«Третейський суд» (дав.-гр. Επιτρέποντες) — віршована комедія давньогрецького поета-драматурга Менандра. Знайдена разом з деякими іншими творами комедіографа у 1905 році на місці колишнього грецького міста . Від комедії «Третейський суд» збереглося понад 670 рядків (майже 2/з всього об'єму), значну частину яких переклав Олег Франко
Третейський суд | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Ἐπιτρέποντες | ||||
Жанр | d | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Менандр | |||
Мова | давньогрецька | |||
| ||||
Сюжет
Дія відбувається в селі біля Афін. Зав'язка - сварка двох рабів: Дава і Сіріска. Нещодавно Дав в заростях знайшов покинуте немовля, а в його пелюшках — різні дрібниці і коштовності, що залишаються в таких випадках нещасною (чи безтурботною) матір'ю. Але Сіріск, у господарів котрого нещодавно народилася дитина і одразу померла, прохав віддати немовля йому, а через деякий час став вимагати і речі, знайдені при немовляті. Раби просять дозволити «третейського суддю» — незнайомого їм досі Смикрина, що проходив мимо. Той, не вагаючись, вирішує, що усі знайдені предмети повинні залишитися при дитині, тобто у будинку Сіріска, адже по них коли-небудь батьки, що кинули немовля, зможуть його впізнати. Перебираючи отримані речі, Сіріск розглядає і перстень-печатку. Дрібницю у нього в руці помічає Онисим, що якраз увійшов, і заявляє, що перстень належить його хазяїну, багатому юнакові Харисию. Онисим силою дістає перстень, але його стали долати сумніви: чи буде хазяїн радий поверненій дрібниці? Адже тоді, можливо, йому доведеться визнати своє батьківство. Виявляється, майже рік тому Харисій на святі Таврополий, напившись, спокусив дівчину, у якої потім залишився його перстень… А може, вони зійшлися полюбовно — зараз сказати важко. Хоча Харисий одружений з доброю й красивою Памфілою, веде він себе далеко не зразково. Його постійні загули засмучують не лише Памфілу, хоча вона багато що готова пробачити молодому чоловікові, але і справедливо обурюють її батька Смікрина - саме він нещодавно виступив в несподіваній ролі третейського судді… Між тим рабиня-арфістка Габротонон, дізнавшись про перстень, задумала зіграти роль збезчещеної і покинутої, і таким чином отримати вільну від безпутного хазяїна, який, мовляв, усе забув у п'яній справі. Але, добра і чесна в душі, Габротонон потім збирається відшукати справжню матір дитини…
Повністю комедія не збереглася. Проте і наявний текст дає можливість представити наступне: Габротонон зізнається Памфілі (вони зустрічалися на тому нещасливому святі Таврополій), а скривджена і збезчещена дружина Харисія дізнається його перстень і розуміє: винуватець її нещастя — власний чоловік!
А Харисій доки знає лише те, що його дружина — мати незаконнонародженої дитини. В той же час він розуміє, що і сам далеко не бездоганний, тому не має права засуджувати Памфілові. Але тут з'являється добра Габротонон і розповідає Харисію усе, що знає. Недолугий юнак-гуляка щасливий — у них з Памфілою є син! Радістю змінюється і невдоволення Смікріна : він став щасливим дідом п'ятимісячного онука! Усі задоволені і навіть дуже. Так щасливо, як і належить, завершується комедія.
Висновок
Ця комедія має чіткий гуманістичний напрямок. Шляхетне поводження раба Сіріска, гетери Габротонон, Памфіли й навіть Харисія, що, зрозумівши глибину свого злочину, перероджується, Менандр розкриває в цих персонажах глибоку людяність, сильне бажання допомогти іншому, а також критично оцінити власні дії, щоб потім направити їх на добро. Прикметною є сцена, що спочатку сприймається як сугубо комічна. Раб Онисим побачив, як Харисий підслуховує розмову батька з Памфилою. Раб розцінює поводження Харісія як напад хвороби: «Жовч чорна в ньому, напевно,
зовсім розлилася,
Або щось подібне! З користі з'їхав він…
А скрикнув!.. Раптом тріснув кулаком себе,
По голові, а через мить сказав щось знову…
Прослухавши всі, він у кімнату вбіг,
И почалося рвание волосся, дикий плач,
Начебто божевілля…»
Але після Онисима виступає з надзвичайно драматичним монологом Харісій. Уперше в античній драматургії з'являються такі філософські, проникливі за своєю глибиною роздуму головного героя. Тільки Харисій докоряє собі за свою пихатість, небажання зрозуміти моральну перевагу Памфіли над ним, простити її за вчинок, у якому вона була безневинна. Харисій висуває обвинувачення собі так: «От він весь — безгрішний, начебто слави раб,
Розумом вирішує, де сутність зла й добра,
Незаплямований, живий він ідеал!
Тому що й, так і потрібно…»
Через особливості написання твори Менандра можна вважати безсмертними. Автор не пішов шляхом заглиблення в проблематику швидкоплинності політики, як це робили представники старої аттичної комедії. Адже актуальність блискучих комедій того ж Арістофана може зникати разом зі смертю конкретного політика, якого висміяв драматург. А герої і проблеми комедій Менандра — взаємини батьків і дітей, чоловіка і жінки, зятя і тещі — хазяїна і раба — актуальні в будь-яку епоху.
Література
Антична література: навчальний посібник./ Ковбасенко Ю. І. — 3-тє вид., випр. та доповн. — К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014. — 256с.
Посилання
- Текст твору [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
- Сюжет комедії [ 29 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretejskij sud dav gr Epitrepontes virshovana komediya davnogreckogo poeta dramaturga Menandra Znajdena razom z deyakimi inshimi tvorami komediografa u 1905 roci na misci kolishnogo greckogo mista Vid komediyi Tretejskij sud zbereglosya ponad 670 ryadkiv majzhe 2 z vsogo ob yemu znachnu chastinu yakih pereklav Oleg FrankoTretejskij suddav gr ἘpitrepontesZhanrdFormap yesaAvtorMenandrMovadavnogreckaSyuzhetDiya vidbuvayetsya v seli bilya Afin Zav yazka svarka dvoh rabiv Dava i Siriska Neshodavno Dav v zarostyah znajshov pokinute nemovlya a v jogo pelyushkah rizni dribnici i koshtovnosti sho zalishayutsya v takih vipadkah neshasnoyu chi bezturbotnoyu matir yu Ale Sirisk u gospodariv kotrogo neshodavno narodilasya ditina i odrazu pomerla prohav viddati nemovlya jomu a cherez deyakij chas stav vimagati i rechi znajdeni pri nemovlyati Rabi prosyat dozvoliti tretejskogo suddyu neznajomogo yim dosi Smikrina sho prohodiv mimo Toj ne vagayuchis virishuye sho usi znajdeni predmeti povinni zalishitisya pri ditini tobto u budinku Siriska adzhe po nih koli nebud batki sho kinuli nemovlya zmozhut jogo vpiznati Perebirayuchi otrimani rechi Sirisk rozglyadaye i persten pechatku Dribnicyu u nogo v ruci pomichaye Onisim sho yakraz uvijshov i zayavlyaye sho persten nalezhit jogo hazyayinu bagatomu yunakovi Harisiyu Onisim siloyu distaye persten ale jogo stali dolati sumnivi chi bude hazyayin radij povernenij dribnici Adzhe todi mozhlivo jomu dovedetsya viznati svoye batkivstvo Viyavlyayetsya majzhe rik tomu Harisij na svyati Tavropolij napivshis spokusiv divchinu u yakoyi potim zalishivsya jogo persten A mozhe voni zijshlisya polyubovno zaraz skazati vazhko Hocha Harisij odruzhenij z dobroyu j krasivoyu Pamfiloyu vede vin sebe daleko ne zrazkovo Jogo postijni zaguli zasmuchuyut ne lishe Pamfilu hocha vona bagato sho gotova probachiti molodomu cholovikovi ale i spravedlivo oburyuyut yiyi batka Smikrina same vin neshodavno vistupiv v nespodivanij roli tretejskogo suddi Mizh tim rabinya arfistka Gabrotonon diznavshis pro persten zadumala zigrati rol zbezcheshenoyi i pokinutoyi i takim chinom otrimati vilnu vid bezputnogo hazyayina yakij movlyav use zabuv u p yanij spravi Ale dobra i chesna v dushi Gabrotonon potim zbirayetsya vidshukati spravzhnyu matir ditini Povnistyu komediya ne zbereglasya Prote i nayavnij tekst daye mozhlivist predstaviti nastupne Gabrotonon ziznayetsya Pamfili voni zustrichalisya na tomu neshaslivomu svyati Tavropolij a skrivdzhena i zbezcheshena druzhina Harisiya diznayetsya jogo persten i rozumiye vinuvatec yiyi neshastya vlasnij cholovik A Harisij doki znaye lishe te sho jogo druzhina mati nezakonnonarodzhenoyi ditini V toj zhe chas vin rozumiye sho i sam daleko ne bezdogannij tomu ne maye prava zasudzhuvati Pamfilovi Ale tut z yavlyayetsya dobra Gabrotonon i rozpovidaye Harisiyu use sho znaye Nedolugij yunak gulyaka shaslivij u nih z Pamfiloyu ye sin Radistyu zminyuyetsya i nevdovolennya Smikrina vin stav shaslivim didom p yatimisyachnogo onuka Usi zadovoleni i navit duzhe Tak shaslivo yak i nalezhit zavershuyetsya komediya VisnovokCya komediya maye chitkij gumanistichnij napryamok Shlyahetne povodzhennya raba Siriska geteri Gabrotonon Pamfili j navit Harisiya sho zrozumivshi glibinu svogo zlochinu pererodzhuyetsya Menandr rozkrivaye v cih personazhah gliboku lyudyanist silne bazhannya dopomogti inshomu a takozh kritichno ociniti vlasni diyi shob potim napraviti yih na dobro Prikmetnoyu ye scena sho spochatku sprijmayetsya yak sugubo komichna Rab Onisim pobachiv yak Harisij pidsluhovuye rozmovu batka z Pamfiloyu Rab rozcinyuye povodzhennya Harisiya yak napad hvorobi Zhovch chorna v nomu napevno zovsim rozlilasya Abo shos podibne Z koristi z yihavvin A skriknuv Raptom trisnuv kulakom sebe Po golovi a cherez mit skazav shos znovu Prosluhavshi vsi vin u kimnatu vbig I pochalosya rvanie volossya dikijplach Nachebto bozhevillya Ale pislya Onisima vistupaye z nadzvichajno dramatichnim monologom Harisij Upershe v antichnij dramaturgiyi z yavlyayutsya taki filosofski proniklivi za svoyeyu glibinoyu rozdumu golovnogo geroya Tilki Harisij dokoryaye sobi za svoyu pihatist nebazhannya zrozumiti moralnu perevagu Pamfili nad nim prostiti yiyi za vchinok u yakomu vona bula beznevinna Harisij visuvaye obvinuvachennya sobi tak Ot vin ves bezgrishnij nachebto slavi rab Rozumom virishuye de sutnist zla j dobra Nezaplyamovanij zhivij vin ideal Tomu sho j tak i potribno Cherez osoblivosti napisannya tvori Menandra mozhna vvazhati bezsmertnimi Avtor ne pishov shlyahom zagliblennya v problematiku shvidkoplinnosti politiki yak ce robili predstavniki staroyi attichnoyi komediyi Adzhe aktualnist bliskuchih komedij togo zh Aristofana mozhe znikati razom zi smertyu konkretnogo politika yakogo vismiyav dramaturg A geroyi i problemi komedij Menandra vzayemini batkiv i ditej cholovika i zhinki zyatya i teshi hazyayina i raba aktualni v bud yaku epohu LiteraturaAntichna literatura navchalnij posibnik Kovbasenko Yu I 3 tye vid vipr ta dopovn K Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka 2014 256s PosilannyaTekst tvoru 27 grudnya 2013 u Wayback Machine ros angl Syuzhet komediyi 29 grudnya 2013 u Wayback Machine angl