Тлальтекутлі (Tlaltecuhtli) — богиня землі або велике земне чудовисько в міфології тольтеків і ацтеків. Перекладається як «Господиня ґрунту» (інший варіант — «Володарка землі»). Є богинею 2 години дня.
Тлальтекутлі | |
---|---|
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Для цього божества характерна антропоморфність, зооморфність. Описується як велике божество з численними головами і ротами, якими вона кусалася. Жадібні роти розташовувалися також на ліктях, колінах та інших суглобах. В ацтеків — це була двостатева істота (чоловік і жінка водночас, або чоловік, чи жінка), проте її частіше зображували у жіночому вигляді. Богиня зображена з в'юнким волоссям і в неї з рота тече кров.
Іноді Тлальтекутлі ототожнюють з іншим земним чудовиськом — велетенським крокодилом, лускаті гребені на спині якого утворюють гірські ланцюги нашого світу. Її сисмволом також була жаба.
Міфи
Згідно з тольтекськими міфами Кетцалькоатль і Тецкатліпока принесли з небес богиню землі Тлальтекутлі. Перш ніж вони спустилися, вже була вода, яку невідомо хто створив. З богині зробили землю, з її волосся — дерева, квіти і траву, з її очей — криниці, джерела, печери, з рота — річки і великі печери, з носа — долини гір, з плечей — гори. Один з його варіантів зустрічається у юкатанських майя — вочевидь після заснування в Чичен-Іце тольтекської держави.
В міфах про Тлальтекутлі у ацтеків прослідковується характерна для більшості їх богів двоїстість. З одного боку, наделена здатність породжувати усього на землі, є початком циклу рослин, а з іншого боку — це ненажерливий пожирач трупів і крові. Водночас вона частина космічних сил.
В ацтекському міфі стосовно утворення світу, Кетцалькоатль і Тецкатліпока створюють небо і землю, розчленувавши тіло величезного земного чудовиська, Тлальтекутлі.
В іншій з версій ацтекського міфу, Кетцалькоатль і Тецкатліпока спускаються з небес, щоб подивитися Тлальтекутліна, яка осідлала море. Кецалькоатль і Тецкатліпока вирішили, що роботу зі створення світу не можна вважати закінченою, поки в його центрі знаходиться такий жахливий звір. Тому, для того щоб створити землю, Кетцалькоатль і Тецкатліпока перетворилися на двох велетенських змій. Одна змія обвилася навколо лівої руки і правої ноги Тлальтекутлі, а інша — навколо його правої руки і лівої ноги. Потягнувши в різні боки, змії розірвали чудовисько на дві частини. Верхня половина стала землею, а нижню половину Кетцалькоатль і Тецкатліпока підкинули вгору, і вона перетворилася на небеса. Жорстоке вбивство Тлальтекутлі і розчленовування тіла чудовиська викликали гнів інших богів. Щоб якось підтримати понівечену землю, вони вирішили, що всі рослини, необхідні для життя людини, повинні виростати з тіла убитого чудовиська. Волосся монстра перетворилися на дерева і квіти, зі шкіри утворилися трави і дрібні квіти. Очі стали джерелами, струмками і невеликими печерами, рот дав початок великим річкам і печерам, а ніс — гірським кряжам і долинам. Іноді ночами можна чути крики бога землі, спраглого крові і сердець людей. Тільки людські жертви можуть втихомирити і заспокоїти Тлальтекутлі, змусити давати необхідні для життя людей плоди.
Вона народила душу кожної людини так, щоб він міг почати подорож до Міктлану, якщо він помер природною смертю, а також до Тлалокана, померлих у воді, жінок під час пологів, вояків або вождів.
Культ
Цій богині приносилися жертви для гарного врожаю. Жертвам виривали серця, які клали у спеціальні посудини cuauhxicalli, а кров зливали до tamalacatl, які дарували Тлальтекутлі. Також існував звичай під час святкувати: прикласти палець до землі, обваляти в ній, а потім смоктати.
У 2006 у Лас-Ахаракасі (Мексика) знайдено великий монолит цієї богині. Скульптура важить 12 тонн і має розміри 4,19×3,62 м. Даний моноліт зберіг свої оригінальні кольори. У 2010 перевезено до музею Темпло майор (Мехіко) для екпозиції.
Джерела
- Karl Andreas Taube: Aztekische und Maya-Mythen. Phillip Reclam jun., Stuttgart 1994,
- Sancén Contreras, Fernando (2009). Aportaciones al estudio de la cosmovisión. México D.F.: UAM.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тлальтекутлі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tlaltekutli Tlaltecuhtli boginya zemli abo velike zemne chudovisko v mifologiyi toltekiv i actekiv Perekladayetsya yak Gospodinya gruntu inshij variant Volodarka zemli Ye bogineyu 2 godini dnya Tlaltekutli Mediafajli u VikishovishiOpisDlya cogo bozhestva harakterna antropomorfnist zoomorfnist Opisuyetsya yak velike bozhestvo z chislennimi golovami i rotami yakimi vona kusalasya Zhadibni roti roztashovuvalisya takozh na liktyah kolinah ta inshih suglobah V actekiv ce bula dvostateva istota cholovik i zhinka vodnochas abo cholovik chi zhinka prote yiyi chastishe zobrazhuvali u zhinochomu viglyadi Boginya zobrazhena z v yunkim volossyam i v neyi z rota teche krov Inodi Tlaltekutli ototozhnyuyut z inshim zemnim chudoviskom veletenskim krokodilom luskati grebeni na spini yakogo utvoryuyut girski lancyugi nashogo svitu Yiyi sismvolom takozh bula zhaba MifiZgidno z toltekskimi mifami Ketcalkoatl i Teckatlipoka prinesli z nebes boginyu zemli Tlaltekutli Persh nizh voni spustilisya vzhe bula voda yaku nevidomo hto stvoriv Z bogini zrobili zemlyu z yiyi volossya dereva kviti i travu z yiyi ochej krinici dzherela pecheri z rota richki i veliki pecheri z nosa dolini gir z plechej gori Odin z jogo variantiv zustrichayetsya u yukatanskih majya vochevid pislya zasnuvannya v Chichen Ice toltekskoyi derzhavi V mifah pro Tlaltekutli u actekiv proslidkovuyetsya harakterna dlya bilshosti yih bogiv dvoyistist Z odnogo boku nadelena zdatnist porodzhuvati usogo na zemli ye pochatkom ciklu roslin a z inshogo boku ce nenazherlivij pozhirach trupiv i krovi Vodnochas vona chastina kosmichnih sil V actekskomu mifi stosovno utvorennya svitu Ketcalkoatl i Teckatlipoka stvoryuyut nebo i zemlyu rozchlenuvavshi tilo velicheznogo zemnogo chudoviska Tlaltekutli V inshij z versij actekskogo mifu Ketcalkoatl i Teckatlipoka spuskayutsya z nebes shob podivitisya Tlaltekutlina yaka osidlala more Kecalkoatl i Teckatlipoka virishili sho robotu zi stvorennya svitu ne mozhna vvazhati zakinchenoyu poki v jogo centri znahoditsya takij zhahlivij zvir Tomu dlya togo shob stvoriti zemlyu Ketcalkoatl i Teckatlipoka peretvorilisya na dvoh veletenskih zmij Odna zmiya obvilasya navkolo livoyi ruki i pravoyi nogi Tlaltekutli a insha navkolo jogo pravoyi ruki i livoyi nogi Potyagnuvshi v rizni boki zmiyi rozirvali chudovisko na dvi chastini Verhnya polovina stala zemleyu a nizhnyu polovinu Ketcalkoatl i Teckatlipoka pidkinuli vgoru i vona peretvorilasya na nebesa Zhorstoke vbivstvo Tlaltekutli i rozchlenovuvannya tila chudoviska viklikali gniv inshih bogiv Shob yakos pidtrimati ponivechenu zemlyu voni virishili sho vsi roslini neobhidni dlya zhittya lyudini povinni virostati z tila ubitogo chudoviska Volossya monstra peretvorilisya na dereva i kviti zi shkiri utvorilisya travi i dribni kviti Ochi stali dzherelami strumkami i nevelikimi pecherami rot dav pochatok velikim richkam i pecheram a nis girskim kryazham i dolinam Inodi nochami mozhna chuti kriki boga zemli spraglogo krovi i serdec lyudej Tilki lyudski zhertvi mozhut vtihomiriti i zaspokoyiti Tlaltekutli zmusiti davati neobhidni dlya zhittya lyudej plodi Vona narodila dushu kozhnoyi lyudini tak shob vin mig pochati podorozh do Miktlanu yaksho vin pomer prirodnoyu smertyu a takozh do Tlalokana pomerlih u vodi zhinok pid chas pologiv voyakiv abo vozhdiv KultCij bogini prinosilisya zhertvi dlya garnogo vrozhayu Zhertvam virivali sercya yaki klali u specialni posudini cuauhxicalli a krov zlivali do tamalacatl yaki daruvali Tlaltekutli Takozh isnuvav zvichaj pid chas svyatkuvati priklasti palec do zemli obvalyati v nij a potim smoktati U 2006 u Las Aharakasi Meksika znajdeno velikij monolit ciyeyi bogini Skulptura vazhit 12 tonn i maye rozmiri 4 19 3 62 m Danij monolit zberig svoyi originalni kolori U 2010 perevezeno do muzeyu Templo major Mehiko dlya ekpoziciyi DzherelaKarl Andreas Taube Aztekische und Maya Mythen Phillip Reclam jun Stuttgart 1994 ISBN 3 15 010427 0 Sancen Contreras Fernando 2009 Aportaciones al estudio de la cosmovision Mexico D F UAM Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tlaltekutli