Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толстая Графиня Софія Андріївна Толстая до шлюбу Берс 22 серпня 1844 4

Толстая Софія Андріївна

Толстая Софія Андріївна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толстая.

Графиня Софія Андріївна Толстая (до шлюбу Берс, 22 серпня 1844 — 4 листопада 1919) — російська письменниця, перекладачка, видавчиня творів свого чоловіка Льва Толстого.

Толстая Софія Андріївна
рос. Софья Толстая
image
Народилася22 серпня (3 вересня) 1844
d, Московська губернія, Російська імперія
Померла4 листопада 1919(1919-11-04)[1][2][…](75 років)
Ясна Поляна, Тульська губернія, Російська СФРР
·хвороба
Країнаimage Російська імперія
image Російська республіка
image Російська СФРР
Діяльністьписьменниця, автобіографка, авторка щоденника, біограф, фотографка
Знання мовросійська[1][4]
Титулграфиня
Рідd
Батькоd[5]
Матиd[5]
У шлюбі зТолстой Лев Миколайович[6]
Дітиd, d, Сухотіна-Толстая Тетяна Львівна, d, d[5], d, d і d

Біографія

Софія Андріївна — друга дочка лікаря Московської палацової контори дійсного статського радника Андрія Євстахієвича Берса (1808—1868), що походив по батькові з німецьких дворян, і Любові Олександрівни Іславіної (1826—1886), що походила з купецької сім'ї. У молодості батько служив лікарем у московській барині і мав від неї дитину, Варвару Житову, яка таким чином стала єдинокровною сестрою Софії Толстої і єдиноутробною — Івану Тургенєву. Іншими дітьми подружжя Берс були дочки Єлизавета Андріївна Берс (1843—?) і Тетяна Андріївна Кузьминська (1846—1925) і п'ять синів: орловський віце-губернатор Олександр Андрійович (1845—?), статські радники Петро Андрійович (1849—1910) та Степан Андрійович (1855—?), а також Володимир (1853—?) і В'ячеслав (1861—?). Правнучка першого міністра освіти П. В. Завадовського.

Софія народилася на дачі, яку знімав її батько, поблизу садиби , і аж до одруження Софії Берси проводили там кожне літо.

Отримавши добру домашню освіту, Софія в 1861 році склала іспит на звання домашньої вчительки в Московському університеті, причому виділилася твором російською мовою, поданим професору Тихонравову, на тему «Музика». У серпні 1862 року вона їздила з родиною до діда Ісленьєва Олександра Михайловича в маєток його законної дружини Софії Олександрівни (до шлюбу Жданової) в селі Івіци Одоєвського повіту Тульської губернії і по дорозі гостювала у Л. М. Толстого в Ясній Поляні. 16 вересня того ж року Толстой зробив Софії Барс пропозицію; через тиждень, 23 числа, відбулося їхнє весілля, після якого Софія Толстая на 19 років стала мешканкою села, зрідка виїжджаючи до Москви.

image
З Толстим в Ясній Поляні, за півтора місяці до смерті письменника (1910)

Перші роки подружнього життя були найщасливішими. Чоловік у щоденнику після одруження писав: «Неймовірне щастя… Не може бути, щоб це все скінчилося лише життям». Приятель Толстого В. П. Борисов в 1862 році про подружжя зауважив: «Вона — неймовірно гарна. Здраво розумна, проста і нехитромудра — у неї повинно бути і багато характеру, тобто воля її у неї в команді. Він в неї закоханий до Сіріусов. Ні, все ще не заспокоїлася буря в його душі — принишкла з медовим місяцем, а там напевно, пройдуть ще урагани і сердитого моря шуму». Ці слова виявилися пророчими, в 1880-1890-ті роки, внаслідок зміни поглядів Толстого на життя, у сім'ї стався розлад. Софія не розділяла нових ідей чоловіка, його прагнень відмовитися від власності, жити своєю, переважно фізичною працею. У книзі «Моє життя» вона писала: «…Він чекав від мене, бідний, милий мій чоловік, того духовного єднання, яке було майже неможливо при моєму матеріальному житті та турботах, від яких втекти було неможливо і нікуди. Я не зуміла б розділити його духовне життя на словах, а призвести його в життя, зламати його, тягнучи за собою цілу велику сім'ю, було немислимо, так і непосильно».

Протягом багатьох років Софія Толстая залишалася вірною помічницею чоловіка в його справах: перекладачкою, секретаркою, видавчинею його творів.

Художник Леонід Пастернак, близько знайомий з родиною Толстих, про неї зауважив: «…Вона в багатьох відношеннях була великою, видатною людиною — в пару Льву Миколайовичу… Софія Андріївна сама по собі була великою особистістю». Володіючи тонким літературним чуттям, вона писала повісті, дитячі оповідання, мемуарні нариси. Протягом всього свого життя, з невеликими перервами, Софія Толстая вела щоденник, про який говорять як про помітне та своєрідне явище в мемуаристиці та літературі про Толстого. Її захопленнями були музика, живопис, фотографія.

Про «матеріальне життя та турботи» Софії Толстої можна судити з її щоденника. 16 грудня 1887 року вона писала: «Цей хаос незліченних турбот, що змінюють одна іншу, мене часто призводить до шаленого стану, і я втрачаю рівновагу. Адже легко сказати, але у всяку дану хвилину мене турбують: учні та хворі діти, гігієнічний і, головне, духовний стан чоловіка, великі діти з їх справами, боргами, дітьми та службою, продаж та плани Самарського маєтку…, видання нове і 13 частина із забороненою „Крейцеровою сонатою“, прохання про розділи з овсянниківським попом, коректури 13 тома, нічні сорочки Міші, простирадла і чоботи Андрійкові; не прострочити платежі по дому, страхування, повинності по маєтку, паспорти людей, рахунки та ін. та ін. — і все це неодмінно безпосередньо має торкнутися мене».

Знаючи про те, що її роль у житті Льва Толстого оцінювалася неоднозначно, вона писала: «…Нехай люди поблажливо поставляться до тієї, якій, може бути, непосильно було з юних років нести на слабких плечах високе призначення — бути дружиною генія і великої людини». Догляд і смерть чоловіка важко вплинули на Софію Толстую, вона була глибоко нещасна, не могла забути, що перед його смертю не бачила чоловіка в свідомості. 29 листопада 1910 року писала у «Щоденнику»: «Нестерпна туга, докори сумління, слабкість, жалість до страждань, по покійному чоловікові… Жити не можу».

Після смерті чоловіка Толстая продовжила видавничу діяльність, випустивши свою переписку з чоловіком, завершила видання зібрання його творів.

Останні роки життя провела в Ясній Поляні, де померла 4 листопада 1919 року. Похована на Кочаковському цвинтарі, недалеко від Ясної Поляни.

Діти

image
З дітьми

В шлюбі народила 13 дітей, п'ятеро з яких померли в дитинстві:

1. Сергій (1863—1947), композитор, музикознавець.

2. Тетяна (1864—1950), в 1917—1923 роках зберігачка музею-садиби «Ясна Поляна»; c 1899 одружена з Михайлом Сергійовичем Сухотіним.

3. Ілля (1866—1933), письменник, мемуарист. У 1916 році покинув Росію і виїхав до США.

4. Лев (1869—1945), письменник, скульптор. В еміграції у Франції, Італії, потім у Швеції.

5. Марія (1871—1906), з 1897 одружена з князем Миколою Леонідовичем Оболенським (1872—1934).

6. Петро (1872—1873)

7. Микола (1874—1875)

8. Варвара (1875—1875)

9. Андрій (1877—1916), чиновник особливих доручень при тульському губернаторі.

10. Михайло (1879—1944). У 1920 році емігрував, жив у Туреччині, Югославії, Франції та Марокко.

11. Олексій (1881—1886)

12. Олександра (1884—1979), помічниця батька.

13. Іван (1888—1895).

Кіновтілення

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  7. http://search.rsl.ru/ru/record/01000630066
  8. http://viewer.rusneb.ru/ru/rsl01004181794?page=68
  9. http://lib.russportal.ru/index.php?id=biogr.tolstoi_ln04
  10. . Архів оригіналу за 16 травня 2006. Процитовано 16 травня 2006.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tolstaya Grafinya Sofiya Andriyivna Tolstaya do shlyubu Bers 22 serpnya 1844 4 listopada 1919 rosijska pismennicya perekladachka vidavchinya tvoriv svogo cholovika Lva Tolstogo Tolstaya Sofiya Andriyivnaros Sofya TolstayaNarodilasya22 serpnya 3 veresnya 1844 d Moskovska guberniya Rosijska imperiyaPomerla4 listopada 1919 1919 11 04 1 2 75 rokiv Yasna Polyana Tulska guberniya Rosijska SFRR hvorobaKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRRDiyalnistpismennicya avtobiografka avtorka shodennika biograf fotografkaZnannya movrosijska 1 4 TitulgrafinyaRiddBatkod 5 Matid 5 U shlyubi zTolstoj Lev Mikolajovich 6 Ditid d Suhotina Tolstaya Tetyana Lvivna d d 5 d d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSofiya Andriyivna druga dochka likarya Moskovskoyi palacovoyi kontori dijsnogo statskogo radnika Andriya Yevstahiyevicha Bersa 1808 1868 sho pohodiv po batkovi z nimeckih dvoryan i Lyubovi Oleksandrivni Islavinoyi 1826 1886 sho pohodila z kupeckoyi sim yi U molodosti batko sluzhiv likarem u moskovskij barini i mav vid neyi ditinu Varvaru Zhitovu yaka takim chinom stala yedinokrovnoyu sestroyu Sofiyi Tolstoyi i yedinoutrobnoyu Ivanu Turgenyevu Inshimi ditmi podruzhzhya Bers buli dochki Yelizaveta Andriyivna Bers 1843 i Tetyana Andriyivna Kuzminska 1846 1925 i p yat siniv orlovskij vice gubernator Oleksandr Andrijovich 1845 statski radniki Petro Andrijovich 1849 1910 ta Stepan Andrijovich 1855 a takozh Volodimir 1853 i V yacheslav 1861 Pravnuchka pershogo ministra osviti P V Zavadovskogo Sofiya narodilasya na dachi yaku znimav yiyi batko poblizu sadibi i azh do odruzhennya Sofiyi Bersi provodili tam kozhne lito Otrimavshi dobru domashnyu osvitu Sofiya v 1861 roci sklala ispit na zvannya domashnoyi vchitelki v Moskovskomu universiteti prichomu vidililasya tvorom rosijskoyu movoyu podanim profesoru Tihonravovu na temu Muzika U serpni 1862 roku vona yizdila z rodinoyu do dida Islenyeva Oleksandra Mihajlovicha v mayetok jogo zakonnoyi druzhini Sofiyi Oleksandrivni do shlyubu Zhdanovoyi v seli Ivici Odoyevskogo povitu Tulskoyi guberniyi i po dorozi gostyuvala u L M Tolstogo v Yasnij Polyani 16 veresnya togo zh roku Tolstoj zrobiv Sofiyi Bars propoziciyu cherez tizhden 23 chisla vidbulosya yihnye vesillya pislya yakogo Sofiya Tolstaya na 19 rokiv stala meshkankoyu sela zridka viyizhdzhayuchi do Moskvi Z Tolstim v Yasnij Polyani za pivtora misyaci do smerti pismennika 1910 Pershi roki podruzhnogo zhittya buli najshaslivishimi Cholovik u shodenniku pislya odruzhennya pisav Nejmovirne shastya Ne mozhe buti shob ce vse skinchilosya lishe zhittyam Priyatel Tolstogo V P Borisov v 1862 roci pro podruzhzhya zauvazhiv Vona nejmovirno garna Zdravo rozumna prosta i nehitromudra u neyi povinno buti i bagato harakteru tobto volya yiyi u neyi v komandi Vin v neyi zakohanij do Siriusov Ni vse she ne zaspokoyilasya burya v jogo dushi prinishkla z medovim misyacem a tam napevno projdut she uragani i serditogo morya shumu Ci slova viyavilisya prorochimi v 1880 1890 ti roki vnaslidok zmini poglyadiv Tolstogo na zhittya u sim yi stavsya rozlad Sofiya ne rozdilyala novih idej cholovika jogo pragnen vidmovitisya vid vlasnosti zhiti svoyeyu perevazhno fizichnoyu praceyu U knizi Moye zhittya vona pisala Vin chekav vid mene bidnij milij mij cholovik togo duhovnogo yednannya yake bulo majzhe nemozhlivo pri moyemu materialnomu zhitti ta turbotah vid yakih vtekti bulo nemozhlivo i nikudi Ya ne zumila b rozdiliti jogo duhovne zhittya na slovah a prizvesti jogo v zhittya zlamati jogo tyagnuchi za soboyu cilu veliku sim yu bulo nemislimo tak i neposilno Protyagom bagatoh rokiv Sofiya Tolstaya zalishalasya virnoyu pomichniceyu cholovika v jogo spravah perekladachkoyu sekretarkoyu vidavchineyu jogo tvoriv Hudozhnik Leonid Pasternak blizko znajomij z rodinoyu Tolstih pro neyi zauvazhiv Vona v bagatoh vidnoshennyah bula velikoyu vidatnoyu lyudinoyu v paru Lvu Mikolajovichu Sofiya Andriyivna sama po sobi bula velikoyu osobististyu Volodiyuchi tonkim literaturnim chuttyam vona pisala povisti dityachi opovidannya memuarni narisi Protyagom vsogo svogo zhittya z nevelikimi perervami Sofiya Tolstaya vela shodennik pro yakij govoryat yak pro pomitne ta svoyeridne yavishe v memuaristici ta literaturi pro Tolstogo Yiyi zahoplennyami buli muzika zhivopis fotografiya Pro materialne zhittya ta turboti Sofiyi Tolstoyi mozhna suditi z yiyi shodennika 16 grudnya 1887 roku vona pisala Cej haos nezlichennih turbot sho zminyuyut odna inshu mene chasto prizvodit do shalenogo stanu i ya vtrachayu rivnovagu Adzhe legko skazati ale u vsyaku danu hvilinu mene turbuyut uchni ta hvori diti gigiyenichnij i golovne duhovnij stan cholovika veliki diti z yih spravami borgami ditmi ta sluzhboyu prodazh ta plani Samarskogo mayetku vidannya nove i 13 chastina iz zaboronenoyu Krejcerovoyu sonatoyu prohannya pro rozdili z ovsyannikivskim popom korekturi 13 toma nichni sorochki Mishi prostiradla i choboti Andrijkovi ne prostrochiti platezhi po domu strahuvannya povinnosti po mayetku pasporti lyudej rahunki ta in ta in i vse ce neodminno bezposeredno maye torknutisya mene Znayuchi pro te sho yiyi rol u zhitti Lva Tolstogo ocinyuvalasya neodnoznachno vona pisala Nehaj lyudi poblazhlivo postavlyatsya do tiyeyi yakij mozhe buti neposilno bulo z yunih rokiv nesti na slabkih plechah visoke priznachennya buti druzhinoyu geniya i velikoyi lyudini Doglyad i smert cholovika vazhko vplinuli na Sofiyu Tolstuyu vona bula gliboko neshasna ne mogla zabuti sho pered jogo smertyu ne bachila cholovika v svidomosti 29 listopada 1910 roku pisala u Shodenniku Nesterpna tuga dokori sumlinnya slabkist zhalist do strazhdan po pokijnomu cholovikovi Zhiti ne mozhu Pislya smerti cholovika Tolstaya prodovzhila vidavnichu diyalnist vipustivshi svoyu perepisku z cholovikom zavershila vidannya zibrannya jogo tvoriv Ostanni roki zhittya provela v Yasnij Polyani de pomerla 4 listopada 1919 roku Pohovana na Kochakovskomu cvintari nedaleko vid Yasnoyi Polyani DitiZ ditmi V shlyubi narodila 13 ditej p yatero z yakih pomerli v ditinstvi 1 Sergij 1863 1947 kompozitor muzikoznavec 2 Tetyana 1864 1950 v 1917 1923 rokah zberigachka muzeyu sadibi Yasna Polyana c 1899 odruzhena z Mihajlom Sergijovichem Suhotinim 3 Illya 1866 1933 pismennik memuarist U 1916 roci pokinuv Rosiyu i viyihav do SShA 4 Lev 1869 1945 pismennik skulptor V emigraciyi u Franciyi Italiyi potim u Shveciyi 5 Mariya 1871 1906 z 1897 odruzhena z knyazem Mikoloyu Leonidovichem Obolenskim 1872 1934 6 Petro 1872 1873 7 Mikola 1874 1875 8 Varvara 1875 1875 9 Andrij 1877 1916 chinovnik osoblivih doruchen pri tulskomu gubernatori 10 Mihajlo 1879 1944 U 1920 roci emigruvav zhiv u Turechchini Yugoslaviyi Franciyi ta Marokko 11 Oleksij 1881 1886 12 Oleksandra 1884 1979 pomichnicya batka 13 Ivan 1888 1895 KinovtilennyaV filmi Yakova Protazanova Vidhid velikogo starcya 1912 rol Sofiyi Tolstoyi zigrala amerikanska aktorka yaka vikoristovuvala rosijskij psevdonim Olga Petrova Film buv zaboronenij do pokazu v Rosiyi na prohannya rodini Tolstogo U filmi Sergiya Gerasimova Lev Tolstoj 1984 Tolstuyu zigrala Tamara Makarova Britanska aktorka Gelen Mirren vikonala rol Tolstoyi v biografichnij strichci Ostannya nedilya u 2009 roci a Lva Tolstogo v kartini zigrav Kristofer Plammer Oboye za svoyi roli otrimali nominaciyi na premiyu Oskar PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 CONOR Sl d Track Q16744133 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649 http search rsl ru ru record 01000630066 http viewer rusneb ru ru rsl01004181794 page 68 http lib russportal ru index php id biogr tolstoi ln04 Arhiv originalu za 16 travnya 2006 Procitovano 16 travnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela

Дата публікації:
Топ