Трансанатолійська залізниця — неофіційна назва низки залізниць, що проходять через Анатолію, Туреччина. Лінія починається від терміналу Хайдарпаша в Стамбулі та закінчується в перед турецько-вірменським кордоном. Трансанатолійська залізниця складається з трьох ліній:
- [en]
- [en]
- [en] — між Карсом і Догукапи.
Історія
Залізницю будували три різні компанії протягом 68 років. Перша частина залізниці була побудована в 1871—1872 роках. Це була лінія довжиною 26 км між Хайдарпаша та Пендік у Стамбулі. Лінія була побудована урядом Османської імперії. Османська імперія розширила залізницю на схід до Ізміту, поки залізницю не продали новій компанії, [en] (CFOA). CFOA продовжував будівництво на схід, досягнувши до Ариф'є в 1890 році та Анкари в 1892 році. CFOA мали продовжувати будівництво до Кайсері, але через Багдадську залізницю, компанія зосередилася на будівництві на південь до Адани. Друга частина залізниці була побудована в 1899 році Закавказькою залізницею. Залізниця була побудована в 1520 мм «російська колія», від Тбілісі до Карса, яку османи втратила в 1878 році на користь Російської імперії. Закавказька залізниця продовжила лінію до Сарикамишу 1913 році, а під час Першої світової війни побудувала 750 мм вузькоколійну лінію від Сарикамиш до Ерзурума. Після війни новостворена Турецька Республіка повернула Карс і заволоділа двома залізничними лініями. Турецька державна залізниця продовжила роботу колишнього CFOA і побудувала залізницю від Анкари до Кайсері в 1927 році. Залізницю було завершено до Сіваса в 1930 році, в 1936 році, Ерзінджана в 1938 році та Ерзурума в 1939 році. Проте лінія від Ерзурума до Карса була широкої колії, поки Державні залізниці не перейшли на стандартну колію в 1962 році.
Примітки
- CFOA History — trainsofturkey.com
- Transcaucasus Railway — trainsofturkey.com
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трансанатолійська залізниця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transanatolijska zaliznicya neoficijna nazva nizki zaliznic sho prohodyat cherez Anatoliyu Turechchina Liniya pochinayetsya vid terminalu Hajdarpasha v Stambuli ta zakinchuyetsya v pered turecko virmenskim kordonom Transanatolijska zaliznicya skladayetsya z troh linij en en en mizh Karsom i Dogukapi IstoriyaZaliznicyu buduvali tri rizni kompaniyi protyagom 68 rokiv Persha chastina zaliznici bula pobudovana v 1871 1872 rokah Ce bula liniya dovzhinoyu 26 km mizh Hajdarpasha ta Pendik u Stambuli Liniya bula pobudovana uryadom Osmanskoyi imperiyi Osmanska imperiya rozshirila zaliznicyu na shid do Izmitu poki zaliznicyu ne prodali novij kompaniyi en CFOA CFOA prodovzhuvav budivnictvo na shid dosyagnuvshi do Arif ye v 1890 roci ta Ankari v 1892 roci CFOA mali prodovzhuvati budivnictvo do Kajseri ale cherez Bagdadsku zaliznicyu kompaniya zoseredilasya na budivnictvi na pivden do Adani Druga chastina zaliznici bula pobudovana v 1899 roci Zakavkazkoyu zalizniceyu Zaliznicya bula pobudovana v 1520 mm rosijska koliya vid Tbilisi do Karsa yaku osmani vtratila v 1878 roci na korist Rosijskoyi imperiyi Zakavkazka zaliznicya prodovzhila liniyu do Sarikamishu 1913 roci a pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pobuduvala 750 mm vuzkokolijnu liniyu vid Sarikamish do Erzuruma Pislya vijni novostvorena Turecka Respublika povernula Kars i zavolodila dvoma zaliznichnimi liniyami Turecka derzhavna zaliznicya prodovzhila robotu kolishnogo CFOA i pobuduvala zaliznicyu vid Ankari do Kajseri v 1927 roci Zaliznicyu bulo zaversheno do Sivasa v 1930 roci v 1936 roci Erzindzhana v 1938 roci ta Erzuruma v 1939 roci Prote liniya vid Erzuruma do Karsa bula shirokoyi koliyi poki Derzhavni zaliznici ne perejshli na standartnu koliyu v 1962 roci PrimitkiCFOA History trainsofturkey com Transcaucasus Railway trainsofturkey comPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Transanatolijska zaliznicya