristovuvav pravo veto i demonstrativno pokinuv zal Cej vipadok mav velmi serjozni naslidki vin stvoriv precedent pislya yakogo zhoden zakon ne uhvalyuvavsya oskilki bulo dosit odnogo golosu shob jogo ne zatverditi U Adama Mickevicha ye poema Prival v Upiti sho rozpovidaye pro legendi pov yazani z ciyeyu lyudinoyu Oleksandra Maksimivna zakinchila u Varshavi gimnaziyu vilno volodila troma inozemnimi movami bula duzhe krasiva Voni z Sergiyem Borisovichem poznajomilisya v Moskvi odruzhilisya i 3 kvitnya 1914 roku u nih narodivsya sin Yurij BiografiyaPislya revolyuciyi sim ya zhila v Astrahani de v 1929 roci Yurij Trusov zakinchiv semirichku Protyagom 1930 1934 rr vchivsya na mehanichnomu viddilenni Astrahanskogo vodnogo tehnikumu U 1934 roci sim ya povertayetsya do Odesi de jogo batkovi zaproponuvali pracyuvati inspektorom mitnici Yurij Sergijovich vchivsya v instituti vodnogo transportu i pracyuvav tehnikom majstrom na zavodi Bilshovik 13 kvitnya 1936 roku Yurij Trusov odruzhivsya z Agnesoyu Pavlivnoyu Lozinskoyu 1913 1995 Osenyu togo zh roku buv poklikanij na sluzhbu v Chervonu Armiyu 7 lyutogo 1937 roku narodilasya dochka Irina Trusova a v grudni 1937 roku zaareshtuvali jogo batka Sergiya Borisovicha Jogo ogolosili vorogom narodu i zasudili po statti 58 Kriminalnogo kodeksu za uchast v kontrrevolyucijnij vijskovo oficerskij organizaciyi z metoyu usunennya Radyanskoyi vladi 26 kvitnya 1938 roku jogo rozstrilyali I lishe pislya smerti Yuriya Trusova v 1991 roci Sergij Borisovich buv posmertno reabilitovanij U 1939 roci Yurij Trusov demobilizuvavsya z armiyi i vlashtuvavsya majstrom na zavod Chervonij Zhovten U 1940 roci postupiv v Odeskij pedagogichnij institut Pid chas vijni z fashizmom znahodivsya na Pivdenno zahidnomu i Stalingradskomu frontah buv dvichi poranenij pid Kurskom i Stalingradom Todi zh vpershe buli opublikovani jogo pershi virshi pro vijnu Okopy ryli zlo i toroplivo Lopaty vlazhnyj prorezali sloj I glina vspyhivala yarkoj grivoj Ot kazhdogo broska ot vlagi dozhdevoj Povernuvshis z frontu pracyuvav zhurnalistom u ryadi Odeskih gazet vipustiv 3 zbirki virshiv Ranok na berezi 1945 r Na vahti 1948 r Ridnij bereg 1954 r Nam ne zabyt tebya poslednyaya bez sna v raketnyh vspleskah polnoch frontovaya kogda vdrug gryanula salyutami vesna i my vdohnuli mirnyj vozduh maya Z 1948 roku Yu S Trusov chlen Spilki pismennikiv SRSR U 1951 1954 rr literaturnij spivpracivnik gazeti Moryak U 1954 roku brak z A P Lozinskoyu rozpavsya i Yurij Trusov znajomitsya z Lidiyeyu Yakivnoyu Selyutinoyu majbutnoyu pismenniceyu i dramaturgom yaka zgodom stane jogo drugoyu druzhinoyu Postupovo Yurij Trusov stav perehoditi na prozu I v 1958 roci kiyivske vidavnictvo Radyanskij pismennik vipustilo roman ros Padenie Hadzhibeya jogo pershij prozayichnij tvir sho zapochatkuvav istorichnu trilogiyu Hadzhibej Hadzhibej koristuvavsya velikoyu populyarnistyu i tilki za zhittya avtora perevidavavsya 8 raziv U 1984 roci buv nagorodzhenij gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR za zaslugi v rozvitku radyanskoyi literaturi Yurij Sergijovich Trusov pomer 7 bereznya 1991 roku vid gostroyi sercevoyi nedostatnosti na 76 roci zhittya V odnomu zi svoyih ostannih virshiv poet pisav Kogda umru stradaya i lyubya Kak vse poety i kak vse povesy To vnov voskresnu v zvonkoj bronze ya Na samoj skromnoj ulice Odessy I dijsno na budinku de zhiv Yurij Trusov visit memorialna doshka z jogo bronzovim profilem Tvorchist1945 r roku vihodit kniga soldatskih virshiv Utro na beregu Ranok na berezi 1948 r poetichna zbirka Na vahte Na vahti 1954 r zbirka virshiv Rodnoj bereg Ridnij bereg 1958 r roku vihodit jogo pershij prozayichnij tvir sho poklav pochatok trilogiyi Hadzhibej povist Padinnya Hadzhibeyu 1966 roku vijshla druga kniga trilogiyi Ranok Odesi Zaklyuchna kniga trilogiyi Kam yane more 1968 1963 r roman Kogda ryadom drug Koli poryad drug 1974 r povist Dal Dalina 1976 r poetichna zbirka Morskaya bylina Morska bilina 1980 r roman Proniknovenie v tajnu Proniknennya u tayemnicyu 1984 r chetverta kniga epopeyi Hadzhibej Zelyonaya vetv Zelena gilka 1989 r Izbrannoe Obrane Yuriya Trusova 1991 r zbirka povistej ta rozpovidej Rubec na serdce Rubec na serci Zagalnij tirazh knig za zhittya pismennika ne vrahovuyuchi zhurnali perevishuye 700 000 ekzemplyariv U 2004 roci vihodit p yata zavershalna chastina Hadzhibeyu roman Zolotye epolety Zoloti epoleti U 2014 roci do 100 richchya avtora perevidannya trilogiyayi Hadzhibej vidavnictvo SMIL U 2015 roci za istoriko literaturnu trilogiyu Hadzhibej Yurij Trusov posmertno stav laureatom XVI Zagalnonacionalnogo konkursu Ukrayinska mova mova yednannya v nominaciyi Nema bezimennih geroyiv U 2015 roci vidavnictvo Centrpoligraf vidalo dvotomnik 1j tom Padenie Hadzhibeya Utro Odessy 2j tom Kamennoe more U 2020 roci vijshlo spilne vidannya poemi Igorya Potockogo Fantazii o Yurii Trusove Fantaziyi pro Yuriya Trusova ta povisti Padenie Hadzhibeya Padinnya Hadzhibeyu Vidavnictvo Druk Pivden Pam yat pro TrusovaZ 1994 roku biblioteka 33 za adresoyu m Odesa Francuzkij bulvar 22 maye im ya Yuriya Trusova U 1991 roci vstanovleno memorialnu doshku na budinku 6 na vulici Leontovicha u m Odesi de pismennik prozhiv ostanni roki PosilannyaOficijnij sajt pismennika Yuriya Trusova Virshi riznih rokiv Vsemirnyj klub odessitov Oni ostavili sled v istorii Odessy Slavnaya stranica istorii Oleksij Markov Pevec Hadzhibeya Volodimir Lyaskovskij Pravda dzherelo osyavannya Ivan Duz Nache kamin u fortechnomu pidmurivku Ivan Tarasiv Naviyano davninoyu Bogdan Sushinskij Sled Ovidiya Volodimir Gridin Skvoz tajny istorii Olena Kuznecova Hadzhibej vershina tvorchestva Anatolij Glushak Spivec chornomorskogo krayu Odeska nacionalna naukova biblioteka Pamyati Yuriya Trusova odesskogo poeta i pisatelya Utro istorii Odessy nachinalos s Yuriya Trusova Inna Ishuk Prezentaciya novogo izdaniya trilogii Yuriya Trusova Hadzhibej Za lyubov druzhbu i nenapadenie Inna Ishuk Videoreportazh Yurij Trusov Vecher pamyati k 100 letiyu Videoreportazh Yurij Trusov Vecher pamyati v Odesskom literaturnom muzee Videoreportazh Yurij Trusov do 100 richchya do dnya narodzhennya Videoreportazh Yurij Trusov 95 richchya u Odeskomu viddilenni soyuzu pismennikiv Ukrayini Slajdshou Dorogami pamyati Yuriya Trusova