Тоутоваї червонолобийСамець СамицяОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota

Тоутоваї червонолобий

Самець

Самиця

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд:	Corvida
Надродина:	Corvoidea
Родина:	Тоутоваєві (Petroicidae)
Підродина:	Тоутовайні (Petroicinae)
Рід:	Тоутоваї (Petroica)
Вид:	Тоутоваї червонолобий

Біноміальна назва

Petroica goodenovii
(Vigors & Horsfield, 1827)

Ареал виду

Посилання

Вікісховище:	Petroica goodenovii
Віківиди:	Petroica goodenovii
ITIS:	561940
МСОП:	22704816
NCBI:	242120

Тоутоваї червонолобий (Petroica goodenovii) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Австралії.

Таксономія

Червонолобий тоутоваї був описаний в 1827 році Ніколасом Вігорсом і Томасом Горсфілдом за голотипом, знайденим поблизу затоки Спенсер в Південній Австралії. Вид отримав наукову назву Petroica goodenovii на честь Семюеля Гуденафа, єпископа Карлайла і члена товариства Ліннея. Найближчим родичем червонолобого тоутоваї є червоноволий тоутоваї.

Опис

Це найменший представник роду Тоутоваї. Довжина птаха становить 10,5–12,5 см, вага 7–9 г, розмах крил 15–19,5 см. Верхня частина тіла самця чорного кольору, лоб, горло і груди яскраво-червоні, живіт і гузка білі, на плечах білі смужки, кіничик хвоста білий. Верхня частина тіла самиці сіро-коричневого кольору, на лобі червонувата пляма, крила темно-коричневі зі світло-коричневими плямами. У деяких самчиок на грудях також є червонувата пляма. Червонолобий тоутоваї має невеликий чорний дзьоб, чорні лапи і карі очі.

Поширення і екологія

Червонолибий тоутової є ендеміком Австралії. Мешкає на всій території континенту, за винятком північних регіонів. Червонолобий тоутоваї мешкає в посушливіших середовищах, ніж його найближчі родичі. Він віддає перевагу заростям акації і каллітрісу, а також чагарникам. Зустрічається поодинці або парами.

Раціон

Червонолобий тоутоваї харчується комахами, яких він шукає на землі. Дослідження, проведене в Західній Австралії показало, що 96% раціону червонолобого тоутоваї складали жуки.

Розмноження

Сезон розмноження триває з серпня по січень. За сезон може вилупитись до трьох виводків. Це територіальний птах, площа пари може досягати від 0,25 до 1,2 га. В кладці 2-3 яйця тьмяно-білого кольору з блакитнуватим, зеленим абокоричнюватим відтінком і сіро-коричневими плямами розміром 16×13 мм.

Примітки

BirdLife International (2012). Petroica goodenovii. Процитовано 26 листопада 2013.
Vigors, Nicholas A.; Horsfield, Thomas (1827). A description of the Australian birds in the collection of the Linnean Society; with an attempt at arranging them according to their natural affinities. Transactions of the Linnean Society of London. 15: 170—331. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x.[245]
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Wade, Paul, ред. (1977). Every Australian Bird Illustrated. Rigby. с. 217. ISBN .
Loynes, Kate; Joseph, Leo; Keogh, J. Scott (2009). Multi-locus phylogeny clarifies the systematics of the Australo-Papuan robins (Family Petroicidae, Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (1): 212—19. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.012. PMID 19463962.
Dowling, Damien K; Mulder, Raoul A. (2006). Red plumage and its association with reproductive success in red-capped robins. Annales Zoologici Fennici. 43 (4): 311—21.
Simpson, Ken; Day, Nicolas; Trusler, Peter (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 174. ISBN .
Morris WJ, Wooller RD (2001). The structure and dynamics of an assemblage of small birds in a semi-arid eucalypt woodland in south-western Australia. Emu. 101 (1): 7—12. doi:10.1071/MU00062.
Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 341—42. ISBN .

Посилання

Boles, Walter E. (1988). The Robins and Flycatchers of Australia. Sydney: Angus & Robertson. ISBN .
Higgins, Peter J.; Peter, Jeffrey M., ред. (2002). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 6: Pardalotes to Shrike-thrushes. Melbourne: Oxford University Press. ISBN .
Red-capped Robin. Birds in Backyards. Australian Museum. Процитовано 6 червня 2007.

[1] BirdLife International (2012). Petroica goodenovii. Процитовано 26 листопада 2013.

[2] Vigors, Nicholas A.; Horsfield, Thomas (1827). A description of the Australian birds in the collection of the Linnean Society; with an attempt at arranging them according to their natural affinities. Transactions of the Linnean Society of London. 15: 170—331. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x.[245]

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[4] Wade, Paul, ред. (1977). Every Australian Bird Illustrated. Rigby. с. 217. ISBN .

[5] Loynes, Kate; Joseph, Leo; Keogh, J. Scott (2009). Multi-locus phylogeny clarifies the systematics of the Australo-Papuan robins (Family Petroicidae, Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (1): 212—19. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.012. PMID 19463962.

[Dowling05-6] Dowling, Damien K; Mulder, Raoul A. (2006). Red plumage and its association with reproductive success in red-capped robins. Annales Zoologici Fennici. 43 (4): 311—21.

[Simpsday-7] Simpson, Ken; Day, Nicolas; Trusler, Peter (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 174. ISBN .

[8] Morris WJ, Wooller RD (2001). The structure and dynamics of an assemblage of small birds in a semi-arid eucalypt woodland in south-western Australia. Emu. 101 (1): 7—12. doi:10.1071/MU00062.

[9] Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 341—42. ISBN .