Олександр Вікторович Тихонов рос Александр Викторович Тихонов нар 19 квітня 1965 радянський та узбецький футболіст що гр

Олександр Вікторович Тихонов (рос. Александр Викторович Тихонов, нар. 19 квітня 1965) — радянський та узбецький футболіст, що грав на позиції захисника і півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Відомий насамперед виступами за футбольний клуб «Нефтчі» (Фергана), у складі якого став триразовим переможцем першості країни, а також за виступами у національній збірній Узбекистану, у складі якої став переможцем Азійських ігор 1994 року.

Олександр Тихонов

Особисті дані

Повне ім'я

Олександр Вікторович Тихонов

Народження

19 квітня 1965 (59 років)

Зріст

181 см

Вага

72 кг

Громадянство

Узбекистан

Позиція

захисник, півзахисник

Інформація про клуб

Поточний клуб

завершив виступи

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1986–1987	«Сохібкор»	57	(1)
1988	«Таврія» (Сім)	6	(0)
1988	«Сохібкор»	17	(2)
1989–1990	«Нафтовик» (Фергана)	59	(2)
1990	«Пахтакор»	3	(0)
1991–1994	/ «Нефтчі» (Фергана)	115	(21)
1995	«Пахтакор»	14	(0)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1992–1994	Узбекистан	16	(1)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1999	«Сурхан» (Термез) (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тихонов.

Клубна кар'єра

Олександр Тихонов розпочав виступи на футбольних полях у 1986 році в клубі другої ліги СРСР «Сохібкор», з якою став переможцем групового турніру, втім до першої ліги клуб не зумів вийти. У 1988 році разом із Сергієм Бауером став гравцем команди першої ліги «Таврія» з Сімферополя, із Середньої Азії до команди разрм із ними прийшов також Руслан Аджиєв., проте зіграв у її складі лише 6 матчів, та повернувся до «Сохібкора». У 1989 році став гравцем іншого клубу другої ліги «Нафтовик» з Фергани, з якою став переможцем групового турніру другої ліги. У 1990 році нетривалий час грав у першій лізі за ташкентський «Пахтакор», після чого повернувся до ферганської команди, з якою став переможцем буферної зони другої ліги, і в 1991 році грав у складі команди вже в першій лізі. Після розпаду СРСР Олександр Тихонов грав у складі ферганського «Нефтчі» вже у вищому узбецькому дивізіоні. У складі ферганської команди тричі ставав чемпіоном країни, та ще раз володарем Кубка Узбекистану. У 1995 році грав у складі ташкентського «Пахтакора», після чого завершив виступи на футбольних полях.

Виступи за збірну

Олександр Тихонов грав у складі збірної Узбецької РСР на Спартакіаді народів СРСР, у її складі став срібним призером у 1986 році. У національній збірній Узбекистану Тихонов дебютував 17 червня 1992 року в матчі зі збірною Таджикистану. У 1994 році Тихонова включили до складу збірної для участі у Азійських іграх 1994 року в Японії. Хоча АФК цього року вирішила, що у складі збірних мають бути гравці лише віком до 23 років, проте практично всі команди приїхали на цей турнір у найсильніших складах. Олександр Тихонов на турнірі був одним із основних захисників команди, яка стала переможцем турніру. Останній матч на турнірі зі збірною Китаю став для гравця останнім у складі збірної.

Тренерська кар'єра

Після невеликої перерви по закінченні кар'єри гравця Олександр Тихонов розпочав тренерську кар'єру. У 1999 році він входив до тренерського штабу узбецької команди «Сурхан» з Термеза. Пізніше Тихонов виїхав до Росії, де розпочав працювати тренером у ДЮСШ в місті Фрязіно.

Нагороди

У 1994 році після перемоги у складі команди на Азійських іграх Олександр Тихонов разом із іншими переможцями ігор та їх тренерами був нагороджений державною нагородою Республіки Узбекистан — медаллю «Шухрат».