Трошев Андрій Миколайович

Андрій Миколайович Трошев (нар. 05.04.1962) — полковник у відставці, колишній співробітник органів Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, активний учасник Афганської та другої чеченської воєн, воєнної операції Росії в Сирії, Герой Російської Федерації.

Трошев Андрій Миколайович
Народився	5 квітня 1962(1962-04-05) (62 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	солдат
Alma mater	Російська академія державної служби
Знання мов	російська
Заклад	ПВК Вагнера^[1]
Учасник	Війна в Афганістані 1979—1989, Друга чеченська війна і Інтервенція Росії в Сирію
Військове звання	Полковник
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 5 квітня 1962 року в Ленінграді (нині — Санкт-Петербург). Після закінчення середньої школи вступив до Ленінградського вищого артилерійського командного училища імені Червоного Жовтня. Закінчивши його, служив у різних артилерійських частинах на командних та офіцерських посадах. Брав участь у бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан у складі обмеженого контингенту радянських військ. Командував батареєю самохідних артилерійських установок. За мужність і героїзм, виявлені під час виконання службових обов'язків, був удостоєний двох орденів Червоної Зірки. Надалі закінчив Військову артилерійську академію імені М. М. І. Калініна (нині — Михайлівська військова артилерійська академія).

Після розпаду СРСР продовжив службу у Збройних силах Російської Федерації. Брав участь у другій чеченській війні, за бойові заслуги був удостоєний двох орденів Мужності та медалі ордену «За заслуги перед Батьківщиною» 2-го ступеня. Згодом служив у частинах Ленінградського військового округу. Відійшовши в запас, продовжив службу в органах Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. Був співробітником підрозділів ОМОН і СОБР Головного управління МВС Росії у Північно-Західному федеральному округу, якийсь час командував Санкт-Петербурзьким СОБРом при ГУ МВС РФ з СЗФО. Був звільнений із лав Головного Управління з дискредитуючих обставин, а саме за алкоголізм. Є також випускником Російської академії державної служби за Президента Російської Федерації. В 2012 закінчив службу у званні полковника.

З початком військової операції Росії у Сирії Трошев, який на той час вже був на пенсії у відставці, виявив бажання поїхати до цієї країни. Безпосередньої участі у бойових діях не брав, керуючи тиловою службою ПВК Вагнера та Службою Безпеки ПВК у с. Молькін Краснодарського краю. За інформацією інтернет-видання має неврівноважений характер і пристрасть до алкоголю, також має відношення до загибелі кількох десятків (за твердженням деяких видань та сотні бійців) бійців ПВК у лютому 2018 року під вогнем збройних сил США, але категорично спростовував у різних джерелах інформації кількісну складову. Попри велику кількість загиблих в операціях в САР закритим Указом Президента Російської Федерації полковник у відставці Андрій Миколайович Трошев був удостоєний звання Героя Російської Федерації. За джерелами деяких ЗМІ, Трошев А. Н. потрапляв до лікарні в алкогольному сп'янінні та неадекватному стані, маючи при цьому карти Сирії, кошти та інші важливі документи. За неперевіреною інформацією, після повернення до Росії працює у приватній військовій компанії «Вагнер», є начальником її штабу, а також керує Службою Безпеки «ЧВК Вагнера» у с. Молькін Краснодарського краю деякі видання приписують йому керівництво всією цією компанією, що не є підтвердженою інформацією, або посаду виконавчого директора.

Зовнішні зображення
	Андрей Трошев

Санкції

29 червня 2022 року його занесли до санкційного списку Великої Британії, як одного з керівників групи «Вагнер», що бере участь у військовому конфлікті в Сирії на боці Башара Асада та урядових сил.

13 грудня 2021 року внесений до санкційних списків усіх країн Євросоюзу:

Начальник штабу групи «Вагнер», яка діє в Сирії, навчає і направляє сирійські сили. Група Вагнера також підтримує режим Асада і воює разом із воєнізованими формуваннями, пов'язаними з режимом, і сирійською армією. Андрій Трошев бере безпосередню участь у військових операціях Групи Вагнера в Сирії. Зокрема, він був задіяний у районі Дайр-ез-Заур. Таким чином, він робить вирішальний внесок у військові дії Башара Асада і підтримує сирійський режим та отримує від нього вигоду.

26 лютого 2023 року доданий до санкційного списку України.

Див. також

• Уткін Дмитро Валерійович

Примітки

1. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32021D2199
2. (рос.). Официальный сайт Санкт-Петербургской региональной общественной организации «Лига защиты интересов ветеранов локальных войн и военных конфликтов». Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
3. Пригожин, Дмитрий Уткин, Шойгу, Валерий Герасимов: кто есть кто в секретной армии Путина. glavcom.ua (рос.). Процитовано 6 квітня 2021.
4. СМИ сообщают о массовой гибели россиян в Сирии. Что об этом известно?. BBC News Русская служба. Процитовано 9 квітня 2021.
5. В больницу Петербурга попал Герой России с миллионами и картой Сирии. www.fontanka.ru (рос.). 6 червня 2017. Процитовано 6 квітня 2021.
6. От Африки до Украины. Где воюет "ЧВК Вагнера" и кто построил им церковь. BBC News Русская служба (рос.). 23 листопада 2018. Процитовано 9 квітня 2021.
7. Руководитель ЧВК «Вагнер» рассказал, сколько добровольцев погибли в Сирии (рос.). Экономика сегодня. 17.02.2018. Процитовано 13 листопада 2019.
8. «Вагнер» доигрался. Наемникам запретили брать кредиты и посещать Европу: кто эти люди?. Новая газета (рос.). 23 липня 2268. Процитовано 24 червня 2023.
9. EUR-Lex - 32021R2194 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 24 червня 2023.
10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №116/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».