Тотіла (гот. 𐍄𐍉𐍄𐌹𐌻𐌰, лат. Totila; ? — 552) — король остготів (541—552).
Тотіла | |
---|---|
лат. Totila грец. Τωτίλας | |
Народився | 510 або 510[2] Тревізо, Венето, Італія |
Помер | 552[1] Гуальдо-Тадіно, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія ·загибель у битві |
Країна | Королівство остготів |
Національність | остгот |
Діяльність | монарх |
Учасник | d |
Титул | король |
Посада | король остготів[d] |
Термін | 541—552 роки |
Попередник | Ерарік |
Наступник | Тейя |
Конфесія | аріанство |
Рід | династія Ільдебада |
Родичі | Ільдебад[…] |
|
Життєпис
Був небожем остготського короля Ільдебада. Стосовно власне імені Тотіли існують протиріччя. Вважається, що це спотворене візантійцями готське ім'я Бадуїла. За іншою версією повним іменем є Тотабадус.
Перша згадка про Тотілу відноситься до битви 541 року під Тревізієм, де остготи перемогли візантійців. Втім після вбивства Ільдебада у травні того ж року не зміг зайняти трон. Тоді ж Тотіла звернувся до візантійців у Равенні з проханням забезпечити власну безпеку.
Але вже у жовтні 541 року Тотіла викрив змову короля Ераріка, що готувався перейти на бік Візантії. Тотіла влаштував змову проти Ераріка, якого повалено. Новим володарем став Тотіла.
Новий король розпочав війну проти Візантії. У грудні 541 року відбив напад візантійців на Верону. Навесні 542 році остготи завдали поразки візантійському війську у битві при Фаентії (сучасна Фаенца). Невдовзі неподалік від Флоренції, в долині Муджелло, Тотіла завдав нової поразки ворогові. Після цього король остготів рушив на південь, не намагаючись захопити укріплені фортеці центральної Італії. Разом з тим незабаром було зайнято Флоренцію та всю Етрурію.
У результаті потужного походу 542 року Тотіла захопив значну частину Кампанії, Луканію, Бпуттій, Апулію і Калабрію, але портові міста залишилися під владою Візантії. Після тривалої облоги захопив Перузій (сучасна Перуджа). Водночас Тотіла створив власний військовий флот. У 543 році також вдалося зайняти Неаполь. Але спроба зайняти Рим виявилася невдалою, тому розпочалася тривала облога. У 545 році з голодуючого Риму втік папа римський Вігілій. Наприкінці того ж року остготи зайняли Рим, який було пограбовано.
У 546 році Тотіла зазнав поразок від Велізарія, який висадився в Італії, в результаті чого південь півострова було втрачено, а потім й Рим. Протягом 547—548 років Тотіла запекло захищав центральну Італію, завдавши ворогові поразки у битві при Русціані. У 549 році після відплиття Велізарія до Константинополя, Тотіла раптовим ударом відвоював Рим.
Протягом 549—550 року Тотіла відвоював усю Італію, а також захопив острови Сицилія, Корсику, Сардинію. Його флот сплюндрував узбережжя Далмації та Епіру, острів Корфу. Можливо тим самим намагався змусити візантійського імператора Юстиніана I до укладання мирного договору. Утім останній вирішив остаточно підкорити остготів.
У 551 візантійці на чолі із Нарсесом прибули до Італії. У липні 552 року у вирішальній битві при Тагінах (сучасне Гуальдо-Тадіно) остготське військо на чолі із Тотілою зазнало нищівної поразки від візантійців, а сам король загинув. У результаті майже усі землі Остготського королівства захоплено Нарсесом. Очолив боротьбу остготів Тейя.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- National Library of Israel Names and Subjects Authority File
- А. Г—б Тотила // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIIа. — С. 662–663.
- Dahn Totila, Ostgothenkönig // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1894. — Vol. 38. — S. 475–487.
- Dahn Ildibad // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1905. — Vol. 50. — S. 666–667.
Джерела
- Herwig Wolfram, Die Goten: von den Anfangen bis zur Mitte des sechsten Jahrhunderts Entwurf einer historischen Ethnographie, Beck, Munchen 1990'. Ed. it.: Storia dei Goti, (Biblioteca storica; 2) Salerno ed., Roma 1985. . (нім.)
- John Robert Martindale: Totila. // The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE). Band 3B, Cambridge University Press, Cambridge 1992, , S. 1328—1332. (англ.)
- Heather, Peter (1998). The Goths. Malden: Blackwell. p. 268. (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тотіла
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Totila got 𐍄𐍉𐍄𐌹𐌻𐌰 lat Totila 552 korol ostgotiv 541 552 Totilalat Totila grec TwtilasNarodivsya510 abo 510 2 Trevizo Veneto ItaliyaPomer552 1 Gualdo Tadino Provinciya Perudzha Umbriya Italiya zagibel u bitviKrayinaKorolivstvo ostgotivNacionalnistostgotDiyalnistmonarhUchasnikdTitulkorolPosadakorol ostgotiv d Termin541 552 rokiPoperednikErarikNastupnikTejyaKonfesiyaarianstvoRiddinastiya IldebadaRodichiIldebad Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBuv nebozhem ostgotskogo korolya Ildebada Stosovno vlasne imeni Totili isnuyut protirichchya Vvazhayetsya sho ce spotvorene vizantijcyami gotske im ya Baduyila Za inshoyu versiyeyu povnim imenem ye Totabadus Persha zgadka pro Totilu vidnositsya do bitvi 541 roku pid Treviziyem de ostgoti peremogli vizantijciv Vtim pislya vbivstva Ildebada u travni togo zh roku ne zmig zajnyati tron Todi zh Totila zvernuvsya do vizantijciv u Ravenni z prohannyam zabezpechiti vlasnu bezpeku Ale vzhe u zhovtni 541 roku Totila vikriv zmovu korolya Erarika sho gotuvavsya perejti na bik Vizantiyi Totila vlashtuvav zmovu proti Erarika yakogo povaleno Novim volodarem stav Totila Novij korol rozpochav vijnu proti Vizantiyi U grudni 541 roku vidbiv napad vizantijciv na Veronu Navesni 542 roci ostgoti zavdali porazki vizantijskomu vijsku u bitvi pri Faentiyi suchasna Faenca Nevdovzi nepodalik vid Florenciyi v dolini Mudzhello Totila zavdav novoyi porazki vorogovi Pislya cogo korol ostgotiv rushiv na pivden ne namagayuchis zahopiti ukripleni forteci centralnoyi Italiyi Razom z tim nezabarom bulo zajnyato Florenciyu ta vsyu Etruriyu U rezultati potuzhnogo pohodu 542 roku Totila zahopiv znachnu chastinu Kampaniyi Lukaniyu Bputtij Apuliyu i Kalabriyu ale portovi mista zalishilisya pid vladoyu Vizantiyi Pislya trivaloyi oblogi zahopiv Peruzij suchasna Perudzha Vodnochas Totila stvoriv vlasnij vijskovij flot U 543 roci takozh vdalosya zajnyati Neapol Ale sproba zajnyati Rim viyavilasya nevdaloyu tomu rozpochalasya trivala obloga U 545 roci z goloduyuchogo Rimu vtik papa rimskij Vigilij Naprikinci togo zh roku ostgoti zajnyali Rim yakij bulo pograbovano U 546 roci Totila zaznav porazok vid Velizariya yakij visadivsya v Italiyi v rezultati chogo pivden pivostrova bulo vtracheno a potim j Rim Protyagom 547 548 rokiv Totila zapeklo zahishav centralnu Italiyu zavdavshi vorogovi porazki u bitvi pri Rusciani U 549 roci pislya vidplittya Velizariya do Konstantinopolya Totila raptovim udarom vidvoyuvav Rim Protyagom 549 550 roku Totila vidvoyuvav usyu Italiyu a takozh zahopiv ostrovi Siciliya Korsiku Sardiniyu Jogo flot splyundruvav uzberezhzhya Dalmaciyi ta Epiru ostriv Korfu Mozhlivo tim samim namagavsya zmusiti vizantijskogo imperatora Yustiniana I do ukladannya mirnogo dogovoru Utim ostannij virishiv ostatochno pidkoriti ostgotiv Svyatij Benedikt prijmaye Totilu korolya gotiv Gaspar de Krajyer 1633 U 551 vizantijci na choli iz Narsesom pribuli do Italiyi U lipni 552 roku u virishalnij bitvi pri Taginah suchasne Gualdo Tadino ostgotske vijsko na choli iz Totiloyu zaznalo nishivnoyi porazki vid vizantijciv a sam korol zaginuv U rezultati majzhe usi zemli Ostgotskogo korolivstva zahopleno Narsesom Ocholiv borotbu ostgotiv Tejya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 National Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 A G b Totila Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIIa S 662 663 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24494035d Track Q23892974d Track Q19908137 Dahn Totila Ostgothenkonig Allgemeine Deutsche Biographie L 1894 Vol 38 S 475 487 d Track Q27598930d Track Q2079d Track Q25907492d Track Q61456d Track Q590208 Dahn Ildibad Allgemeine Deutsche Biographie L 1905 Vol 50 S 666 667 d Track Q2079d Track Q27604884d Track Q24232523d Track Q61456d Track Q590208DzherelaHerwig Wolfram Die Goten von den Anfangen bis zur Mitte des sechsten Jahrhunderts Entwurf einer historischen Ethnographie Beck Munchen 1990 Ed it Storia dei Goti Biblioteca storica 2 Salerno ed Roma 1985 ISBN 88 85026 70 2 nim John Robert Martindale Totila The Prosopography of the Later Roman Empire PLRE Band 3B Cambridge University Press Cambridge 1992 ISBN 0 521 20160 8 S 1328 1332 angl Heather Peter 1998 The Goths Malden Blackwell p 268 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Totila