Третій закон Ньютона або закон рівності дії і протидії — один з трьох основних законів ньютонівської механіки.
Третій закон Ньютона | |
Названо на честь | Ісаак Ньютон |
---|---|
Попередник | другий закон Ньютона |
Формула | |
Третій закон Ньютона у Вікісховищі |
Формулювання
Закон був уперше сформульований І. Ньютоном у книзі «Математичні начала натуральної філософії» (1687):
Дії завжди є рівна і протилежна протидія, інакше, взаємодії двох тіл одне на одне між собою рівні й спрямовані у протилежні боки.
Точніше, під тілами слід розуміти матеріальні точки; сучасне формулювання закону таке:
Сили взаємодії двох матеріальних точок рівні за величиною, протилежно спрямовані, і діють уздовж прямої, що з'єднує ці матеріальні точки.
У вигляді формули:
- ,
де — сила, з якою перше тіло діє на друге («дія»), а — сила, з якою друге тіло діє на перше («протидія»).
Приклади
- Цеглина, що нерухомо лежить на столі, тисне на нього з силою , напрямленою вниз (і званою вагою). Згідно з третім законом Ньютона, з боку столу на цеглину діє сила тієї ж величини, напрямлена вгору (вона називається реакцією опори).
- Яблуко падає на землю, оскільки Земля притягує його з силою . При цьому, з саме такою за величиною силою яблуко притягує Землю. Однак, оскільки маса Землі надзвичайно велика, її переміщення під дією цієї сили дуже мале.
Парадокс коня і воза
Коротке формулювання закону у вигляді «дія дорівнює протидії» може викликати непорозуміння. Прикладом є такий парадокс:
Нехай кінь, запряжений у віз, тягне його з деякою силою вперед. Але, згідно з 3-м законом Ньютона, існує сила протидії, рівна їй за величиною і спрямована назад. Оскільки в сумі обидві сили дають нуль, віз ніколи не зможе зрушити з місця.
Помилка тут у тому, що сили дії й протидії прикладені до різних тіл (у цьому прикладі: до воза і до коня), тому їх безглуздо додавати. Крім цих сил, і на коня, і на віз діє сила тертя, яка, власне, і призводить коня в рух (саме, сила тертя копит коня об землю спрямована вперед і долає силу протидії воза, в той час як сила тяги коня долає силу тертя воза об землю, спрямовану назад).
Зв'язок з законом збереження імпульсу
Розглянемо два тіла, які взаємодіють тільки одне з одним (замкнута система). Тоді, згідно з другим законом Ньютона, їх прискорення і визначаються з рівнянь
З урахуванням третього закону Ньютона звідси маємо
або ж
де і — швидкості тіл.
Величина називається імпульсом тіла, а останнє співвідношення виражає закон збереження імпульсу. Доповнивши 3-й закон Ньютона принципом незалежності дії сил, можна вивести закон збереження імпульсу для замкнутої системи, що складається з довільного числа тіл. Хоча, в рамках ньютонівської механіки, закон збереження імпульсу є наслідком законів Ньютона, досвід показує, що це один з найбільш загальних законів фізики, який виконується навіть тоді, коли сама ньютонівська механіка непридатна.
Як 3-й закон Ньютона, так і більш загальний закон збереження імпульсу є наслідками фундаментальної симетрії природи — однорідності простору. Однорідність простору означає, що всі його точки рівноправні, тобто, закон руху замкнутої системи не зміниться, якщо систему перемістити в просторі як ціле.
Зв'язок 3-го закону Ньютона з однорідністю простору добре видно в рамках лагранжового формалізму. Якщо простір однорідний, то потенціальна енергія може залежати тільки від різниць координат тел: , тому
звідки слідує .
Межі застосовності
Третій закон Ньютона, як і взагалі вся ньютонівська механіка, пов'язаний з ідеєю дії на відстані, згідно з якою сила, що діє з боку одного тіла на інше в певний момент часу, визначається їх положенням у той самий момент часу. Іншими словами, це означає нескінченну швидкість передавання взаємодій. Відповідно до сучасних уявлень, взаємодії передаються за допомогою полів, і, як випливає з досвіду, мають скінченну швидкість, що не перевищує швидкості світла. Тому під час руху зі швидкостями, близькими до швидкості світла, або ж коли відстані між тілами занадто великі, третій закон Ньютона непридатний. Однак закон збереження імпульсу як і раніше виконується, якщо крім імпульсу тіл, врахувати також імпульс поля (наприклад електромагнітного, гравітаційного), за допомогою якого вони взаємодіють.
Приклад: на тіло, що поглинає світло, діє сила тиску світла. Але ніякої «сили протидії» тут немає, як немає і ніякого тіла, до якого вона була б прикладена. З точки зору закону збереження імпульсу, тиск світла виникає тому, що імпульс електромагнітного поля передається тілу.
Примітки
- Ньютона законы механики // Физическая энциклопедия : [в 5 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Большая российская энциклопедия, 1992. — Т. 3: Магнитоплазменный — Пойнтинга теорема. — 672 с. — 48 000 экз. — .
- Загальний курс фізики = Общий курс физики. — М. : Наука, 1979. — Т. I. Механика. — 520 с.
- Перельман Я. И. Занимательная физика. — М. : Наука, 1991. — С. 242-243.
- Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Механика. — Издание 4-е, исправленное. — М.: Наука, 1988. — С. 26-27. — 215 с. — («Теоретическая физика», том I). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretij zakon Nyutona abo zakon rivnosti diyi i protidiyi odin z troh osnovnih zakoniv nyutonivskoyi mehaniki Tretij zakon Nyutona source source source source track track Nazvano na chestIsaak Nyuton Poperednikdrugij zakon Nyutona FormulaF 12 F 21 displaystyle mathbf F 12 mathbf F 21 Tretij zakon Nyutona u VikishovishiFormulyuvannyaZakon buv upershe sformulovanij I Nyutonom u knizi Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi 1687 Diyi zavzhdi ye rivna i protilezhna protidiya inakshe vzayemodiyi dvoh til odne na odne mizh soboyu rivni j spryamovani u protilezhni boki Tochnishe pid tilami slid rozumiti materialni tochki suchasne formulyuvannya zakonu take Sili vzayemodiyi dvoh materialnih tochok rivni za velichinoyu protilezhno spryamovani i diyut uzdovzh pryamoyi sho z yednuye ci materialni tochki U viglyadi formuli F 12 F 21 displaystyle vec F 12 vec F 21 de F 12 displaystyle vec F 12 sila z yakoyu pershe tilo diye na druge diya a F 21 displaystyle vec F 21 sila z yakoyu druge tilo diye na pershe protidiya PrikladiCeglina sho neruhomo lezhit na stoli tisne na nogo z siloyu P m g displaystyle P mg napryamlenoyu vniz i zvanoyu vagoyu Zgidno z tretim zakonom Nyutona z boku stolu na ceglinu diye sila tiyeyi zh velichini napryamlena vgoru vona nazivayetsya reakciyeyu opori Yabluko padaye na zemlyu oskilki Zemlya prityaguye jogo z siloyu F m g displaystyle F mg Pri comu z same takoyu za velichinoyu siloyu yabluko prityaguye Zemlyu Odnak oskilki masa Zemli nadzvichajno velika yiyi peremishennya pid diyeyu ciyeyi sili duzhe male Paradoks konya i vozaKorotke formulyuvannya zakonu u viglyadi diya dorivnyuye protidiyi mozhe viklikati neporozuminnya Prikladom ye takij paradoks Nehaj kin zapryazhenij u viz tyagne jogo z deyakoyu siloyu vpered Ale zgidno z 3 m zakonom Nyutona isnuye sila protidiyi rivna yij za velichinoyu i spryamovana nazad Oskilki v sumi obidvi sili dayut nul viz nikoli ne zmozhe zrushiti z miscya Pomilka tut u tomu sho sili diyi j protidiyi prikladeni do riznih til u comu prikladi do voza i do konya tomu yih bezgluzdo dodavati Krim cih sil i na konya i na viz diye sila tertya yaka vlasne i prizvodit konya v ruh same sila tertya kopit konya ob zemlyu spryamovana vpered i dolaye silu protidiyi voza v toj chas yak sila tyagi konya dolaye silu tertya voza ob zemlyu spryamovanu nazad Zv yazok z zakonom zberezhennya impulsuRozglyanemo dva tila yaki vzayemodiyut tilki odne z odnim zamknuta sistema Todi zgidno z drugim zakonom Nyutona yih priskorennya a 1 displaystyle vec a 1 i a 2 displaystyle vec a 2 viznachayutsya z rivnyan F 21 m 1 a 1 F 12 m 2 a 2 displaystyle vec F 21 m 1 vec a 1 quad vec F 12 m 2 vec a 2 Z urahuvannyam tretogo zakonu Nyutona zvidsi mayemo m 1 a 1 m 2 a 2 0 displaystyle m 1 vec a 1 m 2 vec a 2 0 abo zh d d t m 1 v 1 m 2 v 2 0 displaystyle frac d dt m 1 vec v 1 m 2 vec v 2 0 m 1 v 1 m 2 v 2 const displaystyle m 1 vec v 1 m 2 vec v 2 text const de v 1 displaystyle vec v 1 i v 2 displaystyle vec v 2 shvidkosti til Velichina p m v displaystyle vec p m vec v nazivayetsya impulsom tila a ostannye spivvidnoshennya virazhaye zakon zberezhennya impulsu Dopovnivshi 3 j zakon Nyutona principom nezalezhnosti diyi sil mozhna vivesti zakon zberezhennya impulsu dlya zamknutoyi sistemi sho skladayetsya z dovilnogo chisla til Hocha v ramkah nyutonivskoyi mehaniki zakon zberezhennya impulsu ye naslidkom zakoniv Nyutona dosvid pokazuye sho ce odin z najbilsh zagalnih zakoniv fiziki yakij vikonuyetsya navit todi koli sama nyutonivska mehanika nepridatna Yak 3 j zakon Nyutona tak i bilsh zagalnij zakon zberezhennya impulsu ye naslidkami fundamentalnoyi simetriyi prirodi odnoridnosti prostoru Odnoridnist prostoru oznachaye sho vsi jogo tochki rivnopravni tobto zakon ruhu zamknutoyi sistemi ne zminitsya yaksho sistemu peremistiti v prostori yak cile Zv yazok 3 go zakonu Nyutona z odnoridnistyu prostoru dobre vidno v ramkah lagranzhovogo formalizmu Yaksho prostir odnoridnij to potencialna energiya mozhe zalezhati tilki vid riznic koordinat tel U U r 1 r 2 displaystyle U U vec r 1 vec r 2 tomu F 21 d U d r 1 U r 1 r 2 displaystyle vec F 21 frac dU d vec r 1 vec nabla U vec r 1 vec r 2 F 12 d U d r 2 U r 1 r 2 displaystyle vec F 12 frac dU d vec r 2 vec nabla U vec r 1 vec r 2 zvidki sliduye F 21 F 12 displaystyle vec F 21 vec F 12 Mezhi zastosovnostiTretij zakon Nyutona yak i vzagali vsya nyutonivska mehanika pov yazanij z ideyeyu diyi na vidstani zgidno z yakoyu sila sho diye z boku odnogo tila na inshe v pevnij moment chasu viznachayetsya yih polozhennyam u toj samij moment chasu Inshimi slovami ce oznachaye neskinchennu shvidkist peredavannya vzayemodij Vidpovidno do suchasnih uyavlen vzayemodiyi peredayutsya za dopomogoyu poliv i yak viplivaye z dosvidu mayut skinchennu shvidkist sho ne perevishuye shvidkosti svitla Tomu pid chas ruhu zi shvidkostyami blizkimi do shvidkosti svitla abo zh koli vidstani mizh tilami zanadto veliki tretij zakon Nyutona nepridatnij Odnak zakon zberezhennya impulsu yak i ranishe vikonuyetsya yaksho krim impulsu til vrahuvati takozh impuls polya napriklad elektromagnitnogo gravitacijnogo za dopomogoyu yakogo voni vzayemodiyut Priklad na tilo sho poglinaye svitlo diye sila tisku svitla Ale niyakoyi sili protidiyi tut nemaye yak nemaye i niyakogo tila do yakogo vona bula b prikladena Z tochki zoru zakonu zberezhennya impulsu tisk svitla vinikaye tomu sho impuls elektromagnitnogo polya peredayetsya tilu PrimitkiNyutona zakony mehaniki Fizicheskaya enciklopediya v 5 t Gl red A M Prohorov M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 1992 T 3 Magnitoplazmennyj Pojntinga teorema 672 s 48 000 ekz ISBN 5 85270 019 3 Zagalnij kurs fiziki Obshij kurs fiziki M Nauka 1979 T I Mehanika 520 s Perelman Ya I Zanimatelnaya fizika M Nauka 1991 S 242 243 Landau L D Lifshic E M Mehanika Izdanie 4 e ispravlennoe M Nauka 1988 S 26 27 215 s Teoreticheskaya fizika tom I ISBN 5 02 013850 9