Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ткаченко Ілля Іванович (нар. 1924, Кременчук — пом. 27 вересня 1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). За період служби нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медаллю.
| Ткаченко Ілля Іванович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 1924 Кременчук | ||||
| Смерть | 27 вересня 1943 Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Роки служби | 1942-1943 | ||||
| Звання | |||||
| Командування | командир мінометного взводу 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту | ||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Ткаченко Ілля Іванович у Вікісховищі | |||||
Біографія
Народився в 1924 році в місті Кременчук (нині Полтавська область) в родині робітника. Українець. У 1941 році закінчив десять класів середньої школи № 6 (нині школа № 13). У 1942 році призваний до лав Червоної Армії. У тому ж році закінчив .
У боях війни з 1942 року. Воював на 3-му Українському і Південно-Західному фронтах. У 1943 року вийшов до Дніпра в районі Синельникове Дніпропетровської області.
У ніч на 26 вересня 1943 мінометний взвод під командуванням гвардії лейтенанта І. І. Ткаченко отримав завдання форсувати річку і захопити плацдарм на її правому березі. Командир взводу швидко організував переправу. Вже близько від берега в човен, де знаходився І. І. Ткаченко, потрапив ворожий снаряд. Частина бійців загинула, командир був важко поранений, але продовжував командувати взводом. Незважаючи на артилерійсько-мінометний вогонь противника, гвардійці в числі перших переправилися на правий берег в районі села Військове Солонянського району Дніпропетровської області та увірвалися в траншеї ворога.
Розвиваючи наступ, вони захопили висоту "130,3". Незабаром підійшло підкріплення. П'ять контратак відбили сміливці. Вони знищили чотири танки і близько двох батальйонів піхоти противника.
27 вересня 1943 в бою на плацдармі командир взводу гвардії лейтенант Ілля Іванович Ткаченко загинув.
Нагороди, пам'ять
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії лейтенанту Іллі Івановичу Ткаченко посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Крім цього за період служби нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
Його ім'ям названі і у місті Кременчук. На приміщенні школи, де він навчався, встановлена меморіальна дошка.
Також у місті Кременчуці на Алеї Героїв, на граніті висічене фото та ім'я Іллі Ткаченко.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tkachenko Illya Ivanovich nar 1924 Kremenchuk pom 27 veresnya 1943 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 posmertno Za period sluzhbi nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medallyu Tkachenko Illya IvanovichNarodzhennya1924 1924 KremenchukSmert27 veresnya 1943 1943 09 27 Solonyanskij rajon Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRRoki sluzhbi1942 1943ZvannyaKomanduvannyakomandir minometnogo vzvodu 25 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 6 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontuVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodi Tkachenko Illya Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko Illya Ivanovich BiografiyaBudivlya kolishnoyi shkoli 6 de navchavsya Illya Tkachenko Narodivsya v 1924 roci v misti Kremenchuk nini Poltavska oblast v rodini robitnika Ukrayinec U 1941 roci zakinchiv desyat klasiv serednoyi shkoli 6 nini shkola 13 U 1942 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U tomu zh roci zakinchiv U boyah vijni z 1942 roku Voyuvav na 3 mu Ukrayinskomu i Pivdenno Zahidnomu frontah U 1943 roku vijshov do Dnipra v rajoni Sinelnikove Dnipropetrovskoyi oblasti U nich na 26 veresnya 1943 minometnij vzvod pid komanduvannyam gvardiyi lejtenanta I I Tkachenko otrimav zavdannya forsuvati richku i zahopiti placdarm na yiyi pravomu berezi Komandir vzvodu shvidko organizuvav perepravu Vzhe blizko vid berega v choven de znahodivsya I I Tkachenko potrapiv vorozhij snaryad Chastina bijciv zaginula komandir buv vazhko poranenij ale prodovzhuvav komanduvati vzvodom Nezvazhayuchi na artilerijsko minometnij vogon protivnika gvardijci v chisli pershih perepravilisya na pravij bereg v rajoni sela Vijskove Solonyanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti ta uvirvalisya v transheyi voroga Rozvivayuchi nastup voni zahopili visotu 130 3 Nezabarom pidijshlo pidkriplennya P yat kontratak vidbili smilivci Voni znishili chotiri tanki i blizko dvoh bataljoniv pihoti protivnika 27 veresnya 1943 v boyu na placdarmi komandir vzvodu gvardiyi lejtenant Illya Ivanovich Tkachenko zaginuv Nagorodi pam yatMemorialna doshka I I Tkachenku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 bereznya 1944 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu na jogo pravomu berezi gvardiyi lejtenantu Illi Ivanovichu Tkachenko posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Krim cogo za period sluzhbi nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Jogo im yam nazvani i u misti Kremenchuk Na primishenni shkoli de vin navchavsya vstanovlena memorialna doshka Takozh u misti Kremenchuci na Aleyi Geroyiv na graniti visichene foto ta im ya Illi Tkachenko Posilannya