Тоутоваї великоголовий | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець підвиду Petroica macrocephala toitoi Самець підвиду Petroica macrocephala macrocephala | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Petroica macrocephala (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Parus macrocephalus J. F. Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Тоутоваї великоголовий (Petroica macrocephala) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Нової Зеландії.
Таксономія і еволюція
Великоголовий тоутоваї є одним з чотирьох птахів роду Тоутоваї, що мешкають в Нової Зеландії. Його предки населили острови, мігрувавши з Австралії. Дослідники вважали, що предком великоголового тоутоваї є червоноволий тоутоваї, однак пізніші дослідження спростували цю гіпотезу. Імовірно, хвиль колонізацій були дві: нащадками одної є довгоногий і білолобий тоутовваї, а другої- чатамський і великоголовий тоутоваї.
Виділяють п'ять підвидів великоголового тоутоваї, кожен з яких мешкає на окремому острові або групі островів. Чотири з п'яти підвидів дослідники пропонували виділити в окремі види, однак генетичні дослідження показали, що ці підвиди відокремились один від одного зовсім недавно.
- P. m. toitoi (Lesson, 1828) (Північний острів і сусідні острови);
- P. m. macrocephala (J. F. Gmelin, 1789) (Південний острів, острів Стюарт і сусідні острови);
- P. m. dannefaerdi (Rothschild, 1894) ();
- P. m. chathamensis C. A. Fleming, 1950 (острів Чатем);
- P. m. marrineri (Mathews & Iredale, 1913) (Оклендські острови).
Маорі називають підвид велкоголового тоутоваї з Північного острова "міроміро", а підвид з південного острова- "нґірунґіру".
Опис
Довжина птаха становить 13 см, вага 11 г. Він має порівняно велику голову і короткий дзьоб. У самців підвида P. m. toitoi голова, спина і крила чорні, на крилах білі смуги, живіт білий. Представники підвидів P. m. macrocephala, P. m. chathamensis і P. m. marrineri схожі між собою. Вони вирізняються чорною головою, спиною і крилами, жовтими грудьми і білим животом. Самиці цих підвидів коричневого кольору. Представники підвиду P. m. dannefaerdi повністю чорного кольору.
Підвиди, що мешкають на невеликих островах набагато більші за підвидів з Північного і Південного островів, що відповідає правилу Фостера. Тоді як птахи з Північного і Південного островів важать в середньому 11 г, птахи з невеликих островів досягають ваги в 20 г.
Поширення і екологія
Великоголовий тоутоваї є ендеміком Нової Зеландії. Він мешкає на двох головних островах, на острові Стюарт, на віддалених архіпелагах: на і Оклендських островах відповідно на 200 і 465 км на південь від Нової Зеландії і на острові Чатем, що знаходиться більш ніж на 800 км на схід, посеред Тихого океана. Цей вид птахів мешкає як в лісах, так і на трав'янистих просторах, характерних для субарктичних островів Нової Зеландії.
Раціон
Великоголовий тоутоваї переважно комахоїдний. Взимку і восени він може вживати фрукти. Шукає здобич серед рослинності. Підвид P. m. dannefaerdi шукає здобич на землі.
Примітки
- BirdLife International (2012). Petroica macrocephala. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- C.A. Fleming, (1950) New Zealand flycatchers of the genus Petroica Swainson (Aves), Parts I and II, Trans. Roy. Soc. NZ 78, pp. 14–47 126–160.
- Miller, Hilary C. & Lambert, David M. (2006): A molecular phylogeny of New Zealand’s Petroica (Aves: Petroicidae) species based on mitochondrial DNA sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution 40(3): 844-855.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 June 2019.
- R.N. Holdaway, T.H. Worthy and A.J.D. Tennyson,(2001) "A working list of breeding bird species of the New Zealand region at first human contact/" NZ J. Zool. 28: pp. 119–187
- Heather, B & Robertson, H. (1996) The Field Guide to the Birds of New Zealand Auckland:Viking
Посилання
- Chatham Island fantail, Chatham Island tomtit and Chatham Island warbler recovery plan 2001–2011 (PDF). Department of Conservation, Wellington, New Zealand. 2001. Процитовано 4 жовтня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toutovayi velikogolovij Samec pidvidu Petroica macrocephala toitoi Samec pidvidu Petroica macrocephala macrocephala Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Infraryad Corvida Nadrodina Corvoidea Rodina Toutovayevi Petroicidae Pidrodina Toutovajni Petroicinae Rid Toutovayi Petroica Vid Toutovayi velikogolovij Binomialna nazva Petroica macrocephala Gmelin 1789 Pidvidi P m macrocephala J F Gmelin 1789 P m toitoi Lesson 1828 P m dannefaerdi Rothschild 1894 P m marrineri Mathews amp Iredale 1913 P m chathamensis C A Fleming 1950 Sinonimi Parus macrocephalus J F Gmelin 1789 Posilannya Vikishovishe Petroica macrocephala Vikividi Petroica macrocephala ITIS 561941 MSOP 103734876 NCBI 369484 Fossilworks 374028 Toutovayi velikogolovij Petroica macrocephala vid gorobcepodibnih ptahiv rodini toutovayevih Petroicidae Endemik Novoyi Zelandiyi Taksonomiya i evolyuciyaVelikogolovij toutovayi ye odnim z chotiroh ptahiv rodu Toutovayi sho meshkayut v Novoyi Zelandiyi Jogo predki naselili ostrovi migruvavshi z Avstraliyi Doslidniki vvazhali sho predkom velikogolovogo toutovayi ye chervonovolij toutovayi odnak piznishi doslidzhennya sprostuvali cyu gipotezu Imovirno hvil kolonizacij buli dvi nashadkami odnoyi ye dovgonogij i bilolobij toutovvayi a drugoyi chatamskij i velikogolovij toutovayi Vidilyayut p yat pidvidiv velikogolovogo toutovayi kozhen z yakih meshkaye na okremomu ostrovi abo grupi ostroviv Chotiri z p yati pidvidiv doslidniki proponuvali vidiliti v okremi vidi odnak genetichni doslidzhennya pokazali sho ci pidvidi vidokremilis odin vid odnogo zovsim nedavno P m toitoi Lesson 1828 Pivnichnij ostriv i susidni ostrovi P m macrocephala J F Gmelin 1789 Pivdennij ostriv ostriv Styuart i susidni ostrovi P m dannefaerdi Rothschild 1894 P m chathamensis C A Fleming 1950 ostriv Chatem P m marrineri Mathews amp Iredale 1913 Oklendski ostrovi Maori nazivayut pidvid velkogolovogo toutovayi z Pivnichnogo ostrova miromiro a pidvid z pivdennogo ostrova ngirungiru OpisDovzhina ptaha stanovit 13 sm vaga 11 g Vin maye porivnyano veliku golovu i korotkij dzob U samciv pidvida P m toitoi golova spina i krila chorni na krilah bili smugi zhivit bilij Predstavniki pidvidiv P m macrocephala P m chathamensis i P m marrineri shozhi mizh soboyu Voni viriznyayutsya chornoyu golovoyu spinoyu i krilami zhovtimi grudmi i bilim zhivotom Samici cih pidvidiv korichnevogo koloru Predstavniki pidvidu P m dannefaerdi povnistyu chornogo koloru Pidvidi sho meshkayut na nevelikih ostrovah nabagato bilshi za pidvidiv z Pivnichnogo i Pivdennogo ostroviv sho vidpovidaye pravilu Fostera Todi yak ptahi z Pivnichnogo i Pivdennogo ostroviv vazhat v serednomu 11 g ptahi z nevelikih ostroviv dosyagayut vagi v 20 g Poshirennya i ekologiyaVelikogolovij toutovayi ye endemikom Novoyi Zelandiyi Vin meshkaye na dvoh golovnih ostrovah na ostrovi Styuart na viddalenih arhipelagah na i Oklendskih ostrovah vidpovidno na 200 i 465 km na pivden vid Novoyi Zelandiyi i na ostrovi Chatem sho znahoditsya bilsh nizh na 800 km na shid posered Tihogo okeana Cej vid ptahiv meshkaye yak v lisah tak i na trav yanistih prostorah harakternih dlya subarktichnih ostroviv Novoyi Zelandiyi RacionVelikogolovij toutovayi perevazhno komahoyidnij Vzimku i voseni vin mozhe vzhivati frukti Shukaye zdobich sered roslinnosti Pidvid P m dannefaerdi shukaye zdobich na zemli PrimitkiBirdLife International 2012 Petroica macrocephala Procitovano 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 C A Fleming 1950 New Zealand flycatchers of the genus Petroica Swainson Aves Parts I and II Trans Roy Soc NZ 78 pp 14 47 126 160 Miller Hilary C amp Lambert David M 2006 A molecular phylogeny of New Zealand s Petroica Aves Petroicidae species based on mitochondrial DNA sequences Molecular Phylogenetics and Evolution 40 3 844 855 Gill Frank Donsker David red 2019 Australasian robins rockfowl rockjumpers Rail babbler World Bird List Version 9 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 June 2019 R N Holdaway T H Worthy and A J D Tennyson 2001 A working list of breeding bird species of the New Zealand region at first human contact NZ J Zool 28 pp 119 187 Heather B amp Robertson H 1996 The Field Guide to the Birds of New Zealand Auckland Viking ISBN 0 14 302040 4PosilannyaChatham Island fantail Chatham Island tomtit and Chatham Island warbler recovery plan 2001 2011 PDF Department of Conservation Wellington New Zealand 2001 Procitovano 4 zhovtnya 2007