Титули в Османській імперії — система звань, що існувала в Османській імперії. Була скасована 26 листопада 1934 в ході реформ Ататюрка.
Шляхетські титули
На відміну від прийнятої в країнах Заходу системи шляхетських титулів, османські титули (за винятком правлячої династії) не були спадковими і ґрунтувалася на займаній посаді, поширюючись на одне або кілька наступних поколінь.
Приблизна ієрархія титулів така:
- Халіф (спадкоємець Пророка, Амір уль-момінін (ватажок правовірних)
- Султан, падишах
- Великий візир
- Каймакам (представник султана) і капудан-паша (Каптан-и дерья)
- Хедив (віце-султан Єгипту)
- Валі (намісник вілайєта)
- Паша (генерал чи губернатор)
- Бей (старший офіцер)
- Ефенді (офіцерське звання, приблизно відповідає лейтенанту)
Титулування монарха
Основним титулом монарха був Великий султан і Падишах (слово прийшло з перської мови через арабська). Повний титул виник в результаті накопичення титулів, що відображають права і домагання володаря на анексовані і підлеглі держави. В українському перекладі він звучить так:
«Султан (ім'я) хан, володар Будинку Османів, султан султанів, хан ханів, ватажок правовірних і спадкоємець пророка Владики Всесвіту, захисник святих міст Мекки, Медіни і Єрусалиму, імператор Константинополя, Адріанополя і Бурси, міст Дамаску й Каїра, всього Азербайджану, Магріса, Барки, Кайруана, Алеппо, арабського Іраку і Аджіма, Басри, Ель-Хаси, Ділена, Ар-Ракка, Мосула, Парфії, Діярбакира, Кілікії, Вілаєт Ерзрум, Сивас, Адани, Карамана, Вана, бербери, Абісинії, Тунісу, Триполі, Дамаску, Кіпру, Родосу, Канді, вілайєта Мореі, Мармурового моря, Чорного моря та його берегів, Анатолії, Румелії, Багдада, Курдистану, Греції, Туркестану, Татарії, Черкесії й двох областей Кабарди, Грузії, кіпчакской рівнини і всієї держави татар, Кафи і сусідніх країн, Боснії та її залежних країн, міста і фортеці Белград, вілайєта Сербії з усіма замками, фортецями й містами, всієї Албанії, всього ІФЛАК і Богданом з усіма залежними країнами і кордонами, і багатьох інших країн і міст.»
Безперечний спадкоємець іменувався: Даулатлу наджабатлу вали Ахад-і-султанат (ім'я) ефенді хазлатларі (Наслідний принц з титулом Його імператорської високості).
Інші чоловічі нащадки правителя по чоловічій лінії: Давлатлу наджабатлу Шахзад султан (ім'я) хазретлері ефенді (Принц (ім'я) ефенді, з титулом Його імператорської Вельможності).
Подружжя імператорської принцеси: Дамад-і-шах'ярі (ім'я) бейефенді (Бейефенді (у разі відсутності більш високого титулу) з титулом Його Вельможності).
Сини імператорської принцеси: Султанзада (ім'я) бейефенді (Принц з титулом Його Вельможності). Онуки імператорських принцес по чоловічій лінії іменувалися тільки (ім'я) + бей
Джерела
- The government of the Ottoman empire in the time of Suleiman the Magnificent [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Ottoman-Turkish conversation-grammar, a practical method of learning the Ottoman-Turkish language
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tituli v Osmanskij imperiyi sistema zvan sho isnuvala v Osmanskij imperiyi Bula skasovana 26 listopada 1934 v hodi reform Atatyurka Shlyahetski tituliNa vidminu vid prijnyatoyi v krayinah Zahodu sistemi shlyahetskih tituliv osmanski tituli za vinyatkom pravlyachoyi dinastiyi ne buli spadkovimi i gruntuvalasya na zajmanij posadi poshiryuyuchis na odne abo kilka nastupnih pokolin Priblizna iyerarhiya tituliv taka Halif spadkoyemec Proroka Amir ul mominin vatazhok pravovirnih Sultan padishah Velikij vizir Kajmakam predstavnik sultana i kapudan pasha Kaptan i derya Hediv vice sultan Yegiptu Vali namisnik vilajyeta Pasha general chi gubernator Bej starshij oficer Efendi oficerske zvannya priblizno vidpovidaye lejtenantu Tituluvannya monarhaOsnovnim titulom monarha buv Velikij sultan i Padishah slovo prijshlo z perskoyi movi cherez arabska Povnij titul vinik v rezultati nakopichennya tituliv sho vidobrazhayut prava i domagannya volodarya na aneksovani i pidlegli derzhavi V ukrayinskomu perekladi vin zvuchit tak Sultan im ya han volodar Budinku Osmaniv sultan sultaniv han haniv vatazhok pravovirnih i spadkoyemec proroka Vladiki Vsesvitu zahisnik svyatih mist Mekki Medini i Yerusalimu imperator Konstantinopolya Adrianopolya i Bursi mist Damasku j Kayira vsogo Azerbajdzhanu Magrisa Barki Kajruana Aleppo arabskogo Iraku i Adzhima Basri El Hasi Dilena Ar Rakka Mosula Parfiyi Diyarbakira Kilikiyi Vilayet Erzrum Sivas Adani Karamana Vana berberi Abisiniyi Tunisu Tripoli Damasku Kipru Rodosu Kandi vilajyeta Morei Marmurovogo morya Chornogo morya ta jogo beregiv Anatoliyi Rumeliyi Bagdada Kurdistanu Greciyi Turkestanu Tatariyi Cherkesiyi j dvoh oblastej Kabardi Gruziyi kipchakskoj rivnini i vsiyeyi derzhavi tatar Kafi i susidnih krayin Bosniyi ta yiyi zalezhnih krayin mista i forteci Belgrad vilajyeta Serbiyi z usima zamkami fortecyami j mistami vsiyeyi Albaniyi vsogo IFLAK i Bogdanom z usima zalezhnimi krayinami i kordonami i bagatoh inshih krayin i mist Bezperechnij spadkoyemec imenuvavsya Daulatlu nadzhabatlu vali Ahad i sultanat im ya efendi hazlatlari Naslidnij princ z titulom Jogo imperatorskoyi visokosti Inshi cholovichi nashadki pravitelya po cholovichij liniyi Davlatlu nadzhabatlu Shahzad sultan im ya hazretleri efendi Princ im ya efendi z titulom Jogo imperatorskoyi Velmozhnosti Podruzhzhya imperatorskoyi princesi Damad i shah yari im ya bejefendi Bejefendi u razi vidsutnosti bilsh visokogo titulu z titulom Jogo Velmozhnosti Sini imperatorskoyi princesi Sultanzada im ya bejefendi Princ z titulom Jogo Velmozhnosti Onuki imperatorskih princes po cholovichij liniyi imenuvalisya tilki im ya bejDzherelaThe government of the Ottoman empire in the time of Suleiman the Magnificent 14 sichnya 2020 u Wayback Machine Ottoman Turkish conversation grammar a practical method of learning the Ottoman Turkish language