Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Троїцька це́рква — православний кладовищенський храм Флорівського жіночого монастиря у Києві. Стояла на вершині Замкової гори, де розташовувався монастирський цвинтар. Збудована в 1854—1857 роках і розібрана в 1938 році.
| Троїцька церква | |
|---|---|
 Троїцька церква | |
| 50°27′42″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д. / 50.46175800002777834° пн. ш. 30.51135100002777989° сх. д.Координати: 50°27′42″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д. / 50.46175800002777834° пн. ш. 30.51135100002777989° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Спарро Павло Іванович |
| Початок будівництва | 1854 |
| Кінець будівництва | 1857 |
| Зруйновано | 1938 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Стиль | псевдоросійський стиль |
| Епонім | Трійця |
  Троїцька церква (Київ, Замкова гора) (Київ) | |
Історія
У 1834 році Флорівський жіночий монастир придбав у міста 3606 квадратних сажнів землі на Замковій горі для влаштування тут монастирського цвинтаря, на якому з 1840-х років ховали черниць, а у 1860-х роках почали ховати біле духовенство і мирян — мешканців Подолу та Гончарів-Кожум'яків.
У 1854 році київський єпархіальний архітектор Павло Спарро розробив проєкт кладовищенської церкви, який був «височайше затверджений» 7 квітня 1855 року. Того ж року коштом монастиря почалося зведення церкви, за будівельні роботи відповідав київський купець 3-ї гільдії Стефан Фадєєв. Завершили будівництво, загальна вартість якого склала 30 тис. рублів сріблом, у 1857 році, освятив церкву Святої Трійці митрополит Філарет.
Троїцьку церкву оточували могили Флорівського цвинтаря. З північного боку церкви поховали ігуменю Агнію — ініціаторку будівництва церкви. З південного боку стояв на чавунному п'єдесталі у вигляді гори 11-аршинний чавунний хрест із написом «Василій Іванович Хом'яков». Під хрестом насправді не було могили, він був встановлений за заповітом В. Хом'якова, парафіянина і благодійника Флорівського монастиря, з метою привернути увагу мирян до цієї обителі. Сам Хом'яков, який помер у 1871 році, був похований біля південного боку монастирської церкви Казанської ікони Божої Матері.
У 1858—1589 роках до Троїцької церкви проклали в'їзний шлях від монастиря на гору, яка за найменуванням монастиря отримала нову назву Флорівська (Фролівська).
У 1900 році храм відремонтували та наново визолотили бані, у 1908 році відновили стіни та пофарбували покрівлю.
За радянської влади, у 1920-х роках цвинтар на Замковій горі закрили, з 1923 року Троїцька церква не використовувалася за призначенням, тому 13 липня 1927 року президія Київського окрвиконкому постановила її закрити. Втім, храм продовжував існувати до 1936 року, коли ухвалили Генеральний план Києва, за яким, зокрема, на Замковій горі та горі Дитинка передбачалося облаштування парку площею 30,7 га. Хоча ці задуми так і не були реалізовані, у 1938 році Троїцьку церкву розібрали. На місці колишнього цвинтаря у 1943 році облаштували військову частину, яка обслуговувала так звану «глушилку» — радіостанцію, що (глушила трансляцію зарубіжних радіостанцій). Вона діяла до листопада 1988 року. Після розпаду СРСР військові споруди на Замковій горі розібрали.
Від Троїцької церкви збереглися фундаменти та частина стіни, від некрополя біля неї — кілька поодиноких поховань.
Опис
Це була невелика мурована споруда, хрестоподібна у плані, із двома цибулястими банями, одна з яких увінчувала основний об'єм, друга, значно менша за розміром, — дзвіничку над притвором. В архітектурному плані Троїцька церква була зведена у стилі російських церков XVII століття і була цікавим зразком переходу від архітектури класицизму до псевдоросійського стилю. Висота та довжина церкви становили по 31,5 аршини, ширина — 21,5 аршин. Головна баня розміщувалася на гранчастому барабані із півциркульними віконними прорізами, що стояв на двох восьмериках. Дзвіниця, зведена над притвором, належала до новгородського типу: прямокутна у плані, дзвонові отвори були виконані у вигляді трифорію, вкривав дзвіницю чотирисхилий дах, увінчаний банькою на трьох маленьких восьмериках. Дзвіниця мала 6 дзвонів, 4 з яких були відлиті у 1854 році, найбільший дзвін важив близько 46 пудів 16 фунтів. Обидві бані були вкриті позолоченим залізом та увінчані позолоченими хрестами на півмісяцях.
Головний вівтар церкви був освячений на честь Святої Трійці, у правій частині церкви також був бічний вівтар на честь ікони Божої Матері Охтирської.
Завдяки своєму розташуванню на вершині Замкової гори Троїцька церква була архітектурною домінантою навколишньої місцевості та відігравала важливу роль у формуванні ландшафту Замкової гори.
Галерея
-
![image]()
Панорама Подолу в 1862 році. Зліва на горі видно Троїцьку церкву -
![image]()
Залишки кладовища на Замковій горі -
![image]()
Склеп на Замковій горі
Див. також
Примітки
- Третяк, 2004, с. 97.
- Ковалинський, 2011, с. 493.
- Захарченко, 1888, с. 253.
- Похилевич, 1865, с. 53.
- Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
- Кальницький, 2012, с. 101.
- Сементовський, 1900, с. 274.
- Петров, 1897, с. 173.
- Звід, 2011, с. 1690.
- Звід, 2011, с. 1687.
- Ковалинський, 2011, с. 495.
- Звід, 2011, с. 1688.
- Ковалинський, 2011, с. 496.
- Маниковский, 1894, с. 30.
- Похилевич, 1865, с. 54.
- Маниковский, 1894, с. 31.
- Ковалинський, 2011, с. 522.
Джерела
- Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
- Дегтярьов Михайло, Крайня Ольга. Флорівський (Вознесенський) жіночий монастир, 16—20 ст. // Київ: Кн. 1, ч. 3: С—Я Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. — 3900 прим. — -2.
- Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
- Ковалинський В. В. Флорівський Свято-Вознесенський жіночий монастир // Київські мініатюри. Долі київських храмів. частина перша. — К. : Купола, 2011. — Т. 9. — 608 с. — (Київські мініатюри) — 1000 прим. — .
- Петров Н. И. Историко-топографическіе очерки древняго Кіева. — К. : Типографія Императорскаго Университета св. Владиміра, 1897. (рос. дореф.)
- Исторически-статистическое описание Киево-Флоровского Вознесенского женского монастыря / Сост. свящ. Феодор Маниковский. — К. : тип. С. В. Кульженко, 1894. (рос. дореф.)
- Сементовський М. М. Кіевъ, его святыни, древности, достопамятности. — 7-ме. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1900. (рос. дореф.)
- Захарченко М. М. Кіевъ теперь и прежде. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1888. — С. 253. (рос. дореф.)
- Похилевичъ Л. Монастыри и церкви г. Кіева: Прежнее и нынешнее состояніе и средства содержанія причтовъ, а также иноверческие молитвенные дома. — К. : Въ типографіи губернского управленія, 1865. — 134 с. (рос. дореф.)
Посилання
- Виталий Ковалинский (16 травня 2012 року). Некрополь на Киселевке. www.weekend.today. Вікенд. Процитовано 4 серпня 2022 року.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi cerkvi Cerkva Svyatoyi Trijci Kiyiv Troyicka ce rkva pravoslavnij kladovishenskij hram Florivskogo zhinochogo monastirya u Kiyevi Stoyala na vershini Zamkovoyi gori de roztashovuvavsya monastirskij cvintar Zbudovana v 1854 1857 rokah i rozibrana v 1938 roci Troyicka cerkvaTroyicka cerkva50 27 42 pn sh 30 30 40 sh d 50 46175800002777834 pn sh 30 51135100002777989 sh d 50 46175800002777834 30 51135100002777989 Koordinati 50 27 42 pn sh 30 30 40 sh d 50 46175800002777834 pn sh 30 51135100002777989 sh d 50 46175800002777834 30 51135100002777989Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektor Sparro Pavlo IvanovichPochatok budivnictva 1854Kinec budivnictva 1857Zrujnovano 1938Vidbudovano ne vidbudovuvalasStil psevdorosijskij stilEponim TrijcyaTroyicka cerkva Kiyiv Zamkova gora Kiyiv IstoriyaU 1834 roci Florivskij zhinochij monastir pridbav u mista 3606 kvadratnih sazhniv zemli na Zamkovij gori dlya vlashtuvannya tut monastirskogo cvintarya na yakomu z 1840 h rokiv hovali chernic a u 1860 h rokah pochali hovati bile duhovenstvo i miryan meshkanciv Podolu ta Gonchariv Kozhum yakiv U 1854 roci kiyivskij yeparhialnij arhitektor Pavlo Sparro rozrobiv proyekt kladovishenskoyi cerkvi yakij buv visochajshe zatverdzhenij 7 kvitnya 1855 roku Togo zh roku koshtom monastirya pochalosya zvedennya cerkvi za budivelni roboti vidpovidav kiyivskij kupec 3 yi gildiyi Stefan Fadyeyev Zavershili budivnictvo zagalna vartist yakogo sklala 30 tis rubliv sriblom u 1857 roci osvyativ cerkvu Svyatoyi Trijci mitropolit Filaret Troyicku cerkvu otochuvali mogili Florivskogo cvintarya Z pivnichnogo boku cerkvi pohovali igumenyu Agniyu iniciatorku budivnictva cerkvi Z pivdennogo boku stoyav na chavunnomu p yedestali u viglyadi gori 11 arshinnij chavunnij hrest iz napisom Vasilij Ivanovich Hom yakov Pid hrestom naspravdi ne bulo mogili vin buv vstanovlenij za zapovitom V Hom yakova parafiyanina i blagodijnika Florivskogo monastirya z metoyu privernuti uvagu miryan do ciyeyi obiteli Sam Hom yakov yakij pomer u 1871 roci buv pohovanij bilya pivdennogo boku monastirskoyi cerkvi Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi U 1858 1589 rokah do Troyickoyi cerkvi proklali v yiznij shlyah vid monastirya na goru yaka za najmenuvannyam monastirya otrimala novu nazvu Florivska Frolivska U 1900 roci hram vidremontuvali ta nanovo vizolotili bani u 1908 roci vidnovili stini ta pofarbuvali pokrivlyu Za radyanskoyi vladi u 1920 h rokah cvintar na Zamkovij gori zakrili z 1923 roku Troyicka cerkva ne vikoristovuvalasya za priznachennyam tomu 13 lipnya 1927 roku prezidiya Kiyivskogo okrvikonkomu postanovila yiyi zakriti Vtim hram prodovzhuvav isnuvati do 1936 roku koli uhvalili Generalnij plan Kiyeva za yakim zokrema na Zamkovij gori ta gori Ditinka peredbachalosya oblashtuvannya parku plosheyu 30 7 ga Hocha ci zadumi tak i ne buli realizovani u 1938 roci Troyicku cerkvu rozibrali Na misci kolishnogo cvintarya u 1943 roci oblashtuvali vijskovu chastinu yaka obslugovuvala tak zvanu glushilku radiostanciyu sho glushila translyaciyu zarubizhnih radiostancij Vona diyala do listopada 1988 roku Pislya rozpadu SRSR vijskovi sporudi na Zamkovij gori rozibrali Vid Troyickoyi cerkvi zbereglisya fundamenti ta chastina stini vid nekropolya bilya neyi kilka poodinokih pohovan OpisCe bula nevelika murovana sporuda hrestopodibna u plani iz dvoma cibulyastimi banyami odna z yakih uvinchuvala osnovnij ob yem druga znachno mensha za rozmirom dzvinichku nad pritvorom V arhitekturnomu plani Troyicka cerkva bula zvedena u stili rosijskih cerkov XVII stolittya i bula cikavim zrazkom perehodu vid arhitekturi klasicizmu do psevdorosijskogo stilyu Visota ta dovzhina cerkvi stanovili po 31 5 arshini shirina 21 5 arshin Golovna banya rozmishuvalasya na granchastomu barabani iz pivcirkulnimi vikonnimi prorizami sho stoyav na dvoh vosmerikah Dzvinicya zvedena nad pritvorom nalezhala do novgorodskogo tipu pryamokutna u plani dzvonovi otvori buli vikonani u viglyadi triforiyu vkrivav dzvinicyu chotirishilij dah uvinchanij bankoyu na troh malenkih vosmerikah Dzvinicya mala 6 dzvoniv 4 z yakih buli vidliti u 1854 roci najbilshij dzvin vazhiv blizko 46 pudiv 16 funtiv Obidvi bani buli vkriti pozolochenim zalizom ta uvinchani pozolochenimi hrestami na pivmisyacyah Golovnij vivtar cerkvi buv osvyachenij na chest Svyatoyi Trijci u pravij chastini cerkvi takozh buv bichnij vivtar na chest ikoni Bozhoyi Materi Ohtirskoyi Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na vershini Zamkovoyi gori Troyicka cerkva bula arhitekturnoyu dominantoyu navkolishnoyi miscevosti ta vidigravala vazhlivu rol u formuvanni landshaftu Zamkovoyi gori GalereyaPanorama Podolu v 1862 roci Zliva na gori vidno Troyicku cerkvu Zalishki kladovisha na Zamkovij gori Sklep na Zamkovij goriDiv takozhNekropol Voznesenskogo Florivskogo monastiryaPrimitkiTretyak 2004 s 97 Kovalinskij 2011 s 493 Zaharchenko 1888 s 253 Pohilevich 1865 s 53 Topografichna zjomka Kiyivskogo miskomunviddilu 1923 1930 Kalnickij 2012 s 101 Sementovskij 1900 s 274 Petrov 1897 s 173 Zvid 2011 s 1690 Zvid 2011 s 1687 Kovalinskij 2011 s 495 Zvid 2011 s 1688 Kovalinskij 2011 s 496 Manikovskij 1894 s 30 Pohilevich 1865 s 54 Manikovskij 1894 s 31 Kovalinskij 2011 s 522 DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Degtyarov Mihajlo Krajnya Olga Florivskij Voznesenskij zhinochij monastir 16 20 st Kiyiv Kn 1 ch 3 S YaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2011 S 1217 2197 3900 prim ISBN 966 95478 2 2 2 Kalnickij M B Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Kovalinskij V V Florivskij Svyato Voznesenskij zhinochij monastir Kiyivski miniatyuri Doli kiyivskih hramiv chastina persha K Kupola 2011 T 9 608 s Kiyivski miniatyuri 1000 prim ISBN 978 966 8679 17 9 Petrov N I Istoriko topograficheskie ocherki drevnyago Kieva K Tipografiya Imperatorskago Universiteta sv Vladimira 1897 ros doref Istoricheski statisticheskoe opisanie Kievo Florovskogo Voznesenskogo zhenskogo monastyrya Sost svyash Feodor Manikovskij K tip S V Kulzhenko 1894 ros doref Sementovskij M M Kiev ego svyatyni drevnosti dostopamyatnosti 7 me K Tip S V Kulzhenko 1900 ros doref Zaharchenko M M Kiev teper i prezhde K Tip S V Kulzhenko 1888 S 253 ros doref Pohilevich L Monastyri i cerkvi g Kieva Prezhnee i nyneshnee sostoyanie i sredstva soderzhaniya prichtov a takzhe inovercheskie molitvennye doma K V tipografii gubernskogo upravleniya 1865 134 s ros doref PosilannyaVitalij Kovalinskij 16 travnya 2012 roku Nekropol na Kiselevke www weekend today Vikend Procitovano 4 serpnya 2022 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros