Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тоутоваї білолобий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Твар

Тоутоваї білолобий

Тоутоваї білолобий
Тоутоваї білолобий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Інфраряд: Corvida
Надродина: Corvoidea
Родина: Тоутоваєві (Petroicidae)
Підродина: Тоутовайні (Petroicinae)
Рід: Тоутоваї (Petroica)
Вид: Тоутоваї білолобий
Біноміальна назва
Petroica australis
(Sparrman, 1788)
Підвиди
  • P. a. australis (Sparrman, 1788)
  • P. a. rakiura C. A. Fleming, 1950
Синоніми
Turdus australis Sparrman, 1788
Посилання
image Вікісховище: Petroica australis
image Віківиди: Petroica australis
image ITIS: 561938
image МСОП: 103734942
image NCBI: 256038
Fossilworks: 143834

Тоутоваї білолобий (Petroica australis) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Нової Зеландії.

Таксономія і еволюція

Білолобий тоутоваї є одним з чотирьох птахів роду Тоутоваї, що мешкають в Нової Зеландії. Його предки населили острови, мігрувавши з Австралії. Імовірно, хвиль колонізацій були дві: нащадками одної є довгоногий і білолобий тоутоваї, а другої- чатамський і великоголовий тоутоваї.


Виділяють два підвиди білолобого тоутоваї:

Раніше до білолобого тоутуваї відносили також підвид P. a. longipes, однак за результатами генетичних досліджень він був підвищений до статусу вида і отримав назву Petroica longipes. Дослідження також показали, що Petroica longipes і Petroica australis генетично розділилися приблизно 3 млн років тому, а підвид P. a. rakiura відділився 10 000 років тому.

Опис

image
Білолобий тоутоваї

Довжина птаха становить 10-18 см, вага 35 г. Самці темно-сірого кольору, з жовтувато-білими грудьми і животом і білою плямою над дзьобом. Самки і молоді птахи світло-сірого кольору, з менш помітною світлою плямою на грудях. Представники підвиду P. a. rakiura мають темніший відтінок.

Поширення і екологія

Білолобий тоутоваї є ендеміком Нової Зеландії. Історично цей вид птахів мешкав на всій рівнинній частині Південного острова, однак в XIX столітті його ареал зменшився через знищення природних середовищ і появу інтродукованих хижаків. Нині він мешкає двома великими популяціями на півночі і південному заході острова у відкритих лісах з густою підстилкою. Підвид з острова Стюарт мешкає трьома субпопуляціями в заростях рослин роду Лептоспермум. Урядом Нової Зеландії були проведені заходи з повернення білолобих тоутоваї на острови, де їх популяція раніше вимерла, зокрема на острів Ульва.

Раціон

Білолобий тоутоваї харчується комахами і іншими безхребетними. Він робить запаси їжі, закопуючи їх в землю. Взимку основним об'єктом запасів є дощові черви, а влітку-цикади. Цей вид птахів добре запам'ятовує місця, де були сховані запаси.

Розмноження

Білолобі тоутоваї набувають статевої зрілості у віці 6-12 місяців. Сезон розмноження починається навесні. В кладці 2 яйця, інкубація триває 18 днів. Пташенята покидають гніздо через 21 день.

Збереження

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Однак популяція P. a. rakiura зазнала ефекту пляшкового горла через знищення природних середовищ і появи інтродукованих хижаків. Через це великою загрозою для птахів є інбридинг (близькоспоріднене схрещування). Натомість популяції Південного острова не демонструють значних генетичних втрат, хоч їхній ареал і став фрагментований.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Petroica australis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 June 2019.
  4. Miller, Hilary C.; Lambert, David M. (2006). A molecular phylogeny of New Zealand's Petroica (Aves: Petroicidae) species based on mitochondrial DNA sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution. 40 (3): 844—855. doi:10.1016/j.ympev.2006.04.012. PMID 16750641.
  5. Powlesland, R. G. (1997). Protocols for monitoring New Zealand robins: Petroica australis. Department of Conservation Technical Series. Т. 13. New Zealand Department of Conservation.
  6. Borkin, K. M.; Goodman, A. J.; Mayhew, K.; Smith, E. (2007). South Island robin (Petroica australis australis) abundance and leaf-litter invertebrates in plantation and native forest. Notornis. 54 (2): 65.
  7. Taylor, S. S.; Jamieson, I. G.; Wallis, G. P. (2007). Historic and contemporary levels of genetic variation in two New Zealand passerines with different histories of decline. Journal of Evolutionary Biology. 20 (5): 2035—2047. doi:10.1111/j.1420-9101.2007.01362.x. PMID 17714320.
  8. Laws, R. J.; Jamieson, I. G. (2011). Is lack of evidence of inbreeding depression in a threatened New Zealand robin indicative of reduced genetic load?. Animal Conservation. 14 (1): 47—55. doi:10.1111/j.1469-1795.2010.00388.x.
  9. Hale, K. A.; Briskie, J. V. (2007). Decreased immunocompetence in a severely bottlenecked population of an endemic New Zealand bird. Animal Conservation. 10 (1): 2—10. doi:10.1111/j.1469-1795.2006.00059.x.
  10. Steffens, K. E.; Seddon, P. J.; Mathieu, R.; Jamieson, I. G. (2005). Habitat selection by South Island saddlebacks and Stewart Island robins reintroduced to Ulva Island. New Zealand Journal of Ecology. 2005: 221—229.
  11. Powlesland, R. G. (1980). Food-Storing Behavior of the South Island Robin. Mauri Ora. 8: 11.
  12. Hunt, Simon; Low, Jason; Burns, K.C. (2008). Adaptive numerical competency in a food-hoarding songbird. Proceedings of the Royal Society of London B: Biological Sciences. 275 (1649): 2373—2379. doi:10.1098/rspb.2008.0702. PMC 2603231. PMID 18611847.
  13. Boulton, Rebecca L; Powlesland, Ralph G. (2008). Variation in egg size and nest survival with female age in the South Island Robin Petroica australis. Ibis. 150 (4): 824—828. doi:10.1111/j.1474-919x.2008.00853.x.

Посилання

  • New Zealand Robin on website
  • Factsheet on toutouwai, the New Zealand robin at NZBirds.com
  • Information about New Zealand robins on
  • Protocols for monitoring New Zealand robins(Petroica australis) - Technical Series No. 13
  • Video footage of New Zealand robins on the YouTube Channel

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Toutovayi bilolobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Infraryad Corvida Nadrodina Corvoidea Rodina Toutovayevi Petroicidae Pidrodina Toutovajni Petroicinae Rid Toutovayi Petroica Vid Toutovayi bilolobij Binomialna nazva Petroica australis Sparrman 1788 Pidvidi P a australis Sparrman 1788 P a rakiura C A Fleming 1950 Sinonimi Turdus australis Sparrman 1788 Posilannya Vikishovishe Petroica australis Vikividi Petroica australis ITIS 561938 MSOP 103734942 NCBI 256038 Fossilworks 143834 Toutovayi bilolobij Petroica australis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini toutovayevih Petroicidae Endemik Novoyi Zelandiyi Taksonomiya i evolyuciyaBilolobij toutovayi ye odnim z chotiroh ptahiv rodu Toutovayi sho meshkayut v Novoyi Zelandiyi Jogo predki naselili ostrovi migruvavshi z Avstraliyi Imovirno hvil kolonizacij buli dvi nashadkami odnoyi ye dovgonogij i bilolobij toutovayi a drugoyi chatamskij i velikogolovij toutovayi Vidilyayut dva pidvidi bilolobogo toutovayi P a australis Sparrman 1788 Pivdennij ostriv P a rakiura C A Fleming 1950 ostriv Styuart Ranishe do bilolobogo toutuvayi vidnosili takozh pidvid P a longipes odnak za rezultatami genetichnih doslidzhen vin buv pidvishenij do statusu vida i otrimav nazvu Petroica longipes Doslidzhennya takozh pokazali sho Petroica longipes i Petroica australis genetichno rozdililisya priblizno 3 mln rokiv tomu a pidvid P a rakiura viddilivsya 10 000 rokiv tomu OpisBilolobij toutovayi Dovzhina ptaha stanovit 10 18 sm vaga 35 g Samci temno sirogo koloru z zhovtuvato bilimi grudmi i zhivotom i biloyu plyamoyu nad dzobom Samki i molodi ptahi svitlo sirogo koloru z mensh pomitnoyu svitloyu plyamoyu na grudyah Predstavniki pidvidu P a rakiura mayut temnishij vidtinok Poshirennya i ekologiyaBilolobij toutovayi ye endemikom Novoyi Zelandiyi Istorichno cej vid ptahiv meshkav na vsij rivninnij chastini Pivdennogo ostrova odnak v XIX stolitti jogo areal zmenshivsya cherez znishennya prirodnih seredovish i poyavu introdukovanih hizhakiv Nini vin meshkaye dvoma velikimi populyaciyami na pivnochi i pivdennomu zahodi ostrova u vidkritih lisah z gustoyu pidstilkoyu Pidvid z ostrova Styuart meshkaye troma subpopulyaciyami v zarostyah roslin rodu Leptospermum Uryadom Novoyi Zelandiyi buli provedeni zahodi z povernennya bilolobih toutovayi na ostrovi de yih populyaciya ranishe vimerla zokrema na ostriv Ulva RacionBilolobij toutovayi harchuyetsya komahami i inshimi bezhrebetnimi Vin robit zapasi yizhi zakopuyuchi yih v zemlyu Vzimku osnovnim ob yektom zapasiv ye doshovi chervi a vlitku cikadi Cej vid ptahiv dobre zapam yatovuye miscya de buli shovani zapasi RozmnozhennyaBilolobi toutovayi nabuvayut statevoyi zrilosti u vici 6 12 misyaciv Sezon rozmnozhennya pochinayetsya navesni V kladci 2 yajcya inkubaciya trivaye 18 dniv Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 21 den ZberezhennyaCe chislennij i poshirenij vid ptahiv MSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Odnak populyaciya P a rakiura zaznala efektu plyashkovogo gorla cherez znishennya prirodnih seredovish i poyavi introdukovanih hizhakiv Cherez ce velikoyu zagrozoyu dlya ptahiv ye inbriding blizkosporidnene shreshuvannya Natomist populyaciyi Pivdennogo ostrova ne demonstruyut znachnih genetichnih vtrat hoch yihnij areal i stav fragmentovanij PrimitkiBirdLife International 2016 Petroica australis Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2019 Australasian robins rockfowl rockjumpers Rail babbler World Bird List Version 9 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 June 2019 Miller Hilary C Lambert David M 2006 A molecular phylogeny of New Zealand s Petroica Aves Petroicidae species based on mitochondrial DNA sequences Molecular Phylogenetics and Evolution 40 3 844 855 doi 10 1016 j ympev 2006 04 012 PMID 16750641 Powlesland R G 1997 Protocols for monitoring New Zealand robins Petroica australis Department of Conservation Technical Series T 13 New Zealand Department of Conservation Borkin K M Goodman A J Mayhew K Smith E 2007 South Island robin Petroica australis australis abundance and leaf litter invertebrates in plantation and native forest Notornis 54 2 65 Taylor S S Jamieson I G Wallis G P 2007 Historic and contemporary levels of genetic variation in two New Zealand passerines with different histories of decline Journal of Evolutionary Biology 20 5 2035 2047 doi 10 1111 j 1420 9101 2007 01362 x PMID 17714320 Laws R J Jamieson I G 2011 Is lack of evidence of inbreeding depression in a threatened New Zealand robin indicative of reduced genetic load Animal Conservation 14 1 47 55 doi 10 1111 j 1469 1795 2010 00388 x Hale K A Briskie J V 2007 Decreased immunocompetence in a severely bottlenecked population of an endemic New Zealand bird Animal Conservation 10 1 2 10 doi 10 1111 j 1469 1795 2006 00059 x Steffens K E Seddon P J Mathieu R Jamieson I G 2005 Habitat selection by South Island saddlebacks and Stewart Island robins reintroduced to Ulva Island New Zealand Journal of Ecology 2005 221 229 Powlesland R G 1980 Food Storing Behavior of the South Island Robin Mauri Ora 8 11 Hunt Simon Low Jason Burns K C 2008 Adaptive numerical competency in a food hoarding songbird Proceedings of the Royal Society of London B Biological Sciences 275 1649 2373 2379 doi 10 1098 rspb 2008 0702 PMC 2603231 PMID 18611847 Boulton Rebecca L Powlesland Ralph G 2008 Variation in egg size and nest survival with female age in the South Island Robin Petroica australis Ibis 150 4 824 828 doi 10 1111 j 1474 919x 2008 00853 x PosilannyaNew Zealand Robin on website Factsheet on toutouwai the New Zealand robin at NZBirds com Information about New Zealand robins on Protocols for monitoring New Zealand robins Petroica australis Technical Series No 13 Video footage of New Zealand robins on the YouTube Channel

Дата публікації:
Топ