Традиційний якутський костюм якут саха таҥаһа це національний костюм якутів У ньому поєднуються культурні традиції різни

Традиційний якутський костюм (якут . саха таҥаһа) — це національний костюм якутів. У ньому поєднуються культурні традиції різних народів, він пристосований для полярного клімату, що відбивається як в крої одягу, так і в його оформленні.

Якутський національний костюм «бууктаах сон»

Опис

Сформований в ХΙΙΙ столітті якутський одяг поєднує в собі безліч різнорідних елементів . Це проявляється у верхньому одязі, у якому підкреслюється використання самих різних за фактурою і кольором матеріалів: хутро, сукно, жакардовий шовк, ровдугі, шкіра. Костюм прикрашається орнаментальними вставками, бісером, металевими прикрасами і підвісками . Зазнаючи різних трансформації і модифікації, народний костюм зберігає найдавніші художні традиції .

Матеріали і конструкція

Якутський дохристиянський одяг XVII-XVIII ст. виготовлялася в основному з природних натуральних матеріалів - шкіри, замші, хутра домашніх тварин, так як основним видом господарської діяльності якутів, як тюркського народу, було табунне конярство і розведення великої рогатої худоби . Шкури хутрових звірів використовувалися для додаткового утеплення в зимових виробах, в основному, в якості обробки. Хутряні смуги в два ряди нашивалися по краю борту, низу вироби і рукава - прийом оформлення, обумовлений, перш за все, холодним кліматом і перейнятий у північних народів . Привізні шовкові, вовняні тканини, отримані шляхом натурального обміну, застосовувалися в якості обробки, так як були дорогими. Китайська бавовняна тканина «щоб» йшла на натільний одяг, але її могли дозволити собі тільки багаті люди. Бідні ж люди виготовляли натільні і літні вироби (сорочки, халатоподобную одяг) в основному з тонких замшевих шкір .

У багатьох народів в основі крою виробів лежить прямолінійний крій, як найраціональніший та обумовлений формою і розмірами матеріалу . Традиційний якутський крій в цьому сенсі не є винятком. Повсякденні вироби мають прямий стан і рукав. Жіночий одяг такого крою, на відміну від чоловічого, декорується або нашивками з прорізної шкіри по кокетці або бісерними і хутряними смугами по краях борту і Подолу .

Ошатний, святковий одяг якутів має складний крій - зазвичай стан роблять розширеним до низу, рукава мають збірку по окату. Такий рукав називають «бууктаах». Полегшені каптани з асиметричною застібкою, характерні для прибайкальских народів, носили заможні якути. Пальто багато декоровані по борту бісерної вишивкою, металевими елементами і вузькою смужкою дорогого хутра (Див. зображення чоловічого жупана)

Особливий інтерес з точки зору запозичення культурних традицій костюмів інших народів являє халатообразная виріб з тканини щоб з суцільнокроєними рукавами, яку носили жінки влітку. Ці вироби сильно відрізняються від перерахованих вище виробів своєю конструктивною формою. Очевидно, крій перейнятий у східно-азійських народів, не мав великого поширення і розвитку через нераціонального витрати тканини .

Крій «оноолоох, бууктаах»

Найпоширенішим для якутської одягу вважається крій «оноолоох, бууктаах» - колись перейнятий у російських військових і мандрівників, але видозмінений відповідно до якутських культурно-мистецьких традицій . Такі вироби мають складки по бічних і середнього шву спинки ( «оноо») і рукав зі складанням по окату ( «буук»). Пальто такого крою носили як чоловіки, так і жінки. Різниця була в декоративному оформленні. У чоловіків пальто шили зі шкіри або тканини. Пальто з тканини мало оксамитовий комір і манжети. Жіночі пальто такого крою виготовляли з хутра або замші, в залежності від сезонного призначення. Варіанти пальто із замші шили з декоративними вставками з сукна або шовку. Якщо розмір шкури не дозволяв виготовити об'ємний, подовжений одяг, наприклад, зимове пальто «сагинньях», комбінували різні матеріали - замшу, хутро , тканини. Інший різновид такого крою називається «китиилаах». Як вид верхнього одягу він поширився пізніше, з поширенням мануфактурних тканин. Ці вироби відрізнялися від «оноолоох» тим, що по краю борту, низу вироби і рукава нашивалася широка подвійна смуга з сукна. Такий одяг жінки носили в прохолодні дні.

Найданішим вважається крій одягу «таҥалай» . Це виріб невеликого обсягу, має особливі риси: хутряна надставка в верхній частині рукава; розрізи по бічних швах; декоративний елемент з металевими підвісками на рівні талії з боків. У різних варіаціях подібне оформлення присутня в багатьох виробах різного сезонного і функціонального призначення. Найяскравішим прикладом стилю «таҥалай» вважається виріб з укороченим хутряним рукавом, кокеткою, багато декорований бісером і металевою обробкою. На думку деяких дослідників, призначений одяг для весілля . Ці вироби дбайливо зберігалися, передавалися у спадок, як велика цінність . До початку XX століття крій практично зник з ужитку.

Надалі на розвиток традиційної якутської одягу вплинуло поширення і широке використання тканин. Цей фактор вплинув не тільки на крій одягу, а й на культуру одягу якутів в цілому .

Примітки

Стрелов Е. Д. Одежда и украшения якутки в половине 18 в.: (По археологическим материалам)// Сов. этнография. ─ Якутск, 1937. ─ Вып. 2-3. ─ С.75—99.
Заболоцкая З. М. Использование народной одежды якутов в экодизайне современного костюма. : Автореф. дис. …канд. искусств. СПб., 2010. ─ 18с.
Гоголев А. И. Якуты (проблемы этногенеза и формирования культуры). ─ Якутск: Издание журнала «Илин», 1993. ─ 151 с.
Гаврильева Р. С. Одежда народа саха конца 17-середины 18 века. ─ Новосибирск: Наука, Сибирское предприятие РАН, 1998. ─ 144 с.
Серошевский В. Л. Якуты: Опыт этнографического исследования. ─ 2-е изд. ─ М.: РОССПЭН, 1993. ─ 736 с.
Костюм народов Средней Азии. Историко-этнографические очерки/ Отв. ред. О. А. Сухарев. ─ М.: Наука, 1979. ─ 240 с.
Сухарева А. О. История среднеазиатского костюма. Самарканд (2-я половина XỊX — XX в.). ─ М.: Наука, 1982. ─ 141 с.
Носов М. М. Художественные бытовые изделия якутов XVIII-начала XX в. Альбом / Ред.-сост. и авт.предисл. И. А. Потапов. ─ Якутск: Кн. изд-во, 1988. ─ 103 л.ил.
Маак Р. К. Вилюйский округ. ─ 2-е изд. ─ М.: Яна, 1994. ─ 592 с.
Одежда народов Сибири/ Н. Ф. Прыткова, Л. В. Хомич, Е. А. Алексеенко, , . ─ Л.: Наука, 1970. ─ 222 с.

Література

Жукова Л. Н. Одяг юкагиров. Навчальний посібник. ─ Якутськ: Видавництво «Якутський край», 1996. ─ 142 с.
Константинов І. В. Матеріальна культура якутів 18 століття (за матеріалами поховань) / Якутська філія З АН СРСР. ─ Якутськ: Якутське книжкове видавництво, 1971. 212 с.
Носов М. М. Еволюційний розвиток якутського одягу з кінця XVIII до 1920-х років // Зб. науч. ст. МКС. - Якутськ: Кн. вид-во, 1957. Вип.2. С. 116─152.
Петрова С. І. Весільне вбрання якутів: традиції та реконструкція - Новосибірськ: Наука, 2006. - 104 с.
Смоляк А. В. Традиційне господарство і матеріальна культура народів Нижнього Амура і Сахаліну. - М .: Наука, 1984. 248 с.

[1] Стрелов Е. Д. Одежда и украшения якутки в половине 18 в.: (По археологическим материалам)// Сов. этнография. ─ Якутск, 1937. ─ Вып. 2-3. ─ С.75—99.

[zabol-2] Заболоцкая З. М. Использование народной одежды якутов в экодизайне современного костюма. : Автореф. дис. …канд. искусств. СПб., 2010. ─ 18с.

[3] Гоголев А. И. Якуты (проблемы этногенеза и формирования культуры). ─ Якутск: Издание журнала «Илин», 1993. ─ 151 с.

[gavr-4] Гаврильева Р. С. Одежда народа саха конца 17-середины 18 века. ─ Новосибирск: Наука, Сибирское предприятие РАН, 1998. ─ 144 с.

[sero-5] Серошевский В. Л. Якуты: Опыт этнографического исследования. ─ 2-е изд. ─ М.: РОССПЭН, 1993. ─ 736 с.

[6] Костюм народов Средней Азии. Историко-этнографические очерки/ Отв. ред. О. А. Сухарев. ─ М.: Наука, 1979. ─ 240 с.

[suhar-7] Сухарева А. О. История среднеазиатского костюма. Самарканд (2-я половина XỊX — XX в.). ─ М.: Наука, 1982. ─ 141 с.

[8] Носов М. М. Художественные бытовые изделия якутов XVIII-начала XX в. Альбом / Ред.-сост. и авт.предисл. И. А. Потапов. ─ Якутск: Кн. изд-во, 1988. ─ 103 л.ил.

[9] Маак Р. К. Вилюйский округ. ─ 2-е изд. ─ М.: Яна, 1994. ─ 592 с.

[10] Одежда народов Сибири/ Н. Ф. Прыткова, Л. В. Хомич, Е. А. Алексеенко, , . ─ Л.: Наука, 1970. ─ 222 с.