То́р'ян (угор. Tarján, грец. ταριάνου) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи , періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства.
Плем'я Тор'ян згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією». Згідно твердженню Дюли Немета, в назві племені Тор'ян вбачають тюркське визначення титулу «Таркан», «Тархан» — один з титулів військового керівника. В історіографії угорське плем'я Тор'ян зіставляється з башкирським плем'ям Тархан (Гайна) на Уралі. В Угорщині існує місто Tarján, назване на честь цього угорського племені; а в Румунії місто, що має подібну форму походження назви міста — Туріа (рум. Turia, угор. Tarján, нім. Turia), де стоїть пам'ятник князю Арпаду.
Всі племена, що входили в склад давньоугорську конфедерацію племен:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — ( угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)
Примітки
- András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
- George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
- Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
- Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To r yan ugor Tarjan grec tarianoy odne iz semi ugorskih plemen sho vhodilo v davnougorsku konfederaciyu plemen epohi periodu vtorgnennya v Pannoniyu kincya IH pochatku H st ta Zavoyuvannya batkivshini na Dunayi u viglyadi zasnovanoyi tam blizko 1000 roku hristiyanskoyi monarhiyi Ugorskogo korolivstva Plem ya Tor yan zgaduye Kostyantin VII Bagryanorodnij v jogo praci Pro upravlinnya imperiyeyu Zgidno tverdzhennyu Dyuli Nemeta v nazvi plemeni Tor yan vbachayut tyurkske viznachennya titulu Tarkan Tarhan odin z tituliv vijskovogo kerivnika V istoriografiyi ugorske plem ya Tor yan zistavlyayetsya z bashkirskim plem yam Tarhan Gajna na Urali V Ugorshini isnuye misto Tarjan nazvane na chest cogo ugorskogo plemeni a v Rumuniyi misto sho maye podibnu formu pohodzhennya nazvi mista Turia rum Turia ugor Tarjan nim Turia de stoyit pam yatnik knyazyu Arpadu Vsi plemena sho vhodili v sklad davnougorsku konfederaciyu plemen Yenu ugor Jeno grec genax Kesi ugor Keszi grec kash Kijr ugor Ker grec karh Kyurtdormot ugor Kurtgyarmat grec koystoygermatoy Medyer ugor Megyer grec megerh Nyejk ugor Nyek grec nekh Tor yan ugor Tarjan grec tarianoy Kavari ugor Kabarok grec kabaroi PrimitkiAndras Rona Tas Hungarians and Europe in the early Middle Ages an introduction to early Hungarian history Central European University Press 1999 p 319 George H Hodos The East Central European region an historical outline Greenwood Publishing Group 1999 p 19 S Wise Bauer The history of the medieval world from the conversion of Constantine to the First Crusade W W Norton amp Company 2010 p 586 Konstantin Bagryanorodnyj Ob upravlenii imperiej M Nauka 1991 Nemeth G Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren Acta Linguistica t 16 1 2 Budapest 1966 Gyorffy Gyorgy A magyar torzsnevek es torzsi helynevek Honfoglalas es nyelveszet Balassi Kiado Budapest 1997 ISBN 963 506 108 0