Тихон Лященко (в миру Тимофій Лященко; 6 березня 1875, слобода Куликівка, Острогозький повіт, Воронезька губернія — 24 лютого, 1945, Карлові Вари) — діяч московського православ'я в Україні, активіст Київського клубу націоналістів-московитів. Родом зі Слобідської України.
Тихон Лященко | ||
| ||
---|---|---|
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Науковий ступінь: | d | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Тимофій Лященко | |
Народження: | 22 лютого (6 березня) 1875 слобода Куликівка,(Воронезька область), Острогозький повіт, Воронезька губернія | |
Смерть: | 24 лютого 1945 (69 років) Карлові Вари, Чехословаччина | |
Похований: | Карлові Вари | |
Тихон Лященко у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 22 лютого 1875 року в слободі Куликівці Острогозького повіту Воронезької губернії.
У 1889 закінчив Павлівське духовне училище по першому розряду.
У 1895 закінчив Воронезьку духовну семінарію за першим розрядом.
24 листопада 1895 висвячений на диякона єпископом Воронезьким і Задонським Анастасієм Добрадіним в Петропавлівській церкві слободи Ликової Острогозького повіту. Працював учителем однокласної церковно-приходської школи.
5 вересня 1896 року, за проханням, переміщений до Воскресенського храму села Червоне Новохоперського повіту.
19 листопада 1898 року висвячений у сан священника і спрямований до Богословської церкви села Солонецького Коротояцького повіту.
11 вересня 1905 року звільнений за штат для вступу до Київської духовної академії.
22 серпня 1908 року тимчасово спрямований до Михайлівської церкви при Київській Дегтярівській богадільні.
У 1909 році закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я і залишений професорським стипендіатом. Викладав у академії пастирське богослов'я і гомілетику. Був членом Київського клубу російських націоналістів.
20 червня 1909 року митрополитом Київським і Галицьким Флавіаном Городецьким був затверджений у вченому ступені і на посаді настоятеля церкви при Київській Дегтярівській богадільні.
У 1911 році призначений на посаду доцента.
У 1913 році удостоєний ступеня магістра богослов'я та призначений екстра-ординарним професором Київської духовної академії.
2 серпня 1914 року в Києво-Печерській лаврі пострижений в чернецтво з імені Тихон, а 6 серпня зведений в сан архімандрита і призначений інспектором тієї ж академії. Пробув на цій посаді до 1918 .
За спогадами Миколи Тальберга, що близько його знав: «Будучи інспектором Київської духовної академії, він мав намір створити в околицях міста жіночий місіонерський монастир, на зразок відомої Лісненської обителі на Холмщині. Його духівником був шанований старець Алексій Голосіївський.
В кінці січня 1917 року архімандрит Тихон повідав йому свій план. Старець-провидець, з сумом глянувши на нього, відповів: "Що задумав, отче. Не до будівель тепер. Незабаром обителі і храми будуть руйнуватися» .
6 липня 1918 року включений до складу спеціальної слідчої комісії для всебічного з'ясування всіх обставин вбивства митрополита Київського Володимира Богоявленського .
У 1919 році емігрував із РСФСР.
З 1920 по травень 1921 року був настоятелем храму Миколи Мірлікійського в Софії , потім служив настоятелем у Берліні.
15 квітня 1924 року в Празі відбулася архієрейська хіротонія архімандрита Тихона на єпископа Берлінського і Німецького. Чин хіротонії звершили митрополит Євлогій Георгієвський та єпископ Сергій Корольов .
У червні 1926 року Берлінське вікаріатство Західноєвропейської єпархії було перетворене в самостійну єпархію, що послужило поштовхом до розриву між митрополитом Євлогієм Георгіївським і Російською зарубіжної церквою, сам єпископ Тихон Лященко разом з більшістю німецьких парафій залишився у віданні останньої.
За спогадами Миколи Тальберга: «Зберігаю про нього пам'ять, як про чудового духівника, якиц багато що дав мені. Був я свідком його кипучої адміністративної діяльності. Глибока духовність поєднувалася у нього з великою роботою на користь Церкви, що іноді не досягала мети, що однак не послаблювало його подальшої енергії» .
Завдяки його зусиллям, 14 березня 1936 року уряд Пруссії виніс постанову про присвоєння православній Берлінській і Німецькій єпархії РПЦЗ статусу корпорації публічного права. Ця постанова була поширена і на інші землі країни. Інші православні юрисдикції виявилися в положенні приватних організацій, що не користуються заступництвом німецької держави. В умовах тодішньої гітлерівської диктатури це означало, що перехід німецьких храмів митрополита Євлогія в РПЦЗ ставав лише справою часу.
24 лютого 1938 рішенням Архієрейського Синоду РПЦЗ звільнений на спокій. Причиною звільнення архієпископа Тихона стали фінансові порушення в його єпархії .
12 червня того ж року взяв участь в урочистому освяченні нового кафедрального собору Берлінської єпархії, побудованого за його участю за проектом архітектора Шельберга .
Вийшовши на спокій, переїхав до Югославії, де з благословення Патріарха Сербського Гавриїла оселився в Монастирі Раковіца.
10 листопада 1944 року прибув до Карлсбаду (Карлові Вари) з Белграда через Відень разом з Архієрейським Синодом РПЦЗ на чолі з митрополитом Анастасієм Грибановським .
Тут 24 лютого 1945 року архієпископ Тихон раптово помер. Похований на міському кладовищі .
Твори
- «Поучение на праздник Успения Пресвятой Богородицы» // «Труды Киевской духовной академии» 1914, сентябрь-октябрь, с. 7.
- «О Промысле и предопределении Божием». Слово в пяток первой седмицы Великого поста // «Труды Киевской духовной академии» 1915, апрель, с. 1.
- «Коптские акты 3-го Вселен. Собора» // «Труды Киевской духовной академии». 1914, март, с. 393, 1915, июль-август, с. 400, 1915, декабрь, с. 491.
- «Слово в день обретения Казанския чудотворныя иконы Богоматери» // «Труды Киевской духовной академии» 1915, сентябрь, с. 8.
- «Слово в день Успения Богородицы». (Смерть и успение) // «Труды Киевской духовной академии» 1915, октябрь-ноябрь, с. 195.
- «Слово в пяток четвёртой седмицы Великого поста, при воспоминании страстей Христовых (об отношении к пастырям церковным)» // «Труды Киевской духовной академии» 1911, апрель, с. 541.
- «Св. Кирилл, еп. Александрийский. Его жизнь и деятельность». Изд. Киев, 1913.
- Листок: «Пьянство, его пагубность и борьба с ним». Указ на лит. труд см. «ТКДА» 1914, т. III, с. 560.
- «Слово в день празднования 1600-летия издания Миланского Эдикта. Победа христианства над язычеством и уроки из неё для нашего времени» // «Труды Киевской духовной академии» 1913, ноябрь, с. 1.
- «Значение св. Кирилла Александрийского в истории христианского богословия» // «Труды Киевской духовной академии» 1913, май, с. 94.
- «Слово в пяток четвёртой недели Великого поста, при воспоминании страстей Христовых (смысл и значение поклонения Кресту Господню)» // «Труды Киевской духовной академии» 1913, апрель, с. 21.
- «Слово в день 300-летия воцарения дома Романовых». (Церковь Православная — опора престола и Царства Всероссийского) // «Труды Киевской духовной академии» 1913, март, с.1.
- «Слово в пяток третьей седмицы Великого поста, при воспоминании страстей Христовых. О мешке, суме и мече» // «Труды Киевской духовной академии» 1914, апрель, с. 10.
- Поучение на праздник Успения Пресвятыя Богородицы : Произнес. в великой церкви Киево-Печер. Успен. лавры 15 авг. 1914 г. / [Архим. Тихон] Киев : тип. АО «Петр Барский в Киеве», [1914]
- Аскетизм, как основа русской культуры / Проф. архим. Тихон. Москва : тип. А. Снегиревой, 1915
- «Страсти Христовы и страждущая Русь». (Слово в пяток 1 седмицы Великого поста) // «Труды Киевской духовной академии» 1916, апрель. с. 1.
- «Слово в день Успения Пресвятыя Богородицы» // «Труды Киевской духовной академии» 1916, декабрь, с.1.
- «Слово в пяток 1 седмицы Великого поста». (Три урока у Креста Христова) // «Труды Киевской духовной академии» 1917, январь-февраль, с. 5.
Примітки
- Анатолий Степанов, Андрей Иванов Воинство святого Георгия: жизнеописания русских монархистов начала XX века на «Google Books»
- «Разрядный список учеников Павловского духовного училища на 1888/89 г.г» // Воронежские епархиальные ведомости, 1889, № 14, 282.
- «Разрядный список воспитанников Воронежской духовной семинарии на 1894/95 г.г» // Воронежские епархиальные ведомости, 1895, № 13, 337.
- «Распоряжения епархиального начальства» // Воронежские епархиальные ведомости, 1896, № 19, с. 361
- «Распоряжения епархиального начальства» // «Воронежские епархиальные ведомости», 1898, № 24, с. 476
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2012.
- Православные в Дрездене[недоступне посилання з Июнь 2019]
- Н. Д. Тальбергъ Архіепископъ Тихонъ (Лященко) // «Лучъ свѣта». Ученіе въ защиту Православной вѣры, въ обличеніе атеизма и въ опроверженіе доктринъ невѣрія. Въ двухъ частяхъ: Часть вторая. / Собралъ, перепечаталъ и дополнилъ иллюстраціями Архимандритъ Пантелеимонъ. — Изданіе второе. — Jordanville: Изданіе Свято-Троицкаго Монастыря, 1970 [1971]. — С. 298—308
- Доклад епископа Балтского Пимена (Пегова) Патриарху Тихону об образовании следственной комиссии для всестороннего выяснения всех обстоятельств убийства митрополита Владимира // Священный собор 1917—1918 гг. и мученическая кончина митрополита Киевского и Галицкого Владимира // Вестник ПСТГУ. II: История. История Русской Православной Церкви. 2008. Вып. II:1 (26). С. 114
- . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
- Русская церковная эмиграция в Чехии : Портал Богослов. Ru[недоступне посилання з Декабрь 2019]
- Кострюков, 2015, с. 56.
- Кострюков, 2015, с. 57.
- Кострюков, 2015, с. 58.
Література
- Т. А. Богданова, А. К. Клементьев — Жизнь и труды протоиерея Тимофея Ивановича Лященко, в монашестве Тихона, архиепископа Берлинского // Православный Путь. Джорданвилль, 2006.
- А. А. Кострюков. Русская Зарубежная Церковь в 1939—1964 гг. Административное устройство и отношения с Церковью в Отечестве. — Москва: Издательство ПСТГУ, 2015.
Посилання
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tihon Lyashenko v miru Timofij Lyashenko 6 bereznya 1875 sloboda Kulikivka Ostrogozkij povit Voronezka guberniya 24 lyutogo 1945 Karlovi Vari diyach moskovskogo pravoslav ya v Ukrayini aktivist Kiyivskogo klubu nacionalistiv moskovitiv Rodom zi Slobidskoyi Ukrayini Tihon Lyashenko Yepiskop Berlinskij vikarij Zahidno Yevropejskoyi yeparhiyi Alma mater Kiyivska duhovna akademiya Naukovij stupin d Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Timofij Lyashenko Narodzhennya 22 lyutogo 6 bereznya 1875 sloboda Kulikivka Voronezka oblast Ostrogozkij povit Voronezka guberniya Smert 24 lyutogo 1945 1945 02 24 69 rokiv Karlovi Vari Chehoslovachchina Pohovanij Karlovi Vari Tihon Lyashenko u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 22 lyutogo 1875 roku v slobodi Kulikivci Ostrogozkogo povitu Voronezkoyi guberniyi U 1889 zakinchiv Pavlivske duhovne uchilishe po pershomu rozryadu U 1895 zakinchiv Voronezku duhovnu seminariyu za pershim rozryadom 24 listopada 1895 visvyachenij na diyakona yepiskopom Voronezkim i Zadonskim Anastasiyem Dobradinim v Petropavlivskij cerkvi slobodi Likovoyi Ostrogozkogo povitu Pracyuvav uchitelem odnoklasnoyi cerkovno prihodskoyi shkoli 5 veresnya 1896 roku za prohannyam peremishenij do Voskresenskogo hramu sela Chervone Novohoperskogo povitu 19 listopada 1898 roku visvyachenij u san svyashennika i spryamovanij do Bogoslovskoyi cerkvi sela Soloneckogo Korotoyackogo povitu 11 veresnya 1905 roku zvilnenij za shtat dlya vstupu do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi 22 serpnya 1908 roku timchasovo spryamovanij do Mihajlivskoyi cerkvi pri Kiyivskij Degtyarivskij bogadilni U 1909 roci zakinchiv Kiyivsku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya i zalishenij profesorskim stipendiatom Vikladav u akademiyi pastirske bogoslov ya i gomiletiku Buv chlenom Kiyivskogo klubu rosijskih nacionalistiv 20 chervnya 1909 roku mitropolitom Kiyivskim i Galickim Flavianom Gorodeckim buv zatverdzhenij u vchenomu stupeni i na posadi nastoyatelya cerkvi pri Kiyivskij Degtyarivskij bogadilni U 1911 roci priznachenij na posadu docenta U 1913 roci udostoyenij stupenya magistra bogoslov ya ta priznachenij ekstra ordinarnim profesorom Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi 2 serpnya 1914 roku v Kiyevo Pecherskij lavri postrizhenij v chernectvo z imeni Tihon a 6 serpnya zvedenij v san arhimandrita i priznachenij inspektorom tiyeyi zh akademiyi Probuv na cij posadi do 1918 Za spogadami Mikoli Talberga sho blizko jogo znav Buduchi inspektorom Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi vin mav namir stvoriti v okolicyah mista zhinochij misionerskij monastir na zrazok vidomoyi Lisnenskoyi obiteli na Holmshini Jogo duhivnikom buv shanovanij starec Aleksij Golosiyivskij V kinci sichnya 1917 roku arhimandrit Tihon povidav jomu svij plan Starec providec z sumom glyanuvshi na nogo vidpoviv Sho zadumav otche Ne do budivel teper Nezabarom obiteli i hrami budut rujnuvatisya 6 lipnya 1918 roku vklyuchenij do skladu specialnoyi slidchoyi komisiyi dlya vsebichnogo z yasuvannya vsih obstavin vbivstva mitropolita Kiyivskogo Volodimira Bogoyavlenskogo U 1919 roci emigruvav iz RSFSR Z 1920 po traven 1921 roku buv nastoyatelem hramu Mikoli Mirlikijskogo v Sofiyi potim sluzhiv nastoyatelem u Berlini 15 kvitnya 1924 roku v Prazi vidbulasya arhiyerejska hirotoniya arhimandrita Tihona na yepiskopa Berlinskogo i Nimeckogo Chin hirotoniyi zvershili mitropolit Yevlogij Georgiyevskij ta yepiskop Sergij Korolov U chervni 1926 roku Berlinske vikariatstvo Zahidnoyevropejskoyi yeparhiyi bulo peretvorene v samostijnu yeparhiyu sho posluzhilo poshtovhom do rozrivu mizh mitropolitom Yevlogiyem Georgiyivskim i Rosijskoyu zarubizhnoyi cerkvoyu sam yepiskop Tihon Lyashenko razom z bilshistyu nimeckih parafij zalishivsya u vidanni ostannoyi Za spogadami Mikoli Talberga Zberigayu pro nogo pam yat yak pro chudovogo duhivnika yakic bagato sho dav meni Buv ya svidkom jogo kipuchoyi administrativnoyi diyalnosti Gliboka duhovnist poyednuvalasya u nogo z velikoyu robotoyu na korist Cerkvi sho inodi ne dosyagala meti sho odnak ne poslablyuvalo jogo podalshoyi energiyi Zavdyaki jogo zusillyam 14 bereznya 1936 roku uryad Prussiyi vinis postanovu pro prisvoyennya pravoslavnij Berlinskij i Nimeckij yeparhiyi RPCZ statusu korporaciyi publichnogo prava Cya postanova bula poshirena i na inshi zemli krayini Inshi pravoslavni yurisdikciyi viyavilisya v polozhenni privatnih organizacij sho ne koristuyutsya zastupnictvom nimeckoyi derzhavi V umovah todishnoyi gitlerivskoyi diktaturi ce oznachalo sho perehid nimeckih hramiv mitropolita Yevlogiya v RPCZ stavav lishe spravoyu chasu 24 lyutogo 1938 rishennyam Arhiyerejskogo Sinodu RPCZ zvilnenij na spokij Prichinoyu zvilnennya arhiyepiskopa Tihona stali finansovi porushennya v jogo yeparhiyi 12 chervnya togo zh roku vzyav uchast v urochistomu osvyachenni novogo kafedralnogo soboru Berlinskoyi yeparhiyi pobudovanogo za jogo uchastyu za proektom arhitektora Shelberga Vijshovshi na spokij pereyihav do Yugoslaviyi de z blagoslovennya Patriarha Serbskogo Gavriyila oselivsya v Monastiri Rakovica 10 listopada 1944 roku pribuv do Karlsbadu Karlovi Vari z Belgrada cherez Viden razom z Arhiyerejskim Sinodom RPCZ na choli z mitropolitom Anastasiyem Gribanovskim Tut 24 lyutogo 1945 roku arhiyepiskop Tihon raptovo pomer Pohovanij na miskomu kladovishi Tvori Pouchenie na prazdnik Uspeniya Presvyatoj Bogorodicy Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1914 sentyabr oktyabr s 7 O Promysle i predopredelenii Bozhiem Slovo v pyatok pervoj sedmicy Velikogo posta Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1915 aprel s 1 Koptskie akty 3 go Vselen Sobora Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1914 mart s 393 1915 iyul avgust s 400 1915 dekabr s 491 Slovo v den obreteniya Kazanskiya chudotvornyya ikony Bogomateri Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1915 sentyabr s 8 Slovo v den Uspeniya Bogorodicy Smert i uspenie Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1915 oktyabr noyabr s 195 Slovo v pyatok chetvyortoj sedmicy Velikogo posta pri vospominanii strastej Hristovyh ob otnoshenii k pastyryam cerkovnym Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1911 aprel s 541 Sv Kirill ep Aleksandrijskij Ego zhizn i deyatelnost Izd Kiev 1913 Listok Pyanstvo ego pagubnost i borba s nim Ukaz na lit trud sm TKDA 1914 t III s 560 Slovo v den prazdnovaniya 1600 letiya izdaniya Milanskogo Edikta Pobeda hristianstva nad yazychestvom i uroki iz neyo dlya nashego vremeni Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1913 noyabr s 1 Znachenie sv Kirilla Aleksandrijskogo v istorii hristianskogo bogosloviya Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1913 maj s 94 Slovo v pyatok chetvyortoj nedeli Velikogo posta pri vospominanii strastej Hristovyh smysl i znachenie pokloneniya Krestu Gospodnyu Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1913 aprel s 21 Slovo v den 300 letiya vocareniya doma Romanovyh Cerkov Pravoslavnaya opora prestola i Carstva Vserossijskogo Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1913 mart s 1 Slovo v pyatok tretej sedmicy Velikogo posta pri vospominanii strastej Hristovyh O meshke sume i meche Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1914 aprel s 10 Pouchenie na prazdnik Uspeniya Presvyatyya Bogorodicy Proiznes v velikoj cerkvi Kievo Pecher Uspen lavry 15 avg 1914 g Arhim Tihon Kiev tip AO Petr Barskij v Kieve 1914 Asketizm kak osnova russkoj kultury Prof arhim Tihon Moskva tip A Snegirevoj 1915 Strasti Hristovy i strazhdushaya Rus Slovo v pyatok 1 sedmicy Velikogo posta Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1916 aprel s 1 Slovo v den Uspeniya Presvyatyya Bogorodicy Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1916 dekabr s 1 Slovo v pyatok 1 sedmicy Velikogo posta Tri uroka u Kresta Hristova Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1917 yanvar fevral s 5 PrimitkiAnatolij Stepanov Andrej Ivanov Voinstvo svyatogo Georgiya zhizneopisaniya russkih monarhistov nachala XX veka na Google Books Razryadnyj spisok uchenikov Pavlovskogo duhovnogo uchilisha na 1888 89 g g Voronezhskie eparhialnye vedomosti 1889 14 282 Razryadnyj spisok vospitannikov Voronezhskoj duhovnoj seminarii na 1894 95 g g Voronezhskie eparhialnye vedomosti 1895 13 337 Rasporyazheniya eparhialnogo nachalstva Voronezhskie eparhialnye vedomosti 1896 19 s 361 Rasporyazheniya eparhialnogo nachalstva Voronezhskie eparhialnye vedomosti 1898 24 s 476 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 grudnya 2012 Pravoslavnye v Drezdene nedostupne posilannya z Iyun 2019 N D Talberg Arhiepiskop Tihon Lyashenko Luch svѣta Uchenie v zashitu Pravoslavnoj vѣry v oblichenie ateizma i v oproverzhenie doktrin nevѣriya V dvuh chastyah Chast vtoraya Sobral perepechatal i dopolnil illyustraciyami Arhimandrit Panteleimon Izdanie vtoroe Jordanville Izdanie Svyato Troickago Monastyrya 1970 1971 S 298 308 Doklad episkopa Baltskogo Pimena Pegova Patriarhu Tihonu ob obrazovanii sledstvennoj komissii dlya vsestoronnego vyyasneniya vseh obstoyatelstv ubijstva mitropolita Vladimira Svyashennyj sobor 1917 1918 gg i muchenicheskaya konchina mitropolita Kievskogo i Galickogo Vladimira Vestnik PSTGU II Istoriya Istoriya Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi 2008 Vyp II 1 26 S 114 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2011 Russkaya cerkovnaya emigraciya v Chehii Portal Bogoslov Ru nedostupne posilannya z Dekabr 2019 Kostryukov 2015 s 56 Kostryukov 2015 s 57 Kostryukov 2015 s 58 LiteraturaT A Bogdanova A K Klementev Zhizn i trudy protoiereya Timofeya Ivanovicha Lyashenko v monashestve Tihona arhiepiskopa Berlinskogo Pravoslavnyj Put Dzhordanvill 2006 A A Kostryukov Russkaya Zarubezhnaya Cerkov v 1939 1964 gg Administrativnoe ustrojstvo i otnosheniya s Cerkovyu v Otechestve Moskva Izdatelstvo PSTGU 2015 PosilannyaNa cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij